Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Дисциплінарний проступок: поняття та склад



ДП- це протиправне винне невиконання або неналежне виконання працівником своїх трудових обовязків за яке до нього може застосовуватися дисциплінарне стягнення. До складу дисциплінарного проступку входить субєктивна сторона, тобто психічне ставлення робітника до неправомірного дії (бездіяльності). Вина в будь-якій її формі може бути доведена лише по відношенню до працівника, який здатний віддавати звіт у своїх діях і керувати ними. У зв `язку з чим працівник, який визнаний судом недієздатним, не може зробити винних дій, отже, і стати субєктом дисциплінарної відповідальності.

До складу дисциплінарного проступку входить обєкт, тобто конкретне положення правил внутрішнього трудового розпорядку або кокнретние трудові обовязки, які не виконані працівником або виконані їм неналежним чином. Відсутність конкретного порушення правил трудової діяльності також не дозволяє на законних підставах залучити працівника до дисциплінарної відповідальності.

До складу дисциплінарного проступку входить і обєктивна сторона, яка укладається в настанні несприятливих для роботодавця наслідків, що знаходяться в причинному звязку з досконалими працівником винними і неправомірними діями (бездіяльністю).
Субєктом є сам працівник.

 

Наслідки застосування дисциплінарного стягнення.

Чинне трудове законодавство України надає рівні права та встановлює відповідальність за порушення цих прав як власнику або уповноваженому ним органу так і працівникам підприємств, установ та організацій. Реалізація цих прав та виконання обов’язків є невід’ємною частиною робочого процесу. Тому удосконалення знань щодо відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків, порядку застосування дисциплінарних стягнень та видів дисциплінарних стягнень має бути необхідною умовою для покращення правової роботи працівників державних установ, організацій та підприємств.

 

 

Поняття та правова природа матеріальної відповідальності.

У правовій літературі матеріальна відповідальність визнача­ється як обов'язок кожної зі сторін трудових правовідносин (пра­цівника та роботодавця) відшкодувати шкоду, заподіяну іншій стороні внаслідок невиконання чи неналежного виконання трудо­вих обов'язків у встановленому законом розмірі та порядку.В основі матеріальної відповідальності лежить обов'язок пра­цівника дбайливо ставитися до майна роботодавця та вживати заходів щодо запобігання шкоди, а також обов'язок самого робо­тодавця — створити умови, необхідні для нормальної роботи; за­безпечити здорові та безпечні умови праці, а також впроваджу­вати сучасні засоби техніки безпеки та санітарно-гігієнічні умо­ви, які запобігають виробничому травматизмові і виникненню професійних захворювань працівників.Матеріальна відповідальність працівника за трудовим правом має три мети. Перша, основна - захист майна роботодавця від його пошкодження, втрати, розкрадань і забезпечення відшкодування завданої шкоди працівником. Отже, матеріальна відповідальність працівника є правовідновлювальною, бо має насамперед основну мету - відновити майно роботодавця, якому він завдав шкоду. Тому притягнення працівника до матеріальної відповідальності не виключає застосування до винного дисциплінарного стягнення, через те що винний працівник одночасно з завданням майнової шкоди (майнове трудове правопорушення) вчиняє трудове дисциплінарне правопорушення (дисциплінарний проступок). Друга - забезпечення гарантії працівнику при покладенні на нього матеріальної відповідальності, охорона його заробітної плати від надмірних, незаконних і безпідставних стягнень. Ця мета інституту матеріальної відповідальності є гарантійною. Третя - виховання у працівника уважного, бережливого, старанного, дбайливого ставлення до майна роботодавця, яке передається йому для виконання його трудової функції, для попередження завдання нової шкоди майну роботодавця.Таким чином, правовий інститут матеріальної відповідальності за трудовим законодавством виконує правовідновлювальну, гарантійну, попереджувально-виховну функції. Але основною, яка визначає її правову природу, є правовідновлювальна.



 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!