Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Вимоги безпеки перед початком роботи. Охорона праці - система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає правові



ВСТУП

Охорона праці - система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, яка включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи.

Крім того, охорона праці розглядається в юридичній літературі ще з кількох позицій: як основний принцип трудового права та трудових правовідносин; як система законодавчих актів, а також попереджувальних і регламентуючих соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально -профілактичних заходів, технічних засобів і методів, спрямованих на забезпечення безпечних умов праці (ГОСТ 12.0.002-80).

Законодавчі документи та положення з охорони праці затверджені і прийняті в різний час Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Державним Комітетом України з нагляду за охороною праці .

Законодавство про охорону праці включає Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю та інші нормативні акти.

Закон України «Про охорону праці » визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим органом і працівником питання безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.


 

1. Державна політика в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці закріплена Законом (стаття 4 ) і базується на принципах:

- пріоритету життя і здоров'я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства,

- повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- комплексного вирішення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики , досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;



- соціального захисту працівників, повне відшкодування збитків особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств незалежно від форм власності та видів їх діяльності;

- використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов роботи , участі держави у фінансуванні заходів з охорони праці;

- здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з охорони праці;

- забезпечення координаційної діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об'єднань, які вирішують різні проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки роботи, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

- міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов праці та її безпеки.

Всі норми, які відповідають законодавчим та нормативним актам про охорону праці, що діють в Україні, можна поділити на чотири групи.

До першої групи норм відносяться вимоги щодо охорони праці при проектуванні виробничих об'єктів і засобів виробництва . Ст. 24 Закону забороняє будівництво виробничих об'єктів, впровадження і виготовлення нових технологій і засобів колективного та індивідуального захисту працюючих без попередньої експертизи (перевірки) проектної документації відповідності нормативним актам про охорону праці .



Машини, механізми, устаткування, транспортні засоби і технологічні процеси, що впроваджуються у виробництво і в стандартах на які пред'являють вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати , що засвідчують безпеку їх використання, видані в установленому порядку.

Забезпечення безпеки праці під час роботи на підприємстві передбачає друга група норм ( ст. 17 , 18 ) :

- порядок розробки та затвердження положень, інструкцій та інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

- посадова особа здійснює контроль за дотриманням працівниками вимог щодо охорони праці;

- працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативних актів з охорони праці.

До третьої групи можна віднести норми, які регламентують видачу працівникам спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів і забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням ( ст. 9,10 ) .

Не менш важливе значення мають вимоги щодо обов'язкового медичного огляду працівників певних категорій ( ст. 19 ), навчання працівників при прийнятті на роботу і в процесі роботи з питань охорони праці ( ст. 20 ), а також фінансування заходів, які забезпечують відповідність умов роботи нормам і вимогам, підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві.

У четвертій групі норм значна увага приділяється органам державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці ( ст. 44 , 48 ), а також відповідальність за порушення законодавчих актів про охорону праці ( ст. 49).



Раціональний режим праці та відпочинку - фізіологічно обгрунтоване чергування часу роботи та відпочинку протягом зміни, тижні, місяці, роки, яке забезпечує високу і стійку працездатність людини.

До основних заходів підвищення безпеки праці, загальним для всіх виробництв, відносять :

- розробку та впровадження безпечних і нешкідливих технологій. Проектування і організація технологічного процесу здійснюється таким чином, щоб виключити будь-які відхилення технологічних параметрів від нормативних.

- механізацію та автоматизацію виробничих процесів, що дозволяють виключити взагалі контакт працюючих з виробничою середовищем, небезпечними шкідливими факторами;

- оснащення основних металургійних агрегатів сучасними засобами техніки безпеки і промислової санітарії, що виключають можливість поширення небезпечних і шкідливих факторів за кордону агрегату або механізму.

Суттєвого підвищення безпеки виробничих процесів і устаткування можна домогтися реалізацією комплексних заходів, в яких поряд з впровадженням нової, більш безпечної технології вирішуються питання автоматизації , механізації процесу і оснащення обладнання засобами захисту працюючих від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів.


 

2. Вимоги до виробничих приміщень фармацевтичних виробництв

Технологічні процеси з виготовлення лікарських засобів здійснюють у виробничих приміщеннях.

