Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Аналіз природного освітлення



Природне освітлення в розглянутому приміщенні представлено системою однобічного бічного освітлення з двома вікнами з загальної шириною 3,0 м. Висота вікна складає 2 м. Загальна площа вікон – 6 м2.

Оцінка природного освітлення в приміщенні полягає в розрахунку коефіцієнта природної освітленості (КПО) і порівнянні його з нормативним значенням. При однобічному бічному природному освітленні нормується мінімальне значення КПО в точці, розташованої на відстані 1 м від стіни найбільш віддаленої від світлових прорізів, на перетині вертикальної площини характерного розрізу приміщення та умовної робочої поверхні .

Розрахункову точку для природного освітлення вибираємо на найбільш віддаленому від вікна робочому місці .

Норми КПО для невиробничих приміщень приведені в [ 4,10 ]. Місто Київ, у якому знаходиться організація, належить до IV-го світлового пояса і знаходиться в зоні без стійкого сніжного покриву. Розглянуте приміщення можна віднести до класу “Машинописні і машинолічильні бюро”, для якого КПО = 1,5%. Але КПО в зазначеній таблиці приведені для III-го світлового пояса. Для розрахунку норми КПО в інших світлових поясах необхідно використовувати наступну формулу:

еНI,II,IV,V = eHIII · m · C (4.1)

де eHIII - значення КПО для III-го світлового пояса;

m - коефіцієнт світлового клімату;

С - коефіцієнт сонячності клімату.

Для розглянутого приміщення по [4] отримані наступні значення параметрів формули (4.1):

eHIII = 1,5% по [ 4 ];

m = 0,9 для IV-го світлового пояса по [4];

З = 0,95 для віконних прорізів орієнтованих на схід по [4].

Підставимо значення у формулу і розрахуємо нормативне значення КПО:

еНI,II,IV,V = eHIII · m · C = 1,5 · 0,9 · 0,95 = 1,38

 

Отже, для розглянутого приміщення, розташованого в IV-м поясі світлового клімату, нормативне значення КПО дорівнює 1,38.

Тепер необхідно розрахувати фактичне значення КПО для даного приміщення. Розрахунок виконується графоаналітичним методом за наступною формулою:

 

(4.2)

 

де εб - геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному висвітленні, що враховує пряме світло неба;



q - коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба МКО;

εЗД - геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує світло, відбите від конфронтуючих будинків;

R - коефіцієнт, що враховує відносну яскравість конфронтуючого будинку;

r1 - коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстильного шару, що прилягає до будинку;

τ0 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

КЗ - коефіцієнт запасу.

Кімната виходить вікнами у двір і знаходиться на четвертому поверсі. Перед вікнами приміщення в деякому віддаленні розташований триповерховий адміністративний будинок. Тому коефіцієнт, що враховує світло відбите від конфронтуючих будинків можна прийняти εЗД = 0 і формула (4.2) прийме вид:

(4.3)

Визначимо послідовно значення всіх коефіцієнтів у формулі (5.3).

Геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному висвітленні, що враховує пряме світло неба εб визначається по формулі:

εб = 0,01 · ( n1 · n2 ) (4.4)

де n1 - кількість променів за графіком Данилюка I, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (рисунок 4.2);

n2 - кількість променів за графіком Данилюка II, що проходять від неба через світлові прорізи в розрахункову крапку на плані приміщення (рисунок 4.3) n2= n21 (враховуємо світло тільки від одного вікна, бо друге закрито шафою).



У результаті використання графіків Данилюка отримані наступні значення:

 

 
 


 

Підставивши значення у формулу (4.4) одержимо:

εб = 0,01 · ( n1 · n21) = 0,01 · 10 · (9) = 0,9

Коефіцієнт q визначається по [4] і залежить від кутової висоти α середини світлового прорізу над робочою поверхнею (див. рис. 4.2). У розглянутому приміщенні цей кут α = 100. Тому що приміщення знаходиться в зоні без стійкого сніжного покриву, то по [4] одержуємо:

q = 0,58

Коефіцієнт r1, що враховує відображення світла від внутрішніх поверхонь приміщення визначається по [4] і залежить від цілого ряду факторів:

відносини глибини приміщення В к висоті від рівня умовної робочої поверхні до верха вікна h1 (див. рис. 4.2);

Відношення відстані l розрахункової точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В;середньозваженого коефіцієнта відображення стелі, стін і підлоги ρСР; відносини довгі приміщення lП до його глибини В.

