Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Суть спору: розглядається справа за позовом Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти і науки України, м. Київ, до відповідача: Перший український театр для дітей та юнацтва, м. Львів, про стягнення авторської винагороди в сумі 62188 грн.33 коп., 9508 грн.76 коп. - інфляційних втрат, 1945 грн. 48 коп. - 3% річних та стягнення судових витрат в доход Державного бюджету України.

Представник Позивача подав заяву (вхідний № 3050 від 16.02.10р.) про уточнення позовних вимог, в порядку статті 22 ГПК України, просить, стягнути з відповідача на свою користь авторську винагороду в сумі 62188 грн. 33 коп., 9508,76 грн. - інфляційних втрат, 1945,48 грн. –3% річних, подав клопотання (вхідний № 2884 від 15.02.10р.) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: договору укладеного між ДП УААСП та Товариством ska strakosch teaterforlaget APS»та договору укладеного між ДП УААСП та Російським авторським товариством (РАТ), подав письмові пояснення (вхідний № 2883 від 15.02.10р.) щодо строків позовної давності, подав Розрахунок (вхідний № 2885 від 15.02.10р.) авторської винагороди за використання творів Толкіна Джона Рональда Руела, просить долучити додаткові докази до матеріалів справи та врахувати їх при постановленні рішення у справі, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Між Позивачем та Відповідачем було укладено Генеральний ліцензійний договір № Т-45/06 від 25.05.2006 р. про порядок використання оприлюднених творів, виплату авторської винагороди (роялті) та надання документації (далі - Генеральний ліцензійний договір).

Зазначений Генеральний ліцензійний договір підписано повноважними представниками двох сторін, їх підписи засвідчено печатками двох сторін, що відповідає статті 207 ЦК України, є правомірним правочином, в силу статті 204 ЦК України.

В порушення умов статей 509, 526 ЦК України, умов зазначеного Генерального ліцензійного договору, Відповідач свого обов»язку щодо оплати авторської винагороди (роялті) в повному обсязі не виконав, авторську винагороду за період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р. зазначену в розрахункових листах на рахунок Позивача не перерахував.

З метою досудового врегулювання спору щодо погашення заборгованості Відповідача перед Позивачем, з виплати авторської винагороди, Позивач звертався до Відповідача з претензією № 11 від 22.06.09р.

Відповідач надав Позивачу письмову відповідь на претензію, у якій визнав суму претензії, але не перерахував зазначену у претензії суму авторської винагороди в повному обсязі.

Станом на 23.11.2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р. складала, як зазначив Позивач у позовній заяві, 68538 грн. 75 коп.

В процесі розгляду даної справи, Позивачем позовні вимоги уточнено відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом –ГПК України), з урахуванням оплати Відповідачем заборгованості в сумі 6070 грн. 44 коп., яка проведена платіжним дорученням № 64 від 04.02.2010р. та за мінусом суми авторської винагороди, належної Толкін Джону Рональду Руелу за використання твору «Робіт - подорож за імлисті гори», згідно розрахункових листів в період з 01.11.2006р. по 31.10.2009р., що становить 279 грн. 98 коп. (Розрахунок –уточнений - в матеріалах справи).

Станом на 16.02.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 62188 грн. 33 коп., що підтверджується Розрахунком суми основного боргу (уточнений), поданий до заяви про уточнення позовних вимог, документами, які підтверджують факт укладення договорів.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

Спірне зобов”язання виникло в силу укладеного договору Генерального ліцензійного договору № Т-45/06 від 25 травня 2006р. з додатками до нього, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 9508 грн. 76 коп. інфляційних втрат та 1945 грн. 48 коп. –3% річних, які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України (Розрахунок зазначених платежів – уточнений –в матеріалах справи).

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, оглянув та дослідив подані ними докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача (уточнені) підлягають до задоволення, відтак стягненню з Відповідача - Першого українського театру для дітей та юнацтва, м. Львів, на користь Позивача - Державного підприємства «Українське агентство з авторських та суміжних прав», м. Київ, авторська винагорода у розмірі 62188,33 грн., інфляційні втрати у розмірі 9508 грн. 76 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 1945 грн. 48 коп., що в результаті складає 73642 грн. 57 коп.

Суд заслухав пояснення представників сторін з даного питання, прийшов до висновку, що так як відповідач - Перший український театр для дітей та юнацтва є комунальним та не прибутковим закладом ( п. 1.1. Статуту Театру), усі прибутки закладу складаються з коштів за реалізацію квитків на вистави та бюджетного фінансування, театр працює для задоволення культупних потреб дітей, у т.ч. малозабезпечених та сиріт, відповідно ціни на квитки є єдиним самостійним джерелом доходу, вартість одного квитка складає 10,00 – 15,00 грн., частину квитків театр поширює безкоштовно для дітей сиріт та іншої категорії малозабезпечених, що заслуговує на увагу, застосувати п. 6 статті 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення у даній справі на 7 місяців із сплатою платежів, за даним рішенням, рівними частинами до повного погашення боргу.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

Позивач (Державне підприємство «Українське агенство з авторських та суміжних прав»Міністерства освіти та науки України (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 34, код ЄДРПОУ 31025266) звільнений від сплати державного мита за своїми позовами, що випливають з авторського права, відповідно до п. 2 статті 4 Декрету КМ «Про державне мито», а від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - на підставі постанови КМ України № 1258 від 21.12.2005р.