Виробниче приміщення (ДСТУ 2293-93) — замкнутий простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, в якому постійно (по змінах) або періодично (протягом робочого дня) відбувається трудова діяльність людей.

Вимоги до виробничих приміщень фармацевтичних підприємств викладено в МВ 64 У-1-97 "Производство лекарственных средств. Надлежащие правила и контроль качества".

Виробничі приміщення мають відповідати санітарно-гігієнічним вимогам. Так, об'єм виробничого приміщення на одного працівника має становити не менше 15 м3, а площа — 4,5 м2, висота — 3 м.

У приміщеннях класу А передбачено ламінарний повітряний потік зі швидкістю 0,45 м/с, у приміщеннях інших класів — відповідно до розрахунку. Між класифікованими і некласифікованими зонами перепад тиску має становити не менше 15 Па, між зонами нижчих класів — не менше 10 Па.

У тих випадках, коли концентрація забруднюючих речовин у повітрі, що видаляють з виробничих приміщень, перевищує гранично допустимі значення і не відповідає санітарним нормам, його потрібно пропускати через обладнання для очищення. Пристрої для викиду видаленого повітря в атмосферу потрібно розміщувати на висоті не менше 1,5 м над рівнем даху виробничих будівель.

Усередині виробничих приміщень має бути створено такий мікроклімат, який би забезпечував відчуття теплового комфорту і сприяв досягненню високого рівня працездатності


3. Вимоги до технологічного обладнання при виробництві ДОКС

На все технологічне обладнання, яке використовують на фармацевтичних підприємствах, має бути така документація:

— паспорт (оформляє підприємство-виробник);

— сертифікат безпеки (результати експертизи на відповідність певним вимогам безпечності);

— інструкція з експлуатації.

Служба охорони праці підприємства на всі види обладнання та виробничі блоки зобов'язана оформити картки небезпеки відповідно до "Методичних рекомендацій щодо порядку розробки, узгодження, затвердження та впровадження ПЛАС на підприємствах з виробництва лікарських засобів".

У картку заносять таку інформацію:

— найменування обладнання;

— тип обладнання;

— номер позиції обладнання на технологічній схемі регламенту;

— призначення обладнання;

— розпізнавальні ознаки аварії на виробництві;

— сценарій можливої аварії та план її ліквідації.

Обладнання має бути пожежовибухобезпечним. Воно не повинно створювати небезпеки внаслідок впливу вологого повітря, сонячної радіації, механічних коливань, високого та низького тиску, перепадів температури, агресивних речовин і мікроорганізмів.

Під час експлуатації обладнання внаслідок дії небезпечних чинників виникає загроза травматизму. Так, на підприємствах фармацевтичної галузі широко використовують апарати, які працюють за підвищеної температури (сушарки, випарювальні установки), а також апарати, що мають частини з високою швидкістю обертання (сепаратори, центрифуги) тощо.

Простір, у якому постійно чи періодично діють небезпечні чинники, називають небезпечною зоною. Розміри небезпечних зон можуть бути постійними (навколо стаціонарного обладнання) та змінними (вантажно-розвантажувальні роботи).

Сигналізаційні пристрої призначені для інформування персоналу про режим роботи обладнання та небезпечні й шкідливі виробничі чинники, що можуть з'явитися при цьому. Сигналізація буває оперативною та попереджувальною. За способом сповіщення виділяють такі види сигналізації:

— знакову;

— індикаторну;

— світлову;

— звукову;

— кольорову;

— комбіновану.

Сигналізацію використовують для контролю параметрів технологічного процесу: кількості продукту, показників тиску, температури, вологості середовища, хімічного складу, параметрів шуму, вібрації тощо.

Для попередження про небезпеку застосовують звукові, світлові та кольорові сигнали. Сигнальні пристрої встановлюють так, щоб персонал міг бачити та чути їх.

Нормативами визначено сигнальні та розпізнавальні кольори.

Так, основними сигнальними кольорами є:

— червоний — заборонювальний, попереджає про безпосередню небезпеку;

— жовтий — той, що привертає увагу, попереджає про можливу небезпеку;

— зелений — означає безпеку.

