Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Наведіть класифікацію приміщень за ступенем небезпеки ураження електрострумом



За ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом в приміщення поділяють на наступні три групи:

- приміщення без підвищеної небезпеки - сухі, опалювальні, без струмопровідного пилу, з температурою повітря не вище 30 °, з електро не провідний підлогами, де виключена можливість одночасного дотику людини до будь-яких з'єднаних з землею металоконструкцій будівель, механізмам, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання - з іншого;

- приміщення з підвищеною небезпекою - вологі(перевищує 75 % протягом тривалого часу), з електропровідним пилом, струмопровідними підлогами, що мають високу температуру повітря(перевищує 35 °С протягом тривалого часу), де не виключена можливість одночасного дотику людини до з'єднаних з землею металоконструкцій будівель, технологічному обладнанню, механізмам і т. п., з одного боку, і до металевих корпусів електричного обладнання - з іншого;

- приміщення особливо небезпечні - особливо вологі(близько 100 % ), з хімічно активним середовищем, або ті приміщення, в яких одночасно присутні дві або більше ознаки, що характеризують приміщення з підвищеною небезпекою.

Наведеною класифікацією слід керуватися при влаштуванні та експлуатації електротехнічних установок.

При визначенні наявності в приміщенні тієї чи іншої ознаки небезпеки застосовується наступна класифікація приміщень за характером навколишнього середовища:

— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

- вологі приміщення - пар або конденсат, які виділяються в приміщенні тимчасово і в невеликих обсягах. Відносна вологість повітря в приміщенні не перевищує 75%;

- сирі приміщення - відносна вологість повітря в приміщенні тривало перевищує 75%;

- особливо сирі приміщення - відносна вологість повітря в приміщенні близька до 100% (стіни, стеля, підлога і предмети, які перебувають в приміщенні, покриті вологою);

- спекотні приміщення - температура повітря в приміщенні тривало перевищує 30 °;

- пилові приміщення - такі в яких за технологічними умовами виробництва виділяється пил в такій кількості, що він може осідати на проводах, проникати всередину устаткування, машин, апаратів і т. п.; пилові приміщення розділяють на приміщення з струмопровідним пилом і приміщення з єлектро не провідним пилом;

- приміщення з хімічно-активним середовищем - приміщення в яких за умовами виробництва постійно або довгостроково містяться пари або відкладення, що спричиняють руйнування ізоляції та струмопровідних частин електрообладнання.



Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту в приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 42 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.

 

18.Охарактеризуйте системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроустановок.

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

- система технічних засобів і заходів; - система електрозахисних засобів; - система організаційно-технічних заходів і засобів.

Технічні засоби і заходи з електробезпеки реалізуються в конструкції електроустановок при їх розробці, виготовленні і монтажі відповідно до чинних нормативів. За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Електрозахисні засоби - це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолюючі штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавиці тощо), огороджу-вальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук).

Основні організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, за якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на власника.

До роботи на електроустановках допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли інструктаж та навчання з безпечних методів праці, перевірку знань правил безпеки та інструкцій відповідно до займаної посади чи роботи, яку вони виконують та кваліфікаційної групи з електробезпеки, і які не мають протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров'я України.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!