Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Забезпечуємо фізіологічний комфорт дитини



Позитивно налаштовуємо та інформуємо дитину

Процес звикання дитини до умов дитячого садка є складним і доволі тривалим. Насамперед потрібно підготуватися батькам.

Необхідно усвідомлювати, що слова, дії та прерогативи у вихованні дитини обумовлюють те, наскільки легко чи складно вона зможе ввійти в нові умови життя — умови дитячого садка.

Зміни навколишнього середовища та звичного способу життя насамперед призводять до емоційного напруження дитини. Настрій відображає стан здоров'я дитиниі є важливим тлом для її розвитку. Тому тривале перебування маленької дитини в пригніченому настрої спричиняє погіршення її психічного розвитку. Для того щоб поганий настрій дитини не став на заваді її входженню у нову ситуацію життєдіяльності, дуже важливо позитивно налаштувати дитину до майбутніх змін у її житті.

Дуже часто батьки ведуть дитину в дитячий садок за необхідності, через домашні обставини, і ставляться до неї співчутливо, з жалем, розповідають у присутності дитини про свої переживання родичам, сусідам, знайомим тощо. У такій ситуації дитина також починає себе жаліти, вередує, відмовляється ходити в дитячий садок. У неї просто немає підстав вірити в те, що в дитячому садку буде добре, весело, цікаво, адже батьки говорять зовсім про інше.

У жодному разі не можна залякувати дитину дитячим садком, погрожувати: «Не будеш слухатися — віддам до дитячого садка», а потім, коли дитина вже відвідуватиме дитячу групу, погрожувати залишити її в дитячому садку, якщо вона не перестане плакати або вередувати. Це може спричинити виникнення у дитини страху перед дитячим садком і, безумовно, погіршить її стан у період звикання до незнайомого оточення, уповільнить процес її входження у нові умови життя. У ситуації, коли дорослі реагують на сльози маленького вередуна обіцянкою залишити його у дитячому садку (як покарання), спроби заспокоїти дитину зазвичай мають зворотній ефект: вона плаче ще більш гірко, оскільки переживає ситуацію покинутості, свою непотрібність.

Але в дитини може скластися бадьоре, життєрадісне ставлення до дитячого садка,якщо пояснити їй, що новий для неї дім — об'єктивна необхідність, що вона росте, стає дорослішою. Наприклад, можна акцентувати увагу на тому, що прийшов час іти в дитячий садок, що вона вже доросла (зазвичай дво-трирічні діти цим дуже пишаються), і лише маленькі дітки з мамою вдома сидять, а великі в дитячий садок ходять, так само, як тато і мама на роботу. Бажано розповідати (у присутності дитини) знайомим, родичам, друзям з гордістю про те, що «наш Славко вже дорослий, незабаром у дитячий садок піде!»



Дуже важливо налаштувати дитину на зміни в її житті. А тому про вступ у дитячий садок треба говорити як про подію радісну, очікувану. У жодному разі не варто позиціонувати дитячий садок як покарання.

Крім того, не варто вживати висловлювання на кшталт: «Не бійся!», «Не соромся!», «Чого ти зніяковів?», «Сміливіше треба!» тощо. Так дорослі лише підсилюють страх дитини перед дитячим садком, а завдання батьків — підтримувати дитину, а не її страхи. Тому варто поводитися так, наче нічого не трапилося. Так можна вберегти дитину від зайвих переживань, а впевненість дорослих передасться дитині, вона стане сильнішою і сміливішою.

Спокійне і впевнене входження у нову ситуацію забезпечить дитині поінформованість про життя у дитячому садку.Процес адаптації дитини до дитячого садка пов'язаний з певним навантаженням на її нервово-психічний стан.

Насамперед стресовість ситуації пов'язана з руйнуванням динамічного стереотипу, який згідно з інформаційною теорією є діяльнісною системою, що потребує достатньої кількості інформації для пристосування до оточення.

