Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розслідування та облік аварій. На підприємстві відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та



На підприємстві відповідно до вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці мають бути розроблені і затверджені роботодавцем:

• план попередження надзвичайних ситуацій, у якому визначаються можливі аварії, інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи, сили і засоби щодо їх ліквідації;

• план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), в якому зазначаються всі можливі аварії, визначаються дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов'язки працівників професійних аварійно-рятувальних служб.

До аварій техногенного характеру належать аварії на транспорті, вибухи, пожежі, аварії з викидом сильнодіючих отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин, раптове руйнування обладнання, споруд тощо.

Аварії за наслідками поділяють на дві категорії:

І - аварії, внаслідок яких:

• загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

• стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних та інших забруднюючих речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

• збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення;

ІІ - аварії, внаслідок яких:

• загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівникам цеху, ділянки з кількістю працівників 100 осіб і більше.

Розслідування аварій із нещасними випадками проводиться відповідними комісіями, як наведено вище, а без нещасних випадків - комісіями з розслідування, що утворюються:

• у разі аварій І категорії - наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації (наприклад області) за узгодженням із МИС і відповідними органами Державного нагляду за охороною праці;



• у разі аварій II категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство (наприклад міністерство), чи розпорядженням районної держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування (узгодження аналогічні).

Комісія з розслідування (голова комісії — представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник органу Державного нагляду за охороною праці чи МИС) протягом десяти робочих днів встановлює характер аварії, з'ясовує обставини, встановлює факти порушення вимог законодавства та нормативних актів, встановлює винних, складає акт за формою Н-5, намічає заходи щодо ліквідації наслідків та запобігання подібним аваріям.

Матеріали розслідування аварії включають такі ж документи, що і при спеціальному розслідуванні нещасних випадків, а також доповідну записку про роботу аварійно-рятувальних формувань або підрозділів державної пожежної охорони, якщо вони залучалися до ліквідації аварії.

В акті спеціального розслідування нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної матеріальної шкоди. Роботодавець видає наказ, який затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.



Матеріали розслідування аварії надсилаються в прокуратуру та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Перший примірник акта розслідування аварії, внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.

Облік аварій І та II категорій ведуть підприємства і відповідні органи державного управління та нагляду за охороною праці.

Контроль і нагляд за своєчасним об'єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, здійсненням заходів щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.

Роботодавець і посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне та об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість ухвалених угод.

Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. Державний пожежний нагляд.

Протипожежна перешкода - це будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості та перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше. До загальних протипожежних перешкод належать протипожежні стіни (брандмауери), перегородки, перекриття, водяні завіси, а також протипожежні зони та тамбур-шлюзи.

Протипожежними стінами вважаються вертикальні протипожежні перешкоди, що розділяють будівлю по всій висоті та ширині. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми . Перші призначені для обмеження поширення вогню між будівлями, а другі - всередині будівлі.

Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації в основному для громадських будинків.



План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної. В інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.

Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної евакуації людей, повідомлення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами.

План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію. Потім призначають термін вивчення і практич­ного опрацювання цього плану із співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним, вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих обов'язків, практичних навичок на умовній пожежі.

План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі.

Керівник установи зобов'язаний зі зміною обставин своєчасно вносити корективи в план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх, обов'язками згідно з планом евакуації під розписку.

Вимоги пожежної і вибухової безпеки в загальному вигляді складаються з вимог до систем запобігання пожежі та пожежного захисту, а також до вибухопопередження і вибухозахисту.

Вимоги до системи запобігання пожежі задовольняють в результаті проведення таких заходів: максимально можливого застосування неспалимих, важко спалимих і спалимих речовин і матеріалів; обмеження маси та (або) об'єму горючих речовин, матеріалів і найбільш безпечного способу їхнього розміщення; ізоляції горючого середовища; підтримання концентрації горючих газів, пари, суспензій і (або) окислювача в суміші поза межами їхнього запалювання; достатньої концентрації флегматизатора в повітрі об'єкта, що підлягає захисту (його складової частини); підтримання температури і тиску, при яких поширення полум'я неможливе; максимальної механізації і автоматизації технологічних процесів, пов'язаних з оберненням спалимих речовин; установлення пожежонебезпечного устаткування по можливості в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках; використання для спалимих речовин герметичного устаткування і тари; використання пристроїв захисту виробничого устаткування зі спалимими речовинами від пошкоджень і аварій; установлення відмикаючих, відсікаючих та інших пристроїв; використання ізольованих відсіків, камер, кабін тощо.

Вимоги до системи протипожежного захисту задовольняють застосування: засобів виявлення пожеж, пожежегасіння і відповідної пожежної техніки; автоматичних установок пожежної сигналізації й пожежегасіння; основних будівельних конструкцій об'єктів з регламентованими границями вогнестійкості і поширення вогню; насичення конструкцій об'єктів антипіренами та нанесенням на їхню поверхню вогнезахисних фарб (сполук); обладнання, яке забезпечує обмеження поширення пожежі; організації своєчасної евакуації людей; засобів колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних чинників пожеж; систем протидимного захисту.

Системи вентиляції та кондиціювання. Джерелами запалювання в системах вентиляції та кондиціювання, які характеризуються випаровуванням в повітрі легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин, можуть бути: несправне електрообладнання, установлене у вентиляційних камерах; іскри, які виникають під час удару металевих деталей вентилятора; взаємодія різних хімічних речовин, які виводяться вентиляцією і кондиціюванням, що супроводжується підвищенням температури продуктів реакції речовин; самозаймання пилу, що перемішується вентиляцією; гаряче повітря і димові продукти, які видаляються по вентиляційних каналах; статична електрика, що утворюється в результаті переміщення по вентиляційних каналах різних домішок у суміші з повітрям (наприклад, цілого ряду матеріалів, що з'являються під час шліфування і полірування); паропроводи, які проходять через вентиляційні канали. Пожежо- і вибухонебезпеку систем вентиляції і кондиціювання можна звести до мінімуму, якщо виключити можливість Іскроутворення в них. Цього можна досягти, виконавши повітроводи та інші елементи систем вентиляції і кондиціювання з негорючих неіскроутворювальних матеріалів.

Вентиляційне та опалювальне обладнання (фільтри, вентилятори, повітроводи, повітропідігрівачі і т. ін.), установлене безпосередньо в пожежо- і вибухонебезпечних приміщеннях, а також системи, які застосовують для видалення горючих газів, незалежно від їхньої установки мають бути надійно заземлені. У витяжних повітроводах, по яких транспортуються пил і відходи (особливо пожежо- і вибухонебезпечні речовини), необхідно передбачати пристрої для періодичного очищення (люки, розбірні з'єднання і т. ін.). Електропроводку, електродвигуни і пускові пристрої для вентиляційних систем необхідно підбирати і монтувати відповідно до категорії пожежної небезпеки приміщень, в яких вони установлені.

У населених пунктах та на об'єктах незалежно від форм власності здійснюється державний пожежний нагляд. Посадовими особами органів державного пожежного нагляду є державні інспектори з пожежного нагляду, які мають право:

- проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

- давати (надсилати) керівникам органів виконавчої влади та самоврядування різних рівнів, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки;

- здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених нормативно-технічними документами, під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення чи розширення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт;

- припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту в разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадку випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов або у разі їх відсутності;

- притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням;

- застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Есть


Просмотров 358

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!