Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Вирішити дану проблему у бюджетуванні можна двома основними способами



1. Скласти графік надходження коштів як додаток до бюджету продажу, у якому передбачають надходження коштів після постачання продукції споживачам. Визначити це на перспективу можна тільки на основі аналізу умов укладених договорів.

2. На основі тенденцій збуту і надходження коштів на рахунки підприємства визначають відсоток у загальній вартості відвантаженої продукції передоплата реалізації за готівку. Далі встановлюється період, протягом якого оплата за відвантажену раніше продукцію надходить на рахунки підприємства. У формі БРГК відповідно перша величина (передоплата і розрахунок готівкою) відбиваються в той же самий часовий відрізок бюджетного періоду, у який була відвантажена продукцію, а друга величина (надходження за отгружену раніше продукцію) відбивається у формі БРГК по закінченні періоду звірення рахунків.

З урахуванням специфіки бізнесу можуть бути використані й інші варіанти бюджетування.

Друга проблема, з якою зіштовхуються при складанні БРГК щодо грошових надходжень, – це визначення обсягу і структури зовнішнього фінансування, необхідного для фінансування додаткових витрат на майбутній бюджетний період. Для цього використовують дані плану капітальних (первісних) витрат. Сума витрат за цим бюджетом визначають як нижню межу рівня фінансування з зовнішніх джерел (кредит банку, інвестиції).

Третьою проблемою при розробці БРГК і зв’язаних з ним інших бюджетів (основних, допоміжних і операційних) може бути ітеративний характер процедур їхнього складання, коли первісні позначки БРГК (у будь-якій його частині), а потім і інших бюджетів необхідно корегувати для забезпечення достатньої кількості коштів для функціонування бізнесу. Отже, склавши один варіант бюджету і отримавши за розрахунками негативне кінцеве сальдо за який-небудь період, потрібно знайти рішення проблеми (збільшити кредит, продати акції, не заплатити постачальникам, тощо).

Після визначення джерел і складових частин грошових надходжень у той чи інший період, має бути визначено напрямок їхнього використання. Ця частина БРГК теж тісно зв’язана з бюджетом доходів і витрат, а також з іншими бюджетами.

Використання коштів у БРГК поділяють на три основні групи.

Кошти можуть використовуватися на фінансування:

1. поточних операцій,

2. первісних витрат,

3. інших витрат.

Склад статей ”поточні операції” відбиває статті витрат, вказані у формі бюджету доходів і витрат, хоча в конкретних цифрах тут можуть виникати розбіжності, обумовлені як специфікою господарської діяльності, так і реальним фінансовим станом підприємства.



В ідеальному випадку в конкретний період часу (місяць, декаду) сума коштів направлена на оплату рахунків за постачання сировини і матеріалів у БРГК, повинна збігатися з величиною витрат, зазначених у бюджеті доходів і витрат за той же період (місяць, декаду). У дійсності ж усе відбувається по-іншому. У підприємства не вистачає коштів на те, щоб вчасно оплатити постачання, і виникає кредиторська заборгованість перед постачальниками (що потім фіксується у розрахунковому балансі). Якщо специфіка виробництва вимагає створення нормативних запасів сировини і матеріалів, то у цьому випадку в конкретний період у БРГК величина коштів, призначена на оплату рахунків від постачальників, буде перевищувати відповідну статтю витрат у бюджеті доходів витрат на величину створюваного нормативного запасу.

Фінансування первісних витрат відображається в БРГК в повній відповідності з конкретними допоміжними чи спеціальними бюджетами. Але у випадку, коли планом капітальних первісних витрат передбачено будівельні чи ремонтні роботи, а фінансовий стан підприємства не дозволяє йому своєчасно фінансувати ці витрати, то знову виникає кредиторська заборгованість перед підрядчиками. Iнші витрати в БРГК включають такі статті: виплата відсотків за кредити, повернення кредитів і позик, виплата дивідендів та інші розрахунки з інвесторами та з державним бюджетом. Здебільшого вони також повинні відповідати аналогічним статтям бюджету доходів і витрат чи спеціальних бюджетів. Можливі розбіжності відбиваються в розрахунковому балансі.

Якщо зіставити всі надходження коштів і їхнє використання за той самий період, то визначимо – одну статтю БРГК – касове зростання чи зменшення. Зростання виникає у випадку перевищення надходження коштів над їхнім використанням, зменшення – відповідно при перевищенні витрат коштів над їхнім надходженням за той самий період. Їх відповідно називають позитивні і негативні фінансові потоки.



Ще дві позиції БРГК представляють вступне і кінцеве сальдо. Кінцеве сальдо попереднього періоду є вступним сальдо для наступного періоду. Кінцеве сальдо даного періоду є алгебраїчною сумою вступного сальдо і касового зростання чи зменшення за той же період. Значення вступного сальдо в першу декаду (чи в перший день) місяця повинне бути рівним значенню цього показника для місяця (і відповідного чи кварталу півріччя) у цілому.

Кінцеве сальдо, а не касові зміни (позитивний чи негативний фінансовий потік), є головним цільовим показником БРГК, навколо яких можуть оптимізуватись окремі статті даного бюджету.

