Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Контроль за концентрацією тов ринків в Укр



Концентрація — процес злиття під-в, компаній та інших ринкових активів, внаслідок якого зростає економічна влада учасників ринку. Концентрацією визначається не лише придбання акцій, але і ств-ня нових підприємств, передача певних об’єктів у оренду, і навіть призначення керівників великих компаній.

Попереднє одержання дозволу Комітету або Адміністративної колегії Комітету на концентрацію є обов'язковим, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за курсом НБ України, що діяв в останній день фін року, і при цьому:

вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом НБ Укр, що діяв в останній день фін року, у кожного, та вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Укр хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом НБ Укр, що діяв в останній день фінансового року, у разі:

-Злиття двох або більше суб'єктів господарювання;

-Приєднання одного суб'єкта господарювання до іншого;

-Набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб'єктами господарювання над одним або кількома суб'єктами господарювання чи частинами суб'єктів господарювання

-Безпосереднього або опосередкованого придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання.

Не вважається концентрацією і не потребує дозволу органів Комітету на концентрацію:

-Створення суб'єкта господарювання, метою чи внаслідок створення якого здійснюється координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання



-Придбання часток (акцій, паїв) суб'єкта гос-ня особою, основним видом д-ті якої є проведення фін операцій чи операцій з цінними паперами, якщо це придбання здійснюється з метою їх наступного перепродажу за умови, що зазначена особа не бере участі в голосуванні у вищому органі чи інших органах упр-ня суб'єкта гос-ня.

-Набуття контролю над суб'єктом гос-ня або його частиною, у тому числі завдяки праву управління та розпорядження його майном арбітражним керуючим, службовою чи посадовою особою органу держ влади.

Головний орган упр-ня процесами концентрації – АМКУ.

Документи в сфері концентрації:

1.Положення про порядок подання заяв до Антимонопольного комітету України про попереднє отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання (Положення про концентрацію) - встановлює вимоги до заяв на концентрацію суб'єктів господарювання, порядок їх подання та розгляду Антимонопольним комітетом України.

 

2.ЗУ "Про захист економічної конкуренції"

Поглинаюча фірма %   Поглинальна фірма %  
Висококонцентровані галузі (CR4>75%)
  4 і більш  
  2 і більш  
  1 і більш  
Нізкоконцентрірованниє галузі (CR4<75%)  
  5 і більш  
  4 і більш  
  3 і більш  
  2 і більш  
  1 і більш  

 



24. Загальна хар-ка процесів злиття і поглинання.

Злиття будь-яке об'єднання госп суб'єктів, у рез-ті якого утвориться єдина ек одиниця із двох або більше раніше існуючих стр-р. У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування.

Поглинання компанії можна визначити як узяття однією компанією іншої під свій контроль, керування нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом скупки всіх акцій під-ва на біржі, що означає придбання цього під-ва.

Кл-ція основних типів злиттів і поглинань компаній

У суч. корпоративному менеджменті можна виділити безліч різноманітних типів злиття й поглинання компаній. Вважаємо, що як найбільше важливі ознаки кл-ції цих процесів можна назвати:

 характер інтеграції компаній;

 нац. приналежність поєднуваних компаній;

 відношення компаній до злиттів;

 спосіб об'єднання потенціалу;

 умови злиття;

 механізм злиття.

Залежно від хар-ру інтеграції компаній:

горизонтальні злиттяоб'єднання компаній однієї галузі, що провадять те саме виріб або здійснюючих ті самі стадії в-ва;

вертикальні злиття– об'єднання компаній різних галузей, зв'язаних технол. процесом в-ва готового продукту, тобто розширення компанією-покупцем своєї д-ті або на попередні виробничі стадії, аж до джерел сировини, або на наступні – до кінцевого споживача.

родові злиття – об'єднання компаній, що випускають взаємозалежні товари.



конгломератні злиття – об'єднання компаній різних галузей без наявності виробничої спільності, тобто злиття такого типу – це злиття фірми однієї галузі з фірмою іншої галузі, що не є ні постачальником, ні споживачем, ні конкурентом. У рамках конгломерату поєднувані компанії не мають ні технолог., ні цільової єдності з основною сферою д-ті фірми-інтегратора.

