Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Стаття 243. Поняття режиму знищення або руйнування 6 часть



3) транспортні засоби, що зареєстровані за межами України та ввозяться громадянами-нерезидентами тимчасово, можуть бути задекларовані ними з використанням митної декларації, визначеної для оголошення відомостей громадянами. У пункті 4 митної декларації громадяни надають зобов’язання про зворотне вивезення транспортних засобів, а також письмово підтверджують, що ознайомлені про відповідальність у разі порушення цього зобов’язання.

Якщо митна декларація громадянами не заповнюється, то тимчасове ввезення транспортних засобів здійснюється за умови оформлення письмового зобов’язання встановленої форми. Зобов’язання, оформлене посадовою особою митного органу в повному обсязі, видається громадянину-власнику для зберігання протягом усього терміну тимчасового ввезення.

Бланк зобов’язання виготовляється митними органами й надається громадянам безкоштовно.

Транзит

Регламентація митного режиму транзиту не визначає будь-яких спеціальних обмежень щодо номенклатури, кількості чи призначення товарів, що переміщуються транзитом.

У той же час, з метою захисту економіки України, були встановлені деякі обмеження щодо транзиту товарів громадянами, а саме:

обов’язкове письмове декларування,

оформлення зобов’язання про вивезення товарів,

надання митним органам гарантії щодо товарів, які підлягають оподаткуванню.

Дане положення поширюється й на транспортні засоби, що ввозяться громадянами з метою транзиту.

Митне оформлення транспортних засобів, що ввозяться з метою транзиту, здійснюється за такою схемою (схема 1).

Схема 1.

 
 

 

 


Для товарів і транспортних засобів, які ввозяться громадянами тимчасово або з метою транзиту, визначені такі види гарантій:

- грошова застава,

- фінансові гарантії уповноваженого банку.

Одночасно може бути застосований тільки один із видів гарантії.

Нарахування суми гарантії здійснюється на бланку уніфікованої митної квитанції МД-1.

Ввезення громадянами-нерезидентами тимчасово або з метою транзиту транспортних засобів, що зареєстровані постійно у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, здійснюється без надання митним органам гарантії.

Порядок надання гарантій щодо виконання громадянами зобов’язань про вивезення за межі митної території України товарів і транспортних засобів, ввезених тимчасово або з метою транзиту, визначений Державною митною службою України і передбачає такі основні положення.



1. Надання гарантії у вигляді грошової застави:

а) грошова застава надається в сумі податків і зборів, які підлягають сплаті при ввезенні цих товарів і транспортних засобів з метою вільного обігу;

б) грошова застава вноситься на весь термін перебування товарів і транспортних засобів на митній території України й зберігається на рахунку митного органу;

в) підставою для визначення суми грошової застави є митна вартість товарів і транспортних засобів;

г) грошова застава вноситься громадянами в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день її прийняття:

-через уповноважений банк – готівкою або із застосуванням платіжних карток,

-до каси митного органу - тільки за відсутності в пунктах пропуску, у зонах митного контролю, митницях, митних постах виносних кас АППБ “Аваль”.

Використання на митній території України готівкової іноземної валюти дозволяється лише при відсутності у громадян коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення ними валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти при сплаті грошової застави;

д) грошова застава повертається громадянину після виконання ним зобов’язання про вивезення товарів і транспортних засобів. За фактом вивезення товарів і транспортних засобів складається “Акт-підтвердження про вивезення товарів і транспортних засобів”;

е) грошова застава може бути повернута митним органом, через який вивозяться товари і транспортні засоби, або митним органом, на рахунок якого внесено грошову заставу.

Повернення грошової застави, внесеної в іноземній валюті, здійснюється виключно митним органом, на рахунок якого вона була внесена.

Грошова застава, внесена шляхом застосування платіжної картки, може бути отримана готівкою;

ж) грошова застава повертається на підставі таких документів:



- письмова заява громадянина,

- другий примірник уніфікованої митної квитанції МД-1, який підтверджує внесення грошової застави,

- Акт-підтвердження про вивезення товарів і транспортних засобів,

- Повідомлення про внесення громадянином грошової застави.

2. Надання фінансових гарантій уповноваженим банком:

а) уповноваженим банком гарантія надається на всю суму податків і зборів, які підлягають сплаті при ввезенні цих товарів і транспортних засобів з метою вільного обігу;

б) для митного оформлення громадянин подає посадовій особі митного органу оригінал його угоди з уповноваженим банком про надання гарантій по сплаті митних платежів.

