Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Органи управління народним господарством 1918-1920



Всеукраїнський з’їзд рад. Утво


Рення унр.

Встановлення більшовицької радянської влади в Україні відбулося при зовнішньому збройному втручанні з боку комуністичної Росії. Після ультиматуму 4 грудня 1917 р. Центральній Раді більшовицькі війська наступного дня розпочали наступ на територію УНР і 8 грудня зайняли Харків. Там, під захистом московських багнетів, зібрався I Всеукраїнський з'їзд Рад, повністю контрольований Москвою, і 12 грудня 1917 р. резолюцією "Про організацію влади в Україні" проголосив в Українській Народній Республіці радянську владу. Одночасно обрано вищий розпорядчий і законодавчий орган влади на період між з'їздами Рад - Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Ю. Медведєвим. ЦВК 17 грудня сформував уряд - Народний Секретаріат у складі 11 секретарств, який очолив М. Скрипник. Місцевими органами радянської влади проголошувалися губернські, повітові, волосні, сільські та міські ради робітничих, селянських і солдатських депутатів та надзвичайні органи влади - ревкоми, реввійськревкоми, надзвичайні комісії. Перша радянська влада протрималася до березня 1918 р., коли більшовицьку армію витіснили з України німецько-австрійські війська, які відновили УНР. Вже в умовах кризи гетьманського режиму, 28 листопада 1918 р. більшовики створили в Курську Тимчасовий робітничо-селянський уряд України а чолі з Ю. П'ятаковим. За допомоги російських радянських військ цей уряд 6 січня 1918 р. захопив Харків, проголосив Україну соціалістичною радянською республікою - УСРР, декларувавши її федерацію з Росією. 29 січня ЦВК, який очолював В. Затонський, призначив новий уряд - Раду Народних Комісарів (Раднарком, РНК) і голову Раднаркому - X. Раковського. Місцевими органами влади залишилися ради, ревкоми та створені комітети бідноти (комбіди). Означену державну структуру закріпила Конституція УСРР, прийнята 14 березня 1919 р. В умовах денікінської окупації України, витіснені звідси більшовики створили в Москві 11 грудня 1919 р. Всеукраїнський революційний комітет, який перебрав на себе найвищу законодавчу та виконавчу владу в УСРР. Очолював Всеукрревком Г. Петровський. У кінці лютого 1920 p., після вигнання денікінців і чергового встановлення радянської влади, відновили діяльність ВУЦВК, Раднарком та місцеві органи більшовицької диктатури. В Україні остаточно встановилася радянська влада.

органи управління народним господарством 1918-1920



Економічна політика мала вирішальне значення для долі соціалістичної держави. Наприкінці 1917 - на початку 1918 pp. радянська влада не мала ні досвіду управління виробництвом, ні кадрів для цього, вона могла лише організувати робітничий контроль над виробництвом. Функції контролю на окремих підприємствах покладалися на спеціальні кадрові комісії або безпосередньо на фабзавкоми. Створювалися територіальні ради робітничого контролю. Як і в радянській Росії, в Україні створювалися також ради народного господарства. Проте скільки-небудь значної роботи до весни 1918 p. ці органи здійснити не встигли. У системі державних органів України наприкінці 1918 - на початку 1919 pp. значне місце відводилося тим її ланкам, які були призначені для керівництва процесом становлення соціалістичного способу виробництва. В січні 1919 p. Президія ВРНГ РСФРР з метою надання допомоги Україні у відновленні народного господарства затвердила спеціальну комісію ВРНГ при Тимчасовому робітничо-селянському уряді. Члени цієї комісії склали основне ядро відділу народного господарства України, головою якого став Е.Квірінг. Раднаргосп України зосередив управління всією промисловістю республіки в своїх руках. Централізація управління народним господарством та застосування адміністративно-командних методів стали більшовицьким засобом боротьби з господарською розрухою. Найбільш важливі промислові підприємства і навіть цілі галузі промисловості були підпорядковані главкам та центрам Раднаргоспу України безпосередньо, інші - губраднаргоспам. Господарська розруха, успадкована від імперіалістичної війни, подальше загострення громадянської війни внесли нові корективи в структуру органів управління економікою. 8 березня 1919 р. Раднарком України прийняв запропоновані Раднаркомом РСФРР принципи об'єднання Укрраднаргоспу з ВРНГ. У розвиток угоди Раднарко-мів РСФРР та УСРР про об'єднання Укрраднаргоспу з ВРНГ Президія ВРНГ 25 березня 1919 р, ухвалила рішення про встановлення єдиної економічної політики УСРР та РСФРР. Створювалися перш за все загальні для обох республік виробничі органи ВРНГ: відділи, главки та центри. Вони безпосередньо встановлювали виробничі плани багаточисельних підприємств, в тому числі в Україні, які їм підпорядковувалися; складали та затверджували плани матеріально-технічного постачання і розподілу продукції таких підприємств. Підприємства все одержували від главка або центру за нарядами і всю продукцію здавали главку або центру теж за нарядами. Усі товарні фонди обох республік об'єдналися, і розподіл товарів здійснювався за єдиними нормами Комісією використання при ВРНГ, до складу якої входив також представник від УСРР. Наприкінці 1919 p. після розгрому Денікіна довелося ще раз заново створити всю систему управління народним господарством. За рішенням Президії ВРНГ, прийнятим 18 грудня за згодою радянських властей України, при Всеукрревкомі для керівництва господарськими органами України було створено комісію на чолі з В.Чубарем. Уже на початку січня 1920 p. ця комісія розпочала роботу як Організаційне бюро з відновлення промисловості УСРР (Промбюро). 1 грудня 1920 p. Промбюро УСРР було перетворено в Українську раду народного господарства. Нове Положення про Українську Раду трудової армії встановило, що головою Укррадтрударма є голова Раднаркому УСРР. Організація низового управління націоналізованими промисловими підприємствами протягом періоду воєнного комунізму також змінювалася. Прийняте на І Всеросійському з'їзді раднаргоспів З червня 1918 p. Положення про управління націоналізованими підприємствами передбачало призначення двох третин складу фабрично-заводського управління раднаргоспами. При цьому професіональним об'єднанням (обласним або республіканському) надавалась можливість висунути половину кандидатів для призначення до колегії заводоуправління. Третину його складали спеціалісти з числа технічних службовців. Управління промисловими підприємствами організовувалося за принципом класового підходу до комплектування органів управління. Воно базувалося на принципі колегіальності, який на перших порах надавав змогу робітникам набувати навичок господарського управління і створював умови для контролю за діяльністю буржуазних спеціалістів. Колегіальність в обговоренні питань управління підприємством поєднувалася з відповідальністю окремих членів колегіальних управлінь за виконання доручених ділянок роботи. На початку 1920 р. до порядку утворення заводоуправлінь в Україні були внесені деякі зміни. Посилилась роль державних господарських органів у конструюванні правлінь підприємств, причому принцип виборності значною мірою замінювався принципом підбору кандидатів. Намітилася тенденція до зменшення числа членів колегій заводоуправлінь. Особливо підкреслювалася особиста відповідальність окремих членів заводоуправлінь.




Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!