Залежно від нац приналежності поєднуваних компаній:

національні злиття – об'єднання компаній, що перебувають у рамках однієї держави;

транснаціональні злиття – злиття компаній, що перебувають у різних країнах, придбання компаній в інших країнах.

Залежно від відношення упр персоналу компаній до угоди по злиттю або поглинанню компанії:

дружні злиття – злиття, при яких керівний склад і акціонери що здобуває й що здобувається (цільовий, обраної для покупки) компаній підтримують дану угоду;

ворожі злиття – злиття й поглинання, при яких керівний склад цільової компанії (компанії-мішені) не згодний з угодою, що готується, і здійснює ряд противозахватных заходів. У цьому випадку компанії, що здобуває, доводиться вести на ринку цінних паперів дії проти цільової компанії з метою її поглинання.

Історичні аспекти злиття компаній

Злиття й поглинання компаній протягом всієї своєї історії носили хвилеподібний хар-р. Можна відзначити 5 найбільш виражених хвиль у р-ку цих процесів:

 хвиля злиттів 1887-1904 гг.;

 злиття компаній в 1916-1929 гг.;

 хвиля конгломератних злиттів в 70-х роках нашого сторіччя;

 хвиля злиттів в 80-х роках;

 злиття в другій половині 90-х років.

25.Злиття та поглинання: історичний ракурс.

А) 1887-1904 (більшість злиття здійснювались за принципів горизонтальної інтеграції. .Практично у всіх галузях господарювали монополії тобто єдині домінуючі фірми. Далі зявились під-ва , які можна вважати попередниками сучасних вертикально інтегрованих корпорацій. Відмінною рисою більшості злиттів в цей період був множинний хар-р: в 75% від заг обсягу злиттів було залучено принаймні по 5 фірм, в 26% з них приймали участь 10 і більше компаній. Іногда об’єднувались декілька сотен фірм)

Б) 1916-1929 (у зв’язку з дією антимонопольного законодавства злиття компаній в галузях приводить вже не до господарювання монополії, а олігополії. Для цієї хвилі більше чим для попередньої характерні вертикальні злиття і диверсифікація)

В) 60-70 роки ( всплеск злиття фірм, зайнятих в різних видах бізнесу, тобто злиттів конгломератного типу. З 1965 по 1975 рр 80% злиттів привели до виникнення конгломератів. Кількість чистих конгломератних злиттів зросло з 10.1% до 45%.Жорстке антимоноп законод-во обмежило горизонт і верик інтеграцію.)

Г) 80 роки (кількість конгломератних злиттів зменшилась. Більше того виникнення нових обєднань супроводжувались руйнуванням раніш створення конгломератів. Збільшується частка ворожих поглинань. Більш поширені горизонтальні злиття)

Д) 2 половина 90 років ( найбільш популярним типом злиття компаній являється горизонтальна інтеграція. Характерно обєднання транснац корпорацій. Великий розмах отримали злиття і поглинання у фін сфері).

 

26. Мотиви злиття і поглинань.

У найбільш поширеному розумінні злиття чи поглинання є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї д-ті та сфер впливу на окремому ринку. Відповідно до загальноприйнятого за кордоном підходу під злиттям розуміють будь-яке об'єднання господарюючих суб'єктів, у результаті якого утворюється єдина ек одиниця із двох або більше раніше існуючих стр-р.

У відповідності з укр закон-вом під злиттям розуміється реорг-ція юрид осіб, при якій права й обов'язки кожного з них переходять до знову створеної юридичної особи відповідно до акту передачі. Отже, необхідною умовою оформлення угоди злиття компаній є поява нової юридичної особи, при цьому нова компанія утворюється на основі двох або декількох колишніх фірм, що втрачають повністю своє самостійне існування. Нова компанія бере під свій контроль і упр-ня всі активи й зобов'язання перед клієнтами компаній - своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Наприклад, якщо компанія А поєднується з компаніями В и С, то в результаті на ринку може з'явитися нова компанія D (D=А+В+C), а всі інші ліквідуються.

У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування. У вітчизняному законодавстві цей випадок попадає під термін "приєднання", що припускає, що відбувається припинення діяльності одного або декількох юридичних осіб з передачею всіх їхніх прав і обов'язків товариству, до якого вони приєднуються (А=А+В+З).

