Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ



Гострі отруєння хімічними агентами можуть проявлятися ураженням будь-яких органів і систем, особливо дихальної і серцево-судинної, у вигляді характерних симптомокомплексів. Багатьом токсичним речовинам властива значна вибіркова токсичність, тому в клінічній картині викликаних ними отруєнь провідними симптомами є ураження відповідного органа чи системи.

Так, речовини зі значною гепатотоксичністю, справляючи негативний вплив і на інші органи та системи, порушують структуру і функцію печінки (токсична гепатопатія). До таких речовин належать чотирихлористий вуглець, солі гідразину, парацетамол, ізоніазид, тетрациклін, отрути блідої поганки тощо. Метгемоглобінутворюючі засоби (амілнітрит, фенацетин) мають властивість окислювати гемоглобін в метгемоглобін, що негативно позначається на транспорті і засвоєнні кисню тканинами, спричинює порушення обміну речовин у всіх органах і тканинах організму. Через це в клінічній картині гострого отруєння такими речовинами на передній план виступають прояви гіпоксії і гіперкапнії.

У клінічному перебігу гострих отруєнь хімічними агентами розрізняють дві стадії.

Перша, токсикогенна, характеризується наявністю ознак специфічної дії отрути, яка циркулює в організмі, або її токсичних метаболітів на відповідні структури (рецептори) організму. В цій стадії чітко проявляється вибіркова токсичність будь-яких хімічних речовин. Отже, токсикогенна стадія гострого отруєння буде тривати доти, доки токсичний агент знаходиться в організмі.

Друга, соматогенна, стадія починає розвиватися в міру руйнування токсичного агента до нетоксичних метаболітів або виведення їх з організму. Клінічним проявом цієї стадії є наслідки ураження токсичною речовиною тих чи інших органів і систем, зокрема, життєво важливих, знешкоджуючих, захисних, репаративних тощо. При цьому токсикологічна специфічність отрути втрачається, тому цю стадію розглядають як ускладнення отруєнь, наприклад, ниркова, печінкова чи дихальна недостатність, набряк легенів, пневмонія тощо

 

Виділення вказаних стадій гострого отруєння має істотне практичне значення, оскільки воно визначає лікувальну тактику медичних працівників. На першій стадії лікувальні заходи спрямовуються,

n по-перше, на недопущення подальшого проникнення отрути в організм;

n по-друге, на знешкодження токсичного агента, прискорення його елімінації з організму;

n по-третє, на забезпечення функціонування життєво важливих органів і систем з урахуванням вибіркової токсичності отрути.



У другій стадії гострого отруєння лікування спрямовують на відновлення структури та функцій уражених органів і систем

 

Діагностичне значення проявів гострого отруєння хімічними агентами

 

 

Прояви гострого отруєння Хімічними агентами, які викликали цей прояв
Гіпертеннзія і тахікардія Амфетаміни, кокаїн, нікотин, М-холіноміметики
Гіпотензія і брадикардія Наркотики, клофелін, гіпноседативні засоби, b-адреноблокатори
Гіпотензія і тахікардія Трициклічні антидепресанти, похідні фенотіазину, теофілін
Часте дихання Амфетамін та інші симпатоміметики, саліцилати, СО та інші засоби, які викликають ацидоз
Гіпертермія Симппатоміметики, М-холінолітики і засоби, які викликають судоми і м’язеву ригідність
Гіпотермія Значне передозування наркотиків, фенотіазинів і седативних засобів, особливо при поєднанні отруєння із перебуванням на холоді або з інфузіями розчинів кімнатної температури
Звуження зіниць Значна передозировка наркотиків, фенотіазинів, фосфорорганічних інсектицидів та інших інгібіторів холінестерази; глибока кома, яка розвинулась на фоні інтоксикації седативними засобами

 

Розширення зіниць Амфетамін, кокаїн, ЛСД, атропін, інші М-холінолітики
Горизонтальний ністагм Етиловий спирт, барбітурати, інші седативні засоби
Кольоровий зір Саліцилати, серцеві гікозиди
Птоз і офтальмоплегія Характерно для ботулізма
Характерний запах з рота Дими, етиловий спирт, синтетичні розчинники, пральдигід чи аміак, часник (при інтоксикації миш’яком чи ФОС)
Червона, гаряча і суха шкіра Атропін, інші М-холінолітики
Гіперсалівація ФОС, нікотин, симпатоміметики
Ціаноз Засоби, які викликають гіпоксію чи метгемоглобінемію
Іктеричність Парацитамол, бліда поганка, які викликають ураження печінки
Прояви ілеуса М-холінолітики, наркотичні і седативні засоби
Абдомінальні спазми і діарея ФОС, препарати заліза, сполуки миш’яка, теофілін, отрути блідої поганки
Ністагм, дизартрія і атаксія Етиловий спирт, барбітурати, седативні засоби
Ригідність і гіперактивність м’язів Галоперидол, фенциклідин, метаквалон, сімпатоміметичні засоби
Судоми Трициклічні антидепресанти, теофілін, ізоніазид, похідні фенотиазину, стрихнін тощо