Розпізнавальними кольорами вважають зелений, червоний, синій, жовтий, оранжевий, фіолетовий, коричневий, сірий. їх наносять на технологічне обладнання, елементи будівельних конструкцій та інші споруди.

Стандартами передбачено систему знаків безпеки з використанням графічних зображень і написів, які вивішують у виробничих приміщеннях і на обладнанні. Наприклад, "Обережно, отрута!", "Не включати — працюють люди!" та ін.

Для персоналу, що обслуговує апарати, мас бути розроблено інструкції з техніки безпеки, які після затвердження головним інженером підприємства вивішуються поблизу апарата на видному місці. Виконання основних вимог інструкцій — обов'язок працівників.

3.2. Загальні вимоги безпеки при роботі на термостаті

1. До роботи на термостаті повинні допускатися фізично здорові люди, які не мають медичних протипоказань, пройшли виробниче навчання, вступний і первинний інструктаж на робочому місці. А також повинні проходити гігієнічну підготовку і здавати залік 1 раз на 2 роки за встановленою програмою.

2. Персонал, що працює на термостаті повинен знати :

• пристрої, конструкцію, принцип дії та правила технічної експлуатації

термостату;

• основні види неполадок даного обладнання, способи їх усунення;

• правила внутрішнього трудового розпорядку .

3. Персонал, допущений до роботи, повинен бути забезпечений і ознайомлений під розписку з інструкцією з охорони праці.

3.2.1.Вимоги техніки безпеки перед початком роботи

1. Одягти відповідний за нормами спец. одяг.

2. Перевірити наявність і справність заземлення термостата і переконатися в його справності і випробувати на холостому ходу, при виявленні пошкодження або несправності поставити до відома керівництво.

3. Проверити, щоб проходи були захаращені.

4. Для забезпечення безпечної роботи необхідно щотижня проводити профілактичний огляд пристроїв та обладнання, які не мають регламентованого строку технічного обслуговування.

5. Рухливі і обертові частини устаткування повинні мати захисні кожухи й огородження, що виключають можливість отримання травми обслуговуючим персоналом.

3.2.2. Вимоги техніки безпеки під час роботи

1. Виконувати тільки доручену роботу.

2. Бути уважним, не відволікатися самому і не відволікати інших від роботи.

3. Не допускати до роботи термостата сторонніх осіб.

4. Пускати термостат в роботу, переконавшись у відсутності небезпеки для оточуючих.

5. При виявленні несправності в роботі термостата, зупинити його, повідомити майстру.

Вмикати в роботу термостат, після усунення неполадок, тільки в присутності майстра і слюсаря.

6. Чистку, мийку, термостата проводити тільки при повній зупинці устаткування і відключення електроструму.

7. Слідквати за чистотою на робочому місці, своєчасно прибирати пролиті рідини, усувати слизькість підлоги.

3.2.3. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Якщо на металевих частинах термостата виявлено напруга, електродвигун працює на дві фази (гуде), заземлювальний провід обірваний, слід зупинити машину і негайно доповісти про це керівництву.

2. При виявленні несправності в роботі термостата, мимовільної зупинки, аварії необхідно відключити електроживлення, повідомити про це відповідальній особі і до усунення несправності не включати.

3. При отриманні травми необхідно звернутися в медичний пункт і поставити до відома керівництво.

4. При виявленні загоряння, необхідно викликати пожежну охорону за телефоном 101, поставити до відома керівництво.

3.2.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Після закінчення робіт все обладнання і механізми переводяться в положення, виключає можливість їх пуску сторонніми особами, електроживлення відключається, обладнання протирається .

Санітарна обробка, розбирання, чищення та миття проводяться тільки після відключення обладнання від електромережі.

2. Зняти спецодяг, про всі зауваження в роботі установки доповісти своєму керівникові, самому не проводити ремонт обладнання, прийняти душ.


4. Інструкція безпеки при пересуванні транспортних засобів та працівників на всій території виробництва

4.1 Загальні вимоги

1. Дана інструкція регламентує основні вимоги безпеки при пересуванні транспортних засобів та працівників на всій території і їх дотримання є обов'язковим для всіх працюючих.

2. Пересування транспортних засобів і працюючих має здійснюватися відповідно до встановлених дорожніми знаками і розміткою за визначеними маршрутами, вказаними на схемі, вивішували при в'їзді на територію підприємства.