Поглинання компанії можна визначити як взяття однією компанією іншу під свій контроль, упр-ня нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом купівлі всіх акцій під-ва на біржі, що означає придбання цього під-ва.

Теорія і практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин для пояснення злиття і поглинання компаній.

Одержання синергічного ефекту. Основна причина реструктуризації компаній у вигляді злиття і поглинання криється в прагненні одержати й підсилити синергічний ефект, тобто взаємодоповнююча дія активів двох або декількох підприємств, сукупний результат якого набагато перевищує суму результатів окремих дій цих компаній. Синергічний ефект у цьому випадку може виникнути завдяки: економії, обумовленої масштабами діяльності; комбінування взаємодоповнюючих ресурсів; фінансової економії за рахунок зниження трансакційних витрат; зростання ринкової міцності через зниження конкуренції (мотив монополії); взаємодоповнюваності в області НДДКР. Економія, обумовлена масштабами, досягається тоді, коли середня величина витрат на одиницю продукції знижується в міру збільшення обсягу виробництва продукції. Одне із джерел такої економії полягає в розподілі постійних витрат на більше число одиниць продукції, що випускається. Основна ідея економії за рахунок масштабу полягає в тому, щоб виконувати більший обсяг роботи на тих же потужностях, при тій же чисельності працівників, при тій же системі розподілу й т.д. Злиття також може виявитися доцільним, якщо дві або кілька компаній мають у своєму розпорядженні взаємодоповнюючі ресурси. Кожна з них має те, що необхідно для іншої, і тому їхнє злиття може виявитися ефективним. Ці компанії після об'єднання будуть коштувати дорожче в порівнянні із сумою їх вартостей до злиття, тому що кожна здобуває те, що їй не вистачало, причому одержує ці ресурси дешевше, ніж вони обійшлися б їй, якби довелося їх створювати самостійно. Мотив монополії. Часом під час злиття, насамперед, горизонтального типу, вирішальну роль грає прагнення досягти або підсилити своє монопольне положення. Злиття в цьому випадку дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію можуть бути знижені настільки, що кожний з виробників дістає мінімальний прибуток. Однак антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Вигоди від злиття можуть бути отримані у зв'язку з економією на дорогих роботах з розробки нових технологій і створенню нових видів продукції, а також на інвестиціях у нові технології й нові продукти. Одна фірма може мати видатних дослідників, інженерів, програмістів і т.д., але не мати відповідні виробничі потужності, мережею реалізації, необхідними для одержання вигоди від нових продуктів, які ними розроблялися. Інша компанія може мати чудові канали збуту, але її працівники позбавлені необхідного творчого потенціалу. Разом же обидві компанії здатні плідно функціонувати. Через злиття можуть бути також з'єднані передові наукові ідеї й кошти, необхідні для їхньої реалізації.

Підвищення якості управління. Усунення неефективності. Злиття й поглинання компаній можуть ставити своєю метою досягнення диференційованої ефективності, що означає, що управління активами однієї з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть більш ефективно керованими.

Податкові мотиви. Діюче податкове законодавство стимулює часом злиття й поглинання, результатами яких є зниження податків або одержання податкових пільг. Наприклад, високоприбуткова фірма, що несе значне податкове навантаження, може придбати компанію з більшими податковими пільгами, які будуть використані для створеної корпорації в цілому.

Диверсифікованість виробництва. Допомагає стабілізувати потік доходів, що вигідно й працівникам даної компанії, і постачальникам, і споживачам (через розширення асортиментів товарів і послуг). Цей мотив пов'язаний з надіями на зміну структури ринків або галузей, з орієнтацією на доступ до нових важливих ресурсів і технологій.

Різниця в ринковій ціні компанії й вартості її заміщення. Найчастіше простіше купити діюче підприємство, ніж будувати нове. Це доцільно тоді, коли ринкова оцінка майнового комплексу цільової компанії (компанії-мішені) значно менше вартості заміни її активів.

