Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Побудова зведеного бюджету по балансовому листу



Після визначення кінцевих сальдо по всіх статтях балансу здійснюють остаточну контрольну звірку: сальдо всіх активних рахунків повинно дорівнювати сальдо всіх пасивних рахунків. Перевіряють також математичну правильність показників у всіх вільних і локальних бюджетах. Після проведення остаточної звірки складають робочий варіант прогнозного балансу активів і пасивів (бюджету по балансовому листі). Даний документ служить інструментом управління активами і пасивами підприємства, а також наступного аналізу причин можливих відхилень від прийнятого плану форма бюджету по балансовому листу (ББЛ) на кінець планового кварталу представлена в табл. 9.13.

З приведених у табл. 9.2 і 9.13 випливає, що чистий оборотний капітал на початок прогнозного періоду був відсутній. На кінець планового кварталу він дорівнював 10 038 тис. грн. (154 854 – 144 816), чи 3,4% від загального обсягу оборотних активів.

Капітальний бюджет

Бюджетування капітальних вкладень розглядають в аспекті вибору найкращого способу їхнього фінансування. Для різних підприємств капітальні інвестиції мають неоднакове значення, що визначається розміром, галузевими особливостями, темпами їхнього розвитку і т.д. У міру розширення бізнесу зростає важливість довгострокових капіталовкладень. Стратегічні рішення по капіталовкладеннях можуть істотно вплинути на розвиток підприємства1

Для реалізації проектів залучають різні види ресурсів: матеріальних, трудових грошових. У процесі оцінки витрат по проекту усі види ресурсів приводять до єдиного грошового еквівалента.

При аналізі капітальних інвестицій приймають рішення двох видів: оцінні і порівняльні. Оцінні рішення приймають у результаті вивчення основних параметрів інвестиційного проекту (прибутковості, безпеки, окупності витрат) – відповідає він чи ні існуючим стандартам. Наприклад, західні компанії можуть підтримувати тільки ті проекти по зниженню витрат, що забезпечують норму прибутку не менш 15%. Порівняльні рішення приймають у відношенні вибору одного проекту з ряду конкуруючих напрямків бізнесу. Наприклад, можлива ситуація, коли з декількох запропонованих варіантів заміни технологічного устаткування вибирають один. Вибір одного варіанта – це рішення порівняльного типу. Ключове питання, розв'язуваний при аналізі капіталовкладень: реалізувати новий проект чи замінити існуючі елементи основного капіталу.

До основних видів рішень, прийнятих по капіталовкладеннях, можна віднести:



· програму зниження витрат виробництва;

· здійснення рекламних кампаній;

· заміну реальних активів;

· створення нових потужностей чи розширення наявних;

· оцінку злиттів;

· інвестування на некомерційні нестатки (охорону навколишнього середо-вища й ін.);

· програму впровадження принципово нових технологій (інновацій) і ін.

Оскільки інвестиційні рішення приймають в умовах невизначеності, то необхідно оцінити ризик, зв'язаний з капіталовкладеннями і розглянути розвиток проекту в часі. Основна задача ініціатора проекту – мінімізувати ймовірність неправильних рішень.

Планування капітальних інвестицій полягає у виборі оптимального варіанта проекту, визначенні обсягу фінансування і тимчасового лага. Доцільно вивчити існуючі програми, виконати вартісні оцінки нових пропозицій, скоординувати наявні у підприємства програми розвитку. При цьому необхідно враховувати головні характеристики інвестиційної програми (проекту) – час, вартість і якість. Управління проектом основано на основі порівняння планованих і фактичних показників по витратах, доходах і часу. Рішення по капітальних інвестиціях повинні відповідати поточним фінансовим можливостям підприємства, обраної їм фінансової стратегії і показниках зростання вартості (ціни) підприємства. Перевіряють, чи забезпечить проект повернення спочатку авансованої вартості й одержання необхідного прибутку у встановлені передпроектними розрахунками терміни. Проекти доцільно погоджувати з довгостроковим плануванням діяльності підприємства, ґрунтуючись на сильних і слабких сторонах бізнесу. Необхідно також враховувати вплив зовнішніх факторів: ситуацію на ринку товарів (послуг), податкове оточення, темпи інфляції, процентні ставки по кредитах і депозитах тощо. Усі ці фінансово-економічні фактори варто взяти до уваги при розробці бюджету інвестицій.



На базі детальної оцінки кожного інвестиційного проекту здійснюють остаточний їхній добір у формований підприємством портфель реальних інвестицій. Фінансовий аспект управління інвестиційним портфелем полягає у формуванні бюджету інвестицій.

Розробка бюджету реалізації портфеля реальних інвестицій включає рішення двох основних задач:

1. визначення обсягу і структури капітальних витрат у розрізі окремих етапів оперативного (календарного) плану;

2. забезпечення необхідного для відшкодування цих витрат потоку коштів (джерел фінансування інвестицій) у рамках загального обсягу реальних грошових ресурсів, виділюваних на реалізацію конкретного проекту.

Капітальні вкладення часто підрозділяють на нормальні і спеціальні. Нормальні капітальні інвестиції супроводжуються незначними витратами і призначені для підтримки повсякденної експлуатаційної діяльності підприємства. Як правило, вони не викликають значного відтоку коштів. Наприклад, невелике заміщення устаткування. Спеціальні капітальні інвестиції призначені для масової закупівлі нового обладнання, для одиничного виробництва виробів (досвідчене виробництво) і ін. Вони є, як правило, високовитратними. Велику частину проектів по капіталовкладеннях пропонують і планують менеджери по виробництву. Проекти підлягають твердженню вищестоящим керівництвом. Капітальні інвестиції групують і бюджетують стосовно до категорії, потребі в них, очікуваному результату і виконання. У випадку невеликих капітальних інвестицій менеджери підрозділів і філій можуть бути наділені правом їхнього твердження.

