Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Організація ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності



Туристичного підприємства.

Будь-яка туристична фірма - це суб’єкт підприємницької діяльності, який займається створенням, реалізацією туристичного продукту та організацією його споживання.

 

Туристична діяльність підлягає обов’язковому державному ліцензуванню. Видача дозволу (ліцензії) на таку діяльність здійснюється відповідно до Закону України від 01.06.2000 р. №1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

 

- організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм);

 

- організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);

 

- організація зарубіжних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);

 

- екскурсійна діяльність.

 

Для отримання ліцензії на здійснення туристичної діяльності підприємству (підприємцю) слід звернутися до відділу ліцензування Державної туристичної адміністрації України.

 

Туристичні фірми, залежно від виду діяльності, поділяють на фірми-туроператори й фірми-турагенти. Від виду їх діяльності залежить також спосіб обліку. Тож подаємо інформацію про облік у туристичних фірмах, яку варто знати бухгалтерам, які працюють у таких фірмах.

Організаційні форми суб’єктів туристичної діяльності

 

Фірма-туроператор (турорганізатор) є виробником туристичного продукту. Вона формує тури, а саме: розробляє маршрути, замовляє різні туристські послуги у їх безпосередніх виробників - готельних підприємств, транспортних організацій, підприємств харчування, закладів культури, розваг, дозвілля тощо. Крім організації туру, туроператор забезпечує його реалізацію шляхом розміщення реклами, продажу путівки (ваучера), а також здійснення самої подорожі та організації обслуговування туристів на маршруті. Фірма-туроператор найчастіше виступає як оптовий продавець, який реалізує свій продукт посередникам - продавцям, тобто турагентам. Водночас туроператор може продавати путівки й самостійно безпосередньо споживачам туристичного продукту, тобто туристам.

 

Фірма-турагент продає за певну винагороду тури фірми-туроператора на підставі укладеного між ними договору - агентської угоди. Турагент забезпечує рекламу турів, їх продаж і доставку клієнтів до місця початку подорожі, здійснює контроль якості обслуговування, збирає зауваження та побажання клієнтів.



 

Оформлення туристичної документації та страхування туристів можуть здійснювати як туроператор, так і турагент - за домовленістю. Агентська винагорода закладається туроператором як комісійний процент у ціну турпакета або дорівнює проценту знижки з роздрібної ціни туру. У деяких випадках турагент може робити власні нарахування на ціну, за якою тур придбаний у туроператора. Одна й та ж фірма може виступати на туристичному ринку як туроператор і як турагент одночасно.

 

Серед фірм-туроператорів є оператори масового ринку, які пропонують свої послуги широкому колу охочих, і спеціалізовані фірми, які діють на певній ділянці туристичного ринку, пропонуючи окремі види подорожей або орієнтуючись на окремі верстви споживачів (круїзні компанії, фірми, які спеціалізуються на обслуговуванні VIP-ів, дитячих груп тощо). За напрямом діяльності розрізняють фірми, які посилають туристів (ініціативні), й такі, що приймають і обслуговують туристів (рецептивні), а також змішані.

 

Найчастіше туристична фірма діє як посередник між споживачем послуг - туристом та безпосереднім їх виробником - підприємствами обслуговування.

Згідно з П(С)БО 16, витрати в бухгалтерському обліку відображаються одночасно із зменшенням активів або збільшенням зобов’язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

 

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

 

Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони здійснені.

 

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!