Угода повинна мати такі обов’язкові реквізити:

-максимальний розмір відповідальності банку за надане поручительство,

-строк дії угоди,

-реквізити сторін,

-строк виконання громадянином зобов’язань щодо вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України, заявлених під час їх ввезення;

в) угода повинна бути чинною, її реквізити повинні співпадати з даними електронного реєстру. Термін дії угоди повинен відповідати терміну зобов’язань громадянина щодо вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України.

 

Розділ X

КОНТРОЛЬ ЗА ПЕРЕМІЩЕННЯМ ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ ТОВАРІВ, ЩО МІСТЯТЬ ОБ’ЄКТИ ПРАВА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Глава 45. Особливості переміщення через митний кордон України товарів, що містять обєкти права інтелектуальної власності

Стаття 255. Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності

 

Митний контроль та митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, здійснюються у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.

 

За законодавством України усі результати творчої інтелектуальної діяльності визнані товаром і можуть бути об’єктом зовнішньоекономічних угод і переміщуватися через митний кордон України. Але об’єкти права інтелектуальної власності порівняно із звичайним товаром характеризуються деякими особливостями, що зумовлює необхідність здійснення спеціальних заходів при їх переміщенні через митний кордон України:

1. Право інтелектуальної власності виникає, як правило, тільки після державної реєстрації результату творчої діяльності у відповідних державних органах (зараз це Департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки). Для об’єктів права промислової власності, а також для засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту така реєстрація є необхідною, для об’єктів авторського права реєстрація є бажаною (вона засвідчує пріоритет створення результату літературно-художньої творчості) і необхідна для реєстрації в подальшому об’єкта інтелектуальної власності у Держмитслужбі.

2. Право інтелектуальної власності є строковим, тобто воно припиняється з перебігом певного терміну, після чого об’єкт інтелектуальної власності стає суспільним надбанням. За загальним правилом дія авторського права на твір відбувається протягом життя автора та 70 років після його смерті, право на винаходи, корисні моделі – 20 років, право на промислові зразки – 10 років, право на товарні знаки – 10 років після подання заявки на отримання патенту.

3. Об’єкти інтелектуальної власності – це не речі, як предмети матеріального світу, а ті ідеї, символи, образи, думки, гіпотези тощо, які виражені в об’єктивній формі - втілені в матеріальних носіях. У зв’язку з цим, об’єкти інтелектуальної власності здатні до тиражування, тобто до багаторазового втілення в матеріальному об’єкті.

4. Автору об’єкта інтелектуальної власності належить два види прав: майнові права та особисті немайнові права. Майнові права можуть передаватися іншим особам, немайнові права відчуженню не підлягають.

5. Діє принцип вичерпання права інтелектуальної власності, тобто автор не може заборонити використання та розповсюдження товару, який містить об’єкт інтелектуальної власності, якщо його правомірно було введено в обіг правовласником шляхом першого продажу. Про це свідчить аналіз ч.7 ст. 15 Закону України “Про авторське право та суміжні права” та ч.6 ст.16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

6. З переходом права власності на річ до іншої особи, право інтелектуальної власності не переходить до нового власника. Передача прав на об’єкти інтелектуальної власності відбувається в спеціальному порядку.

7. Відчуження права власності відбувається в повному обсязі, тоді як право інтелектуальної власності передається за ліцензійними угодами як в повному обсязі (виключна ліцензія), так і частково з обмеженням по строку, способу використання, території, кількості примірників тощо. Крім того, договори на передачу прав інтелектуальної власності підлягають державної реєстрації так само, як і право інтелектуальної власності.

8. Охорона права інтелектуальної власності в більшості випадків обмежується територією певної держави, де відбулася державна реєстрація (за виключенням загальновідомих товарних знаків).

9. Результати творчої діяльності, що визнаються об’єктами права інтелектуальної власності, є різними за рівнем творчості, цілями створення, характером діяльності і, як наслідок, за правовим режимом виникнення, використання та охорони.

Таким чином, будь-який товар можна розглядати з двох сторін:

По-перше, як річ, предмет матеріального світу;

По-друге, як результат творчої діяльності, що міститься у цьому предметі, причому в одному товарі можуть міститися декілька об’єктів інтелектуальної власності.

