Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Самостійність в активному мовленні



Активне мовлення розвиваєтьсяна основі домовного спілкування з дорослими, що властиво для дитини першого року життя. Емоційно-особистісне спілкування є провідною діяльністю дитини перших шести місяців життя. Однак, на жаль, деякі батьки вважають, що забезпечення на цьому етапі життя дитині якісного гігієнічного догляду і годування цілком достатньо. «Дитина і не говорить, яке тут спілкування», — така думка є хибною, навіть небезпечною, оскільки відсутність емоційного, адресованого особисто дитині спілкування зумовлює затримку її психічного розвитку. Саме спілкування дорослих з дитиною відіграє вирішальну рольу процесі її своєчасного і повноцінного психічного розвитку. Сформована у немовляти перша емоційна ситуативно-особистісна форма спілкування є тією цеглинкою, що закладає фундамент подальшого розвитку дитини, її потреб та успіхів.

Приблизно з другого півріччя поведінка дитини у контактах з дорослими різко змінюється. Якщо до шести місяців для немовляти центром уваги були дорослі, то в дитини другого півріччя першого року життя з'являється і підсилюється інтерес до предметів і дій з ними. Спілкуючись з дорослими, дитина намагається задовольнити потребу вже не тільки в доброзичливій увазі, а й у співробітництві. На зміну емоційному спілкуванню приходить спілкування ситуативно-ділове, яке і є основою взаємодії з дорослими аж до трьох років. Проте емоційне спілкування не зникає, воно втрачає свій абсолютний статус, однак гармонійно вплітається у нову форму спілкування дитини з дорослими, адже лише на позитивно-емоційному фоні ставлення дорослих до дитини оволодіння нею предметно-практичною діяльністю може бути успішним.

Чим відрізняється емоційний контакт від ділового, практичного? Насамперед тим, що емоційне ставлення — ставлення вибіркове,оскільки має інтимну, особистісну основу, тобто досвід особистісного безпосереднього спілкування з найбільш близькими людьми. Порівняно з емоційним спілкуванням, ділова, практична взаємодія більш безособова, меншою мірою залежна від звички до контактів з певною людиною. Під час такої взаємодії між двома партнерами з'являється нова ланка — предмет, який відсторонює дитину від того, з ким вона спілкується і робить спілкування опосередкованим.

Тепер дорослі є не тільки джерелом тепла й доброзичливості, вони стають партнерами, спочатку в предметній діяльності, згодом у грі, взірцем для наслідування, тими, хто оцінює і цінує уміння дитини.З цього моменту починається залучення дитини до культури.



Одна з серйозних психологічних причин непростого звикання дитини до умов дитячого садка полягає у її затримці в сім'ї на рівні ситуативно-особистісного спілкування, що не відповідає віку. Вступ до дитячого садка спричиняє конфлікт між ситуативно-особистісним спілкуванням і ситуативно-діловим, за яким організовується життя в дитячому садку, яке є адекватним для раннього віку. Протиріччя, які виникають, зумовлюють психологічні трудності адаптації дитини.

На жаль, ділове спілкування не завжди розвивається у потрібному руслі. Деякі батьки взагалі культивують тільки емоційне спілкування. Інші ж, щойно дитина починає маніпулювати предметами, залишають її наодинці. Треті, хоча й не залишаються осторонь, але теж роблять помилки: замість того, щоб коментувати дії дитини з предметом, вони дають інструкції-команди, які потрібно виконувати. Все це стримує розвиток предметно-практичної діяльності, мовлення, пізнавальної активності дитини.

На етапі оволодіння предметною діяльністю спілкування є засобом її здійснення, оволодіння загальнолюдськими способами використання предметів. Незважаючи на те, що спілкування втрачає свою абсолютну позицію, воно й далі розвивається надзвичайно інтенсивно й стає мовленнєвим.

Спілкування, пов'язане з предметними діями, не може бути тільки емоційним. Воно має бути опосередковано словом, яке має предметну співвіднесеність. Дорослі повинні говорити з дитиною, щоб заговорила вона: якщо дитина не чула певного слова, то воно ніколи саме собою не з'явиться в її мовленні.

Ще однією умовою, яку дорослі мають забезпечити і яка обумовлює розширення словникового запасу дитини, є отримання дитиною нових вражень.Якщо свій час неспання дитина проводить в обмеженому просторі, не варто сподіватися, що її словниковий запас буде хоча б приблизно наближатися до вікової норми.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!