Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Вплив ринкових відносин масової культури на формування сучасного національного культурного простору. Створення мережі культурної індустрії та культурної комунікації



Комунікаційні мережі створюють глобальний простір для діалогу та взаємодії різних культур. Разом з тим спостерігається й культурна експансія масових зразків західної культури. З огляду на це, актуальним постає питання збереження національно-культурної ідентичності та її значимість в контексті загальноцивілізаційної глобалізації.

Головною метою пропонованого дослідження є виявлення особливостей трансформування національно-культурної ідентичності в умовах засилля масової культури. Це передбачає визначення сутнісних рис національно-культурної ідентичності та прослідкування динаміки трансформацій під впливом дії масової культури, тиражованої через комунікаційно-трансляційні мережі.

Стрімке розширення інформаційно-комунікативного простору (по суті своїй - еклектичного) та його заповнення переважно зразками західного маскульту й постмодерністських культурних практик здійснює значний вплив на традиційні національні культури. На думку О.М.Астаф’євої, “інформаційний космоc” володіє майже безмежними можливостями впливу на життєвий світ кожної людини і, відповідно, здатен трансформувати ціннісно-смислові системи, що складають основу національно-культурної ментальності населення різних країн. Відтак позиції національних культур серед великих мас населення до певної міри послаблюються, натомість маси активно починають послуговуватися імпортованими культyрними, поведінковими зразками, які поширює масова культура.

Саме комунікаційні мережі стають головними трансляторами культурних потоків глобалізованої транснаціональної культури, виразником якої виступає масова культура. Вона є одним з найважливіших феноменів індустріального суспільства, чия поява й подальший бурхливий розвиток стали можливі завдяки розвитку ЗМК та комерційній спрямованості. Масова культура стає потоковим культурним виробництвом (індустрією) товарів та послуг, які стають невіддільними від ринкового комерційного зиску. За умов переходу індустріально розвинених країн до постіндустріальної сходинки розвитку, грунтованої на розвитку, насамперед, інформаційних технологій, масова культура значно розширює свої можливості і сфери впливу.

Нова економіка будується тими, хто використовує уяву, творчу енергію та знання для створення нових ідей та цінностей. Відповідно успіх часто залежить від використання синтезу творчості, підприємництва та технологічних інновацій.

Культурні індустрії та креативне підприємництво – це відносно нові поняття в українському контексті, проте не нові явища (визначення «культурні індустрії» запровадили Адорно та Горкгаймер у своїй "Діалектиці просвітництва" 1947 року).



У визначенні ЮНЕСКО цей термін застосовується в тих галузях, які поєднують у собі створення, виробництво та комерціалізацію змістів, які є нематеріальними і мають культурний характер [1].

Ці змісти, як правило, захищені авторським правом, і можуть приймати форму товару або послуги. Залежно від контексту, культурні індустрії також можуть називатися креативними індустріями, або на економічному жаргоні «галузями майбутнього».

Культурні індустрії – це унікальний сектор економіки, який виник внаслідок поширення масової комунікації та глобалізму. У Великобританії сектор культурного підприємництва в 1998 році офіційно був переданий у підпорядкування Департаменту культури, медіа і спорту (DCMS) уряду, що ще раз засвідчує, що ця країна є одним із лідерів та законодавців розвитку креативного підприємництва.

Одне з визначень культурних індустрій стверджує, що це "діяльність, в основі якої лежить індивідуальне творче начало, навик чи талант, і яка може створювати додану вартість і робочі місця шляхом створення та експлуатації інтелектуальної власності" [2].

У секторі культурних індустрій виділяють ряд груп:

  • реклама,
  • архітектура,
  • художній та антикварний ринок,
  • ремесла,
  • дизайн,
  • мода,
  • виробництво кіно- та відеопродукції,
  • програмування, в том числі створення розважальних та інтерактивних програм і комп’ютерних іграшок,
  • музика,
  • виконавчі мистецтва,
  • видавнича справа,
  • теле-, радіо- та Інтернет- трансляції.

Отож культурні індустрії охоплюють такі види діяльності:


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!