Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Механізм функціонування ринку кредитних



Інвестиційних) ресурсів

Механізм функціонування ринку кредитних ресурсів, як і всіх інших ринків, базується на таких основних елементах (інструментах) як ціна, попит та пропозиція і конкуренція. Саме вони, взаємодіючи між собою, і дозволяють забезпечувати функціонування ринку кредитних ресурсів, ефективно вирішувати такі три питання: “Якому інвестиційному проекту віддати перевагу? Як його здійснювати? Для кого він здійснюється?”

Між ставкою відсотка на грошовий капітал і тим обсягом інвестиційних ресурсів, на який є попит, завжди існує певна залежність: що вища ставка відсотка, то менше число позичальників і, відповідно, обсяг грошового капіталу, який вони готові взяти в позику. І, навпаки, чим нижча ставка відсотка, тим більшими будуть кількість бажаючих позичальників і обсяг капіталу, що позичається. Отже, між ставкою відсотка і можливим обсягом позичання інвестиційних ресурсів існує від’ємна, або обернена залежність. Ця функціональна (математична) залежність має такий вигляд:

. ( 3)

Обернена залежність зберігається і тоді, коли інвестиційний попит є функцією від ринкової норми відсотка (r):

. (4)

Вона показує, що у міру зростання обсягу інвестиційних засобів на ринку капіталів знижується гранична норма ставки відсотка, тобто рівень прибутковості. І, навпаки, із зменшенням на ринку обсягу грошових ресурсів рівень відсотка і прибутковості капіталу зростає.

Закономірності споживчої поведінки на ринку інвестиційних ресурсів можна пояснити такими основними причинами:

– для підприємця-споживача позичкова ставка відсотка є тим орієнтиром, що визначає його поведінку на інвестиційному ринку: висока відсоткова ставка стримує його бажання взяти позику, а низька – спонукає до цього. Підприємця більше цікавить реальна, “чиста” ставка відсотка, яка дозволяє без будь-якого ризику здійснити свій інвестиційний проект;

– використання грошових ресурсів, як і усіх інших, пов’язане із дією закону спадної віддачі, що знижує прибутковість позики, тому позичальники – споживачі кредиту – можуть отримати додаткові грошові кошти лише при зниженні ставки відсотка;

–існує ефект заміщення (заміни), який виникає тоді, коли за нижчої ставки відсотка підприємцю вигідніше придбати дешевший грошовий ресурс, ніж той, ціна якого у даний час відносно вища (наприклад, зростання ціни за готівку (процентної ставки) стимулюватиме купівлю акцій). Ефект заміщення проявляється і у тому, що із зміною ціни на гроші у оберненому співвідношенні змінюється і обсяг залучених інвестиційних ресурсів;



ефектом доходу, який вказує на те, що за нижчої ставки відсотку позичальник грошей може дозволити собі взяти в борг більшу їх суму, не обмежуючи себе у бажанні придбати інші альтернативні інвестиційні ресурси.

Аналіз економічних процесів, що відбуваються на ринку, показує, що на рівень ставки відсотка (ціни інвестиційних ресурсів), а також на обсяг попиту на позичковий капітал впливають і інші – нецінові чинники, серед яких варто виділити такі:

обсяг доходів фірм і домашніх господарств . Якщо змінюється величина доходів покупців кредиту, то змінюється і попит на інвестиційні ресурси. Із зростанням доходів попит на інвестиції, як правило, зростає швидше, ніж на більшість споживчих товарів і послуг;

зміна цін на матеріальні і нематеріальні ресурси . Зниження цін на них збільшує реальний попит на грошовий капітал (у незмінних цінах), зростання цін – зменшує попит на реальну грошову масу ;

науково-технічний прогрес , тобто створення принципово нових технологій, машин, обладнання, відкриття нових джерел енергії тощо підвищує попит на інвестиційні ресурси;

смаки позичальників грошових коштів, зміна яких змінює також і попит (наприклад, зростання кількості зарубіжних подорожей чи популярності тоталізатора, перегонів та інших азартних ігор підвищують попит на готівку);

інфляційні очікування Несприятливі умови для економічного розвитку країни можуть породжувати очікування більш високих ставок відсотка в майбутньому і тим самим підвищувати попит на інвестиційний капітал.

Зміни попиту на інвестиції під впливом нецінових чинників не виключають можливість зміни ставки відсотка. Її рівень може зростати при розширенні тижневого попиту на інвестиції і, навпаки, зменшуватись при зменшенні попиту.



