Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Взаємодія з іншими лікарськими засобами



ІНСТРУКЦІЯ

Для медичного застосування препарат

ВЕНТОЛІН™ НЕБУЛИ

(VENTOLIN™ NEBULESÔ)

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви:сальбутамол;1-(4-гідрокси-3-гідроксиметил феніл)-2-(тер-бутиламіно) етанол;

основні фізико-хімічні властивості:білий безбарвний розчин;

склад:1 небула містить 2,5 мг сальбутамолу (у формі сальбутамолу сульфату);

допоміжні речовини: натрію хлорид, кислота сірчана, вода очищена.

Форма випуску.Розчин для інгаляцій.

Фармакотерапевтична група.Проти астматичні препарати. Селективні агоністибета-2-адренорецепторів. Код АТС R03A C02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Сальбутамол є селективним агоністом бета-2адренорецепторів. У терапевтичних дозах діє на бета-2-адренорецепторибронхіальної мускулатури з мінімальною або повною відсутністю дії на бета-1-адренорецептори серця.

Фармакокінетика.

Після інгаляційного застосування від 10 до 20% введеної дози досягає нижніх дихальних шляхів. Решта залишається у доставляючій системі або у носоглотці, звідки проковтується. Частина дози, що досягла дихальних шляхів, абсорбується у тканини легенів і потрапляє в кровообіг, але не метаболізується влегенях.

Початок дії препарату припадає на 4 – 5-хвилину після інгаляції, тривалість дії становить 4 - 6 годин.

Після потрапляння у системний кровообіг препарат метаболізується упечінці, виділяється головним чином нирками у незміненому стані та у виглядіфенол сульфатного метаболіту.

Доза препарату, що з носоглотки потрапила до травної системи, всмоктується із шлунково-кишкового тракту, проходить перший етап метаболізму впечінці до фенол сульфатної сполуки, потім виділяється нирками.

Показання для застосування.

Препарат показаний для купірування та профілактики нападів бронхіальної астми, а також для лікування хворих з хронічним обструктивним бронхітом та емфіземою легенів.

Спосіб застосування та дози.

Вентолін Небули звичайно застосовуються у нерозведеному вигляді. Однак, якщо інгаляції потрібно проводити протягом тривалого часу (більше 10 хвилин), вміст небули може бути розведений фізіологічним розчином.



Вентолін Небули застосовуєься через небулайзер під контролем лікаря.

Розчин не можна вводити шляхом ін´ єкції.

Підвищена потреба у бета-2-агоністах може свідчити про погіршання перебігу астми. За цих умов слід переглянути режим лікування пацієнта та розглянути необхідність призначення глюкокортикостероїдної терапії.

Інгаляція аерозолю може проводитись за допомогою спеціальної лицьової маски або мундштука. Слід проводити періодичну вентиляцію приміщення, де проводиться інгаляція. У разі виникнення ризику нестачі кисню черезгіповентиляцію його слід додати до вдихуваного повітря.

Збільшення дозування та частоту застосування препарату може здійснювати тільки лікар, зважаючи на можливість виникнення побічної дії при перевищенні дози.

Дорослі та діти

Звичайною початковою дозою сальбутамолу шляхом інгаляції є 2,5 мг. Вонаможе бути збільшена до 5 мг. Повторювати інгаляцію можна 4 рази на день.

Для лікування дорослих хворих з тяжкою обструкцією дихальних шляхів дози можуть бути збільшені до 40 мг на добу, однак таке лікування слід проводити у стаціонарних умовах під ретельним наглядом лікаря.

Клінічна ефективність застосування сальбутамолу шляхом небулізації унемовлят віком до 18 місяців не встановлена. Оскільки можлива транзиторнагіпоксемія, слід урахувати необхідність проведення додаткової кисневої терапії.



Побічна дія.

