Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Стан та напрямки розвитку конкурентних відносин в України



В умовах ринкової трансформації ек-ки Укр питан­ня захисту конкуренції, недопущення зловживання ринковою владою монополістичних стр-р є особливо актуальним.Ство­рення конкурентного сер-ща, захист законних інтересів під-ців і споживачів, регулювання д-ті монополій сприяють фор-ню цивілізованих ринкових відносин, підви­щенню ефективності функц-ня нац ек-ки і є однією зі складових антимонопольної д-ті держави.

Від СРСР укр ек-кою було успадковано високий рівень монополізації. В ході ринк перетворень в Ук було ліквідовано більшість монопольних стр-р. Поглиблену стр-ну демонополіза­цію було проведено в багатьох галузях вітчизняної ек-ки.

Сьогодні в Укр ств цілісну сис-му прав та орг-ційних механізмів антимонопольної д-ті, яка відповідає сучасним нормам ЄС.

Антимонопольне закон-во: "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в під-цькій д-ті", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про прир монополії", "Про захист ек конкуренції", "Про Антимонопольний комітет Укр".

На поч 90-х рр. головний наголос у антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму, що було пов'язано з пануванням у тодішній укр ек-ці монополій як спадку колишнього соціа­лістичного гос-ва. Ек політика Укр в той пе­ріод закономірно набула форми антимонопольної політики.

Після проведення радикальних реформ, приват-ції та де­монополізації ситуація у сфері конкурентних відносин в Укр кардинально змінилася. У нових соц-ек умо­вах осн проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а ств ефектив­ного конкурентного сер-ща, здатного забезпечити стале ек зростання і стабільне підвищення жит рівня на­роду.

Осн змістом сучасного етапу антимонопольної полі­тики в Україні є захист уже ств конкурентного сер-ща, підвищення ефективності функц-ня існуючих конкурентних відносин.

Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне закон-во — у конкурентне закон-во.



Стратегічною метоюконкурентної політики є держ підтримка ефективної конкуренції та ств однакових умов для всіх агентів ринк відносин. Головне завдання конку­рентної політики — фор-ня такого середовища, в якому дії ринк агентів, що порушують конкурентні правила, стають ек невигідними.

Мета і завдання конкурентної політики поєднані з усім ком­плексом проблем соц-еко розвитку в Укр.

Активізація державного регулювання (монопольна ситуація на ринку мобільного зв‘язку, нафтопродуктів, грошових переказів).

В Укр чітко прослідковується тенденція залежності розвитку конкурентних відносин від специфіки ринку їх виникнення, забезпеченості ресурсами, стану ринку.

Відбуваються злиття та поглинання іноземними фірмами (Райффайзен і Аваль, Ольвія-бета и Проктер), підвищуються бар‘єри на вхід у галузь, олігополія, боротьба з прир монополіями (пошта і поштова доставка). Присутність та монополія іноземного капіталу заважає розвитку конкурентних відносин.

10.Антимонопольна політика – сис-ма заходів держави щодо демонополізації ек-ки фін, інфо, консультативної та ін підтримки суб’єктів гос-ня, що сприяє розвитку конкуренції. Скл з:

-антимонопольне регулювання, яке викор в окремих галузях

- антимонопольне закон-во. Антимонопольне закон-во містить нормативні акти, що визначають орг-ні та прав засади розвитку конкуренції, заходи попередження, обмеження і припинення монополістичної д-ті та нечесної конкуренції. Антимонопольне закон-во поширюється на всі види тов вир-ва і комер д-ті, включаючи вир-­во і товарооборот, платні послуги, проектування продукції та техно­логії, а також наукові розробки, що призначені для викор-ня їхніх результатів у вир-ві та товарообороті, у платних послугах.



В умовах ринкової трансформації ек-ки Укр питан­ня захисту конкуренції, недопущення зловживання ринковою владою монополістичних стр-р є особливо актуальним.Ство­рення конкурентного сер-ща, захист законних інтересів під-ців і споживачів, регулювання д-ті монополій сприяють фор-ню цивілізованих ринкових відносин, підви­щенню ефективності функц-ня нац ек-ки і є однією зі складових антимонопольної д-ті держави.

Від СРСР укр ек-кою було успадковано високий рівень монополізації. В ході ринк перетворень в Ук було ліквідовано більшість монопольних стр-р. Поглиблену стр-ну демонополіза­цію було проведено в багатьох галузях вітчизняної ек-ки.

Сьогодні в Укр ств цілісну сис-му прав та орг-ційних механізмів антимонопольної д-ті, яка відповідає сучасним нормам ЄС.