Різниця між ліквідаційною й поточною ринк вартістю (продаж "врозкид"). Інакше цей мотив можна сформулювати в такий спосіб: можливість "дешево купити й дорого продати". Нерідко ліквідаційна вартість компанії вище її поточної ринкової вартості. У цьому випадку фірма, навіть за умови придбання її за ціною трохи вище поточної ринкової вартості, надалі може бути продана "врозкид", вроздріб, з одержанням продавцем значного доходу.

Особисті мотиви менеджерів. Прагнення збільшити політичну вагу керівництва компанії. Безумовно, що ділові рішення щодо злиття й поглинання компаній ґрунтуються на економічній доцільності. Однак є приклади, коли подібні рішення базуються скоріше на особистих мотивах управлінців, ніж на економічному аналізі.

Крім традиційних мотивів інтеграції можуть зустрічатися й специфічні. Так, злиття для укр компаній являють собою один з деяких способів протистояння експансії на укр ринок могутніших західних конкурентів.

27. Наслідки злиття компаній

У найбільш поширеному розуміння злиття чи поглинання є одним із додаткових способів укрупнення бізнесу, розширення компанією своєї д-ті та сфер впливу на окремому ринку.

Відповідно до загальноприйнятого за кордоном підходу під злиттям розуміють будь-яке об'єднання госп суб'єктів, у результаті якого утворюється єдина економічна одиниця із двох або більше раніше існуючих структур.

У відповідності з укр закон-вом під злиттям розуміється реорганізація юридичних осіб, при якій права й обов'язки кожного з них переходять до знову створеної юрид особи відповідно до передатного акту. Отже, необхідною умовою оформлення угоди злиття компаній є поява нової юрид особи, при цьому нова компанія утв на основі двох або декількох колишніх фірм, що втрачають повністю своє самостійне існування. Нова компанія бере під свій контроль і упр-ня всі активи й зобов'язання перед клієнтами компаній - своїх складових частин, після чого останні розпускаються. Наприклад, якщо компанія А поєднується з компаніями В и С, те в результаті на ринку може з'явитися нова компанія D (D=А+В+C), а всі інші ліквідуються.

У закордонній же практиці під злиттям може розумітися об'єднання декількох фірм, у результаті якого одна з них виживає, а інші втрачають свою самостійність і припиняють існування. У вітчизняному закон-ві цей випадок попадає під термін "приєднання", що припускає, що відбувається припинення діяльності одного або декількох юрид осіб з передачею всіх їхніх прав і обов'язків тов-ву, до якого вони приєднуються (А=А+В+З).

Поглинання компанії можна визначити як взяття однією компанією іншу під свій контроль, управління нею із придбанням абсолютного або часткового права власності на неї. Поглинання компанії найчастіше здійснюється шляхом купівлі всіх акцій підприємства на біржі, що означає придбання цього підприємства.

Злиття можуть підвищити ефективність компаній, що об'єдналися, але вони ж можуть і погіршити результати поточної виробничої діяльності, підсилити тягар бюрократії. Найчастіше дуже складно заздалегідь оцінити, наскільки великі можуть бути зміни, викликані злиттям або поглинанням.

Економічні вигоди від злиття виникають тільки тоді, коли ринкова вартість компанії, створеної в результаті злиття або поглинання, вище, ніж сума ринкових вартостей утворюючих її фірм до їхнього об'єднання. Ці вигоди і являють собою синергічний ефект, про яке дуже багато говорилося при розгляді мотивів злиттів і поглинань компаній. Розрахунок синергічного ефекту являє собою одне з найскладніших завдань при аналізі ефективності злиття.

За результатами досліджень, проведених міжнародними організаціями, 61% всіх угод злиття і поглинання не окупає вкладених у них засобів. А дослідження 300 угод злиття, що відбулося за останні 10 років, показало, що 57% компаній, що утворилися в результаті злиття або поглинання, відстають за показниками свого розвитку від інших аналогічних представників даного ринку й змушені знову розділятися на самостійні корпоративні одиниці.

Експертами зазвичай вказуються три причини невдачі злиття і поглинання: невірна оцінка поглинаючою компанією привабливості ринку або конкурентної позиції компанії, що поглинається; недооцінка розміру інвестицій, необхідних для здійснення угоди по злиттю або поглинанню компанії; помилки, допущені в процесі реалізації угоди по злиттю.