Для розглянутого приміщення

В = 5,5 м. h1 = 1,6 м. l = 4,8 м. lП = 5 м.

Коефіцієнт ρСР розраховується по формулі:

 

(4.5)

 

де r1, r2, r3 - коефіцієнти відображення відповідно стелі стін і підлоги;

S1, S2, S3 - площі відповідно стелі, стін і підлоги.

Для розглянутого приміщення

 

r1 = 0,7 r2 = 0,6 r3 = 0,1
S1 = 27,5 м2 S2 = 77 м2 S3 = 27,5 м2

 

Підставимо значення в (4.5) і обчислимо ρСР:

 

 

Розрахуємо відносини параметрів приміщення до глибини В:

 

 

Тепер по [4] знайдемо значення r1.

τ1 = 1,7

Продовжимо розрахунок значень для формули (4.3).



Значення загального коефіцієнта світлопропускання τ0 визначається за формулою:

(4.6)

де τ1 - коефіцієнт світлопропускання матеріалу скла віконних прорізів, обумовлений по [4];

τ2 - коефіцієнт, що враховує утрати світла в плетіннях світлового прорізу, обумовлений по [4];

τ3 - коефіцієнт, що враховує утрати світла в несучі конструкціях, обумовлений по [4] (при бічному освітленні τ3 = 1);

τ4 - коефіцієнт, що враховує утрати світла в сонцезахисних пристроях, обумовлений по [4];

τ5 - коефіцієнт, що враховує утрати світла в захисній сітці, установлюваної під ліхтарями (при бічному висвітленні τ5 = 1).

 

Для розглянутого приміщення отримані наступні значення коефіцієнтів:

τ1 = 0,8 - стекло віконне листове, подвійне;

τ2 = 0,75 - плетіння для вікон суспільних будинків, дерев'яні, спарені;

τ3 = 1 - бічне висвітлення;

τ4 = 1 - відсутність сонце захисних пристроїв;

τ5 = 1 - бічне висвітлення;

Підставимо значення коефіцієнтів у формулу (4.6):

Значення коефіцієнта запасу КЗ визначається по [ 4 ]. Для розглянутого приміщення

КЗ = 1,2 - приміщення суспільних будинків з вертикальним розташуванням засклення;

Підставимо значення всіх обчислених коефіцієнтів у формулу (4.3) і визначимо фактичне значення КПО на робочому місці.

e = 0,9 · 0,58 · 1,7 · 0,6/1,2= 0,44

З проведеного розрахунку видно, що значення вимоги по природному освітленню для робочого місця за шафою не виконуються, тому що розрахункове значення КПО для робочої крапки більше нормованого значення КПО:

еРБ = 0,44 < ен = 1,38. Таким чином, на даному робочому місці необхідно постійно застосувати у додаток до природного штучне освітлення.

 

 

Аналіз електробезпеки

Потенційну небезпеку для людини представляють електричні прилади й установки, що живляться небезпечною для життя людини напругою 220 В. Ураження людини електричним струмом може відбутися в результаті дотику до відкритих струмоведучих частин при ушкодженні ізоляції мережних шнурів, при пробої при короткому чи замиканні в результаті неправильних дій самої людини.

Дана кімната по ступені небезпеки поразки електричним струмом відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки. Споживачами електроенергії є ПЕОМ, дисплей, джерела висвітлення

Корпуса сучасних ПЕОМ виготовлені з пластмас (передня панель) і металу (верхня кришка і задня панель). При дотику до металевих частин корпуса ЕОМ, у випадку пробою на корпусі, людина попадає під небезпечну для життя напругу. Тому конструкцією ПЕОМ передбачена спеціальне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих частин корпуса, що виявляються під напругою.