Митний контроль та митне оформлення товарів в якості предметів матеріального світу визначається розділами ІІ, ІІІ Митного Кодексу. Особливості переміщення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності - відповідно розділом Х Митного Кодексу та іншими законами України. Ця норма Митного Кодексу має бланкетний характер, тобто вона відсилає до інших законодавчих актів, якими врегульовані ці правовідносини. Серед найважливіших законів, що регулюють правовідносини інтелектуальної власності слід назвати: Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 р., Закон України “Про авторське право та суміжні права” в ред. від 11.07.01р., Закон України “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі” в ред. від 1.06.2000 р., Закон “Про охорону прав на промислові зразки” України від 15.12..93 р., а також Закон України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15.12.93 р. та інші.

Митний контроль за переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності можна поділити на два види:

По-перше, це безпосередній митний контроль, що здійснюється з детальною перевіркою наявності порушень прав інтелектуальної власності на матеріальному носії за умови попереднього надання інформації правовласником в порядку, передбаченому розділом Х МК.

По-друге, це формалізований митний контроль, який здійснюється відповідно до розділів ІІ, ІІІ МК за дотриманням умов переміщення певних матеріальних носіїв (наприклад, при переміщенні дисків для лазерних систем зчитування вимагається наявність ліцензії Мінекономіки, СІД-кодів та контрольних марок). Ці заходи також спрямовані на захист прав інтелектуальної власності на митному кордоні, але митні органи перевіряють лише формальні ознаки, передбачені законодавством, без перевірки наявності чи відсутності об’єктів прав інтелектуальної власності на цих матеріальних носіях. Разом з тим, у авторів творів завжди залишається право отримати допомогу митних органів по захисту прав інтелектуальної власності шляхом здійснення безпосереднього митного контролю при дотриманні умов, передбачених розділом Х МК.

Порядок переміщення товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, передбачений розділом Х Митного Кодексу застосовується з обмеженням по видах митних режимів, способу переміщення та колу осіб. Такі обмеження встановлено, зокрема, до товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності та переміщуються через територію України транзитом; ввозяться на митну територію України або вивозяться з неї фізичними особами для власного використання та не призначені для використання у комерційних цілях; пересилаються у міжнародних поштових та експрес відправленнях.

Примітка: визначення та види об’єктів інтелектуальної власності розглядаються у ст. 1 п.32 Митного Кодексу.

Стаття 256. Заходи митних органів щодо контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності

Власник прав на об'єкт права інтелектуальної власності, який має підстави вважати, що при переміщенні товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати заяву до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи про реєстрацію товару, що містить об'єкт права інтелектуальної власності.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи веде реєстр товарів, зазначених у частині першій цієї статті.

Порядок реєстрації товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об'єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви, порядок ведення реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Після реєстрації відповідного товару у реєстрі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи митні органи України вживають заходів щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів.

Для забезпечення митного контролю при переміщенні через митний кордон України товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, інформація про зареєстровані товари надсилається всім митним органам України.

Митним законодавством передбачений певний реєстраційний порядок, який є передумовою здійснення митного контролю за переміщенням об’єктів інтелектуальної власності через митний кордон України. Це означає, що митному контролю та митному оформленню відповідно до розділу Х Митного Кодексу підлягають не будь-які товари, що містять об’єкти інтелектуальної власності, а лише ті з них, які зареєстровані у спеціальному реєстрі Державної митної служби України.

Ця норма значно звужує коло об’єктів інтелектуальної власності, що підлягають митному контролю порівняно з переліком об’єктів інтелектуальної власності, що міститься у загальному законодавстві про інтелектуальну власність. Така позиція законодавця обумовлюється перш за все цивільно-правовим характером відносин інтелектуальної власності та необхідністю встановлення чітких меж повноважень державних органів стосовно можливості втручання у цю сферу господарського обороту. За п.4. ст. 11 Митного Кодексу завданням митних органів є сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, а не безпосередньо захист. Тобто митний контроль може здійснюватися лише за волевиявленням власника, яке проявляється у заяві щодо реєстрації визначеного об’єкта в реєстрі Держмитслужби.

Реєстрація товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України – це передбачена митним законодавством процедура засвідчення факту зацікавленості правовласника у сприянні захисту його прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України та механізм збору інформації, необхідної для виконання таких функцій митними органами.

