Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Дослідження, розробки, інновації та стр-ра ринку



ДіР – складова частина н/т д-ті разом з навчанням у вищій школі і підготовка спеціалістів та вчених та надання н-т послуг. ДіР- це систематична творча діяльність з метою збільшення запасу накопичених знань, у т.ч. про людину, культуру, суспільство, а також застосування цих знань у науці. У свою чергу ДіР містить:

ФД- фундаментальні дослідження - експериментальна або теоретична діяльність, спрямована на здобуття нових знань про підвалини спостережуваних явищ і фактів, не має на меті конкретні завдання, пов’язані з практичним застосуванням (результат - наукове відкриття);

ПД - прикладні дослідження - це оригінальні дослідження, спрямовані на одержання нових знань з метою досягнення конкретних практичних цілей або вирішення практичних завдань (результат - винахід,

ЕР - експериментальні розробки - це будь-яка систематична праця, яка ґрунтується на знаннях, одержаних завдяки проведеним дослідженням, або на практичному досвіді і спрямована на виробництво нових матеріалів, продуктів, упровадження нових процесів, систем, послуг, значне вдосконалення існуючих (результат — новинка) .

Категорія "інновація" була розроблена і введена в практику австрійським економістом Шумпетером. Кла­сична дефініція Й.Шумпетера окреслює п'ять типів іннова­цій:

1) виробництво невідомого споживачам нового продукту; чи продукту з якісно новими властивостями(продуктова);

2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого не обов'язково покладено нове наукове відкриття, а може бути застосований новий підхід до комерційного використання про­дукції (процесна ,технологічна);

3) освоєння нового ринку збуту галуззю промисловості кра­їни, незважаючи на те, існував цей ринок раніше чи ні(збутова);

4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів незалежно від того чи існували ці джерела раніше чи ні(сировинна);

5) введення нових організаційних та інституційних форм наприклад створення монопольного стану чи послаблення мо­нопольного положення іншого підприємства(організаційна)



Інновація(Котлер)-будь-яка цінність, що сприймається як нова. Інновація(Хучек)- проведення змін у техніці , технології, економіці, орг-ції, соц. середовищі. Інновація(Пригожин) – цілеспрямована зміна, яка вносить в середовище впровадження нові відносно стабільні елементи. Інновація (Фрім)-новий продукт, процес або обладнання. Інновація (Хофмайстер)- свідома направлена на досягнення певної мети воля на перетворення певного виробу в процес або засіб або ж вміле виведення винаходу на ринок. Інновація(Фатхутдінов)- кінцевий результата та впровадження новинки з метою зміни об’єкта управління з метоя отримання екон., еколог., соц. та ін. ефектів.

В управлінні часто використовують поняття "інновація" у вузькому тлумаченні, яке відповідає першому і другому пунк­там. Коротко їх називають так: "інновація — продукт" і "ін­новація — процес".

П'ять основних груп інновацій: продуктова (вир-во невідомого споживачам продукту або продукту з якісно новими хар-ми), процесна (технологіч­на), сировинна, організаційна та збутова інновація, дослід­ники додали ще деякі важливі функції інновацій.

Г.Менш розрізняв інновації “базові” та "поліпшуючі”. Перші являють"со6ою нововведення, які забезпечують створення но­вих галузей промисловості, другі — радикальні удосконалення базових існуючих виробництв. Нововведення, які прин­ципово не змінюють техніко-економічний рівень виробництва, тобто не є ні базовими, ні поліпшуючими, названі Г.Меншем псевдоінноваціями.



Окрім вищезгаданого розвитку змісту категорії інновації, також запропоновано виділити поняття "інфраструктурна ін­новація" (Я.Ван Дайн, І.Мілендорфер, К.Перес-Перес та ін.). Це інновації, які мають місце в інфраструктурних галузях: транспорті, зв'язку, інституційних формах поєднання науки й виробництва, освіті, соціальній політиці та ін. Суть даного ви­ду інновацій полягає в тому, що базові інновації сьогодні не можуть існувати ізольовано в певному виробництві. Вони ста­ють можливими тільки тоді, коли відповідних змін зазнають і супутні інфраструктурні галузі (інформаційні технології).

Сучасні дослідники використовують 3 підходи до визначення інновацій:

- процесний (Б.Санто): інновація - сусп., техн., екон. процес;

- предметний (Дапьєр, Уайтрафельд): у визначенні інновації використовується перелік виробів, засобів, процесів, які хар-ся песними рисами

- функціональний (Друкер): інновація - специфічний інструмент підприємця, що дає нові можливості створення багатства, зміни для нової госод. діял-ті або послуг

Структура ринку – сукупність елементів ринку, що взаємодіючи між собою, визначають основні напрями його функціонування; сукупність окремих ринків у межах нац.ек-ки або внутр.ринку, світового господарства та його окремих регіонів і взаємодія між ними.

