Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Стаття 204. Поняття митного режиму тимчасового ввезення (вивезення)



 

Тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

 

Митний режим тимчасового ввезення (вивезення) встановлює вимоги, дотримання яких допускає тимчасове користування іноземними товарами на митній території України, а українськими – за її межами, із звільненням від сплати податків під час переміщення в зазначеному митному режимі та обмеженням розповсюдження заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Значення тимчасового ввезення (вивезення) як самостійного митного режиму обумовлюється потребами розвитку торгових та інших форм міжнародного співробітництва.

Статус товарів, розміщених в цей режим, а відповідно, і зміст самого режиму, насамперед визначається тимчасовим характером перебування і використання таких товарів на (поза) митній території України. Важливим є також і те, що користування тимчасового ввезеними (вивезеними) товарами допускається із звільненням від сплати податків. Це закономірно породжує необхідність установлення певних меж застосування цього митного режиму, за якими його використання може привести до негативних наслідків для українські економіки.

Умовою надання митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), як це випливає із самої його назви, є повернення раніше ввезених (вивезених) товарів. Відповідно до Митного кодексу ці товари підлягають “обов’язковому наступному поверненню без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування”. Як гарантію дотримання встановленого порядку, митний орган надає дозвіл на розміщення товарів в митному режимі тимчасового ввезення (вивезення) тільки при наданні зобов’язання про зворотнє вивезення (ввезення) особою, що переміщує ці товари. А у деяких випадках за умови внесення грошової застави на рахунок митного органу (див. ст. 211).

Товар, розміщений в режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинен бути використаний таким чином, щоб при завершенні режиму він знаходився, як уже відзначалося, у незмінному стані, за винятком змін, що відбулися через природне зношення чи втрату. Така вимога обмежує можливості користування тимчасово завезених (вивезених) товарів. Зокрема, виключається проведення яких-небудь операцій по їхній переробці чи обробці.



Під природним зношенням розуміють фізичне старіння, зношення основних засобів – об’єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням. Фізичне зношення характеризується зношенням матеріалів, з яких створені основні засоби – об’єкти тимчасового ввезення (вивезення), втратою їх первісних якостей, поступовим зруйнуванням конструкцій.

Відповідно, під природною втратою розуміють повну фізичну втрату первісних якостей основних засобів – об’єктів тимчасового ввезення (вивезення) в процесі їх використання за призначенням.

 

 

Стаття 205. Умови переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

 

Переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) передбачає:

1) подання митному органу документів на такі товари з обґрунтуванням підстав їх тимчасового ввезення на митну територію України (вивезення за межі митної території України);

2) надання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) у строки, що обумовлені метою тимчасового ввезення (вивезення), але не перевищують строків, встановлених цим Кодексом;

3) подання митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, які тимчасово ввозяться (вивозяться), дозволу відповідного компетентного органу на тимчасове ввезення (вивезення) товарів, якщо отримання такого дозволу передбачено законом.

 

Як і в інших митних режимах умовою переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) є подання митному органу, що здійснює митне оформлення таких товарів, ряду документів, на підставі яких митний орган може прийняти рішення щодо можливості застосування цього режиму. Перелік таких документів та їх зміст встановлений з урахуванням того, що у відношенні до коментуємого митного режиму застосовуються мінімальні вимоги тарифного та нетарифного засобів регулювання зовнішньоекономічної діяльності



До таких документів відносяться:

Письмова заява особи, яка має намір розмістити товар у режимі тимчасового ввезення (вивезення), у якій зазначаються відомості про мету тимчасового ввезення (вивезення) товарів; найменування, кількість та вартість товарів, що будуть оформлені відповідно до митного режиму; термін зворотного вивезення товарів; інша інформація, що може бути використана при митному оформленні, наприклад, номери телефонів осіб, відповідальних за зворотне вивезення (ввезення) товарів, місцезнаходження особи, що тимчасово ввозить (вивозить) товари, тощо.

