Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Відмова від прийняття спадщини та її правові наслідки. Відумерлість спадщини



Якщо спадкоємець подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом, то це не свідчить про відмову від прийняття спадщини за заповітом. Якщо спадкоємець за заповітом помре до відкриття спадщини або відмовиться від її прийняття після відкриття спадщини, то побічно усунений спадкоємець за законом буде закликаний до спадкування за законом. Спадок не може бути прийнятим частково. Тобто спадкоємець не має права прийняти одну частину спадщини, а від іншої відмовитися.

У разі відмови від прийняття спадщини одного зі спадкоємців за заповітом частка в спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну. Утім, відмова від спадщини одного зі спадкоємців за заповітом може тягнути для інших спадкоємців за заповітом не лише прибутки, а й обтяження. Зокрема, якщо на спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ (ст. 1237-1239 ЦК України), обов’язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.

Якщо від прийняття спадщини відмовився один зі спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка в спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї самої черги і розподіляється між ними порівну. Вимоги про відшкодування зазначених витрат можуть бути пред’явлені й до територіальної громади, яка стала власником спадщини, визнаної судом відумерлою.

За ст. 1277 ЦК визначає частку спадщини, яка внаслідок дії якихось об’єктивних чи суб’єктивних чинників не переходить до жодного зі спадкоємців. Зокрема, це відмова спадкоємців за заповітом і за законом від прийняття спадщини.

Визнання спадщини відумерлою відбувається не ав- томатично за наявності зазначених обставин, а лише за наявності рішення суду. Але рішення про визнання спадщини відумерлою суд приймає не з власної ініціативи, а за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (а. 1221 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1277 ЦК України передбачає, що заява про визнання спадщини відумерлою подається після закінчення одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, яка визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

До територіальної громади, яка стала власником відумерлого майна, переходять обов’язки спадкодавця. Зокрема, на неї покладаються обов’язки відшкодування майнової шкоди (збитків), що завдав спадкодавець; відшкодування моральної шкоди, що завдав спадкодавець, яка була присуджена судом зі спадкодавця за його життя; сплати неустойки, яка була присуджена судом кредиторові зі спадкодавця за життя останнього.
Охорона спадкового майна, що визнається відумерлим, триває протягом одного року, до того моменту, як суд визнає таке спадкове майно відумерлим.



 

 

59. Спільна діяльність.

Групу договорів, учасники яких мають спільну мету, складають: договори про спільну діяльність (простого товариства) та договори про створення юридичної особи. Останні можуть бути установчим документом (засновницький договір повного та командитного товариств) або не бути таким (договір про створення ТОВ, АТ).

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об’єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об’єднання складів учасників. Спільна діяльність є для учасників договору не самоціллю, а лише засобом досягнення певного результату, настання якого вони прагнуть разом.

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Договір про сумісну діяльність є консенсуальним, взаємним, може бути оплатним і безоплатним, двостороннім або багатостороннім. Форма договору про спільну діяльність — проста письмова (ч. 1 ст. 1131 ЦК).

Учасниками договору про спільну діяльність можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, у тому числі іноземні інвестори відповідно до ст. 23 ЗУ «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.96 р.

Загальні вимоги до змісту договору про спільну діяльність містяться у ч. 2 ст. 1131 ЦК. Істотні умовипредмет, визначення вкладів учасників (якщо йдеться про повне товариство, засновницькі договори та договори про створення ТОВ і АТ), інші умови, зазначені в ч. 2 ст. 88; ч. 2′ст. 120; ч. 2 ст.,-134; ч. 1 ст. 142 ЦК. Умови про предмет і мету договору, взаємні права та обов’язки учасників сумісної діяльності, обов’язки кожного з учасників, розмір і порядок внесення учасниками грошових та майнових внесків у спільну діяльність, координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, порядок подальшого спільного використання майна та покриття витрат на його утримання, покриття витрат і збитків учасників, їхня участь у результатах спільних дій, строк дії договору й умови його припинення є умовами, що підлягають узгодженню сторонами.



Для досягнення мети своєї спільної діяльності учасники договору здійснюють вклади грошима чи іншим майном або трудовою участю. Вкладами у спільну діяльність можуть також бути професійні та інші знання, навички і вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК).

Внесками до складеного майна повних і командитних товариств або статутного капіталу ТОВ та АТ можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 115 ЦК). ” Від вкладів учасників залежить їх частка у спільному майні, адже з укладенням договору про спільну діяльність все майно, передане учасниками, матиме правовий режим спільної часткової власності (ч. 1 ст. 1134 ЦК).

Спірок дії договору про спільну діяльність зазначається у самому договорі. Кожен учасник зобов’язань за спільною діяльністю є водночас боржником і кредитором. Але жодна зі сторін не може вимагати виконання для себе особисто, так само як і не має виконувати зобов’язання безпосередньо для іншої сторони. Взаємні права й обов’язки учасників опосередковані необхідністю досягнення спіль- ної^ети. Під час ведення спільних справ кожен учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо інше не встановлено договором між ними, Це правило діє стосовно учасників всіх договорів, спрямованих на досягнення єдиної мети, — простого товариства (ст. 1135 ЦК), засновницького договору (ст. 122 ЦК) і договорів про створення ТОВ і АТ, хоча в останньому випадку про це прямо у законі не зазначається. У договорі може передбачатися й інше — що всі учасники ведуть справи спільно або доручають це окремому учаснику.

Ст. 1137 ЦК встановлює правило про порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних зі спільною діяльністю учасників за домовленістю між ними, а в разі її відсутності — пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Відповідальність учасників договорів, спрямованих на досягнення єдиної мети, різниться залежно від того, чи здійснюють еони підприємницьку діяльність, якщо так, то відповідальність учасників буде солідарною, а в протилежному випадку — частковою (ст. 1138 ЦК). Солідарна відповідальність настає також у разі виникнення спільних зобов’язань учасників поза межами договору між ними, а також в учасників повного товариства (ч. 1 ст. 119 ЦК) і повних учасників командитного товариства (ч. 1 ст. 133 ЦК). Договір про спільну діяльність (простого товариства) припиняється у випадках, передбачених ст. 1141 ЦК і тягне за собою поділ спільного майна між учасниками за правилами, передбаченими уст. 367 ЦК.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!