Антимонопольне закон-во: "Про обмеження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції в під-цькій д-ті", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про прир монополії", "Про захист ек конкуренції", "Про Антимонопольний комітет Укр".

На поч 90-х рр. головний наголос у антимонопольній політиці робився на подоланні й обмеженні монополізму, що було пов'язано з пануванням у тодішній укр ек-ці монополій як спадку колишнього соціа­лістичного гос-ва. Ек політика Укр в той пе­ріод закономірно набула форми антимонопольної політики.

Після проведення радикальних реформ, приват-ції та де­монополізації ситуація у сфері конкурентних відносин в Укр кардинально змінилася. У нових соц-ек умо­вах осн проблемою антимонопольної політики стало не просто формальне усунення монополізму, а ств ефектив­ного конкурентного сер-ща, здатного забезпечити стале ек зростання і стабільне підвищення жит рівня на­роду.



Осн змістом сучасного етапу антимонопольної полі­тики в Україні є захист уже ств конкурентного сер-ща, підвищення ефективності функц-ня існуючих конкурентних відносин.

Це призвело до трансформації антимонопольної політики держави у конкурентну політику, а антимонопольне закон-во — у конкурентне закон-во.

Стратегічною метоюконкурентної політики є держ підтримка ефективної конкуренції та ств однакових умов для всіх агентів ринк відносин. Головне завдання конку­рентної політики — фор-ня такого середовища, в якому дії ринк агентів, що порушують конкурентні правила, стають ек невигідними.

Мета і завдання конкурентної політики поєднані з усім ком­плексом проблем соц-еко розвитку в Укр.

Державний контроль за дотриманням конкурентного зако­нодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом Украї­нивідповідно до його повноважень, визначених законом.

Основними завданнями Антимонопольного комітету України є:

- здійснення держ контролю за дотриманням зако­н-ва про захист ек конкуренції;

- запобігання, виявлення і припинення порушень конку­рентного закон-ва;

- контроль за ек концентрацією;

- сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Методи здійснення антимонопольної політики:

-правові: прийняття відповідних закон та нормативно-правових актів;

-орг-ційно-контролюючі: розробка та орг-ція виконання заходів, спрямованих на запобігання порушення кон­курентного закон-ва; проведення моніторингу, перевірок
призначення експертизи;

-адм-імперативні: примусовий поділ суб'єк­тів гос-ня, застосування санкцій, накладання штрафів;

- профілактично-роз'яснювальні: інфо-ня, внесення пропозицій, надання рекомендацій, попередніх висновків сто­совно порушень, роз'яснення щодо кваліфікації порушень.

В Укр становище вважається монопольним, якщо частка на рин­ку 1 суб'єкта гос-ня перевищує 35%, 3 - 50, 5 - 70.

За зловживання монопольним (домінуючим) становищам З Укр "Про захист ек конкуренції" встановлені такі види відповідальності:

штрафи;

-примусовий поділ монопольних утворень;

-адм відповідальність;

-відшкодування завданої шкоди.

 

11. Галузева політика, її типи.

Обґрунтування необхідності держ регулювання лежить в основі теорій регулювання. Теорія регулювання має спрогнозувати вигоди від регулювання, вказати галузі, де його слід запровадити, а також форми, які воно повинно мати.

Розвиток ідей пов’язаний з необхідністю регулювання, що пройшов 3 етапи:

1. Висунута гіпотеза про те, що регулюванню підпадають галузі, у яких проявляється неспроможність ринку.

Тодіж виникла теорія, яку спершу наз. Теорія регулювання в інтересах сус-ва, а зараз – нормативний аналіз як позитивна теорія.

2. Теорія захоплення/завоювання. В основі її покладена ідея, що незалежно від способу орг-ції, агентство, яке має регулювати цю галузь “захоплюється” цією галуззю. Регулювання сприяє збільшенню прибутку в галузі, а не сусп добробуту.

3. ЕТ регулювання. Формує гіпотези з логічних висновків на основі певних припущень.

ЕТ регулювання була запропонована Стіглером.

Головна мета галуз політики (ГП) – підвищення ефективності функц-ня галуз ринків.