Письмове зобов'язання особи, яке має намір розмістити товар у режимі тимчасового ввезення (вивезення), не реалізовувати товари, оформлені відповідно до митного режиму тимчасового ввезення (вивезення), без дозволу митниці та відповідного митного оформлення і вивезти ці товари в установлений термін або провести їхнє декларування в інший митний режим до закінчення цього терміну.

Договір (контракту), у відповідності до якого товари тимчасово ввозяться (вивозяться) на митну територію України.

Товаротранспортні, товаросупровідні, комерційні документи, у відповідності до яких товари тимчасово ввозяться (вивозяться) на митну територію України.

Установлені чинним законодавством дозволи інших органів (Державної служби експортного контролю України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства аграрної політики України, та ін.). До таких дозвільних документів можуть також відноситись відповідні рішення Кабінету Міністрів України, щодо можливості розміщення тих чи інших товарів в режимі тимчасового ввезення (вивезення).

У разі відсутності встановлених чинним законодавством документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів в режимі тимчасового ввезення (вивезення), митний орган відмовляє в митному оформленні з застосуванням зазначеного митного режиму.

Переміщення товарів через митний кордон України підлягає декларуванню митниці з поданням вантажної митної декларації та оформленню відповідно до митного режиму тимчасового ввезення (вивезення).

Враховуючи вимоги ст. 40 “Здійснення митного контролю”, ст. 41 “Форми митного контролю”, ст. 55 “Огляд та переогляд товарів і транспортних засобів” Митного кодексу, необхідно зазначити, що також умовою переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) є обов’язкове пред’явлення товару для митного контролю та митного оформлення.

 

Стаття 206. Товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування

Дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо:

товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;

професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;

контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;

зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;

товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

матеріалів для реклами та туризму;

транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Відразу ж необхідно зазначити, що до товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування, які визначені цією статтею відносяться також товари, які визначені статтею 298 “Декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні”, а саме товари, що не підлягають відчуженню на території України та призначені для службового користування представництв іноземних фірм. Такі товари декларуються митним органам на строк до трьох років з моменту акредитації цих представництв під зобов'язання про зворотне вивезення.

Розглянемо встановлені статтею товари, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування. Нормативно-правовими актами встановлені деякі терміни, які мають безпосереднє значення при розгляді цієї статті, а саме:

міжнародна виставка - захід, обмежений обумовленим терміном, під час якого експонуються товари та послуги підприємств різних країн світу однієї чи кількох галузей економіки, проводиться реклама цих товарів і послуг з метою вивчення попиту на них та сприяння реалізації їх на ринку країни;

міжнародний ярмарок - короткотермінова виставка, що регулярно повторюється під традиційною назвою в певному місці в обумовлений термін з метою вивчення попиту на товари та подальшого їх продажу;

професійне устаткування:

устаткування для представників преси, радіо й телебачення;

кінематографічне устаткування, потрібне особам, що прибувають в Україну з метою зняти один або кілька фільмів;

будь-яке інше устаткування, потрібне для виконання роботи чи професійних обов'язків особами-нерезидентами, що прибувають в Україну;

устаткування, потрібне для виконання роботи чи професійних обов'язків за межами України фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності (резидентами) або працівниками підприємств, установ та організацій України;

товари, що ввозяться у зв'язку з комерційною операцією - контейнери, піддони, тара та упаковка, що відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту підлягають поверненню їх власнику, а також зразки продукції, яку планується виготовляти на території України, рекламні фільми й подібні товари, що ввозяться у зв'язку з комерційною операцією, але ввезення яких не є такою операцією.

Розглянемо деякі особливості здійснення митного оформлення товарів відповідно до коментуємого митного режиму.