Медична допомога при гострих отруєннях:



Фармакотерапевтичні і реанімаційні заходи. Ефективна медична допомога при гострих отруєннях забезпечується проведенням комплексу реанімаційних і фармакотерапевтичних заходів.

Будь-яка програма невідкладної допомоги повинна передбачати дії, що спрямовані на недопущення подальшого проникнення токсичного агента в організм потерпілого та на прискорення виведення його з організму (екстрена детоксикація), знешкодження отрути за допомогою відповідних антидотів (специфічна антидотна терапія), а також на підтримання життєво важливих функцій організму і ліквідації наслідків отруєння (патогенетична і симптоматична терапія).

 

Надання медичної допомоги починають із заходів, що перешкоджають подальшому проникненню отрути в організм і прискорюють виведення її з організму. Такими заходами є:

n припинення контакту потерпілого з отруйною речовиною,

n промивання шлунка,

n спорожнення кишок,

n адсорбція отрути в травному тракті,

n форсований діурез і олужнення крові,

n гемодіаліз,

n замінне переливання крові,

специфічна антидотна терапія тощо

Основні антидоти і фармакологічні антагоністи, що застосовуються при гострих отруєннях хімічними агентами:

Антидот, фармаколо-гічний антагоніст Найменування токсичного агента Дози та способи використання антидотів і фармакологічних антагоністів
Алоксим Фосфорорганічні сполуки (тіофос, метафос, хлоро-фос, карбофос, та ін.) Підшкірно 2-3 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату в поєднанні з алоксимом (у м’яз по 1 мг/кг) повторно. При важкій інтоксикації - у вену атропіну сульфат по 3 мл повторно до появи ознак “атропінізації” + алоксим по 0,075 г у м’яз через кожні 1-3 год
Амілнітрит Синильна кислота та її солі (ціаніди) Інгаляція вмісту 2-3 ампул
Антихолі-нестеразні засоби (фізостигміну саліцилат, прозерин та ін.) Атропін, амітриптилін, тубокурарин Підшкірно до 1 мл 0,1 % розчину фізостигміну саліцилату або по 1 мл 0,05 % розчину прозерину
Атропіну сульфат Пілокарпін та інші М-холіноміметики, антихолінестеразні засоби, ФОС (хлорофос, карбофос, тіофос, метафос, дихлофос) Підшкірно по 2-3 мл 0,1 % розчину повторно. У ІІ стадії отруєння фосфорорганічними інсектицидами - у вену по 3 мл 0,1 % розчину (з розчином глюкози) повторно до ліквідації бронхореї і появи сухості слизових оболонок; у ІІІ стадії - у вену краплинно до 30-50 мл 0,1 % розчину на добу до зникнення бронхореї
Ацетилцис-теїн Парацетамол Всередину 140 мг/кг (ударна доза), потім по 70 мг/кг кожні 4 год (до 17 доз або до тих пір, поки рівень парацетамолу в плазмі не стане нульовим)
Бемегрид Барбітурати, наркозні речовини (при легкій інтоксикації) У вену повільно 2-5 мл 0,5 % розчину 1-3 рази на добу або краплинно протягом 12-15 хв до 50-70 мл 0,5 % розчину; при появі судом кінцівок уведення відміняють
Вікасол Антикоагулянти непрямої дії (неодикумарин, фенілін та ін.) У вену повільно 5 мл 1 % розчину (під контролем протромбінового часу)
Вугілля активоване Всі токсичні речовини, крім ціанідів, сполук заліза, літію, спиртів Всередину по 3-5 столових ложок і більше у вигляді водної кашки
Вугілля активоване “СКН” Алкалоїди, глікозиди, токсини, солі важких металів Всередину по 10 г 3 рази на день в проміжках між прийомами їжі. Дітям до 7 років 5 г, від 7 до 14 років — по 7,5 г на прийом
Дефероксамін Препарати заліза Для зв’язування заліза, яке не всмокталося в шлунку, — всередину по 5-10 г дефероксаміну, розчиненого у воді, повторно (до 30-40 г); для видалення заліза, яке всмокталося, - в м’язи по 10-20 мл 10 % розчину кожні 3-10 год; 100 мг дефероксаміну зв’язує 8,5 мг заліза