Побічна дія, наведена нижче, класифікована за органами і системами та згідно з частотою виникнення. Частота виникнення поділяється на дуже часту (=>1/10), часту (=>1/100 і <1/10), не часту (=>1/1000 і <1/100), рідку (=>1/10000 і <1/1000), дуже рідку (< 1/10 000), включаючи поодинокі випадки. Загалом, дуже часті та часті побічні ефекти визначаються за даними клінічних іспитів, тоді як рідкі та дуже рідкі – за даними спонтанних повідомлень.

Імунна система

Дуже рідко: реакції гіпер чутливості, включаючи ангіо невротичний набряк, кропив´ янку, бронхоспазм, гіпотензію та колапс.

Метаболічні розлади та розлади травлення

Рідко: гіпокаліємія. Потенційно тяжка гіпокаліємія може бути результатом лікування бета-2 -агоністами.

Нервова система

Часто: тремор, головний біль.

Дуже рідко: гіперактивність.

Серце

Часто: тахікардія.

Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи фібріляцію шлуночків, суправентрикулярнутахікардію та екстрасистолію.

Судини

Рідко: периферична вазодилятація.

Дихальна системата органи грудної порожнини

Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм.

Як і при застосуванні інших інгаляційних ліків, може трапитися парадоксальнийбронхоспазм з посиленням задишки. У цьому разі повинні негайно призначатисьальтернативні форми препарату або інші швидкодіючі інгаляційнібронходилятатори. Вентолін Небули треба негайно відмінити, провести оцінку стану пацієнта та за необхідності розпочати альтернативну терапію.

Шлунково-кишковий тракт

Не часто: подразнення слизових оболонок рота і глотки.

Скелетно-м´ язовасистема

Не часто: м’язові судоми.

Протипоказання.

Гіпер чутливість в анамнезі до будь-якого компонента препарату.

Передозування.

Симптоми передозування можуть виявлятись у надмірній стимуляції бета-адренорецепторів та/або побічними ефектами різного ступеня вираженості. Лікування складається з відміни застосування сальбутамолу та початку відповідної симптоматичної терапії.

Антидотом, якому слід надавати перевагу при передозуванні сальбутамолу, є кардіоселективний бета-блокатор. Препарати групи бета-блокаторів слід призначати з обережністю хворим з бронхоспазмом в анамнезі.

Внаслідок передозування сальбутамолу може виникнути гіпокаліємія, тому необхідно перевіряти рівень калію у сироватці крові.

Особливості застосування.

Лікування астми повинно проводитися згідно з поетапною програмою, стан пацієнта повинен оцінюватися клінічно та за допомогою функціональних легеневих тестів.

Збільшення частоти використання короткодіючих інгаляційних бета-2-агоністів свідчить про погіршання контролю над астмою. У такому разі терапія хворого повинна бути переглянута, тому що погіршення перебігу астми єжиттєво небезпечним станом, що потребує початку або збільшення використання кортикостероїдів. Пацієнтам, які належать до групи ризику, рекомендується щоденна пікфлоуметрія.

Хворі, які лікуються Вентоліном Небулами дома, повинні бути попереджені про таке: якщо колись ефективна доза препарату не приносить полегшення від лікування або зменшується тривалість цього полегшення, слід звернутися долікаря, а не збільшувати дозу препарату або частоту його застосування самостійно.

Вентолін Небули з обережністю застосовується для лікування хворих, які отримують великі дози інших симпатоміметиків.

З обережністю сальбутамол повинен призначатися хворим на тиреотоксикоз.

При лікуванні хворих комбінацією сальбутамолу у небулах таіпратропіумом бромідом іноді спостерігалися випадки розвитку гострої закрито кутовоїглаукоми. Тому комбінація сальбутамолу у небулах з антихолінергічнимипрепаратами, що вводяться також шляхом небулізації, повинна застосовуватися з обережністю. Хворі повинні отримати належні інструкції щодо правильного застосування препарату і попереджені про те, що розчин не слід розливати таслід уникати контакту розпилюваного аерозолю з очами.

Результатом лікування бета-2-агоністами може бути тяжка гіпокаліємія; головним чином це спостерігається при застосуванні парентеральних форм абонебулайзера. Особлива увага повинна бути приділена хворим на гостру тяжку астму, тому що гіпокаліємія може потенціювати ся супутнім застосуванням дериватів ксантинів, стероїдів, діуретиків і гіпоксією. У цій ситуації рекомендується перевіряти рівень калію у сироватці крові.