Виставковий товар підлягає митному оформленню відповідно до режиму тимчасового ввезення за таких умов:

1. Завчасного подання організатором міжнародної виставки митниці, у зоні діяльності якої проходитиме виставка, письмової заяви, у якій зазначаються такі відомості:

-мета, час і місце проведення виставки, місцезнаходження й телефони організатора міжнародної виставки;

-про осіб, відповідальних за зворотне вивезення товарів (адреси й телефони);

-про осіб-резидентів, відповідальних за проведення виставки (номери телефонів);

-найменування, приблизні кількість та вартість товарів, що будуть оформлені відповідно до митного режиму тимчасового ввезення;

-приблизна кількість представницьких та рекламних товарів, що будуть увезені на митну територію України і витрачені (визначається та обґрунтовується в заяві організатором (учасником) виставки);

2. Подання митниці під час проведення митного оформлення таких документів:

-вантажної митної декларації;

-документів, що підтверджують сплату встановлених чинним законодавством платежів;

-копії письмової заяви організатора міжнародної виставки з відповідною резолюцією начальника митниці;

-зобов'язання не реалізовувати товари, оформлені відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, без дозволу митниці і відповідного митного оформлення та вивезти або заявити їх у встановлений термін для вільного обігу;

-договору (контракту, запрошення тощо) щодо участі в міжнародній виставці;

-установлених чинним законодавством дозволів інших органів;

-товаросупровідних документів.

Якщо учасником виставки є нерезидент, який не має відповідного представництва в Україні, то зобов'язання має надавати організатор виставки.

Виставкові товари підлягають оформленню згідно з митним режимом тимчасового ввезення тільки в кількості, що відповідає розміру експозиції.

Митне оформлення тимчасового ввезення виставкового товару здійснюється в митниці, у зоні діяльності якої розташований учасник виставки або проводиться виставка, за умови письмового погодження цього питання митницями: митницею, де перебуває на обліку учасник виставки, на адресу якого направлено виставкові товари, та митницею, у зоні діяльності якої проходить виставка.

Товар тимчасово ввозиться на територію України на термін проведення виставки з урахуванням часу, потрібного на транспортування експонатів, монтаж та демонтаж експозиції.

Контроль за зворотним вивезенням виставкових товарів покладається на митницю оформлення.

Транспортні засоби, речі, валюта, цінності та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України фізичними особами - представниками (персоналом) організацій, які беруть участь у виставці, мають переміщуватися окремо від виставкового товару й оформлятися в митному відношенні відповідно до законодавства України як товари фізичних осіб.

 

Стаття 207. Допущення товарів до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення)

 

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.

Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.02 р. № 1855 визначений порядок прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення):

1. Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) (далі -допущення товарів до переміщення) приймається керівником митного органу або уповноваженою ним посадовою особою на підставі заяви заінтересованої особи.

2. Заява (в двох примірниках) подається до митного органу разом з документами на такі товари і реєструється митним органом вдень її надходження.

3. Заява повинна бути розглянута протягом трьох робочих днів після її реєстрації.

4. Рішення про допущення товарів до переміщення оформляється шляхом накладення на обох примірниках заяви резолюції такого змісту: "Тимчасове ввезення дозволено" або "Тимчасове вивезення дозволено". Резолюція скріплюється печаткою митного органу або особистою номерною печаткою уповноваженої посадової особи. У разі прийняття рішення про відмову у допущенні товарів до переміщення керівник митного органу або уповноважена ним посадова особа накладає на обох примірниках заяви резолюцію такого змісту: "Тимчасове ввезення заборонено" або "Тимчасове вивезення заборонено" із зазначенням причин відмови. Резолюція скріплюється печаткою митного органу або особистою номерною печаткою уповноваженої посадової особи.

5. Один примірник заяви з резолюцією керівника митного органу або уповноваженої ним посадової особи залишається в митному органі, а другий - видається чи надсилається поштою (з повідомленням про вручення) заявнику (його уповноваженій особі).

6. Дія цього Порядку не поширюється на предмети, що належать громадянам, які перетинають митний кордон України не з метою провадження підприємницької діяльності, а також на транспортні засоби, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Забороняється проводити митне оформлення товарів відповідно до митного режиму тимчасового ввезення в випадках:

заборони на ввезення відповідно до законодавства;

увезення товарів, що не використовуватимуться за своїм призначенням у господарській, науковій, гуманітарній та інших видах діяльності суб'єкта;

увезення товарів незібраними (комплектний об'єкт);

увезення товарів, що для здійснення сертифікації потребують виконання монтажних робіт;

увезення товарів за договорами купівлі-продажу, міни, консигнації, маркетингу, про спільну діяльність та іншими договорами, якщо умовами договорів передбачено проведення розрахунків за ці товари суб'єктами підприємницької діяльності України з нерезидентами;

за відсутності документа, що підтверджує реєстрацію транспортних засобів (коди за Гармонізованою системою опису та кодування товарів 87.02, 87.03 або 87.05) за межами України.