3. При пересуванні по території та виробничих приміщень підприємства працюючий повинен знати і пам'ятати, що нещасні випадки найчастіше можуть відбуватися при:

- виїзді автомобіля із-за рогу будівлі, з воріт приміщення і в'їзді в них;

- порушення правил маневрування та руху автомобіля в обмежених умовах;

- перенесення предметів, що відволікають увагу працюючих або обмежують огляд шляху руху;

- пересуванні автомобілів і працюючих по слизькому покриттю;

- переході через оглядову яму;

Вхід і вихід працюючих на підприємство повинен здійснюватися через хвіртк, спеціально для цього передбачену. Забороняється прохід працюють через в'їзні ворота.

4. Керувати автомобілем на території підприємства дозволяється лише особам, призначеним наказом по підприємству і мають посвідчення на право керування транспортними засобами. Це правило поширюється на всі випадки керування автомобілем, у тому числі і на випробування його після ремонту і регулювань.

Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Перед початком руху водій повинен:

- Переконатися у відсутності людей на шляху руху автомобіля, а також перешкод для його руху;

- Попередити знаходження поблизу автомобіля людей, в якому напрямку буде рухатися автомобіль;

- У темний час доби включити освітлення автомобіля.

2. Перед виїздом з воріт приміщення заднім ходом водій повинен переконатися, що на шляху руху немає людей та інших перешкод, або звернутися до бригадира з проханням призначити помічника, який керував би виїздом (в'їздом).

3. Водій не повинен здійснювати рух на автомобілі з несправною гальмівною системою і рульовим управлінням, а також у разі, коли інші несправності автомобіля загрожують безпеці руху.

4. При русі у виробничих приміщеннях, а також по території підприємства водій не повинен перевищувати встановленої швидкості. По території підприємства швидкість руху встановлюється наказом по підприємству з урахуванням забезпечення безпеки руху , але не більше 20 км на годину, в приміщеннях не більше 5 км на годину.

5. Випробування та випробування гальм на ходу дозволяється проводити у спеціально відведеному для цієї мети місці.

6. Водій повинен дотримуватися обережності при:

- виїзді з воріт і об'їзді виробничих приміщень;

- русі в обмежених умовах;

- русі по виробничим ділянкам, де можуть працювати люди.

7. При русі по території і у виробничих приміщеннях забороняється знаходження людей на підніжках і крилах автомобіля.

8. Водієві автомобіля забороняється без дозволу керівника дільниці користуватися підсобним транспортом для буксирування.

9. Перед виходом з кабіни водій повинен переконатися в тому, що гальмо стоянки затягнуть до відмови.

10. Працівники підприємства повинні:

- дотримуватися обережності при русі в зонах можливого руху автомобілів, особливо за наявності об'єктів, що обмежують оглядовість. При виході з стоять автомобілів, за кутів будівель, з воріт необхідно зупинитися і оглянути шлях подальшого руху, щоб переконатися у відсутності автомобіля.

- пропустити рушійний транспорт.

- дотримуватися обережності при перенесенні предметів, що обмежують огляд шляху руху і навколишнього оточення, а також при русі по слизькому покриттю і в темний час доби.

- з обережністю пересуватися у вузьких проходах між автомобілями.

- при пересуванні у виробничих будівлях для переходу через оглядові ями - користуватися тільки перехідними містками.

11. Помічник, який надає допомогу водієві при маневруванні автомобіля на обмеженій площі , повинен вибирати позицію, що гарантує йому особисту безпеку.

4.3. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Про кожний нещасний випадок, очевидцем якого він був, працівник повинен негайно повідомити адміністрації підприємства, а потерпілому надати 1 - ю мед. допомога, викликати лікаря, допомогти доставити потерпілого в медпункт або в найближчий медичний заклад. Якщо нещасний випадок стався з самим працівником, він повинен по можливості звернутися в медпункт , повідомити про подію керівництву.

