Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Проаналізуйте передумови утвердження тоталітарної системи в СРСР та в Україні, охарактеризуйте її прояви в усіх сферах суспільного життя



Тоталітаризм — система політичного панування, за якої державна влада, зосереджена в руках вузького кола осіб, ліквідовує конституційні гарантії прав і свобод особи шляхом насильства, поліцейських методів впливу на населення, духовного поневолення, остаточно поглинає всі форми та сфери життєдіяльності людини. Передумови виникнення й розвитку тоталітаризму в політичній практиці пов´язують з індустріальною стадією розвитку суспільства, з наявністю засобів масової інформації, колективістського світогляду, могутнього державного апарату, особливостей соціальної психології (певної ідеологічної та міжособистісної ситуації). Причому засоби масової інформації є необхідним моментом для існування тоталітаризму взагалі. Завдяки їм проводяться ідеологічне оброблення населення, насаджування уніфікованих стандартів побутового і загальнолюдського характеру, нівелювання загальноцивілізаційних і особистісних цінностей. Критерієм тоталітаризму є поглинання державою сфери громадянського суспільства, відсутність плюралізму. Окремі елементи тоталітарної системи історично виявляються убагатьох типах диктатур так в східних деспотіях можна було бачитижорстокість правління і абсолютний авторитет владики, в середньовічнихдержавах Європи вимоги церкви дотримуватися одних і тих самихвірувань від народження до смерті. Однак в цілісному вигляді все те, щоорганічно притаманне цьому політичному порядку виявилося в певнийісторичний період.

Цілісні тоталітарні політичні системи сформувалися історично, самостійно і якісно з відповідних диктаторськихрежимів, які штучно збудували однотипні юридичні, соціальні і економічні відносини. У цілому тоталітаризм був альтернативою,яка була у країн опинилися в умовах кризи.
Депресія, втрата населенням соціальних орієнтирів, розповсюдженнязлиднів, злочинності, економічний занепад при наявності діяльності добреорганізованих партій з жорсткою дисципліною, а також розповсюдженням ідеологічних доктрин, за наявності цих та багатьох інших факторів суспільство ставати на шлях створення тоталітарних систем.
Важливими передумовами та умовами утвердження тоталітарної системиє розмивання традиційної соціальної стратифікації, досягненнякультурної, моральної, соціальної і навіть етно-національної (в теорії)однорідності шляхом знищення всіх об'єднань, організацій, класів,станів, спілок, які могли служити для людини притулком і опорою.

Тоталітаризм не виникає випадково він має свої соціальні передумови.До найважливіших з них відносяться:



1. Саме індустріальне суспільство, ускладнення соціальних взаємовідносин і взаємозалежності;

2. Наростання раціоналізму та організованості в житті суспільства, нові можливості для маніпулювання суспільною свідомістю (радіо, засоби зв'язку, ЗМІ);

3. Поява монополій та їх зрощення з державою;

4. Етатізація суспільства, посилення в суспільній свідомості культу держави, поширення колективістських поглядів;

5. Масова емоційна впевненість у можливість швидкого поліпшення життя за допомогою планування і раціональних перетворень;

6. Масова психологічна незадоволеність, відчуженням особистості її незахищеністю і самотністю. Тоталітарні руху дають ілюзію прилучення до «вічних цінностей»: класу, нації, державі;

7. Гострі соціально-економічні кризи ведуть до маргіналізації суспільства, появі численних люмпенскіх і полулюмпенскіх верств особливо восмпріімчевих до тоталітарної ідеології та схильних до політичного радикалізму.

 

На основі аналізу історичних подій зазначеного періоду охарактеризуйте основні напрямки розвитку української держави за часів Центральної Ради, дайте характеристику найбільш визначним діячам національно-визвольних змагань в Україні 1917-1920 рр.

Одним із наслідків Першої світової війни стала перемога в Росії Лютневої демократичної революції 1917 р., яка поклала край багатовіковому монархічному режимові династії Романових. Склалися сприятливі умови для піднесення національно-визвольного руху пригноблених народів. Почалося формування нових осередків влади. У Петрограді було створено Тимчасовий уряд. Його репрезентантом у Києві став Виконавчий комітет, що складався з представників міської думи, фабрикантів і заводчиків, земських діячів, ліберальної професури. Паралельно стихійно формувалися органи т.зв. всеросійської революційної демократії — Ради робітничих і солдатських депутатів. Як правило, вони перебували осторонь національно-визвольної боротьби і згодом стали формою відновлення імперії, що розпалася. Переважали в радах представники соціалістичних партій, здебільшого російських.17 (за н. ст.) березня 1917 р. у Києві виник ще один впливовий політично-координаційний центр— Українська Центральна Рада, який, репрезентуючи інтереси українського народу, за короткий час свого існування — з березня 1917 по квітень 1918 р. 7 березня Головою Центральної Ради обрано визнаного лідера національного відродження професора М. Грушевського. Грушевський Михайло Сергійович (1866–1934) – історик, літературознавець, публіцист, політичний і державний діяч, голова Української ЦентральноїРади. У 1927 р. М. Грушевський повернувся в УРСР, Очолював кафедру історіїУкраїни та історичний відділ Всеукраїнської Академії наук. У 1929 р.обраний академіком АН СРСР. 15 Червня було створено перший за кілька століть український уряд –Генеральний секретаріат – у складі восьми генеральних секретарів і генерального писаря. Очолив його відомий письменник і громадський діяч В. Винниченко. Винниченко Володимир Кирилович (1880–1951) – визначний український письменник, політичний і громадський діяч. Народився в с. Великий Кут на Кіровоградщині. Навчався в Київському університеті, з якого буввиключений за нелегальну політичну діяльність та ув’язнений. Після звільнення з Лук’янівської тюрми в серпні 1907 р. брав участь у створенні Української соціал демократичної робітничої партії, входив до складу її центральних органів, редагував газету „Боротьба”

 



Вплив Центральної Ради далеко переважав вплив Рад робітничих і солдатських депутатів. Повний склад Ради восени 1917 р. становив 822 члени. Формувалась вона за рахунок громадських організацій, політичних партій, територіальних представництв.Водночас з українізацією армії розгорнулася українізація флоту, який на Чорному морі на 75 % комплектувався за рахунок жителів України. В березні 1917 р. була утворена Чорноморська рада.Було створено місцеву самооборону, яка грунтувалась на традиціях давнини й дістала назву Вільне козацтво. Вільнокозацький рух поширився по всій Київщині, на Лівобережжі, Волині, Запоріжжі.

Отже, метою Центральної Ради стало досягнення автономії України у складі федеративної Росії. Ідеї самостійників підтримані не були, оскільки до УЦР входили переважно автономісти-федералісти. Основною проблемою для УЦР стало вирішення національного питання. Це дозволило Україні зробити крок на шляху державотворення.

 

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!