Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Зайняття гральним бізнесом. Аналіз складу злочину



Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений порядок зайняття господарською діяльністю у частині законодавчої заборони на здійснення грального бізнесу.Додатковими об'єктами злочину можуть бути визнані, зокрема, власність, моральність (залежність від азартних ігор призводить до складнощів у міжособистісних стосунках, виникнення думок про суїцид, зловживань алкоголем, розлучень, вчинення правопорушень тощо), громадська безпека (організація азартних ігор нерідко перебуває у сфері впливу організованої злочинності), здоров'я населення (потреба повсякчас відчувати азарт призводить до психічного захворювання під назвою "ігроманія"), нормальний розвиток неповнолітніх.

Об'єктивна сторона злочину виражається у зайнятті гральним бізнесом.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про заборону грального бізнесу в Україні" гральним бізнесом визнається діяльність, пов'язана з організацією, проведенням і наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах або в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера. Організація азартних ігор може полягати у створенні і забезпеченні належного функціонування грального закладу і грального обладнання, підготовці персоналу, забезпеченні безпеки процесу гри, визначенні правил гри, контролі за отриманням доходів та їх розподілом тощо. Проведення азартних ігор - це безпосереднє їх здійснення, яке триває у часі та зумовлюється відповідними правилами.

Особи, які організовують і проводять азартні ігри, також можуть вчиняти шахрайство, у зв'язку з чим їх дії потребують кваліфікації і за ст. 190 КК. Суть шахрайства, пов'язаного з незаконними азартними іграми, полягає у тому, що винний з самого початку знає про те, що ставка у грі ніколи не буде отримана назад гравцем (тобто ніякий випадок чи вміння не врятують гравця від втрати свого майна), що через обман з боку винного до гравця ніколи не перейде призовий фонд, що винним буде створена така обстановка, щоб у жертви не виникало сумнівів, що програш відбувся саме з її вини чи через випадок, до якого не причетна винна особа (наприклад, під відповідну цифру в рулетці винний підкладає магніт, і стрілка колеса зупиняється саме на цій цифрі" про що заздалегідь знає шахрай, бажаючи заволодіти ставкою гравця).

З точки зору чинного законодавства, якщо особа організовує, проводить азартну гру або надає доступ до неї, однак гра відбувається не у казино, букмекерській конторі чи інтерактивному закладі (у цій частині обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу розглядуваного злочину є місце його вчинення), а так само не є грою на гральному автоматі, комп'ютерному симуляторі або в електронному казино (у цій частині відповідне гральне обладнання відіграє роль засобу вчинення аналізованого злочину), винного може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 164-16 КпАП).



Аналізований злочин вважається закінченим з моменту початку зайняття гральним бізнесом. На кваліфікацію за ст. 203-2 КК не впливають кількість і вид грального обладнання, що використовувалось при зайнятті гральним бізнесом, розмір отриманого винною особою доходу, а також те, було вчинено злочин одноособово або групою осіб.

Зайняття гральним бізнесом, яке поєднується із втягненням неповнолітнього в азартні ігри, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 203-2 і ст. 304 КК.

Суб'єкт злочину, передбаченого ст. 203-2 КК,- спеціальний.

Передусім на підставі ст. 208-2 КК мають відповідати організатори азартних ігор, які здійснюють діяльність з метою створення умов для проведення азартних ігор та видачі виграшів (призів) їх учасникам. Оскільки законодавчим визначенням поняття грального бізнесу охоплюється у тому числі діяльність із надання можливості доступу до азартних ігор, виконавцями злочину, передбаченого ст. 203-2 КК, мають визнаватись також особи, які виконують розпорядження організаторів азартних ігор,- касири, круп'є, продавці, оператори, менеджери гральних залів тощо.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Із законодавчого визначення організатора азартних ігор випливає, що у випадку зайняття гральним бізнесом особою, яка є організатором азартних ігор, обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину слід вважатимету - отримання прибутку. Видається, що така мета має бути закріплена у законодавчому порядку як обов'язкова суб'єктивна ознака аналізованого злочину незалежно від того, хто його вчиняє.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!