2. При виникненні ДТП , причетний до нього водій зобов'язаний:

- негайно зупинити транспортний засіб, включити аварійну сигналізацію і виставити знак аварійної зупинки, не переміщувати предмети, що мають відношення до події;

- вжити можливих заходів для надання долікарської медичної допомоги потерпілим, викликати швидку медичну допомогу, і в екстрених випадках відправити постраждалим на транспортному засобі підприємства, а якщо це неможливо, доставити на своєму транспорті в найближчу лікувальну установу, повідомити своє прізвище, реєстраційний знак транспортного засобу або посвідчення водія і реєстраційного документа на транспортний засіб і повернутися до місця події;

- звільнити проїжджу частину, якщо рух інших транспортних засобів неможливо.

При необхідності звільнення проїзної частини або доставки потерпілих на своєму транспорті в лікувальний заклад попередньо зафіксувати в присутності свідків положення транспортного засобу сліди і предмети, що відносяться до події і прийняти всі можливі заходи до їх збереження й організації об'їзду місця події.

Повідомити про подію в міліцію, записати ПІБ очевидців і чекати прибуття співробітників.


 

Виробничий травматизм

Виробнича травма - травма, отримана працюючим на виробництві і викликана недотриманням вимог безпеки праці.

Причини виробничого травматизму: організаційні, технічні, санітарно -гігієнічні, соціально-психологічні: складаються з відношення колективу до питань безпеки, мікроклімату в колективі, кліматичні, біографічні: пов'язані зі статтю, віком, стажем, кваліфікацією, станом здоров'я, психофізіологічні: залежать від особливостей уваги, емоцій, реакцій, фізичних і нервово- психологічних перевантажень, економічні.

Існує два основні методи профілактики виробничого травматизму ретроспективний та прогностичний:

· Ретроспективні методи (статистичний, монографічний, топографічний) вимагають накопичення даних про нещасні випадки . У цьому і криється один з головних недоліків.

· Прогностичні методи дозволяють вивчати небезпека на основі логіко - імовірнісного аналізу, правил техніки безпеки, думок експертів, спеціальних експериментів .

Шляхи попередження виробничого травматизму:

· механізація, автоматизація та дистанційне управління процесами та обладнанням, застосуванням роботів; адаптація людини у виробничому середовищі до умов праці;

· профвідбір людей, що відповідають умовам підготовки, виховання позитивного ставлення до охорони праці, система заохочень і стимулювання, дисциплінарні заходи впливу, застосування ЗІЗ та ін;

· створення безпечної техніки, машин і технологій, засобів захисту та пристосувань, оптимізація їх параметрів виробничого середовища .

Підвищення травматизму на ВО « МТЗ» свідчить про нехтування питаннями охорони праці, недисциплінованості, низькою вимогливості та професіоналізмі, а в багатьох випадках і « умисного » травмування.

Статистика така, що 90 % всіх нещасних випадків сталися з організаційних причи. Нещасні випадки відбувалися з причин несправності машин, обладнання, інструментів, пристосувань; незадовільному утриманні робочих місць; порушення правил експлуатації обладнання; незадовільному освітленні, підвищеній вологості повітря, інтенсивних шумах, надмірної загазованості і запиленості і т.д.

Незадовільна організація робіт, відсутність засобів захисту, спецодягу, недостатня навченість, використання працюючих не по професії, порушення трудової дисципліни, знаходження на роботі в нетверезому стані й інші причини подібного роду також були причинами нещасних випадків на виробництві. І як наслідок - втрата робочого часу.

Основними шляхами до зниження травматизму та підвищення ефективності роботи на ВО « МТЗ » є:

· висока дисципліна;

· забезпечення в достатній кількості і правильне використання у виробництві захисних засобів;

· вдосконалення технологічних процесів, механізація і автоматизація виробництва;

· створення нормативних , комфортних умов праці на кожному робочому місці для безаварійної і високопродуктивної роботи;

· суворе виконання всіх вимог охорони праці і техніки безпеки;

· забезпечення безпечної роботи технологічного обладнання;

· змісту робочих місць, побутових приміщень, інтер'єру цехових приміщень , прилеглої території у зразковому порядку;

· медичний нагляд і т.д.


6. Засоби захисту на виробництві

6.1. Захист від шуму і вібрації

Основні джерела шуму і вібрацій – динамічні навантаження в зубчастих передачах, що виникають внаслідок певних похибок їх виготовлення, змінність навантаження, сприйманої кульками або роликами в підшипниках кочення, динамічні удари кульок або роликів по нерівностях поверхні бігових доріжок зовнішнього і внутрішнього кілець підшипників і т.п.