У процесі бюджетування капітальних інвестицій виділяють наступні етапи:

· твердження проекту;

· схвалення техніко-економічних оцінок проекту;

· розподіл відповідальності і повноважень по його реалізації;

· наступний супровід проекту.

Пропозиція по капітальних інвестиціях повинна містити опис майбутнього проекту; дату початку і завершення проекту; джерело інформації; дані про переваги і недоліки проекту. Якщо проекти перевищують установлені ліміти по обсягу капітальних інвестицій, то потрібно спеціальне твердження вищестоящого керівництва підприємства. Проект, що не задовольняє очікуваним показникам чи під впливом поточних обставин перестає бути необхідним, може бути припинений.

У процесі бюджетування капітальних інвестицій необхідно знайти відповіді на наступні питання.

· Чи відповідає інвестиційна пропозиція довгостроковим цілям компанії?

· Чи враховуються зовнішні фактори при підготовці бюджету капітальних інвестицій: політичні, економічні, виробничі, маркетингові й інші умови?

· Чи спрямований проект на зміцнення фінансової стійкості і плато-спроможності підприємства?

· Яка якість фінансово-економічних параметрів проекту?

· У якому порядку розрахований можливий грошовий потік, від проекту?

· Як враховані в проекті інвестиційні ризики?

· Чи прийнято в увагу співвідношення ризик / прибутковість?

· Чи приймаються в увагу час і вартість при розгляді пропозиції?

· Чи аналізують виконання робіт із проекту на періодичній основі і чи порівнюють результати з первинними чеканнями?

Вихідною базою для розробки капітального бюджету служить наступна інформація:

· оперативний (календарний) план реалізації проекту;

· загальна схема його фінансування;

· зведений кошторисний розрахунок і локальні кошториси на виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт;

· попередній графік грошового потоку по окремих етапах (крокам) здійснення проекту;

· фінансове положення підприємства в поточному періоді.

Капітальний бюджет реалізації проекту включає два розділи:

· капітальні витрати за видами;

· джерела фінансування.

Форма капітального бюджету підприємства представлена у табл. 9.14.

На практиці капітальний бюджет підприємства часто обмежений. Тому перед його керівництвом постає задача: установити таку комбінацію проектів, що у рамках наявних коштів дає найбільший обсяг чистого грошового потоку. Дана задача зводиться до підбору комбінації проектів, яка максимізує чисту поточну вартість (NPV). Потім підбирають сполучення проектів з урахуванням подільності (можливості часткової реалізації чи неподільності) (можливості повного здійснення). Вихідні дані для включення проектів у капітальний бюджет представлені в табл. 9.15.

Так, для ділених проектів № 1-4 при капітальному бюджеті в 68,2 млн. грн. портфель інвестицій підприємства буде складатися з повної реалізації проекту № 1 (36 млн. грн.) і часткової реалізації проекту № 2 – 32,2 млн. грн. (68,2–36,0). Для підвищення ефективності інвестиційного портфеля використовують метод його поточного корегування. Її необхідність викликається двома основними причинами. Перша з них зв'язана з появою на ринку нових, більш ефективних об'єктів для вкладення коштів. Друга причина пов'язана зі значним зниженням ефективності портфеля в процесі його реалізації. У такій ситуації часто приходиться приймати рішення про ”вихід” з окремих інвестиційних проектів і корегуванню капітального бюджету.

Основними причинами значного зниження ефективності проектів можуть бути:

· збільшення термінів спорудження об'єктів у порівнянні з проектними;

· істотне зростання цін на будівельні матеріали, устаткування, транспортні перевезення, енергоносії, що перевищує запроектований рівень інфляції, що знецінює майбутні доходи інвестора;

· підвищення рівня конкуренції в галузі, де реалізується проект;

· істотне збільшення ставки позичкового відсотку на кредитному ринку (у випадку залучення позикових коштів);

· спад ділової активності в галузі, у якій реалізується проект, і ін.

Висока відповідальність прийняття рішень про ”вихід” із проектів зв'язана з тим, що вони часто призводять до втрати очікуваного прибутку (доходу) і навіть частини вкладеного капіталу. Подібні управлінські рішення повинні базуватись на заглибленому аналізі поточної кон'юнктури інвестиційного ринку і на прогноз його подальшого розвитку.

Найважливіші шляхи ”виходу” з нераціональних проектів:

· припинення фінансових операцій по проекту до початку будівельно-монтажних робіт;

· продаж частково реалізованого проекту у формі незавершеного будівництвом об'єкта;

· продаж зведеного об'єкта на стадії його експлуатації чи окремих видів реальних активів і т.д.

Ключовим критерієм ухвалення рішення про ”вихід” з неефективного проекту є очікуване значення внутрішньої норми прибутковості (IRR). Продовження його реалізації можливо при дотриманні наступного нерівності:

де – середня ставка депозитного відсотка, що враховує фактор інфляції на ринку позичкового капіталу, %; – рівень премії за ризик, зв'язаний з реалізацією проекту, %; – рівень премії за низьку ліквідність з урахуванням прогнозованого збільшення тривалості здійснення проекту, %.

У процесі вибору конкретних форм ”виходу” з інвестиційного проекту доцільно виходити з вимог економічної ефективності (мінімізацій витрат прибутку, доходу і вкладеного капіталу) і збереження іміджу підприємства-інвестора на товарному і фінансовому ринках.

1Більш докладно ключові аспекти прийняття інвестиційних рішень, планування, фінансування і моделювання довгострокових інвестицій викладені автором у кн. Інвестиції: Підручник для вузів. Спб.: Пітер, 2002.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!