Діетиксим ФОС (хлорофос, кар-бофос, метафос, дихлофос та ін.) При появі перших проявів інтоксикації - в м’яз по 3-5 мл 10 % розчину, при середній тяжкості - по 5 мл 10 % розчину 2-3 рази на добу до стійкого підвищення активності холінестерази крові. В тяжких випадках - дозу збільшують. Лікування проводять в поєднанні з атропіном
Димеркапрол Сполуки миш’яку, ртуті, золота, свинцю (при наявності енцефалопатії) У м’яз спочатку 5 мг/кг, потім по 2,5 мг/кг 1-2 рази на добу, протягом 10 днів. Доцільно поєднувати з тетацин-кальцієм і пеніциламіном
Дипіроксим ФОС (хлорофос, кар-бофос, метафос, дихлофос та ін.) У початковій стадії отруєння - в м’язи 1 мл 15 % розчину, за необхідності повторно; при тяжкій інтоксикації - у вену по 1 мл 15 % розчину через 1-2 год (до 3-4 мл), а в дуже тяжких випадках - до 7-10 мл. Слід комбінувати з атропіном
Карболонг Алкалоїди, глікозиди, токсини, солі важких металів Всередину по 5-10 г 3 рази на день в проміжках між прийомами їжі
Кисень Чадний газ, синильна кислота, хром, фосген і ін. Інгаляції
Налоксон Наркотичні анальгетики У м’яз або у вену по 0,4-0,8 мг (вміст 1-2 ампул) повторно до нормалізації дихання
Налтрексон Наркотичні анальгетики Всередину по 0,25 г щоденно
Натрію гідрокарбонат Кислоти, спирт етиловий, трициклічні антидепресанти, хінідин і ін. У вену краплинно до 1500 мл 4 % розчину на добу
Натрію тіосульфат Сполуки ртуті, миш’яку, свинцю, йоду; синильна кислота та її солі При отруєннях солями металів - у вену 5-10 мл 30 % розчину; при отруєннях синильною кислотою й ціанідами - у вену 50-100 мл 30 % розчину (після введення у вену метиленового синього чи натрію нітриту)
Натрію хлорид Срібла нітрат Промивання шлунка 2 % розчином
Пеніциламін Солі міді, ртуті, свинцю, миш’яку, золота Всередину 1 г на добу перед їдою
Піридоксину гідрохлорид Ізоніазид та інші похідні гідразиду ізонікотинової кислоти У вену по 10 мл 5 % розчину 2-4 рази на добу
Протаміну сульфат Гепарин У вену струминно або краплинно 1-5 мл 1 % розчину (1 мл його нейтралізує 1000 ОД гепарину)
Спирт етиловий Спирт метиловий, етиленгліколь У вену 10 мл 30 % розчину струминно або краплинно 5 % розчин (1 мл/кг на добу); всередину 100-150 мл 30 % розчину
Таблетки вугілля активованого “КМ” Усі токсичні речовини, крім ціанідів, сполук заліза, спиртів Всередину по 1-1,5 г 2-4 рази на день через 1-2 год після їди
Тетацин-кальцій Солі свинцю, нікелю, кобальту, ртуті та ін.; серцеві глікозиди При гострій інтоксикації у вену краплинно по 10-20 мл 10 % розчину в 250-500 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози на добу
Тримефацин Уран, берилій У вену або інгаляційно у вигляді 5 % розчину або 2,5 % розчину в розчині кальцію хлориду
Фероцин Радіоізотопи цезію і рубідію, а також продукти поділу урану Всередину по 1 г у вигляді водної суспензії (в 1/2 стакана води) 2-3 рази щоденно протягом 10 днів
Унітіол Сполуки миш’яку, солі ртуті, вісмуту та інших важких металів, серцеві глікозиди, анаприлін, амітриптилін тощо Підшкірно, внутрішньом’язово або у вену по 5-10 мл 5 % розчину (по 1 мл на 10 кг маси тіла): у 1-й день - через кожні 6-8 год, на 2-й день - через 8-12 год, у наступні дні - по 1-2 ін’єкції на добу протягом 6-7 днів і більше
Цитохром С Снодійні препарати, оксид вуглецю У вену краплинно 20-40 мл 0,25 % розчину в 250-500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або глюкози (для біологічної проби — 0,1 мл 0,25 % розчину підшкірно)

 

 

3. Азитроміцин, цефтріаксон. Фармакологічні групи. Порівняльна характеристика, показання до застосування.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!