Опинившись у незнайомому оточенні, дитина переживає брак інформації, проте має інтенсивно адаптуватися до нових обставин. Це зумовлює емоційне напруження, тривожність різного ступеня вираженості. Дефіцит адекватної інформації, відсутність соціального досвіду обумовлює виникнення тимчасової неадаптивності дитини. Наявність у дитини попередньої позитивної інформації про нове середовище визначає ступінь її емоційного напруження безпосередньо в період адаптації.

Батькам варто розповідати дитині,наприклад, як вони самі ходили до дитячого садка, що було там цікавого. Можна навіть вигадати історії з дітьми, що ходять у дитячий садок, а можна і погратися: «Наша лялька Катруся піде в дитячий садок. Іди сюди, Катруню, привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (варто показати іграшкову шафку, скласти туди кілька ляльчиних речей). Обідати ти будеш за столом (розмістити ляльку за столиком) поруч з іншими ляльками. У тебе будуть друзі, з якими ти будеш цікаво і весело гратися. Потім мама за тобою прийде». Таке своєрідне передбачення подій, ознайомленість дитини з ними дасть їй змогу почуватися більш упевнено.



Отже, сформоване позитивне ставлення дитини до дитячого садка обумовить легкість входження у нові умови. А системний педагогічний вплив, спрямований на збагачення дитини позитивною інформацією, дасть змогу знизити емоційне напруження в адаптаційний період.

 

Забезпечуємо фізіологічний комфорт дитини

Забезпечення належного фізичного і фізіологічного стану дитини можна досягти завдяки відповідності між двома режимами:домашнього та режиму дитячого садка. Адже вдома дитина дотримується певного режиму дня, тому в неї складається певний ритм життя. Тож перед тим, як вести її в дитячий садок, батькам варто ознайомитися з режимом, за яким живе відповідна вікова група в дитячому садку. Це необхідно зробити для того, щоб зменшити фізіологічний дискомфорт, який дитина відчуватиме, якщо її особистий фізіологічний ритм не буде збігатися із режимом дитячого садка. Тоді можуть виникнути проблеми. Наприклад, дитині пропонують їсти, коли вона неголодна, а через деякий час і в неї з'являється відчуття голоду, дитина починає вередувати, плакати, або ж просто засинає за обідом, а перед цим, на прогулянці, плакала, була вередливою, бо хотіла їсти. Інколи збіг відчуттів голоду і втоми (тривала гра з дітьми збуджує) можуть стати подвійним джерелом гніву та роздратованості.

Агресивна реакція у такому разі є фактично реакцією боротьби на ситуацію,що не влаштовує. Дитина незадоволена станом речей і починає протестувати в єдино доступний для неї спосіб: намагається силою змінити ситуацію, що склалася. Однак сварити дитину за її вередування, роздратованість, агресію не можна! Це не її вина! У цьому винні дорослі, які байдуже поставилися до такої проблеми, як пристосування дитини до нових умов життя, які не подбали про забезпечення для неї фізіологічно комфортного перебування у дитячому садку. Фізіологічний дискомфорт дитини зумовлює виникнення у неї емоційних зривів, нервових перевантажень, що й призводить до психосоматичних захворювань. Останні є захисною реакцією на психологічний дискомфорт, що переживає дитина, захистом організму від емоційного перенапруження. Нервова система дитини зазнає значних навантажень, і організм дитини вдається до так званого «психосоматичного захисту»:підвищена температура, висипи на шкірі, утруднене дихання, блювота, кишково-шлункові розлади — вегетативні симптоми.

Отже, батькам варто якомога раніше поцікавитися, за яким режимом живе відповідна вікова група в дитячому садку. Якщо домашній режим і режим дитячого садка не збігається у проведенні режимних моментів зі збереженням їх послідовності на 20-40 хвилин, то усунути таку розбіжність буде нескладно, пам'ятаючи про поступовість і повільність цього процесу. А от якщо режим, за яким дитина живе вдома, і той, за яким живе відповідна вікова група в дитячому садку, кардинально різняться у часі та послідовності режимних моментів, батькам є над чим попрацювати. У такому разі не завадить проконсультуватися з лікарем.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!