Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ВИДИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА, РОЗВИТОК БІОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ



ОСНОВНІ ВИДИ ЕРОЗІЇ І МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ЇЇ ПРОЯВАМИ

Ерозія ґрунту(від лат. erosio-роз'їдання) - це руйнування його верхнього найродючішого горизонту і підґрунтя під впливом природних та антропогенних чинників.

Види: ерозія. водна та вітрова

Водна ерозіяпроявляється у змиванні верхнього шару ґрунту або розмиванні його в глибину під впливом талих, дощових і поливних (іригаційних) вод. Розвиток водної ерозії тісно пов'язаний з рельєфом місцевості. Як правило, руйнування ґрунтів починається на схилах крутизною 1-2°.

Вітрова ерозія, або дефляція,виникає за умови сильних вітрів, які видувають ґрунт. Інтенсивність видування ґрунту значною мірою залежать від його гранулометричного складу і вмісту в ньому гумусу.

Чинники, які впливають на виникнення та інтенсивність ерозійних процесів, ділять на дві групи: природні та соціально-економічні, пов'язані з господарською діяльністю людини. Сучасна ерозія, як правило, проявляється у випадку поєднання обох груп чинників. Природні чинники створюють умови для виникнення ерозії, а неправильна виробнича діяльність людини є основною причиною, що призводить до інтенсифікації її розвитку.

Боротьба з ерозією:

Організаційно-господарськізаходи припускають раціональний розподіл земельних угідь. Протиерозійній організації території передує вивчення типів місцевості, інтенсивності ерозійних процесів, складання картограм категорій земель за інтенсивністю ерозії.

На рівнинних територіях схили крутістю до 9° використовують під звичайні польові культури, на схилах 9-15° розміщають грунтозахисні сівозміни. Більш круті схили вилучають з інтенсивного землеробства, використовуючи їх під посіви багаторічних трав на сіно і випас.

Агротехнічні заходи спрямовані на ослаблення поверхневого стоку і переводу його у внутрігрунтовий, а щодо боротьби з дефляцією грунтів передбачають безполицевий обробіток грунту, що дозволяє зберегти на поверхні полів до 85% стерні й інших рослинних залишків. У зимовий час стерня захищає поле від дефляції і сприяє рівномірному розподілу снігу, більш швидкому розвитку сходів і їхній стійкості до впливу вітру.

Лісомеліорація. Розміщення лісосмуг на полях роблять з урахуванням напрямку активних ерозійних вітрів. Лісосмуги не тільки захищають грунт від ерозії, але й створюють більш сприятливий мікроклімат і забезпечують збільшення врожаю на 3-4 ц/га.

ВИДИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА, РОЗВИТОК БІОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ



Науково-технічний прогрес у країнах з високим рівнем хімізації сприяв виникненню різних видів альтернативного землеробства (органічного, органо-біологічного, екологічного тощо). Основні його принципи

Біологічне землеробство передбачає повну відмову від використання штучних мінеральних добрив і підтримання врожайності за допомогою органічних речовин, які проходять стадію компостування для швидкої мобілізації поживних речовин. Для захисту рослин використовують нетоксичні або слаботоксичні препарати, але перевагу віддають природним відварам і настоям (наприклад, тютюну, кропиви, полину, хвощів тощо). Велике значення у цьому виді землеробства відводиться сівозмінам. Як добрива можуть використовуватись такі природні речовини: крейда, доломіти, кісткове борошно, водорості тощо.

Органічне землеробство є американським варіантом біологічного землеробства і відрізняється від біологічного менш жорсткими екологічними вимогами.

Органобіологічне землеробство дає змогу контролювати природні колообіги речовин і енергії в агроекосистемах кожного окремого господарства. Родючість у такій системі досягається внаслідок максимальної стимуляції ґрунтової мікрофлори. Органічні добрива закладаються у ґрунт поверхнево, задля їхнього постійного контакту з повітрям. У таких господарствах використовуються сівозміни, у які вводять значну частку бобових культур. Загалом така система є дуже подібною до біологічного та органічного землеробства.

Біодинамічна система базується на земних, сонячних і місячних ритмах, які використовують як під час обробітку земель, так і у виборі термінів висівання та збирання сільськогосподарських культур. Застосовується борошно з водоростей, біодинамічні компоненти із рослин, які збирались у певні терміни, що визначаються розташуванням небесних тіл. Ця частина біодинамічного землеробства у прихильників інших видів альтернативного та традиційного землеробства викликає певні сумніви.



 

53. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ У ЗЕМЛЕРОБСТВІ

Ефективність застосування добрив визначають за даними аналізу фактичної окупності (оплати) використання їх.

Аналіз економічної ефективності застосування добрив проводять по роках і в середньому за кілька років з урахуванням фактичної і нормативної оплати добрив урожаєм. Фактичну економічну ефективність добрив визначають для кожної культури, оцінюючи приріст врожаю за поточними цінами. Це дає змогу виявити доцільність вкладень в отриманий від добрив приріст.

Екологічна ефективність використання мінеральних добрив, має на меті зменшення шкідливих речовин в ґрунті та можлива нейтралізація таких, що забезпечило б вирощування екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Так використання надмірних, а іноді і необхідних норм добрив, може привести до таких негативних наслідків:

– зміни властивостей ґрунтів при довготривалому внесенні добрив;

– забруднення ґрунтів, сільськогосподарської продукції, прісних вод і

атмосфери при внесенні значних доз мінеральних добрив;

– забруднення ґрунтів важкими металами.

Основними причинами забруднення навколишнього середовища мінеральними добривами, на думку В. Г. Мінєєва [1] та інших вчених, є наступні: недосконалість організаційних форм, а також технології транспортування, зберігання, змішування і внесення в сівозміні і під окремі культури, недосконалість самих добрив, їх хімічних, фізичних і механічних властивостей.

54. БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ РОСЛИН.

Суть біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин по­­ля­гає у ви­ко­ри­с­танні про­ти шкідли­вих ор­ганізмів їхніх при­род­них во­рогів (хи­жа­ки, па­ра­зи­ти, гербіфа­ги) і про­дук­тів їхньої життєдіяль­ності (антибіотики, гормони, феромони то­що).

Го­ло­вна ме­та біологічно­го за­хи­с­ту рос­лин — от­ри­ман­ня ви­со­ко­якісної (еко­­логічно без­печ­ної) про­дукції за умо­ви збе­ре­жен­ня біологічно­го різно­маніт­тя біоценозів.

Існують спеціальні біологічні станції, де вирощують теленомуса та трихограму.

Біологічна боротьба з хворобами рослин ґрунтується на використанні таких взаємовідносин між організмами, як антагонізм, конкуренція, гіперпаразитизм. Найбільшого практичного використання серед антагоністів набули гриби - триходерма, трихотеціум, ампеломіцес; актиноміцети; бактерії - спорові (бацилюс субтіліс) і неспорові (з роду псевдомонас).

Виявлення природних корисних біоагентів є невід'ємною складовою інтегрованих систем захисту рослин, що включають:

ü моніторинг (спостереження) фітосанітарної ситуації;

ü комплекс агротехнічних заходів, серед яких одним з найважливіших є вирощування стійких проти шкідливих організмів сортів;

ü максимальне збереження природних корисних компонентів агроценозів;

ü використання спеціалізованих біологічних агентів, що нешкідливі для навколишнього середовища;

ü а при необхідності - раціональне застосування хімічних засобів.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!