Залежність обсягу інвестиційного попиту від факторів, що його визначають, в цілому має такий вигляд:

. (5)

Між ставкою відсотка на грошовий капітал і обсягом інвестиційних ресурсів, що пропонується на ринку капіталу також існує відповідна залежність: чим вища ставка відсотка, тим більше число позикодавців і обсяги грошового капіталу, який вони готові віддати у позику. І, навпаки, чим нижча ставка відсотка, тим менше число позикодавців і обсяги грошового капіталу, що будуть пропонуватися у позику. Отже, між ставкою відсотка і пропозицією на інвестиційний ресурс існує пряма залежність, яка функціонально (математично) виглядає так:

. (6)

Пряма залежність змінюється на обернену, коли інвестиційна пропозиція є функцією від ринкової норми відсотку :

. (7)

Вона показує, що у міру зростання обсягу пропозиції інвестиційних ресурсів на ринку капіталів гранична норма ставки відсотка знижується, а відповідно зменшується і рівень прибутковості грошового капіталу. І, навпаки, із зменшенням на ринку пропозиції грошових ресурсів зростає як норма відсотка, так і рівень прибутковості капіталу, який пропонується для продажу.

Пропозиція інвестиційних ресурсів, так само як і попит на них, перебуває під впливом цілої низки нецінових чинників, серед яких варто виділити такі:

зміна обсягів доходів як фірм, так і домашніх господарств. Залежність між пропозицією заощаджень (S) та доходами (Y) – пряма. Зростання доходів призводить до зростання заощаджень і інвестування в економіку з метою розширення господарської діяльності і збільшення прибутку, а також зменшення рівня ставки відсотка. І навпаки, із зменшенням доходів зменшуються обсяги заощаджень та інвестицій, зростає рівень відсотка. За кейнсіанською концепцією, пропозиція заощаджень , є функцією від доходу (Y):

(8)

і, як правило, дорівнює інвестиційній пропозиції :

. (9)

зміна очікувань власників грошових ресурсів (зокрема, очікуючи у майбутньому значного зниження доходності від інвестицій, кредитори суттєво збільшують пропозицію грошових капіталів на ринку);

зміна умов оподаткування та дотаціювання (Т). Збільшення податкових ставок скорочує грошову пропозицію, а зниження податкового тиску, навпаки, сприяє розширенню пропозиції на інвестиційному ринку;

зміна цін на інші ресурси Скажімо, зниження ринкового курсу акцій призводить до розширення пропозиції облігацій чи готівки;

зміна рівня ризику . Збільшення рівня ризику призводить до зниження пропозиції, а зменшення – до збільшення;

Під впливом нецінових чинників пропозиція на ринку капіталів також змінюється: розширюється або звужується.

Залежність обсягу інвестиційної пропозиції від чинників, що його визначають в цілому має такий вигляд:

. (10)

Зміна нецінових чинників пропозиції впливає також і на ставку відсотка. Її рівень в той чи інший відрізок часу буде зменшуватись при збільшенні пропозиції інвестицій або збільшуватись при зменшенні пропозиції.

Розглянуті закономірності поведінки суб’єктів ринку інвестиційних ресурсів (кредиторів і позичальників) взяті самі по собі, показують, що відбувається з купівлею та продажем, якщо відсоткова ставка (ціна) змінюється. Але, щоб дізнатися, на якому рівні має встановитися облікова ставка на грошовий капітал, ці закономірності необхідно проаналізувати в органічній єдності. Для цього використовуються графіки кривої попиту і кривої пропозиції.

Об’єднавши два графіки – кривої попиту і кривої пропозиції, отримаємо графік (див. рис. 13.3), який показує одночасно поведінку попиту і пропозиції на грошовий капітал і як визначається рівень ставки відсотка (ціни цього капіталу).

Рівновага ринку капіталів виникає у точці перетину кривих попиту і пропозиції – у точці Е. Ця точка показує, що інвестиційний попит на даний обсяг грошового капіталу (Q = 6 тис. $) дорівнює його пропозиції і відсоткова ставка (r = 4%) виступає як рівноважна ціна (ставка відсотка). Ця ціна найбільша, яку може заплатити позичальник за певний обсяг інвестиційного капіталу і найменша, за яку позикодавець віддає його в позику.

 
 


 

 

 

 

Рис. 13.3. Криві попиту та пропозиції грошей, ринкова рівновага

За будь-яких інших значень норми відсотка у даному прикладі подібна рівновага була б просто неможливою. При вищій ставці відсотка (r = 5%) виникає надлишок пропозиції інвестиційних ресурсів над попитом на них (рівний за розміром відрізку АВ). Цей надлишок в результаті конкуренції власників позичкового капіталу буде сприяти зниженню ставки відсотка. При ставці відсотка нижчій від рівноважної (r = 3%) попит перевищує пропозицію на грошовий капітал (відрізок VC). В такому випадку надлишок попиту на інвестиційні ресурси і конкуренція між підприємцями, які бажають їх взяти в позику буде штовхати ставку відсотка вгору. Лише в точці Е досягається рівновага сил і стійка (стала) ставка відсотка на капітальні ресурси, яка може зберігатися.

Отже, на ринку кредитних ресурсів попит та пропозиція не завжди врівноважені, але ринок прагне до рівноваги. В ринковій економіці під впливом закону попиту та пропозиції за будь-яких змін попиту і пропозиції на грошовий капітал автоматично включається стихійний механізм пошуку рівноважної ставки відсотка – ціни користування інвестиційними ресурсами. Рівновага на ринку капіталів завжди визначається рівноважною нормою позичкового відсотка.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!