Треба зазначити, що аналіз міжнародного досвіду також свідчить про необхідність запровадження реєстрації у митних органах об’єктів інтелектуальної власності, власник яких зацікавлений в здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності. Зокрема, Угодою по торгових аспектах прав на інтелектуальну власність (Agreement on Trade-Related Asects of Intellectual Property Rights - Угода ТРІПС), яку було прийнято у рамках уругвайського раунду переговорів за Генеральною угодою по тарифах і торгівлі (ГАТТ) передбачено подання заяви правовласником як необхідної умови запровадження митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон для країн-учасниць Всесвітньої торгової організації (ВТО).[9]

Ведення реєстру, враховуючи міжнародний досвід, може відбуватися за різними позиціями:

1. За об’єктами інтелектуальної власності;

2. За товарами, що містять об’єкти інтелектуальної власності.

Реєстрації у реєстрі Державної митної служби підлягає саме товар, як предмет матеріального світу, а не об’єкти інтелектуальної власності, що містяться в ньому. Це обумовлено такими факторами:

1. В одному товарі, можуть міститися одночасно декілька об’єктів інтелектуальної власності. Наприклад, пляшка, кришка та етикетка можуть бути зареєстровані як самостійні промислові зразки, на них можуть бути розташовані декілька різних товарних знаків.

2. Митний контроль за своїм характером передбачає необхідність огляду матеріального носія об’єкту інтелектуальної власності (тобто товару), тоді як об’єкт інтелектуальної власності може бути виражений в будь-який об’єктивній формі, не обов’язково в матеріальній. Наприклад, виконавська майстерність артистів, усні твори є об’єктом авторського права, об’єктивно виражені, але не втілені у матеріальному носії, тому, безумовно, не можуть підлягати митному контролю за відсутністю матеріального носія.

3. Митний контроль та митне оформлення не проводиться окремо щодо товару як предмету матеріального світу та об’єкту інтелектуальної власності, що втілений в цьому товарі. Наявність об’єкту інтелектуальної власності при митному оформленні може впливати на ціну товару (наприклад, вартість сигарет з товарним знаком буде значно вища від вартості сигарет без товарного знаку), на код товару за УКТ ЗЕД (наприклад, матриці кодуються за кодом - 8523900000, а лазерні диски з записом – за кодом – 8524310000), але окремо на об’єкт інтелектуальної власності вантажна митна декларація (ВМД) не оформлюється, кодування об’єкта інтелектуальної власності за УКТ ЗЕД не передбачено, вартість не визначається, митні обкладення не нараховуються.

4. Обсяг правової охорони зареєстрованого товарного знаку за п.4 ст. 5 Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів та послуг” визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів та послуг.[10] Тобто, за законодавством України, правова охорона в випадку використання товарного знаку не за призначенням, для іншої категорії товарів, крім зазначених у свідоцтві, не вважається порушенням прав на товарний знак. Наприклад, використання товарного знаку “Coca-Cola”, на джинсовому одязі або на косметичних товарах. В законодавстві багатьох країн світу такі дії вважаються порушенням (ослабленням товарного знаку) за умови, що товарний знак є загальновідомим.[11] Тобто, митні органи повинні при здійсненні митного контролю виявляти не наявність товарного знаку на будь-якому товарі, а наявність певного товару з зареєстрованим товарним знаком.

5. Не всі товари з одним об’єктом інтелектуальної власності, зокрема, товарним знаком, що імпортуються в Україну або експортуються з неї, є економічно привабливими для підробки. Тому власник товару самостійно визначає, стосовно якої позиції товарів, що випускаються з застосуванням зареєстрованого об’єкту інтелектуальної власності, існує значна вірогідність порушення прав на об’єкт інтелектуальної власності та звертається до митного органу за сприянням у захисті його прав. Митний контроль здійснюється лише стосовно того товару, який зареєстровано правовласником у реєстрі Держмитслужби.

Тому можна вважати обґрунтованою і цілком доцільною вимогу митного законодавства щодо необхідності реєстрації товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України для оптимального забезпечення виконання контрольних функцій митними органами по дотриманню прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.

Треба звернути увагу, що власник прав на об’єкт інтелектуальної власності лише має право звернутися з заявою до відповідного органу, а не право зареєструвати у митній службі відповідний об’єкт інтелектуальної власності. Тобто питання можливості проведення реєстрації і, таким чином, здійснення в подальшому митного контролю за переміщенням цього об’єкту інтелектуальної власності через митний кордон України є компетенцією реєструючого органу, який може відмовити у проведенні реєстрації. Структурним підрозділом, що безпосередньо здійснює реєстрацію, є відділ по захисту прав інтелектуальної власності та дотримання прав споживачів Управління митних режимів Державної митної служби України.