До основних передумов успіху угод про злиття чи поглинання компаній належать: обґрунтованість вибору об’єкта злиття чи поглинання; ідентифікація можливостей досягнення синергічного ефекту від об’єднання; визначення факторів створення майб вартості інтегрованої компанії; формулювання основних принципів інтеграції.

Аналітичні дослідження процесів злиття показують цікаві результати: виявляється вигідніше продавати компанію, ніж здобувати чужу. У більшості випадків акціонери компаній, які виступали продавцями в угодах по злиттю або поглинанню, одержали досить істотні вигоди, а акціонери поглинаючої компанії вигравали набагато менше. Це можна пояснити двома причинами:

компанії, що поглинають, як правило, завжди крупніше, ніж ті, що поглинають. У цьому випадку при рівномірному розподілі чистих вигід від злиття або поглинання між двома компаніями акціонери кожної компанії одержать однакові прибутки в абсолютному вирахуванні, але у відносному, або процентному, вираженні прибутку акціонерів компанії, що поглинається, виявляться набагато вище;

2) істотно сприяє цьому процесу конкуренція між покупцями. Кожний наступний претендент на покупку компанії прагне перевершити умови, висунуті попередньою. При цьому все більша частина виграшу від майбутньої угоди злиття переходить до акціонерів компанії, що поглинається. У той же час менеджери компанії, яку збираються поглинути, можуть почати ряд мір протизахватного характеру, домагаючись, щоб продаж їхньої компанії, якщо й наступить, відбувся по найвищій з можливих у даних умовах ціні.

Загальний висновок про доцільність здійснення злиття і поглинання можна зробити, розрахувавши одномоментний синергічний ефект за формулою:

ЗОСЕt = СЕМt + CEHt + CEKt + CEMot + СЕЦt + СЕУt + СЕДt,де

ЗОСЕt – загальний одномоментний синергічний ефект у момент часу t після здійснення злиття чи поглинання; СЕМt –синергічний ефектмасштабів при досягненнібільш оптимального обсягу вир-ва та доповнення ресурсів; CEKt –синергічний ефект, який досягається на ринках капіталів; CEHt –синергічний ефект, який досягається за рахунок зниження рівня податків, мита та інших платежів до бюджету; CEMot –синергічний ефект, який досягається за рахунок «монопольного» становища на ринку та можливості впливати як на споживачів, так і на постачальників; СЕЦt –синергічний ефект, який досягається за рахунок централізації, виключення дублюючих ф-цій та економії поточних витрат; СЕУt –синергічний ефект за рахунок кращого упр-ня та фор-ня опт стр-ри бізнес-процесів; СЕДt –синергічний ефект, який досягається за рахунок диверсифікації, що отримується за рахунок підвищення попиту на продукцію ширшого асортименту; збільшення обсягів реалізації за рахунок розширення каналів збуту тощо.

28. Політика уряду щодо процесів злиття і поглинання.

Щоб обмежити негативні наслідки від процесів M&A (злиття і поглинання) влада повинна уважно слідкувати за подіями, що відбуваються в галузях, ступінь регулювання яких нещодавно знизився, щоб не допустити надмірної концентрації, антиконкурентної поведінки і підвищення цін. Розглянемо на прикладі Сполучених Штатів, в яких напрямках здійснюється контроль з боку держави за процесами злиття та поглинання. Перш за все держава регулює ці процеси за допомогою інструментів антитрестівського регулювання. Це найважливіший і найбільш розроблений механізм регулювання M&A в розвинутих країнах. Якраз регулювання M&A через механізм антитрестівського законодавства отримало найбільше поширення і розробку в США. Основними органами нагляду тут виступають Федеральна комісія з торгівлі (Federal Trade Commission і Департамент Юстиції. Серед всього розмаїття законів, що регулюють дані процеси, можна виділити декілька основних: Антитрестівський Акт Шермана, Акт Клейтона, Акт Федеральної комісії з торгівлі 1914 року, Селер-Кефаувер Акт 1950 року та Харт-Скотт-Родіно Акт 1976 року, Антитрестівські принципи з міжнародних операцій, Основні принципи з горизонтальних злиттів. В цих документах досить чітко обумовлюється процедура і механізм злиття та поглинання, терміни їх здійснення. Зокрема визначаються таки критерії, як показник ринкової частки, справедлива ціна, регулюються питання форми здійснення M&A, можливості та масштаби використання готівки при таких операціях, глибоко розроблено положення про прості акції, тощо. Особлива увага приділяється в останні роки питанням горизонтальних злиттів та поглинань. Поряд з федеральними законами, антитрестівське законодавство включає в себе і закони штатів, причому вони можуть значно варіюватися і на цьому рівні. Іншим важливим напрямком уваги з боку держави є регулювання операцій з цінними паперами. Тут основним регулюючим органом виступає Комісія з цінних паперів і фондового ринку [Третя область регулювання за процесами злиття та поглинання - це оподаткування, тому що від обсягу податкових виплат залежить і сама вартість угоди злиття чи поглинання. M&A можуть бути оподатковуваними і звільненими від таких виплат. Операції злиття та поглинання, які не тягнуть за собою виплату податків, звичайно здійснюються в формі реорганізації, тобто підпадають під визначення "реорганізація" в рамках так званого Кодексу внутрішнього доходу