Отже, основними шляхами зниження вібрації і шуму є:

· застосування високоякісних підшипників;

· малошумних зубчастих передач і електродвигунів;

· дотримання технологічної дисципліни при виготовленні і складання вузлів апаратів;

· застосування раціональних конструкцій ріжучого інструменту і пристосувань, жорсткість їх кріплення і т. д.

Методи боротьби з шумом прийнято поділяти на:

· методи зниження шуму в джерелі його виникнення;

· методи зниження шуму на шляху його розповсюдження, ЗІЗ від шуму.

Зниження шуму в джерелі його утвореня досягається шляхом:

· конструктивної зміни джерела;

· підвищенням якості балансування;

· підвищення точності виготовлення деталей;

· поліпшенням мастила;

· поліпшенням класу чистоти тертьових поверхонь і т.д.

Методи зниження шуму на шляху його поширення включають:

· акустичну обробку приміщень (застосування звукопоглинаючих пристроїв);

· ізоляція джерел шуму або приміщень (звукоізолюючі огородження, кожухи, кабіни, екрани, кошти віброізоляції);

· застосування глушника шуму.

До засобів індивідуального захисту від шуму відносять: протишумові вкладиші, навушники і шоломи.

Під час роботи певних апаратів, виникають вібрації, які негативно впливають не тільки на здоров’я працівників цеху, але і на точність і довговічність обладнання. В якості колективних заходів та засобів захисту від вібрації вибираємо методи зменшення їх параметрів на шляху поширення вібрацій від джерел їх виникнення, а саме вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляцію. Використання вібропоглинання дозволяє нам забезпечити перетворення енергії механічних коливань вібрацій у теплову енергію і досягнути істотного ефекту при боротьбі з вібраціями. Збільшення витрат енергії в системі забезпечуємо за рахунок використання в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям: пластмас, метало гуми, сплавів марганцю, міді та інших, а також нанесенням на поверхні, що вібрують шару пружно-вязких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі.

Використовуючи віброгасіння, досягаємо зменшення реактивного опору коливної системи. Забезпечуємо його застосування ударних та динамічних віброгасників маятникового, пружинного та плаваючих типів. Вони забезпечують перехід кінетичної енергії відносного руху елементів, що контактують, в енергію деформації з поширенням напружень із зони контакту по елементах, що взаємодіють. Одночасно відбувається розсіювання енергії внаслідок дії сил внутрішнього та зовнішнього тертя. Крім того, динамічні віброгасники, являючи собою додаткову коливну систему, яка встановлюється на вібруючому верстаті, збуджують коливання, які знаходяться в протифазі і забезпечують зведення виниклих коливань до мінімуму. Вібрацію використовуваних металорізальних верстатів забезпечуємо шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від вібруючого апарата до підлоги виробничого приміщення, суміжних верстатів, працівників цеху. Крім того, для захисту від вібрацій передбачаємо організаційно-технічні заходи, які полягають в експлуатації обладнання відповідно до встановлених норм та режимів, своєчасному його ремонті та якісному обслуговуванні.

Шум, який виникає при роботі, знаходиться у різних октавних смугах. Згідно з нормативними вимогами, шум вважається допустимим, якщо вимірювальні рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормативного діапазону (63-8000 Гц) будуть нижчі, ніж значення, котрі визначаються граничним спектром.

6.2. Захист від пилу, газів, пари

Заходи щодо боротьби з пилом на виробництві та її шкідливим впливом на організм людини проводяться за наступними напрямками:

1. Раціоналізація технологічного процесу, що усуває утворення пилу;

2. Автоматизація процесів, при яких утворюється пил;

3. Застосування пилопитягаючої вентиляції, вентиляції загального та місцевого призначення;

4. Негайне прибирання приміщень;

5. Забезпечення робітників проти пиловим спецодягом, респіраторами, окулярами та іншими засобами захисту;

6. Створення на підприємстві умов для забезпечення заходів особистої гігієни.

