Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Грубе порушення законодавства про працю. Аналіз складу злочину



Основним безпосереднім об'єктом злочину є правопорядок у сфері реалізації громадянами їхніх трудових прав.

Потерпілими від злочину можуть бути працівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, які працюють на умовах трудового договору на постійній основі чи за сумісництвом. Проте в окремих випадках потерпілими можуть визнаватися й особи, які не є працівниками, наприклад, у випадку незаконної відмови у прийнятті на роботу.

Об'єктивна сторона злочину може виявлятися у діях або бездіяльності, якими порушуються трудові права громадян. Законодавець у тексті статті виділив форми злочину: а) незаконне звільнення працівника з роботи; б) інше грубе порушення законодавства про працю.

Незаконне звільнення працівника з роботи являє собою розірвання трудового договору з працівником на порушення встановленої процедури або без законних підстав, тобто з порушенням вимог трудового законодавства.

Інше грубе порушення законодавства про працю може знаходити свій вияв у використанні праці жінок на підземних роботах; залученні жінок до робіт, які поєднані з переміщенням предметів, маса котрих перевищує встановлені граничні норми; безпідставному притягненні працівника до повної матеріальної відповідальності; залученні працівника до надурочних робіт з порушенням норм, встановлених для робіт цього виду; ненаданні працівнику упродовж кількох років щорічної відпустки без достатніх підстав; ненаданні додаткової перерви для відпочинку особам, які залучені до праці з підвищеним фізичним навантаженням тощо.

Слід зазначити, що спеціальні види грубого порушення законодавства про працю передбачені ст. 173 КК. При цьому визначальними критеріями розмежування ст. 172 та ст. 173 КК є більш вузьке коло порушень (якщо в ст. 172 мова йде про порушення законодавства про працю, то в ст. 173 - умов угоди про працю), а також способи скоєння злочину, що містяться у тексті у ст. 173 КК - шляхом обману, зловживання довірою, примусом до виконання роботи не обумовленою угодою. Відсутність зазначених ознак у діях винного утворює склад злочину, передбачений ст. 172 КК.

Умисне порушення законодавства про працю, які не можна визнати грубими, тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 41 КпАП.

Злочини, ознаки яких виписано у ст. 172 КК, можуть визнаватися закінченими як з моменту настання суспільно небезпечних наслідків, так і в окремих випадках з моменту скоєння суспільно небезпечних діянь.



Суб'єктивна сторона злочину може знаходити свій вияв лише в умисній формі вини. Обов'язковою ознакою складу злочину у формі незаконного звільнення працівника з роботи є наявність особистих мотивів (помста, особиста неприязнь, заздрість, користь, ревнощі тощо). Разом із тим "інше грубе порушення законодавства про працю" не передбачає наявність певного мотиву як обов'язкової ознаки.

Суб'єктом злочину може бути особа, яка за законом є роботодавцем чи уповноваженою службовою особою роботодавця.

У ч. 2 ст. 172 КК передбачено кваліфікуючі ознаки злочину, а саме: грубе порушення законодавства про працю щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда.


51. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини та його відмінність від незаконного проведення дослідів над людиною.

Відповідно до Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" трансплантація - це спеціальний метод лікування, що полягає в пересадці реципієнту органа або іншого анатомічного матеріалу, взятих у людини чи у тварини. Анатомічні матеріали - це органи, тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини. У випадках, коли реципієнт не досяг п'ятнадцятирічного віку чи визнаний судом недієздатним, трансплантація застосовується за згодою об'єктивно інформованих його батьків або інших законних представників. Щодо осіб віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років чи визнаних судом обмежено дієздатними трансплантація застосовується за згодою об'єктивно інформованих реципієнтів, об'єктивно інформованих їх батьків або інших законних представників. У невідкладних випадках, коли є реальна загроза життю реципієнта, його згода або згода його законних представників для застосування трансплантації не потрібна.



Порядок застосування трансплантації як методу лікування встановлюється МОЗ, а перелік органів та інших анатомічних матеріалів, що можуть використовуватися для трансплантації, затверджується МОЗ за погодженням з Академією медичних наук України.

Ст. 143 КК містить кілька складів злочинів. У ч. 1 цієї статті передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини.

Об'єктивна сторона злочину складається з діяння - порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини. Таким чином, цей склад злочину є формальним і вважається закінченим з моменту вчинення відповідних дій. Предметом трансплантації в сенсі ст. 143 КК є окремі види анатомічних матеріалів - лише органи або тканини людини.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною формою вини (прямий умисел). Суб'єкт злочину- загальний, хоча, наприклад, Г. В. Чеботарьова вважає, що суб'єкт злочину в цьому разі є спеціальним.

У ч. 2 ст. 143 КК передбачено відповідальність за вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації. Незважаючи на визначення в законі предметів трансплантації у формі множини, відповідальність настає за вилучення хоча б одного органу або тканини. Способом вчинення цього злочину є примушування або обман. Примушуванням є фізичний або психічний вплив на потерпілого із застосуванням насильства або погрози з метою отримання його згоди на вилучення органу або тканини. Під обманом слід вважати дії, спрямовані на приховування від потерпілого факту вилучення органу або тканини, у тому числі у вигляді надання неповної інформації про суть проведеного втручання. Злочин є закінченим з моменту позбавлення потерпілого органу або тканини, тобто розірвання природних зв'язків між організмом і його частиною, якає предметом вилучення.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і метою трансплантації вилучених органів або тканин. Суб'єкт злочину - загальний.

Ч. 3 ст. 143 КК передбачає кримінальну відповідальність за вилучення у людини шляхом примушування або обману її органів або тканин з метою їх трансплантації, вчинені щодо особи, яка: а) перебувала в безпорадному стані; б) перебувала в матеріальній або іншій залежності від винного.

Ч. 4 ст. 143 КК встановлює кримінальну відповідальність за незаконну торгівлю органами або тканинами людини.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" укладання угод, що передбачають купівлю-продаж органів або інших анатомічних матеріалів людини, за винятком кісткового мозку, забороняється. Торгівлею є укладання угод, у тому числі усних, предметом яких є оплатна передача органу людини або її тканини. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, які винний вважає необхідними для здійснення купівлі-продажу, тобто фактичної передачі предмета угоди в обмін на грошові кошти готівкою або інші форми оплати. Відповідальність настає як за продаж, так і за купівлю органів або тканин людини.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Суб'єкт злочину - загальний.

Ч. 5 ст. 143 КК передбачає відповідальність за вчинення одного з попередніх злочинів за попередньою змовою групою осіб, а також за окрему форму злочину - участь у транснаціональних організаціях, які займаються такоюдіяльністю.

Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні певних дій (фізичних або інтелектуальних), які випливають із функцій відповідної організації. Злочином є участь в діяльності хоча б однієї організації. Поняття транснаціональної організації, яка займається такою діяльністю, може бути виведене з урахуванням ст. 28 і ст. 143 КК. Транснаціональною є організація, діяльність якої поширюється на дві або більше країни.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!