Злиття компаній в Європейському Союзі нині регулюється Постановою Ради міністрів ЄС про контроль за концентрацією від 21.12.89 р. №4064/89, яка набула чинності 21 вересня 1990 р., отримавши неофіційну назву «Регламент про злиття». Постановою Ради ЄС про концентрацію №1310/97 до цього документа було внесено зміни. Регламентом концентрація визначена як злиття раніше незалежних підприємств або як одержання контролю над підприємством шляхом придбання акцій чи активів. Концентрацією також вважається укладення контракту, коли прямо чи опосередковано набувається контроль над підприємством. Регламент надав Єврокомісії (далі – Комісія) повноваження перевіряти концентрації на предмет їх відповідності інтересам спільного ринку, після чого давати дозвіл чи забороняти таку концентрацію. В умовах глобалізації економіки та розростання транснаціональних корпорацій підхід до питань контролю за концентрацією поступово змінюється, що викликає необхідність пошуку шляхів реформування конкурентного законодавства. Практика доводить, що на певному етапі державне регулювання концентрації стало явно відставати від реалій розвитку економічних процесів, що обумовило розробку у 2001 р. «Директиви 13» щодо поглинань, яка, однак, не була прийнята Європейським парламентом. У грудні 2001 р. Комісія оприлюднила «Зелену книгу» щодо правил злиття в Євро-союз з метою широкого обговорення громадськістю напрямків їх удосконалення. Наявність проблем у процедурі контролю за злиттями, зокрема, засвідчила серія негативних рішень Європейського суду із цих питань, які були прийняті у 2002 р.

Україна. Держ контроль за ек концентрацiєю суб'єктiв гос-ня (далi - концентрацiя) вважається одним з ефективних запобiжних заходiв, здiйснюється з метою запобiгання монополiзацiї товарних ринкiв, зловживання монопольним (домiнуючим) становищем на ринку, обмеження ек конкуренцiї на ринку. Концентрацiя - це злиття суб'єктiв господарювання (СГ), або приєднання одного СГ до iншого з повною втратою самостiйностi одного чи декiлькох СГ, або набуття безпосередньо чи через iнших осiб контролю одним чи кiлькома СГ над одним або кiлькома СГ чи їх частинами.Концентрацiя може привести до позитивних наслiдкiв для її учасникiв, галузi чи економiки завдяки так званiй економiї внаслiдок ефекту масштабу упр-ня активами, усунення зайвих ланцюгiв у виробництвi тощо. Проте концентрацiя може виступати i як засiб усунення суб'єктом гос-ня конкурентiв, отримання iнших неправомiрних переваг у конкуренцiї. Концентрацiя може суттєво погiршити структуру ринку, конкурентне середовище через появу монопольних утворень чи посилення iснуючого монопольного (домiнуючого) становища СГ. В окремих випадках концентрацiя може призвести як до обмеження чи спотворення конкуренцiї, так i до її певного усунення чи недопущення, тобто до порушення основного принципу конкуренцiї - здобуття саме в змаганнi, завдяки власним досягненням, переваг над iншими конкурентами.Здiйснення концентрацiї без дозволу Антимонопольного комiтету Укр є серйозним порушенням чинного законодавства. Законом Укр "Про захист ек конкуренцiї" передбачено збiльшення макс розмiрiв штрафiв за порушення антимонопольного закон-ва.

