Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Новаторство драматургії М. Костомарова



Коли на початку ХІХ століття українська література ще не мала жанрів української історичної поеми, історичного роману й повісті, історичної драми, М.Костомаров намагався започаткувати жанр історичної драми, протягом трьох тижнів у лютому 1838 р. написавши історичну драму "Сава Чалий".

Стосовно витоків драматургії Костомарова слід, отже, вести мову про європейські стимули творчих початків, прагнення письменника покласти в підґрунтя драматичного жанру, як і загалом мистецької літературної роботи, інтелект, ерудицію, ґрунтовне знання давньої класичної і сучасної йому європейської літератури. Одночасно письменник розумів і усвідомив потребу розширення, інспірацію національних первнів, виходу за рамки цих традицій з їх впливами романтичних німецьких традицій Шіллера. В "Автобіографії" автор відзначив вплив неприродної солодкавості, "напыщенности" німецького стилю на драму "Переяславська ніч", відхід у творі "від строгої узгодженості" з вимогами доби.

Драматургія Миколи Костомарова прикметна високою стильністю героїчних місць, широтою проблематики і тем, новаторством сюжетів, інтерактуальна в моделюванні культурних ландшафтів минулого (Боспорське царство, Рим), суспільного життя й етнічних міжнаціональних стосунків у Причорномор'ї і в Речі Посполитій, алюзіями в сучасні для автора обставини.

Драматургія вповні виявила оригінальність письменницького обдарування митця. Першим серед драматургів-романтиків ХІХ ст. він продуктивно опрацював історичні теми, художньо їх переломив націєтворчо. Як і в прозі, у драматургії Микола Костомаров інтерпретував ті сюжети з історії, у яких із особливою силою виявлялося прагнення народу до звільнення від іноземного поневолення, оборона віри і звичаїв. Стійкий у п'єсах із українського минулого інтерес до Хмельниччини, гайдамаччини.

П'єси Костомарова – принципово нове явище в розвитку української драматургії першої половини XIX ст. Драматургічна майстерність письменника-романтика, результативність його індивідуального внеску – в плеканні українською літературою ідеалів демократії та свободи. Хоч майже всі драматичні твори Костомарова виникли на історичному грунті, їх конфлікти, характери чільних героїв мають виразно національне начало і спрямування. У драматичних творах Костомарова щасливо поєднався талант майстра слова з великою ерудицією вченого-історика.

Незважаючи на те, що деякі драми писані російською мовою, вони наскрізно перейняті українськими націєтворчими ідеями і переконаннями автора. Драматург, як правило, звертався до складних суперечливих моментів історії, в фокусі яких поставали проблеми національної ідентичності українського народу, боротьба його за національне визволення. Сюжети і конфлікти драматичних творів служать автору для утвердження моральної вищості українського народу, його здатності до демократичного співжиття з іншими етносами. Костомаров намагався дати всебічне і естетично виразне висвітлення цих мотивів. Порушувані в його п'єсах проблеми, як правило, спроектовані на актуальні явища суспільної дійсності XIX століття, сфокусовані драматургом на становищі України в Російській імперії. Підтекстово автор формував місткі філософські узагальнення щодо самобутності українського народу, створення умов для реалізації його потенціалу.

Таким чином, художня творчість Костомарова сформувалася на грунті активізації пошуків національної самоідентичності в тогочасному суспільстві під впливом прогресивних західноєвропейських ідей, у координатах естетики романтизму з її національними ознаками. Костомаров знайшов власний дискурс естетичного виразу національної ідеї, розробивши його основні засади у взаємодоповнюючій і концептуально пов'язаній системі літературних жанрів та наукових досліджень. Костомаров-письменник витворив художній модус національної єдності й ідентичності у всій його моральній привабливості. Художня творчість Костомарова, натхненна Україною, виводить його за традиційні межі розуміння як одного з представників "харківської школи" поетів-романтиків, виявляє націєтворчу вагу його спадщини в загальноукраїнському і всеслов'янському суспільно-естетичному контексті, у творенні національного ідейно-культурного канону.

 


Просмотров 3220

Эта страница нарушает авторские права



allrefrs.ru - 2023 год. Все права принадлежат их авторам!