Як і іншіагоністи бета-адренорецепторів, Вентолін Небули може призводити до зворотних метаболічних змін, наприклад до збільшення рівня цукру крові.

Компенсація таких змін у хворих на діабет не завжди можлива, тому єокремі повідомлення про розвиток кето ацидозу у таких хворих. Одночасне застосування кортикостероїдів може загострити цей стан.

Вагітність і лактація.

Лікарські засоби під час вагітності повинні призначатися лише тоді, коли очікувана користь для матері буде більшою за можливий ризик для плоду.

Оскільки сальбутамол може виділятися з грудним молоком, його призначення під час лактації не рекомендується, за винятком ситуації, коли очікувана користь для матері буде більшою за можливий ризик для плоду.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами.

Даних про вплив немає.

Використання.

Вміст небули може бути розведений розчином натрію хлориду.

Не використаний розчин препарату з небулайзера слід знищити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Сальбутамол не повинен призначатися разом з такими неселективними бета-адрено блокаторами, як пропранолол.

Сальбутамол не протипоказаний для призначення хворим, які лікуються інгібіторами МАО.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі нижче 25°С. Термін придатності – 3 роки.

 

Источник:ВЕНТОЛІН™ НЕБУЛИ, інструкція, застосування препарату ВЕНТОЛІН™ НЕБУЛИ Розчин для інгаляцій по 2.5 мг/2.5 мл № 40 (10х4) у небулах

 

Атровент

Наименование: Атровент (Atrovent)


Фармакологическое действие:
Итратропия бромид (активный компонент Атровента) является блокатором м-холинорецепторов. Его молекула схожа с ацетилхолином и конкурентно связывается с его рецепторами в трахеобронхиальном дереве. Атровент блокирует ацетилхолиновые рецепторы в мускулатуре средних и крупных бронхов, практически не проявляет нежелательного антихолинэргического воздействия на гладкую мускулатуру ЖКТ, мочевых путей и т.д. За счет этого наблюдается бронходилатирующее действие, уменьшается секреция желез слизистой бронхов. Препарат предупреждает рефлекторный спазм бронхов, наблюдающийся в результате воздействия эндогенных раздражающих факторов, таких как табачный дым, холодный воздух, других веществ и факторов, провоцирующих бронхоспазм. Также эффективно предотвращает спазм бронхов в результате патологическим влиянием блуждающего нерва. При применении Атровента у пациентов с астмой улучшаются показатели внешнего дыхания. Эффект бронходилатации начинает проявляться в среднем через 10 минут после ингаляции, длиться около 6 часов.


Показания к применению:
Атровент показан при:
- ХОБЛ с энфиземой;
- ХОБЛ без энфизематозных изменений;
- бронхиальной астме (кроме тяжелых случаев);
- бронхиальной астме с сопутствующими заболеваниями сердца, сосудов;
- бронхоспазме на фоне простудных и инфекционных заболеваний;
- бронхоспазме при оперативных вмешательствах;
- подготовке к введению аэрозольных препаратов;
- диагностике обратимости бронхообструкции.


Способ применения:
Аэрозоль Атровент Н с профилактической целью при ХОБЛ, астматическом компоненте -назначают по 2-3 ингаляции (соответствующие 0,4-0,6 мг ипратропия бромида) 3 раза/сутки, с лечебной целью – до 5 раз/сутки. В комплексной терапии астмы в педиатрии до 12 лет – по 1-2 ингаляции каждые 6 часов (при необходимости применения).