Порядок реєстрації товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи форму заяви власника прав на об’єкт права інтелектуальної власності, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подачі та розгляду заяви визначаються Положенням “Про порядок реєстрації та переміщення через митний кордон України товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 412 від 28.04.2001 р. Цей порядок детально відображений у схемі 1.

 

 

Схема 1

Процедура реєстрації об’єктів інтелектуальної власності

в Державній митній службі України

 

 

 


Реєстр ведеться у електронному виді с правом обмеженого доступу до нього посадових осіб, перелік яких визначається відповідним наказом Державної митної служби. Товар, що містить об’єкт інтелектуальної власності, проходить реєстрацію в Держмитслужбі шляхом розміщення відповідної інформації в електронній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДМСУ з присвоєнням окремого шестизначного коду, який містить наступний в порядку черговості номер. Реєстрації підлягає кожний вид товару, що містить об’єкт інтелектуальної власності окремо, але збір за реєстрацію кожного наступного товару зменшується на 50%. До реєстру заносяться наступні відомості:

-докладний опис об'єкта інтелектуальної власності, який дає змогу митному органу -ідентифікувати його код згідно з УК Т ЗЕД;

-кольорове зображення товару;

-зразки об'єкта інтелектуальної власності або їх фотографічне зображення;

-термін реєстрації;

-відомості про правовласника та його представників на території України: назва та місцезнаходження;

-витяг з відповідного реєстру державного органу, що видав охоронний документ про реєстрацію в Україні права інтелектуальної власності, який засвідчує дійсність акта про реєстрацію на момент подання заяви;

-інформація про виробників, імпортерів, експортерів, перевізників, способи переміщення, основні шляхи;

-інформація про країни, виробників та способи транспортування контрафактних товарів у разі її наявності;

-інша інформація.

Відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у заяві, несе заявник. Разом з тим, відсутність у заявника інформації щодо переміщення контрафактних товарів, не є підставою для відмови у реєстрації товару у реєстрі Державної митної служби.

Після реєстрації у реєстрі митні органи України вживають наступні заходи щодо попередження переміщення через митний кордон України контрафактних товарів:

-надсилають інформацію про зареєстровані товари всім митним органам України електронною поштою з повідомленням коду, за яким зареєстрований новий об’єкт інтелектуальної власності;

-здійснюють митний контроль у формах, передбачених розділом ІІ Митного Кодексу;

-призупиняють митне оформлення товарів, пред’явлених для митного контролю та митного оформлення, в разі виявлення ознак того, що вони є контрафактними;

-забезпечують зберігання товарів відносно яких призупинено митне оформлення на складах тимчасового зберігання або на складах митних органів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, відповідного власника на об’єкти права інтелектуальної власності про факт переміщення через митний кордон України відповідних товарів;

-повідомляють, не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про призупинення митного оформлення, декларанта про причини призупинення митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, найменування та адресу власника зазначених прав;

-дозволяють власнику прав на об’єкти права інтелектуальної власності та декларанту брати проби і зразки товарів для проведення експертизи;

-порушує справу про порушення митних правил, в разі підтвердження контрафактності товарів, митне оформлення яких було призупинено;

-вилучає товари - безпосередні предмети правопорушення.

 

Треба зазначити, що на ефективність діяльності митних органів впливає зацікавленість правовласника у здійсненні вказаних заходів. Напрямки взаємодії митних органів та правовласників при здійсненні митного контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України відображені у схемі 2.

 


 

 

Схема 2

 

Налагодження співпраці в інформаційних відносинах.
Взяття проб та зразків товару
Присутність при митному огляді товару
Підтримання постійного двостороннього інформаційного зв’язку
Напрямки взаємодії митних органів з власниками об’єктів інтелектуальної власності  
Проведення експертизи товару  
Звернення до суду
Збереження конфіденційностіінформації
Проведення навчання працівників митних органів щодо виявлення ознак оригінального та контрафактного товару за участю представників правовласника.  
Фінасування правовласником витрат, повязаних з здійсненням спеціальних заходів щодо забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів через митний кордон України.  
Присутність правовласника під час здійснення митних процедур та здійснення дій щодо доведення контрафактності товарів.  
Визначення критеріїв ризику порушення прав інтелектуальної власності для товару, що зареєстрований Державною митною службою.  
Проведення реєстрації товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності у Державній митній службі України.  
Взаємодія митних органів з власниками обє’ктів інтелектульної власності


 

 

Стаття 257. Призупинення митного оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!