Вплив інновацій на структуру ринку: підприємства можуть здійснювати ДіР одноосібно чи колегіально. Переваги, що отримують фірми-новатори, які самостійно здійснюють Дір: 1) конкурентні переваги перед іншими господарюючими суб’єктами ринку; отримання монопольного доходу протягом певного періоду. 2) споживачі асоціюють новатора з виробництвом товарів більш високої якості і мають бажання платити більше за торгову марку підприємства – новатора.



Причини об’єднання фірм в проведенні ДіР: 1) ринкова невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайдуть новинку конкуренти; 2) технологічна невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайде новинку сама фірма. Прибутки зменшуються.

 

50. Інноваційна діяльність українських підприємств

iнновацiйне пiдприємствопiдприємство, що розробляє, виробляє i реалiзує iнновацiйнi продукти i/або продукцiю чи послуги, обсяг яких у грошовому вимiрi перевищує 70% його загального обсягу продукцiї i/або послуг). А особливо мале інноваційне підприємництво як ланка, що спроможна подолати розрив інноваційного процесу, який виникає між стадією наукових досліджень та використанням їхніх результатів у практичній діяльності. Високий рівень чутливості процесів розвитку сектора малого підприємництва та реалізації його інноваційного потенціалу до створення полегшених умов доступу до ресурсів є основним мотивом винайдення та запровадження ефективних інституційних інструментів вирішення проблем ресурсного забезпечення малого підприємництва.

На жаль, сучасний розвиток малого підприємництва в Україні характеризується відсутністю сформованого прошарку інноваційно орієнтованого малого підприємництва та низьким рівнем залученості традиційного малого підприємництва до інноваційних процесів, що мають місце в економіці, відсутністю усталених форм взаємодії між великими корпоративними структурами та малим бізнесом в інноваційній сфері.

Попри значну кількість законодавчих актів, які стосуються науково-технологічної та інноваційної сфер, цілісної системи законодавчого забезпечення цієї діяльності в Україні досі не створено. Існуючі закони є неузгодженими і суперечать один одному. Занизькими є темпи розгляду та затвердження нових нормативних актів, серед яких проекти законів "Про загальні засади створення і функціонування інвестиційних парків", "Про державну підтримку розвитку високих технологій в Україні", "Про стимулювання виробництва наукоємної та високотехнологічної продукції АПК та послуг", "Про засади відродження та розвитку електронної промисловості в Україні" та ін. Вкрай недосконалою є система державних інституцій, що покликана регулювати та стимулювати інноваційний розвиток. Наявні структури дублюють одна одну (Українська державна інноваційна компанія та Державне агентство з інвестицій та інновацій), тоді як багато з напрямів стимулювання НДіДКР залишаються неохопленими.

Позитивним прикладом концентрації наукових, промислових і фінансових ресурсів є формування мережі технологічних парків ( - форма територіальної інтеграції науки, освіти й виробництва у вигляді об'єднання наукових організацій, проектно-конструкторських бюро, навчальних закладів, виробничих підприємств або їх підрозділів з метою прискорення розробки і застосування науковотех-нічних і техніко-технологічних досягнень). Створення цих установ забезпечило впровадження високотехнологічних розробок у виробництво і стало свідченням можливості перетворити науково-технологічні розробки на об'єкти економічних відносин та отримати від цього економічний зиск. Зарубіжний досвід доводить, що саме технопарки створюють реальну можливість забезпечення прийнятного рівня економічного зростання в країні, спричиненого інноваційними чинниками.

Нечисленні українські технопарки (їхня чисельність наприкінці 2004 року становила 17, хоча не всі із створених технопарків перетворилися на діючі одиниці) працюють у найперспективніших напрямах, серед яких: виробництво сучасної компресорної техніки, розробка і впровадження наукоємних приладів, матеріалів та лікарських препаратів для охорони здоров'я, нано- та біотехнології, електроніка, радіаційне приладобудування, енергозберігаючі технології, розробка нових матеріалів, охорона навколишнього середовища та ін. Більшість з них всі етапи виробництва, від розробки до випуску кінцевого продукту, здійснюють в межах України. Продукція, що виготовляється, призначена не лише для внутрішнього ринку, а є експортоорієнтованою.

Дієвим елементом світової інноваційної інфраструктури, поки що слабко представленим в Україні, є бізнес-інкубатори

Підприємства можуть здійснювати ДіР одноосібно чи колегіально. Переваги, що отримують фірми-новатори, які самостійно здійснюють ДіР: 1) конкурентні переваги перед іншими господарюючими суб’єктами ринку; отримання монопольного доходу протягом певного періоду. 2) споживачі асоціюють новатора з виробництвом товарів більш високої якості і мають бажання платити більше за торгову марку підприємства – новатора.

Причини об’єднання фірм в проведенні ДіР: 1) ринкова невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайдуть новинку конкуренти; 2) технологічна невизначеність: невідомо як швидко і чи взагалі знайде новинку сама фірма.

 


Просмотров 425

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!