Товари, що тимчасово ввозяться на митну територію України, перебувають під митним контролем з моменту ввезення на територію України до моменту їх зворотного вивезення або пропуску митницею для вільного використання на території України.

Товари, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, перебувають під митним контролем з моменту пред'явлення митниці їх та потрібних для здійснення митного контролю документів на такі товари й до пропуску їх через митний кордон України під час зворотного ввезення або до пропуску митницею для вільного використання за межами митної території України.

Митниця, що здійснює митний контроль товарів, пропущених з метою тимчасового ввезення, систематично перевіряє цільове використання цих товарів. Результати перевірок оформлюються Актом про проведення митного огляду, згідно із встановленою формою. До Акту посадовою особою митного органу, що проводила митний огляд, обов’язково вноситься інформація про якісний стан товарів, їх комплектність та відповідність відомостей, зазначених у ВМД, даним, установленим під час перевірки.

При виявленні фактів використання тимчасово ввезених товарів з будь-якою іншою метою, крім тієї, що була заявлена митниці, фактів порушення зобов'язання про зворотне вивезення товарів, а також інших правопорушень суб'єкт притягається до відповідальності згідно з чинним законодавством. У разі виявлення ознак правопорушення справу про порушення митних правил заводить митниця, якій було надане суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення). Допускається заведення справи про порушення митних правил митницею, що безпосередньо виявила правопорушення.

 

 

Стаття 208. Строки тимчасового ввезення (вивезення) товарів

Загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).

З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.

В Митному кодексі встановлений загальний граничний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів – один рік з дня ввезення на митну територію України, крім випадків передбачених ст. 298. В межах цього терміну митні органи, при розміщенні товарів в зазначений митний режим, встановлюють конкретний термін, протягом якого товар, виходячи з мети й обставин його переміщення, може тимчасово знаходитися на (поза) митній території України. Поряд з цим Митним кодексом передбачена можливість продовження встановленого строку перебування товарів в режимі тимчасового ввезення (вивезення). В цьому випадку подовження терміну повинно розглядатися як виняткова міра. У разі подовження терміну застосування коментуємого митного режиму митне оформлення вантажної митної декларації повторно не здійснюється.

Строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів може бути продовжений відповідним митним органом, а саме митницею, регіональною митницею, Державною митною службою. При цьому митниця може продовжувати зазначений строк тільки в межах одного року перебування товарів в зазначеному режимі, тоді як регіональна митниця та Державна митна служба мають повноваження на подовження терміну тимчасового ввезення (вивезення) понад одного року.

Продовження терміну тимчасового ввезення (вивезення) у межах річного періоду здійснюється митницею оформлення.

Для продовження терміну тимчасового ввезення (вивезення) товарів особа, яка розмістила товари у зазначений митний режим подає митниці, у зоні діяльності якої перебуває товар, письмову заяву.

При розгляді заяви митниця в обов'язковому порядку (при тимчасовому ввезенні) перевіряє відповідність фактичного стану (фактичних кількості, місцезнаходження, комплектності тощо) товарів інформації, заявленій у попередньому зобов'язанні про зворотне вивезення. На підставі розгляду приймає рішення про можливість чи не можливість погодження продовження зазначеного терміну. Результати розгляду надсилаються особі листом.

Заява особи з резолюціями керівництва митниці разом з актом про перевірку стану використання товарів та листом про результати розгляду цієї заяви залишаються в справах митниці.