Для цього в ПЕОМ застосовується спеціальна мережна вилка с трьома контактами (два контакти служать для підключення живлення, а третій для підключення до занулюючого проводу).

Корпуса дисплеїв виготовляються з неструмопровідних матеріалів, а живлення здійснюється спеціальним кабелем, що підключається до ПЕОМ, так щоб виключити ураження людини електричним струмом. Тому ураження струмом при дотику людиною до корпуса дисплея неможливо.

Крім того, сучасні ПЕОМ розробляються відповідно до вимоги по електробезпеки для побутових приладів, тому які-небудь додаткові засоби захисту від поразки електричним струмом не вимагаються.

У приміщенні застосовуються наступні засоби захисту:

· недоступність струмоведучих;

· малі напруги;

· захисне відключення у блоках живлення;

· ізоляція струмоведучих частин;

· попереджувальні написи та індикатори;

· занулення струмопровідних частин.

Таким чином, норми електробезпеки згідно ПУЕ-76, ДНАОП 0,00-1,31-99 виконані.

 

 

Аналіз пожежної безпеки

У досліджуваній лабораторії є в наявності тверді і волокнисті пальні речовини: дерево, папір, тканина також спирт. Таким чином, робочі зони приміщення відноситься до класу П-IIа [6], а приміщення до категорії по пожежонебезпеці В [7]. Можливими причинами пожежі в приміщенні є несправність електроустаткування і порушення протипожежного режиму (використання побутових нагрівальних приладів, паління).

Для гасіння пожежі в коридорі розташовані пінні вогнегасники ОХП-10, а в кожній кімнаті, де встановлені комп'ютер та мультискан, додатково знаходяться вуглекислотні вогнегасники ОУ – 5 (2 шт). Також на сходовій клітині розташований пожежний кран.

Така кількість, розташування та умови зберігання первинних засобів пожежегасіння відповідають вимогам ISO 3941-77 та ГОСТ 12.4.009-89.

Будинок має два еваковиходи: через головний хід і спеціальний еваковихід. Шляху евакуації відповідають установленим нормам [8]. Двері відкриваються назовні. Коридор веде до двох сходових клітин, одна з яких виходить безпосередньо на вулицю, а друга має вихід на вулицю через вестибуль і головний вхід. Сходова клітина виконана з непальних матеріалів і виділена з обсягу будинку. Сходи мають природне бічне освітлення і штучне аварійне висвітлення. Сходові площадки ширше коридорів. Усі співробітники ознайомлені з планом евакуації.

Таким чином, усі вимоги СНиП 2.01.02-85 та СНиП 2.09.02-85, щодо евакуаційних виходів задовольняються.

Значення основних параметрів шляхів евакуації і їхніх норм приведені в таблиці 2.6.

 

 

Характеристики і норми еваковиходів

Таблиця 2.6.

Параметр Фактичне значення Норма
Висота дверних прорізів 2,3 м не менш 2 м
Ширина дверних прорізів 0,8 м не менш 0,8 м
Ширина проходу для евакуації Більш 1,5 м не менш 1 м
Ширина коридору 2 м не менш 2 м
Число виходів з коридору не менш 2
Ширина сходового маршу 1,2 м не менш 1 м
Висота поруччя сходів 1,1 м не менш 0,9 м

Для попередження пожежі в приміщеннях, згідно вимогам ДБН передбачений пристрій системи пожежної сигналізації.

Як сигналізатори виникнення пожеж прийняті теплові повідомники типу ІП-105, димові повідомники типу ДІП-3 .

Теплові і димові повідомники встановлюються на стелях відповідних приміщень.

Таким чином усі фактори пожежної безпеки задовольняють вимогам встановлених норм, згідно НАПБ А.01,001-95 та „Правил пожежної безпеки в Україні”.

 

 


Просмотров 652

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!