Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Її визначення. Економічне зростання та його типи



Поняття макроекономічної динаміки та критерії

Зміни економічних параметрів у їх взаємодії в економічній теорії називають економічною динамікою. Економічна динаміка – це розвиток економіки, у ході якого змінюються кількісні і якісні характеристики економічних явищ і процесів.

Оскільки суспільство не може припинити споживати життєві блага, остільки виробництво повинно бути безперервним. Задоволена один раз потреба не зникає, вона вимагає нового задоволення. Щоб задовільнити існуючі всезростаючі потреби, виробництво мусить повторюватися. Таким чином, виробництво є процесом, який можна відобразити схематично:

К1→СП1→ К2→СП2→ К3→СП3→… Кn→СПn

К1 – це витрати всього обсягу суспільного капіталу (факторів виробництва) у першому році, який перетворюється у суспільний продукт першого року – СП1, який, у свою чергу, перетворюється у фактори виробництва другого року К2 – той, відповідно, утворює СП2,і так безперервно.

Такий динамічний ряд відображає безупинний і послідовний процес розвитку виробництва, кожен цикл якого характеризується конкретними кількісними і якісними параметрами, що визначають стан економіки у плині часу.

Макроекономічна динаміка може мати як негативну, так і позитивну ознаки. Негативний аспект макроекономічної динаміки проявляється у економічній стагнації, позитивний – у економічному зростанні.

 

Стан довгострокової (хронічної) депресії (застійного стану економіки) чи економічного спаду називається економічною стагнацією[1].

 

Поняття “стагнація” означає як застій, так і спад економіки, а також зниження темпів економічного зростання, коли це переростає у загальну спрямованість розвитку (тенденцію). Відповідно, економічна стагнація має три варіанти: економічний спад, економічна депресія (застій), затухаюче зростання.

1. Економічний спад характеризується такими ознаками:

а) Кn< Кn-1 – загальні капіталовкладення кожного наступного року є меншими, ніж попереднього;

б) ВВПn< ВВПn-1 – суспільний продукт кожного року є меншим за попередний;

в) Ів – валові інвестиції в основний капітал менші, ніж амортизаційні відрахування протягом року.

2. Депресія (застій) характеризується такими тотожностями та нерівностями:

а) ВВПn= ВВПn-1 – кожний наступний обсяг суспільного продукту є незмінним;

б) Кn= Кn-1 – загальні капіталовкладення кожного наступного року дорівнюють попередньому;



в) Ів ≤ А – валові інвестиції кожного року дорівнюють інвестиціям на заміщення спожитого капіталу (амортизації) або навіть менші.

3. Водночас стагнація проявляється у сповільненні темпів економічного зростання, затуханні інвестиційного процесу, зниженні рівня зайнятості і ділової активності в цілому. За умов економічної стагнації частина виробничих потужностей (ресурсів) не використовується. Валові інвестиції проявляють тенденцію до спаду через відсутність стимулів до заміщення зношеного капіталу та його нарощування.

Затухаюче зростання можна виразити наступною математичною схемою:

.

Економічну стагнацію зумовлюють різні причини, серед яких варто виділити такі:

– ­низька економічна ефективність виробництва;

– нестача фінансових засобів для інвестування;

– розлад фінансово-кредитної системи;

– недосконалість законодавчої бази країни;

– надмірні військові витрати;

– політичні потрясіння і соціальні конфлікти.

 

Стан економіки, коли стагнація супроводжується інфляцією, називають стагфляцією.

 

За умов стагфляції скорочується виробництво, зростають ціни, вартість життя, що призведе до загального зубожіння населення, тому основною метою будь-якого виробництва є економічне зростання.

 

Економічне зростання – це такі динамічні зміни у національній економіці, які характеризуються стійким розширенням масштабів виробництва національного продукту, підвищенням ефективності суспільного виробництва і зростанням на цій основі добробуту нації.

 

Позитивний аспект економічного зростання характеризується такими ознаками:

а) ВВПn> ВВПn-1;

б) Кn> Кn-1;

в) Ів.

Окрім цього, для характеристики економічного зростання використовують показники коефіцієнтів зростання продуктивності праці, капіталовіддачі і матеріаловіддачі, загального зростання ефективності виробництва, обсягу національного доходу на душу населення, співставлення темпів економічного зростання з темпами зростання населення.



Зростаюча економіка створює можливості для повнішого забезпечення потреб громадян у товарах і послугах, вирішення фундаментальних проблем соціально-економічного розвитку та проблеми обмеженості виробничих ресурсів.

На характер економічного зростання впливають різноманітні чинники – національні особливості, історичні умови країни, територія і географічне розташування, кліматичні умови, виробничий потенціал і національне багатство, політичний режим і ін.

 

Однак, основними чинниками економічного зростання за будь-яких умов є фактори пропозиції, фактори попиту і фактори розподілу ресурсів.

 

До факторів пропозиції відносять такі чинники:

– кількість і якість трудових ресурсів;

– кількість і якість природних ресурсів;

– обсяг капіталу ( засобів праці) зайнятого у виробництві;

– рівень технології і організації виробництва.