Регіональні митниці уповноважені приймати рішення щодо продовження понад один рік термінів тимчасового вивезення товарів та термінів тимчасового ввезення на митну територію України для:

-товарів, призначених для демонстрації або використання на виставках, ярмарках, конференціях або інших подібних заходах;

-професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення записів або передач для засобів масової інформації або зйомки фільмів;

-товарів, що ввозяться з освітніми, науковими чи культурними цілями, тобто наукового та навчального обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

-транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Продовження терміну тимчасового ввезення понад один рік для зазначених товарів, та терміну тимчасового вивезення здійснюється регіональною митницею за завчасно поданою письмовою заявою суб'єкта, завізованою митницею оформлення. До заяви додаються всі потрібні для прийняття рішення документи (копії вантажних митних декларацій, контрактів та інші документи, що можуть бути взяті до уваги митницею). У заяві обов'язково наводиться перелік усіх доданих документів.

За наявності підстав для відмови в продовженні терміну тимчасового ввезення (вивезення) товарів начальник відповідної митниці виносить рішення про таку відмову.

Рішення має містити:

-інформацію про причини відмови;

-вимогу до суб'єкта щодо здійснення зворотного вивезення (увезення) товарів у десятиденний термін з обов'язковим зазначенням конкретної дати вивезення (увезення) або оформлення цих товарів для вільного використання;

-попередження про застосування санкцій, передбачених статтею 348 Митного кодексу України, до суб'єкта в разі невиконання рішення начальника митниці.

Примірник рішення вручається керівнику підприємства або особі, що діє за його дорученням, під розписку про одержання на примірнику, що залишається в справах митниці. У разі відмови представника суб'єкта господарської діяльності надати таку розписку про це робиться запис на примірнику рішення митниці за наявності двох свідків.

У разі неможливості вручення цього рішення представнику суб'єкта персонально примірник рішення в день його винесення надсилається на адресу суб'єкта. Рішення вважається одержаним навіть тоді, коли особа, якій було надіслане рішення, не перебувала за зазначеною нею адресою або ця адреса була зазначена нею неправильно.

У разі фактичного невиконання суб'єктом господарської діяльності цього рішення в установлений термін митниця діє згідно із чинним законодавством.

Держмитслужба приймає рішення щодо продовження терміну тимчасового ввезення понад один рік для:

-контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією;

-зразків товарів і предметів та рекламних фільмів за умови, що вони залишаються власністю особи, яка перебуває або проживає за межами території тимчасового ввезення, і їх використання на території України не має комерційного характеру;

-особистих речей пасажирів та товарів, що ввозяться для спортивних цілей;

-матеріалів для реклами та туризму.

Продовження терміну тимчасового ввезення понад один рік здійснюється за завчасно поданою до митниці оформлення письмовою заявою суб'єкта підприємницької діяльності. До заяви додаються:

- копія зовнішньоекономічного договору (у необхідних випадках - доповнення до договору);

- копія облікової картки суб'єкта господарської діяльності;

- копії ВМД;

- копії інших документів, що можуть бути взяті до уваги при розгляді справи (копії рахунків, специфікацій, дозволів Служби експортного контролю, звернення органів місцевої виконавчої влади тощо).

Митниця оформлення детально опрацьовує представлені документи, в обов'язковому порядку перевіряє відповідність фактичного стану (фактичних кількості, місцезнаходження, комплектності тощо) товарів інформації, заявленій у попередньому зобов'язанні про зворотне вивезення. Результати перевірки оформлюються актом про проведення митного огляду.

Заяву суб'єкта підприємницької діяльності разом з вищезазначеним комплектом документів та актом про проведення митного огляду митниця оформлення направляє до Держмитслужби супровідним листом. У супровідному листі митниця у обов'язковому порядку надає інформацію про аналіз документів, стан використання тимчасово ввезених товарів та обгрунтовані висновки щодо доцільності (недоцільності) продовження терміну тимчасового ввезення.

Стаття 209. Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

 

Звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України.

Згідно із законодавчими актами України товари, що переміщуються у режимі тимчасового ввезення (вивезення) звільняються від сплати податків – мита, акцизного збору, податку на додану вартість.

Мито. Товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені для зворотнього вивезення за її межі у встановлені строки і незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені для зворотнього ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита.