У будь-якому випадку кінцеве (вступне) сальдо не може бути негативним, а вся процедура складання БРГК (та й оптимізації всіх бюджетів) по суті являє собою пошук варіантів забезпечення запланованого кінцевого сальдо. Розмір кінцевого сальдо – один з найважливіших показників, що передбачено у БРГК. Цей показник не нормується, а встановлюється менеджерами підприємства.

Кінцеве сальдо БРГК не може бути негативним, і погано, коли воно мале, тому що означає відсутність в бізнесу запасу фінансової міцності і разом з тим воно не повинно бути і дуже великим навіть в результаті ефективного ведення бізнесу). Велике кінцеве сальдо – це ”заморожування” коштів, що погіршує фінансову ефективність бізнесу, особливо його інвестиційну привабливість. Тому в БРГК, як і взагалі в управлінні фінансами, потрібно постійно шукати компроміс, щоб, збільшуючи один з параметрів фінансового плану, не погіршувати всі інші. Менеджери підприємства повинні визначати розмір кінцевого сальдо, виходячи зі специфіки даного бізнесу.

При бюджетуванні при визначенні розміру кінцевого сальдо БРГК можна використати два підходи.

По-перше, встановити діапазон значень кінцевого сальдо (мінімальне і максимальне) для конкретного часового періоду, відповідно до цілей менеджерів підприємства в області управління фінансами.

По-друге, встановити незнижуваний залишок кінцевого сальдо (наприклад, мінімальний залишок коштів на поточному рахунку підприємства, визначений договором з обслуговуючим банком), відповідно до якого визначають розмір надходжень і використання коштів, і встановити межу величини кінцевого сальдо, при перевищенні яких кошти повинні бути розміщені чи інвестовані.

Крім зазначених вище напрямів використання грошових засобів кожне підприємство має право вводити включати до БРГК будь-які статті, деталізуючи включені раніше відповідно до специфіки бізнесу чи потребами менеджерів в тій чи іншій інформації. Головне, щоб ці зміни у БРГК дозволяли менеджерам підприємства чи структурного підрозділу контролювати найбільш важливі для нього статті надходжень і використання коштів. Однак деталізація форми БРГК повинна здійснюватися з урахуванням форми БДіВ, оскільки саме в останньому випадку визначаються критичні види витрат підприємства, а в БРГК уже відбиваються спосіб і терміни оплати лімітів витрат, заданих у БДіВ. Неминучі ж відхилення і розбіжності між відповідними статтями БДіВ і БРГК потім відбиваються у розрахунковому балансі.

Певним аналогом БРГК можна вважати форму № 3 ”Звіт про рух грошових коштів”. Однак, у бюджетуванні застосовувати їх не варто. Вона непридатна для правильного управління фінансами підприємства. Разом з тим потреба у вихідній інформації як для складання бюджету, так і для контролю за його виконанням, обумовлює необхідність модифікації для цілей бюджетування форми № 3.

Модифікація ф. 3 може бути здійснена в такому напрямку:

1. У статті ”Виручка від реалізації товарів, продукції, послуг – усього” необхідно виділити дебіторську заборгованість. Для цього дану статтю можна розбити на дві:

· за готівку і за передоплатою – показує всі надходження коштів на поточний рахунок одночасно з відвантаженням продукції;

· надходження за раніше відвантажену продукцію – показує надходження коштів від споживача після одержання їм продукції.

2. Краще усунути з форми статті, що уведені для чисто фіскальних цілей.

3. Позиція ”Оплата придбаних товарів і наданих послуг” повинна бути деталізована виходячи з того, які статті собівартості менеджери підприємства вважають доцільним включати у форму БРГК. Наприклад, форма БРГК за цією статтею може виглядати в такий спосіб:

· сировина, матеріали, товари;

· інші прямі витрати структурного підрозділу;

· накладні витрати структурного підрозділу;

· накладні витрати підприємства;

· інші операційні платежі.

1. Позиції статті ”Первісні капітальні витрати” на видачу авансів, оплату часткового будівництва, оплату устаткування і фінансові вкладення краще привести у відповідність з формою плану цих витрат.

2. Позицію ”Iнші виплати і перерахування” також варто деталізувати при розробці форми БРГК, наприклад, виділивши окремо повернення кредитів та інші витрати.

Крім визначення власне форми БРГК, існують ще проблеми відображення в даному бюджеті сугубо специфічних фінансових документів, взаємозаліків, казначейських зобов’язань, векселів і інших грошових сурогатів. Рішення проблем багато в чому залежить від специфіки господарської діяльності підприємства.

Наприклад, якщо емітування заліку збіглося з відвантаженням продукції (по бюджеті доходів і витрат), те в БРГК відповідна сурогатна сума проводиться по статті ”За готівку і по передоплаті”. Якщо емісія заліків не збіглася з періодом звірення чи рахунків, якщо заліки випущені на суму залишку неоплаченої продукції, то вони повинні відбиватися по статті ”Надходження за продукцію, відвантажену раніше” у відповідний період (тобто, коли така емісія заліку буде зроблена).


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!