Взрослым раствор Атровент дозируют следующим образом:
- ХОБЛ, бронхит, эмфизема: по 1-2 мл (20-40 капель) в ингалятор, по 3-4 ингаляции ежедневно;
- астма: по 2 мл (40 капель) р-ра в ингалятор, по 3-4 ингаляции ежедневно.
Детям (5-12 лет) Атровент назначают по 10-20 капель в ингалятор. Ингаляции проводят по необходимости, под надзором медицинского персонала.
Взрослая дозировка Атровента не должна превышать 2 мг/сутки, детская – 1 мг/сутки.
В небулайзер помещают дозу препарата, предварительно разбавленную физ. раствором до объема 4 мл. Каждый раз готовят новый раствор непосредственно перед проведением ингаляции. Если используется централизованная кислородная система, то необходима скорость потока в 6-8 л/минуту.

 

Побочные действия:
Применение Атровента может сопровождаться:
- тошнотой;
- сухостью во рту;
- сгущением мокроты;
- головной болью;
- тахикардией;
- снижением моторной функции ЖКТ;
- задержкой мочи;
- отеком языка;
- запорами;
- отеком лица, губ;
- парезом аккомодации;
- мультиформной эритемой;
- кашлем;
- ларингоспазмом;
- парадоксальным бронхоспазмом;
- глаукомой, мидриазом, болью (при попадании на слизистую глаза);
- крапивницей;
- анафилактическим шоком;
- мерцательной аритмией;
- раздражением слизистой носа.


Противопоказания:
Атровент не назначают при:
- гиперчувствительности к атропину, ипратропия бромиду, вспомогательным компонентам Атровента;
- подозрении на беременности;
- беременности (первый триместр);
- патологиях бронхолегочной системы у детей до 6 лет (для аэрозоля);
- патологиях бронхолегочной системы у детей до 5 лет (для раствора).

Необходима осторожность в назначении Атровента при:
- закрытоугольной глаукоме;
- кормлении грудью;
- гиперплазии предстательной железы;
- нарушениях мочевыведения;
- муковисцидозе.


Беременность:
В первом триместре Атровент не назначается. На более поздних сроках Атровент может быть назначен, если врач посчитает это целесообразным и необходимым. Свидетельств риска для плода не установлено.


Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
При назначении Атровента с кромоглициевой кислотой будет наблюдаться снижение эффективности обоих препаратов. Бронхолитический эффект ксантиновых производных, агонистов β2-адренорецепторов усиливается ипратропия бромидом. Противопаркинсонические препараты, хинидин, трициклические антидепрессанты усиливают антихолинэргический эффект Атровента. Цизаприд понижает эффективность Атровента. Совместное назначение Атровента и агонистов β2-адренорецепторов провоцирует обострение состояния при закрытоугольной глаукоме. Не назначается с динатрия кромогликатом из-за возможности физического взаимодействия двух аэрозолей.


Передозировка:
Специфической симптоматике при превышении дозы не зафиксировано. Теоретически возможно усиление побочных эффектов, появления сухости во рту, тахикардии, пареза аккомодации. Лечение проводится симптоматическое.


Форма выпуска:
Атровент представлен на рынке раствором для ингаляций и аэрозольной формой выпуска. Раствор выпускается во флаконах по 20 мл. Аэрозольная форма выпуска фасуется в баллончики с дозирующим приспособлением и мундштуком. В баллончике находится 10 мл жидкости, достаточной для 200 доз препарата.

 

Условия хранения:
Хранить раствор и аэрозоль Атровент следует при обычных условиях в сухих помещениях с температурой воздуха до 25 градусов Цельсия. Недопустимо замораживание раствора. Срок годности раствора, аэрозоля Атровент – 36 месяцев.


Синонимы:
Ипратропия бромид, Арутропид, Итроп, Нормосекрол, Иправент, Вагос, Итроп, Нормосекретол.


Состав:
1 мл раствора Атровент содержит ипратропия бромида 250 мкг. Вспомогательные компоненты: бензалкония хдорид, ЭДТА, натрия хлорид, кислота соляная, вода подготовленная.

1 доза аэрозоля Артовент Н содержит ипратропия бромида (в форме моногидрата) 21 мкг.
Вспомогательные компоненты: этанол, кислота лимонная, вода подготовленная. Пропеллент: тетрафторэтан.

- See more at: http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/atrovent/#sthash.T7wsuBrf.dpuf


Просмотров 331

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!