 

29. Природа, визначення та класифікація бар’єрів

Завдання створення бар'єрів полягає у тому, щоб при збільшенні різниці між ціною та середніми витратами вартість входження зросла на стільки, щоб не припустити входження нових фірм (кількість фірм у галузі залишилася незмінною).

Піонером у дослідженні бар'єрів входженні на ринок став Дж. Бейн, який визначив бар'єри як "міру, якою у довготривалій перспективі наявні фірми здатні підвищувати свої ціни продажу понад мінімальні середні витрати на виробництво і збут продукції ... не викликаючи при цьому припливу у галузь нових потенційних учасників"' Таким чином він визначив сутність бар'єрів через їх наслідки. На думку Дж.Бейна, усунення бар'єра входження не завжди означає підвищення суспільного добробуту.

По-іншому визначив бар'єри Дж.Стиглер: "Бар'єр для входження в ринок можна визначити як виробничі витрати (для певного або будь-якого обсягу виробництва), котрі змушені нести фірми що прагнуть увійти в ринок певної галузі, й котрі не доводиться нести фірмам, що вже працюють на цьому ринку."

Врешті решт, визначимо, що: під бар'єрами входження розуміють ті фактори об'єктивного чи суб'єктивного характеру, що перешкоджають новим фірмам організовувати прибуткове вир-во у галузі. Бар'єри входження можуть мати структурний характер, обумовлений особливостями даної галузі (технологія виробництва, стартові, поточні витрати, обсяг попиту, розвиненість ринку, тип конкуренції) або визначатися поведінкою господарюючих суб'єктів. Особливе місце займають бар'єри, що викликані діями органів влади (ліцензування, оподаткування, фіксація цін, державна допомога окремим суб'єктам)

Під бар'єрами виходу розуміють всі фактори об'єктивного чи суб'єктивного характеру, що перешкоджають фірмі без істотних втрат вийти з галузі. Вони пов'язані із неповерненими витратами.

Джо Бейн запропонував наступну класифікацію галузей в залежності від висоти бар’єрів входження: галузі з вільним входженням (Р-МС); галузі з неефективними бар'єрами (бар'єри існують, але мають короткостроковий характер, у довгостроковому періоді можливим є входження нових фірм); галузі із ефективними бар'єрами (повільний вхід нових фірм у галузь, навіть у
довгостроковому періоді може увійти лише певна частина фірм); галузі із блокованим входженням (кількість фірм у галузі є стабільною)

Бар'єри поділяють: Не стратегічні - створюються фундаментальними умовами галузі, факторами об'єктивного характеру і зазвичай не залежать від діяльності фірм галузі. Стратегічні - створюються фірмами, мають суб'єктивний характер, пов"язані із політикою фірм на ринку.

Значення аналізу входження на ринок: 1)визначає кількість фірм на ринку, що впливає на концентрацію; 2) визначає інтенсивність потенційної конкуренції, оскільки загроза входження спонукає до більш сильної конкуренції.

Вхідні бар’єри можна створювати такими способами: економія за рахунок масштабів – означає зменшення витрат на одиницю продукції в міру зростання абсолютного обсягу продукції за період. Така економія перешкоджає входженню, змушуючи нову фірму збільшувати обсяги виробництва і ризикувати одержати відсіч від існуючих фірм, або розпочинати з невеликих обсягів виробництва і зазнавати збитків; тов диференціація – означає, що вже існуючі фірми користуються ідентифікацією марки та прихильністю покупців завдяки проведеній рекламній кампанії, організації сервісу, відмінності товарів або просто по праву лідера в галузі. вимога інвестувань – необхідність вкладати значні фінансові ресурси для забезпечення необхідного конкурентного рівня; перехідні витрати – разові витрати фірми-покупця на перехід від товару одного постачальника до товару іншого (вартість підготовки персоналу, нового допоміжного устаткування тощо); доступ до каналів розподілу – нова фірма мусить переконати осіб, що займаються розподілом, прийняти її товар, пропонуючи цінові знижки та інші заходи, що зменшують прибутки; відносні перевитрати незалежно від масштабу – існуючі фірми мають можливість економії на витратах завдяки запатентованій технологій виробництва, доступу до сировини, сприятливому розташуванню, урядовим субсидіям, наявності певного досвіду; урядова політика – обмеження шляхом ліцензування та обмеження доступу до сировини.