При веденні технологічного процесу у виробництво існуватиме пилове забруднення повітря, що негативно впливає на здоров’я працівників та довговічність обладнання. Однак, використання місцевої та загально-обмінної (природної та механічної) систем вентиляції, які забезпечують високий ступінь очистки відпрацьованого повітря від шкідливих домішок за рахунок його багатоступеневого очищення у відповідних апаратах дозволяє досягнути істотного покращення складу повітряного середовища виробничого приміщення.

Вміст шкідливих речовин у повітрі регламентується ГОСТ12.1.005 - 88 ССБТ " Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны".

6.3. Захист від нагрітих поверхонь, виробничого обладнання

Заходом щодо захисту від цього чинника буде наявність попереджувального знака або плаката, що говорить про те, що при обробці виділяється велика кількість теплоти, або про те, що необхідно працювати в рукавицях.

6.4. Захист від ураження електричним струмом

Основний спосіб захисту від статичної електрики – заземлення устаткування, судин і комунікацій, в яких накопичується статичний струм, використання спеціального взуття з електропровідною підошвою і інші засоби захисту.

Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:

· забезпечення недоступності струмоведучих частин;

· електричний розподіл мережі;

· використання подвійної ізоляції, вирівнювання потенціалу, використання захисного заземлення, захисного відключення;

· застосування спеціальних електрозахисних засобів - портативних приладів і пристосувань;

· організація безпечної експлуатації електроустановок.

Електрозахисні засоби поділяють на:

1. Ізолюючі:

· основні: гумові рукавички діелектричні, інструмент з ізолюючими рукоятками з покажчиком напруги до 1000 В;

· додаткові: калоші діелектричні, килими і ізолюючі підставки.

2. Огороджувальні: щити, огородження - клітки, ізолюючі накладки і ковпаки, попереджувальні плакати, пристрої тимчасового заземлення.

3. Запобіжні: респіратори, окуляри, рукавиці тощо.


7. Розрахунок повітрообміну у виробничому приміщенні.

Розрахунок кількості припливного повітря, необхідного для загальнообмінної вентиляції виконується з умови виділення у виробничому приміщенні шкідливих речовин (наприклад, окису вуглецю СО ) і надлишків явного тепла.

Наведений нижче розрахунок повітрообміну виконаний відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляція та кондиціонування повітря. Норми проектування " для теплого періоду року, як найбільш важкого режиму роботи системи механічної вентиляції.

1.2. Розрахунок повітрообміну з умови виділення надлишкового явного тепла.

При виділенні надлишкового явного тепла у виробничому приміщенні кількість припливного (виводиться) повітря визначається з умови компенсації надлишків цього тепла:

.

L=69120/1000*1,2(26-25)=57,6 м3

Де Qя - надлишки явного тепла у виробничому приміщенні, Вт, є різниця між поступаючим в приміщення явним теплом і кількістю, що виходить з приміщення тепла визначається з формули:

Q=30*(24*24*4)=69120 Вт

де q - питома надлишок явного тепла, Вт/м3 .

У холодних цехах (механічних, складальних і ін ) питомий надлишок явного тепла становить не менше q = 23 Вт/м3 . У гарячих цехах ( ливарних, ковальських, прокатних, термічних, котелень та ін ) питома надлишок явного тепла в оціночних роботах приймається рівним 100-200 Вт/м3 в більш точних розрахунках величини Qя визначають з урахуванням тепла, що виділяється усіма енергетичними установками.

V- обсяг виробничого приміщення, м3;

Св -масова теплоємність припливного повітря , яка приймається 1000 Дж/(кг×К);

rв- - щільність припливного повітря , яка приймається 1.2 кг/м3;

tуд-температура видаляється з приміщення повітря , що визначається за формулою:

T=23+1,5(4-2)=26 С0

де tнорм - нормована температура в приміщенні вибирається за ГОСТ 12.1.005-88 залежно від категорії тяжкості виконуваних робіт для теплого періоду року;

Dt - градієнт температури , який приймається для невиробничого приміщення рівним 0.5 град / м , для виробничих приміщень рівним 1.5 град/м;

Н - відстань від підлоги до центру витяжних прорізів, м;

tп - температура припливного повітря. Приймається на 5-8 С0 нижче допустимої температури нормованої в робочій зоні.


Просмотров 697

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!