Необхідність обумовлена:

* висока концентрація вир-ва

* галуз бар’єри

* диференціація продукції

* стратегічна взаємодія між фірмами

* асиметрія інформації

Напрями регулювання ГП:

- регулювання потоків і благ

- регулювання ділової активності

- встановлення правил взаємодії агентів ринку

Завдання ГП:

- опт-ція поведінки суб’єктів ринків – ств-ня умов для незалежного прийняття рішень (зменшення галуз бар’єрів, розповсюдження інформації)

-сприяння розвитку конкур відносин – ств-ня умов для конкур д-ті (стимулювання інноваційної д-ті, нові технології, нові блага, нові види д-ті, зменшення витрат)

Типи ГП:

- захисна – боротьба з монополізмом шляхом активних (прийняття рішень щодо протидії монополізму {контроль за домінуючими фірмами, антимонопольне регулювання}) та пасивних заходів (стр-на політика, протекціоністська політика)

- перетворювана - сприяння розвитку конкуренції шляхом активних (ті, що спрямовані на фор-ня умов прийняття сприятливих рішень{подат, грош-кредит}) та пасивних заходів (ті, що мають впливати на прийняття рішень ек агентами {стр-на політика, індикативне план-ня, контроль за інв потоками})

Стр-ра ГП:

-антимонопольна політика

- інвестиційна

-наук-техн

- зовн-торг

*протидія монопольної влади з боку іноз фірм (тарифи, квоти на імпорт)

* посилення конкур.здатності вітчизняних фірм

* посилення конкур.здатності нац ринку (квоти на імпорт, регулювання експорту)

 

12. Проблеми ефективності д-ті галуз ринків Укр.

Галузевий ринок – ринок, який включає сукупність всіх виробничих одиниць, що здійснюють однаковий або схожий вид виробничо-госп-ї дія-ті.

До ефективності дія-ті галуз ринків призводять фактори, які входять в Парадигму Мейсона-Бейна «стр-ра – поведінка – рез-т»:

1.Базові умови: D – цінова ел-ть, наявність замінників, темпи зростання попиту, циклічність в-ва, метод закупки; S – сировина, технологія, тривалість використання продукту, динаміка сер витрат, вплив профспілок. à 2.Стр-ра ринку: кіл-ть продавців та покупців, диференціація продукту, бар’єри на вхід, стр-ра витрат, вертикальна інтеграція, диверсифікація. à 3.Поведінка: цінова стратегія, продуктова стратегія та реклама, дослідж та інновації, інвестиції у в-во, юридична тактика. à 4.Результат: еф-ть в-ва та розміщ ресурсів, тех прогрес, повна зайнятість, справедливість. 5.Держ політика(à2 та 3): податки та субсидії, міжнар правила торгівлі, рег-ня, контроль цін, антитрестовське рег-ня, інформ забезпечення.

Фактори, що входять в Парадигму можуть суперечити друг другу, а також мати зворотний вплив. В умовах перехідної економіки не тільки базові умови формують стр-ру ринку. Існує значний вплив таких процесів як роздержавлення, приватизація, демонополізація. В галуз ринках Укр. вже сформовані базові умови (D і S), але належним чином не забезпечена дія-ть ринків: 1.недосконале законодавство 2. невизначеність пріоритетів та стратегічних напрямків дія-ті через часті зміни влади 3. існування певного кола людей які зацікавлені в тих чи інших результатах дія-ті ринків і мають вплив на галузеве регулювання, як наслідок несистематичне регулювання.

В Укр. 35% - ринки монополістичної кон-ії, інші – ринки олігополії, природних монополій або домінування на ринку.

В укр. Проводиться державний контроль над концентрацією ринків. В Україні учасниками концентрації визначаються суб’єкти госп-ня, стосовно яких має здійснитися процес М&А, суб’єкти, які мають намір купити суб’єкти госп-ня, активи та частки яких набуваються у власність або одержуються в управління, оренду, лізинг суб’єктами, учасниками новоствореного суб’єкту госп-ня, ю.та ф.о., які пов’язані з учасниками процесів концентрації. Концентрація може здійснюватись у випадках:

· Потребує дозволу конц-ія, якщо сукупна вартість активів, або сукупний обсяг реалізації товарів, учасників концентрації з урахуванням відносин контролю в т.ч. і з закордоном перевищує суму 12 млн €.

· -//- не менш ніж у 2-х учасників концентрації > суму 1 млн €.

· Вартість активів і обсяг реалізації в Укр хочаб 1 учасника концентрації перевищує суму еквівалентну 1 млн €.

В Укр. діє Закон Про захист ек кон-ії та Закон про захист від недобросовісної кон-ії. Галузева політика: 1.Антимонопольна політика (обмеженя моноп влади. Інструменти: регулювання цін, обмеження доходності; та підтримка конкурентності ринків. Інструменти: рег-ня концентрації ринків, обмеження доходності). 2.Інвестиційна політика 3. Наук-тех політика 4. Зовн.-торг. політика. Напрямки зовн.-торг. політики: *протидія моноп владі іноземних фірм (тарифи і квоти на імпорт) *посилення конкурентноздатності вітчизняних фірм (субсидіювання експорту) *посилення конкурентноздатності нац ринків (експортні тарифи, тарифи та квоти на імпорт).


Просмотров 443

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!