Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






І – найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об'єкта розрізнення менше 0,15 мм



Теоретичні відомості

Природне освітлення – це освітлення приміщень світлом неба (прямим і відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях

Приміщення з постійним перебуванням людей повинно мати, як правило, природне освітлення (в окремих випадках, визначених ДБН допускається проектування приміщень без природнього освітлення). Природне освітлення (ПО) поділяється на: бокове (одно - або двостороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, що здійснюється через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване – це поєднання верхнього та бокового освітлення.

Природне освітлення має важливе фізіолого - гігієнічне значення для працівників. Воно сприятливо впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому . Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб. ПО по відношенню до штучного не вимагає затрат на експлуатацію.

Природне освітлення має такі недоліки:

- змінюється протягом доби та року, в різну погоду;

- нерівномірно розподіляється по площі приміщень;

- за незадовільної його організації може спричинити засліплення органів зору.

На рівень освітленості приміщення впливають такі чинники: світловий клімат, площа та орієнтація світлових отворів; ступінь чистоти скла у світлових отворах; колір стін та стелі приміщення; глибина приміщення; наявність предметів, що заступають вікно як із середини так і ззовні приміщення.

Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна його оцінка проводиться за відносним показником – коефіцієнтом природної освітленості (КПО):

,

де - освітленість в даній точці заданої площини (робочому місці) всередині приміщення;

- освітлення ззовні приміщення на цій же горизонтальній площині світлом повністю відкритого небосхилу.

Фактичний КПО визначають відношенням заміряної освітленості на робочому місці у виробничому приміщенні до одночасної освітленості зовні приміщення у горизонтальній площині при відкритому небосхилі (щоб ніщо не затінювало фотоелемент люксметра) і дифузному світлі (сонце закрите хмарою)



За умовну робочу поверхню приймається горизонтальна поверхня на висоті 0,8 м від підлоги

Нормоване значення КПО визначається за формулою:

eн = е0 x m

де е0– нормоване значення КПО, яке задається „Державними будівельними нормами” (ДБН В.2.5.28-2006) в залежності від розряду виконуваних робіт. В основу визначення КПО також покладено розмір об’єкта розпізнавання ;

ДБН встановлюють 8 розрядів зорової роботи:

І – найвищої точності при мінімальному еквівалентному розмірі об'єкта розрізнення менше 0,15 мм

ІІ – дуже високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,15 до 0,30 мм)

ІІІ – високої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,30 до 0,50 мм)

ІV – середньої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 0,5 до 1,00 мм)

V – малої точності (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення від 1,0 до 5 мм)

VІ – груба (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм)

VIІ – робота з матеріалами, які світяться (мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення більше 5 мм)

VIIІ – загальне спостереження за ходом процесу (незалежно від мінімальн. еквівалент. розмір об'єкта розрізнення, фону та контрасту)



– коефіцієнт світлового клімату, який враховує особливості світлового клімату. Світловий клімат – сукупність умов природного освітлення і даній місцевості (освітленість на горизонтальній та різноорієнтованих вертикальних поверхнях, створювана прямим і розсіяним світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад 10 років;

Для бокового освітлення КПО»0,5-3,5% , а для верхнього та комбінованого КПО»1,0-10%.

Мінімальне значення КПО нормується у виробничих приміщеннях в точці, розташованій на перетині вертикальної площини характерного перерізу приміщення і умовної робочої поверхні (при двосторонньому боковому, верхньому та комбінованому освітленні) або в точці перетину умовної робочої поверхні та вертикальної площини перерізу на відстані 1 м від стіни, найбільше віддаленої від світлових прорізів.

У виробничих приміщеннях із зоровою роботою І-ІІІ розрядів слід використовувати суміщене освітлення, хоча допускається застосовувати верхнє природне освітлення при нормованих значеннях КПО відповідно 10 % для І розряду, 7% – для ІІ розряду і 5% для ІІІ.

Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів (вікон, ліхтарів) у відповідності нормованих значень КПО.

Площа вікон при боковому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення:

,

Площа вікон при верхньому освітленні визначається за допомогою наступного співвідношення:

де – площа світлових отворів (вікон чи ліхтарів), які є в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення ;

– площа підлоги приміщення, ;

– нормоване значення КПО для заданого світлового клімату;

– коефіцієнт запасу; (таблиця 2 методичних вказівок до лаб роботи № 7)

– коефіцієнт світлової характеристики вікон за табл. 1;

– коефіцієнт, що враховує затінення вікон будівлями, що стоять навпроти за табл. 2;



– коефіцієнт, що враховує підвищення КПО завдяки світлу відбитому від поверхонь фасадів протилежних до приміщення будинків та поверхневого шару, що прилягає до будівлі. Середньозважений коефіцієнт відбивання в розрахунках приймається 0,2;

– загальний коефіцієнт світлопропускання вікна, який дорівнює

,

де – коефіцієнт пропускання світла матеріалом за табл. 3

– коефіцієнт, який враховує втрати світла в оправі світлового отвору за табл. 3;

– коефіцієнт, який враховує втрати в несучих конструкціях за табл. 3(при бічному освітленні );

– коефіцієнт, який враховує втрати в сонцезахисних пристроях за табл. 4;

– коефіцієнт, який враховує втрати в захисній сітці, .

— світлова характеристика ліхтаря або світлового отвору в площині покриття, визначувана за табл. 6 і 7

— коефіцієнт, що враховує тип ліхтаря, визначуваний по табл. 6

Необхідна кількість вікон nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна.

 

Хід роботи

В-8

Розряд робіт –ІI;

Напрям освітлення – Бс;

Розміри приміщення : а-4м; b-10м;h-5м;

Концетрація пилу – 4,0 мг/м3; h1=0,5 м; Р/Нбуд.=1,5;

= 0,5 ; кількість прольотів – 2;

Вид світло пропускного матеріалу – СЛА;

Тип будівлі – Г; тип палітурки – ДС;

Сонцезахисні пристрої – ЖСВ;

 

1. Визначаємо нормоване значення КПОе0

е0=1,5, із таблиці « Норми освітленості робочого місця»;

2. За місцевістю визначаємо коефіцієнт світлового клімату m і обчислюємо КПО ен;

ен= е0*m=1,5*0,9=1,35

m=0,9 при боковому освітленні.

3. Розраховуємо площу вікон при боковому освітленні при значеннях коефіцієнтів з умов завдання і таблиць.

= 0,6 ; = 0,7 ; = 1; = 0,67; = 0,9 ;

= 0,6*0,7*0,67*0,9 = 0,253;

К3 = 1,5, за табл.2 ;r=1,05; = 0,253; ен=1,35; = 12,5 за табл.1; = 1,2; за табл.2.1

= 45,7 м2;

Висновок: На цій практичній роботі я розрахувала природнє освітлення (визначила площу вікон необхідну для забезпечення природнім світлом)

Необхідна кількість вікон nв = Sв / S1, де S1 – площа одного вікна.

Розміри вікна : 1,8*3=5,4м2 ;

nв = Sв / S1 =45,7/5,4=8,4 9

Отже нам потрібно 9 вікон.

1. Завдання страхування від нещасного випадку на виробництві є:

— проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, спричинених умовами праці;

— відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

— відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їхніх сімей.

Держава гарантує всім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

 

2. Основні принципи страхування від нещасного випадку:

— паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

— своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

— обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності;

— надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

— обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

— формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

— диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

— економічна зацікавленість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

— цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

 


Просмотров 574

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!