Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Крива Лаффера



У практиці регулювання економіки кейнсіанська фіскальна політика сьогодні використовується не часто, на те існує кулька причин :

1) Уряди розвинутих країн в регулюванні економіки відійшли від короткострокової політики до регулювання економіки в середньостроковому і довгостроковому періодах. Цьому сприяло відкриття американським економістом Артуром Лаффером довгострокового ефекту дії надвисоких податкових ставок на економіку та обґрунтування необхідності різкого зниження ставок податків. Ці погляди згодом оформились в окрему школу, що отримала назву – школи економіки пропозиції.

Крива Лаффера має вигляд :

Т – податкові надходження до бюджету держави;

t – середня ставка податків.

Крива Лаффера показує залежність між податковою ставкою та сумою надходжень до бюджету. Початково надходження до бюджету до точки М зростають, після чого частина виробників згортає виробництво або переходить у тіньову економіку у зв’язку з високим податковим навантаженням та втратою стимулів до виробничої діяльності. Як вважають фахівці, точка М має значення 30-35% за прибутковими податками, та приблизно 50% за всіма податками. На думку Лаффера податковий тягар в розвинутих країнах перебуває у точці N, тобто є надвисоким. Середню податкову ставку доцільно знизити з N до L і при цьому обсяг надходжень до бюджету не скоротиться. Відтак у фіскальній політиці слід керуватися не ми змінами податкових ставок, а довгостроковим різким їх зниженням. На практиці це може призвести до скорочення податкових надходжень до бюджету, однак через деякий час розвиток сукупної пропозиції дасть змогу покрити дефіцит бюджету і збільшити обсяг надходжень до нього.

2) Другою проблемою в реалізації фіскальної політики є тривалий часовий лаг, особливо лаг визнання та дії, який триває 12-18 місяців. У результаті експансій ну фіскальну політику практично неможливо застосувати при коротких (6-12 місяців) спадах економіки.

3) Складнощі політичного характеру також стримують застосування фіскальної політики у короткостроковому періоді, зокрема йдеться про таке :



А) Стабілізаційна функція держави не завжди є першочерговою, тому в умовах війни або політичної нестабільності уряди країн збільшують свої видатки незалежно від фази циклу;

Б) Можливі різноспрямовані дії центрального уряди та місцевих органів влади;

В) Політично більш популярним є експансій не фіскальне регулювання, оскільки при цьому знижуються податки і зростають виплати з бюджети, тому рестрикцій на фіскальна політика на практиці застосовується рідко;

Г) Правлячі кола країни використовують фіскальне регулювання у своїх політичних цілях, зменшуючи податковий тягар напередодні президентських або парламентських виборів, водночас не звертається увага на дійсні потреби анти циклічного регулювання;

4) На думку монетаристів в реалізації фіскальної політики виникає – ефект витіснення. Він означає, що при зростанні державних витрат автоматично скорочуються приватні інвестиції. Механізм дії ефекту витіснення наступний :

А) Зростання держвитрат веде до збільшення бюджетного дефіциту;

Б) Для покриття дефіциту уряд вдається до запозичень на внутрішньому грошовому ринку шляхом емісії облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП);

В) Додатковий попит га гроші, що виник при цьому підвищує ринкову ставку процента, яка виступає ціною грошових ресурсів;

Г) Підвищення процентної ставки робить частину інвестиційних проектів невигідними, оскільки очікуваний прибуток нижчий за процентну ставку, у результаті скорочуються приватні інвестиції.



Таким чином державні витрати частково нейтралізуються зменшенням обсягу приватних інвестицій.

5) Інфляційна реакція сукупної пропозиції у відповідь на фіскальну експансію. Це означає, що при збільшенні держвитрат та скороченні податків може відбутися не зростання реально ВВП, а підвищення цін.

6) При фіскальній експансії проявляється ефект чистого експорту. Механізм його виникнення наступний :

А) Експансійна фіскальна політика приводить до зростання бюджетного дефіциту і підвищення ставки процента;

Б) Підвищена процентна ставка впливає на зростання обмінного курсу національної валюти, оскільки в країни притікають вільні іноземні капітали;

В) Високий обмінний курс стимулює імпорт і скорочує експорт, чистий експорт теж зменшується.

Отже, у результаті збільшення державних витрат, інший елемент сукупних витрат (АЕ) – чистий експорт скорочується, тому фіскальна експансія частково нейтралізується збільшенням імпорту, а не зростанням реального ВВП.

Загалом перераховані фактори більшою чи меншою мірою знижують мультиплікатор ефективності фіскальної політики.


Просмотров 768

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!