Акцизний збір. Товари та інші предмети, що не є об’єктом купівлі-продажу або обміну й увозяться на митну територію України відповідно до режиму тимчасового ввезення, крім легкових транспортних засобів (код за УК ТЗЕД 8703), що ввозяться фізичними та юридичними особами – резидентами, та майна, що ввозиться (пересилається) за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки, не підлягають обкладенню акцизними збором.

Податок на додану вартість. Згідно з законодавчими актами України, що регулюють сплату податку на додану вартість для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування податком на додану вартість є договірна (контрактна) вартість таких товарів. Таким чином, товари, які не є об'єктами купівлі-продажу або обміну і ввозяться на митну територію України відповідно до режиму тимчасового ввезення, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

 

Стаття 210. Розпорядження товарами, щодо яких закінчилися строки тимчасового ввезення (вивезення)

 

До закінчення строків тимчасового ввезення (вивезення) особа, яка надала зобов'язання про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення (вивезення), повинна:

1) вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням, наданим митному органу;

2) або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо таких товарів з додержанням вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Завершення дії режиму. Митний режим тимчасового ввезення (вивезення) завершується після закінчення встановлених митним органом термінів. При належному виконанні процедур, що позначають завершення дії режиму, особа, що тимчасово ввезла (вивезла) товари, звільняється від зобов’язань, покладених на нього. У противному випадку ця особа несе відповідальність за порушення встановлених правил надання і користування митним режимом.

1. До закінчення терміну тимчасового ввезення товари мають бути:

-вивезені за межі митної території України (дозволяється вивезення товарів кількома партіями);

-заявлені митниці для вільного обігу;

-відмова на користь держави (ст. 246);

-передані для зберігання митниці;

-знищені під контролем митниці, якщо такі товари не можуть бути використані як вироби чи матеріали (ст. 243-245).

Митне оформлення таких товарів проводиться згідно із заявленим режимом:

 

 
 

Митне оформлення тимчасово ввезених товарів для вільного обігу на території України здійснюється згідно із законодавством, чинним на момент проведення такого оформлення.

Митна вартість товарів, що були тимчасово ввезені та заявляються митниці для вільного обігу на території України, має бути не меншою, ніж та, що визначена митницею на момент переміщення цих товарів через митний кордон України.

Вантажна митна декларація на тимчасове ввезення перебуває на контролі в митниці, що здійснила її митне оформлення, до надходження підтвердження про фактичне вивезення тимчасово ввезених товарів за межі митної території України.

У разі підтвердження факту не вивезення тимчасово ввезених товарів особа, що відповідає за зворотне вивезення, притягується до відповідальності згідно з чинним законодавством.

2. До закінчення терміну тимчасового вивезення товари мають бути:

-увезені на митну територію України (дозволяється ввезення товарів кількома партіями);

-заявлені митниці відповідно до митного режиму експорту;

-заявлені митниці як такі, що загинули або були знищені за межами митної території України, якщо факт загибелі або знищення підтверджується у порядку, визначеному чинним законодавством.

 

 

Щодо підтвердження факту загибелі або втрати товарів, тимчасово вивезених за митну територію України та зняття з контролю таких товарів.

Особа, яка тимчасово вивезла за межі України товари і не повернула їх у встановлений термін, звільняється від відповідальності перед митними органами в разі, якщо документально, за підтвердженням консульської установи України за кордоном, доведе факт знищення або безповоротної втрати цих товарів. При цьому в разі відсутності консульської установи в країні, де перебуває такий товар, документи, що підтверджують факт загибелі або знищення, мають бути завірені в консульській установі, яка обслуговує регіон, в якому знаходиться ця країна.

Документи (акти, довідки тощо) про факт загибелі або знищення тимчасово вивезених товарів та інших предметів за межі митної території України мають готуватись та засвідчуватись виключно на території країни місцезнаходження цих товарів та інших предметів у відповідності до вимог законодавства цієї країни. Згадані документи мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном, після чого вони набувають юридичної сили в Україні, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України.