 

30. Нестратегічні бар’єри входження фірм на ринки

Піонером у дослідженні бар'єрів входженні на ринок став Дж. Бейн, який визначив бар'єри як "міру, якою у довготривалій перспективі наявні фірми здатні підвищувати свої ціни продажу понад мінімальні середні витрати на виробництво і збут продукції ... не викликаючи при цьому припливу у галузь нових потенційних учасників". Таким чином він визначив сутність бар'єрів через їх наслідки.

Бар'єри входженняті фактори об'єктивного чи суб'єктивного характеру, що перешкоджають новим фірмам організовувати прибуткове виробництво у галузі.

Під бар'єрами виходу розуміють всі фактори об'єктивного чи суб'єктивного характеру, що перешкоджають фірмі без істотних втрат вийти з галузі. Вони пов'язані із неповерненими витратами.

Бар'єри поділяють: Нестратегічні – створюються фундаментальними умовами галузі, факторами об'єктивного характеру і зазвичай не залежать від діяльності фірм галузі. Стратегічні - створюються фірмами, мають суб'єктивний характер, пов"язані із політикою фірм на ринку.

Серед нестратегічних бар’єрів виділяють:

1. Обмеження попиту (місткість ринку): висока насиченість ринку товарами; низька платоспроможність; наявність іноземних конкурентів.

2. Бар'єри капітальних витрат або обсяги початкових інвестицій, що необхідні для входження. При чому до капітальних витрат відносять: витрати на освоєння випуску нових товарів; вартість нового будівництва або реконструкція та технологічне переозброєння існуючих потужностей; витрати на НДДКР; підготовка та найм персоналу; організація мережі збуту; час освоєнні виробництва.

3. Бар'єри, що засновані на перевагах (абсолютних або відносних) у рівні витрат. Абсолютні переваги означають, що функції довгострокових середніх витрат діючих фірм розташована нижче функції LАТС потенційних конкурентів так, що ціна, яка необхідна для покритті інвестицій потенційних конкурентів буде вище, ніж середня ціна галузі. Створюються за рахунок наявності наступних факторів: існуючі фірми мають доступ до більш дешевих або якісних джерел постачання; використання попередніх інновацій; накопиченого досвіду та оптимального розміщенні ресурсів. Відносні переваги створюються за рахунок можливості випуску існуючими фірмами більшого обсягу випуску, ніж потенційні конкуренти. Вони є наслідком дії зростаючої віддачі від масштабу: випуск зростає швидше, ніж масштаби використання ресурсів. Бар'єри відносної переваги у витратах можна оцінити на основі співставлення обсягів випуску на одного занятого на підприємствах-монополістах (крупних підприємствах) галузі та підприємств малого бізнесу. Чим вище значення, тим більше є бар'єри відносних витрат.

4.Адміністративні бар'єри – встановлення держ органами обов'язкових правил госп д-ті, виконання яких пов'язано із витратами. Метою таких бар’єрів є: - перешкоджання незаконній діяльності; - контроль якості, подолання труднощів ефективної реалізації. Наслідки: - виникнення рентоорієнтованої поведінки, виникнення зацікавлених груп; - економічні втрати: зростання витрат, ціни входження, зменшення конкуренції, недовиробництво ВВП. Види адм бар'єрів: 1.Бар'єри, що регулюють доступ до ресурсів та права власності на них (реєстрація суб'єктів; зміна статусу суб'єкта; отримання прав на оренду; обмеження земель, надр, запасів корисних копалин; регулювання доступів до кредитів; лізинг). 2. Бар'єри, що регулюють отримання прав на здійснення діяльності: ліцензування, сертифікація. 3.Бар'єри, що передбачають контроль за діяльністю: перевірки; санкції за порушення; пільги; узгодження.

5. Стан інфраструктури ринку - транспортні шляхи.

6. Криміналізація економіки.

 


Просмотров 543

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!