Фактори пропозиції забезпечують можливість фізичного зростання обсягу виробництва, але це не означає, що реальне зростання у дійсності відбудеться. Розширення виробництва відбудеться тільки у тому випадку, якщо будуть споживатися усі вироблені у національній економіці блага. Відповідно, економічне зростання можливе лише при збільшенні рівня сукупних витрат населення, тобто в умовах розвитку попиту на продукцію, якийнайбільш повно залучає ресурси в економічний оборот.

Проте для зростання виробництва недостатньо тільки нарощувати виробничі ресурси. Виробничі ресурси необхідно раціонально і ефективно розподілити по галузях економіки. Справа в тому, що зміни у структурі попиту вимагають переміщення капітальних, природних і трудових ресурсів у галузі із більшим попитом на них. Якщо переміщення виробничих ресурсів не встигає за зміною сукупного попиту у розрізі галузей економіки, тоді частина виробничих потужностей залишається незавантаженою, зростає безробіття, зменшується обсяг виробництва.

Отже, економічне зростання можливе тоді, коли цьому сприяють усі його чинники – фактори пропозиції, попиту і розподілу ресурсів. Взаємозв’язок цих факторів полягає у їх взаємообумовленості: зміни у факторах пропозиції породжують зміни в обсязі сукупного попиту, у розподілі виробничих ресурсів, і навпаки. Від того, за рахунок яких факторів зростає національний продукт, залежить якість економічного зростання.

Залежно від того, яким способом досягається результат, розрізняють два типи економічного зростання – екстенсивний та інтенсивний.

Екстенсивне економічне зростання досягається шляхом кількісного приросту виробничих факторів за їх незмінного технічного рівня і незмінної ефективності національного виробництва.

Екстенсивний (неефективний) тип економічного зростання грунтується на розширенні поля виробництва. Це означає, що національний продукт зростаєза рахунок кількісного зростання усіх виробничих факторів за умови, що їх віддача залишається незмінною, або навіть спадною.

 

Інтенсивне економічне зростання – це зростання обсягу національного продукту за рахунок якісного удосконалення виробничих факторів і підвищення ефективності їх застосування.

 

За інтенсивного зростання виробниче поле залишається практично незмінним, а приріст ВВП забезпечується шляхом зростання капіталовіддачі і зниження капіталомісткості продукту. Це означає, що інтенсивний тип економічного зростання здійснюється на основі технічного і технологічного вдосконалення виробництва, якісних зрушень у кваліфікації робочої сили і її структурі, економії природних ресурсів на усіх стадіях їх використання.

Важливим показником, що визначає тип економічного зростання, є маржинальний коефіціент (с), який відображає відношення приросту капіталу (ΔК) до приросту суспільного продукту (ΔВВП): с = ΔК/ΔВВП. Якщо маржинальний коефіцієнт зростає – це свідчить про екстенсивний тип економічного зростання, якщо ж він знижується – інтенсивний тип.

Однак, поділ економічного зростання на екстенсивне та інтенсивне є значною мірою умовним. Реальне економічне зростання супроводжується різноманітними комбінаціями екстенсивних та інтенсивних факторів. Вони знаходяться у єдності, тому правомірніше вести мову про переважно екстенсивний чи переважно інтенсивний типи економічного зростання.

Переважно екстенсивне зростання у незначній мірі підвищує економічну і соціальну ефективність національної економіки. Воно супроводжується перевитратами економічних ресурсів і гальмуванням науково-технічного прогресу, оскільки не створює достатніх стимулів для його застосування.

Магістральним напрямком економічного зростання є переважноінтенсивне зростання, що грунтується на раціональному використанні ресурсів, розвитку і використанні НТП й нових технологій у виробництві.

Економічне зростання є важливим не само по собі, а тими соціально-економічними наслідками, які воно зумовлює. Парадокс економічного зростання в тому, що воно має не тільки позитивні, але й негативні наслідки.

Негативні наслідки економічного зростання пов’язані із довкіллям у зв’язку із збільшенням шкідливих виробництв, які забруднюють атмосферу, грунти і води. Масове виробництво товарів і швидка урбанізація створили проблему утилізації. За іронією долі, чим більше ВВП, тим більше відходів і сміття, тим більше забруднення довкілля. Розширення промислового виробництва і будівництва вилучає із сільськогосподарського і рекреаційного обороту земельні угіддя і заповідні території. Застосування пестицидів, гербіцидів та інших хімічних добрив призводить не лише до забруднення довкілля, а й до випуску шкідливої для здоров’я продукції, тощо.

Проте, якщо співставити аргументи “за” і “проти”, то позитивна оцінка економічного зростання значно переважає, оскільки саме економічне зростання є запорукою підвищення добробуту населення, розвитку НТП, що створює умови для вирішення соціально-економічних і екологічних проблем для нинішньої і наступних генерацій людей. До того ж за умов сучасної НТР, економічне зростання все більше супроводжується гуманізацією техніки і технології із врахуванням близьких і віддалених наслідків впливу їх застосування на природу і людину.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!