Україна має договори про правову допомогу з рядом країн, якими передбачена відмова від легалізації документів. Документи, складені або засвідчені компетентними установами цих країн (митними органами, Торгово-промисловою палатою тощо) приймаються до розгляду митними органами без легалізації у консульських установах України.

Консульська легалізація полягає у встановленні та засвідченні справжності підписів на документах. Консул легалізує документи і акти, складені за участю властей консульського округу, або такі, що виходять від цих властей.

У разі відсутності у країні походження документів консульської установи України, документи можуть бути засвідчені у найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно розповсюджуються на територію країни походження документів.

Коли ж консульська установа України, яка представляє інтереси України в країні походження документів, відсутня та неможливо легалізувати документи за схемою, вказаною в попередньому абзаці, документи засвідчуються консульською установою країни їх походження в тій країні, де одночасно присутня консульська установа України. Лише після цього документи можуть бути легалізовані консульською установою України, після чого вони набувають юридичної сили в Україні.

У виключних випадках, у разі неможливості з об'єктивних причин легалізувати документи в одній із консульських установ України за кордоном, документи можуть бути легалізовані в Консульському управлінні МЗС України за умови їх засвідчення в МЗС країни походження документів (або іншому уповноваженому органі) та консульській установі цієї країни в Україні. При цьому присутність такої установи в Україні є обов'язковою.

Стаття 211. Гарантування перебування товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення)

 

У разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).

 

Відразу ж необхідно відмітити, що на цю статтю має посилання стаття 117 Митного кодексу “Пропуск запасних частин та обладнання для ремонту транспортних засобів”, у відповідності до якої запасні частини та обладнання, призначені для використання в процесі ремонту чи технічного обслуговування транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України або тимчасово вивезених з неї, можуть ввозитися (вивозитися) під зобов'язання про їх зворотне вивезення (ввезення) без справляння податків і зборів. Митний орган, що здійснює пропуск таких запасних частин та обладнання, може застосовувати заходи гарантування.

Умовою гарантування, яке визначено цією статтею Митного кодексу є грошова застава, яка вноситься на рахунок митного органу.

За умови внесення грошової застави на рахунок митного органу, який здійснює митне оформлення, при наявності зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) та дотримання вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 р. № 1855, допускається тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) товарів:

що класифікуються в 1-24 групах згідно з УКТ ЗЕД;

що обкладаються акцизним збором;

що обкладаються вивізним митом.

 

Як приклад, можна розглянути тимчасове ввезення легкових автомобілів (код УКТ ЗЕД 8703), при ввезенні яких, згідно діючого законодавства повинен сплачуватися акцизний збір. Оскільки вказані транспортні засоби знаходяться на обліку в інших державах, та підлягають обов’язковому поверненню без будь яких змін, то можливо застосування ст. 211 МКУ, а саме гарантування перебування товарів у режимі тимчасового ввезення шляхом надання митниці грошової застави.

Грошова застава вноситься на рахунок митного органу, який здійснює митне оформлення, до або на момент здійснення митного оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення). Грошова застава дорівнює суму митних платежів (за кожним митним платежем окремо), які мають бути сплачені при випуску товарів у вільний обіг або у разі їх експорту.

При виконанні зобов'язання про зворотне вивезення (увезення) грошова застава повертається або в разі зміни митного режиму зараховується в рахунок податків, що підлягають сплаті при ввезенні таких товарів на митну територію України (вивезенні їх за межі митної території України) для вільного обігу на території України чи за її межами.

У разі невиконання зобов'язання про зворотне вивезення (увезення), за винятком випадків, коли таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, грошова застава поверненню не підлягає й зараховується до Держбюджету України в установленому порядку.

Необхідно також зазначити, що товари які переміщуються під час операцій, зазначених в цьому коментарі, підлягають оформленню і пропуску, тільки якщо такі операції передбачені відповідними угодами суб'єктів ЗЕД (в тому числі доповненнями до контрактів тощо). При цьому митні органи здійснюють контроль за цільовим використанням таких товарів.

 

 

Глава 35. Митний склад

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!