Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Імені М. П. Драгоманова, м. Київ



Постановка проблеми. У сучасних соціальних умовах методологічним принципом освіти є національне спрямування, виховання поваги до народних традицій, які проявляються у співдружності із культурами інших народів, зокрема України та Китаю.

Проблема музичних вподобань сучасного студентства розкривається у площині функціонування молодіжних субкультур в Україні, є таким явищем у системі культури, яке має низку ознак. Вони визначають соціальний статус студентства (наприклад, вподобання у музиці та одязі; дружні стосунки в групах; відносна перевага потреби у відпочинку перед працею; виклик цінностям дорослих тощо). Схожими є вподобання сучасного студентства і у Китаї, що споріднює загальносвітові молодіжні проблеми в умовах глобалізації культур світу. Це актуалізуєобрану проблему.

Аналіз останніх публікацій.Аналізу та вивченню означеної проблеми присвячено низку досліджень, тому числі сучасних (Ю. Божко, Я. Левчук, О. Стотика, Т. Фурсенко, Т. Чередничеко, Г. Шостак та ін.). У них розглянуто особливості функціонування масової музики стосовно її змісту, форм, засобів виразності тощо.

С. Кон, наприклад, розглядає субкультуру з позиції структурно-функціонального аналізу, що обґрунтовує думку про наявність соціалізуючого чинника молодіжної музичної субкультури. А. Асмолов, підтверджуючи базисність впливу молодіжного фактора на динаміку процесів соціальних змін, наголошує на проблемі соціалізації молодіжних вподобань. Деякі дослідники вважають масову молодіжну поп-музику (як компонент молодіжної субкультури) соціальним феноменом, який віддзеркалює навіть морально-психологічні та емоційні виклики сучасності.

Я. Левчук, досліджуючи соціалізуючий фактор української музичної субкультури, впевнена, що вона вміщує багато символічних субкультур, які виникають на ґрунті особистого захоплення окремими виконавцями або музичними спрямуваннями. Тому цілком ймовірно, що є певні форми молодіжної субкультури, де основними факторами, які впливають на її зміст, є музичний смак, вподобання. Сучасне студентство, взагалі молодь, обирає сама – входити або не входити їй у будь-яку групу, яку характеризують однакові музичні вподобання [3].

Аналізуючи витоки сучасної музичної інформації, доцільно відмітити, що вони мають безумовно комерційний характер, тому зміст музичних вподобань сучасного студентства в обох країнах (України та Китаю), як правило, також залежить від ринку музичної продукції. На підставі отриманих даних соціології можна припустити, що традиційне бітове музикування поступово випадає з життя молоді. Його заміщують технічні засоби, замінюючи національні родинні музичні традиції, які існували у наших народів протягом століть. Характерна для України хорова співоча культура (та народно-пісенна китайська традиція) активно замінюється штучним звучанням сучасної музичної апаратури. Родина, у свою чергу, на жаль, все менше впливає на зміст та формування музичних вподобань молоді [3, с. 10].



Мета статті полягає у розкритті схожих музичних явищ двох культур, України та Китаю, виявленні характерних рис їх змісту. Визначена мета потребує роз’вязання наступних задач : проаналізувати таке музичне явище, як українська молодіжна субкультура, винайти характерні риси її впливу на студентство та охарактеризувати ознаки сучасної китайської поп-музики.

Виклад основного матеріалу.Оцінюючи музичні вподобання сучасного студентства, можна відмітити зростання музичної практики відпочинку в обох країнах. Це пояснюється посиленням споживацьких настроїв орієнтації молоді. Щоправда, до цієї думки додається інша : потреба молоді у психологічній адаптації до умов сучасної інформаційної епохи [1].

За характером споживання музичної інформації можна визначити декілька груп студентства, які поділяються за :

- музичними вподобаннями;

- індивідуальним ставленням щодо вибору стилю життя;

- принципом відбору способів поведінки у молодіжних групах;

- обранням джерел музичної інформації;

- віковими особливостями.

Стосовно музичної молодіжної субкультури Китаю необхідно відмітити, що не дивлячись на загальну традицію виховання китайської молоді на народних традиціях та вивчення китайської опери з перших класів навчання в школі, молодь із задоволенням сприймає сучасну музичну мову масової поп-музики. Більше того, китайська молодь бажає пишатися власними досягненнями в цій сфері. Розвиток сучасної музичної культури Китаю, удосконалення вокалу сучасних співаків відбувалося в умовах розповсюдження нових засобів співу в процесі поширення впливу музичної молодіжної субкультури.



Цьому процесу сприяло декілька факторів. Перший фактор пов’язаний із процесом поступової популяризації поп-музики в країні, яка і дотепер знаходиться у стані розвитку. Ця субкультура ще не отримала широго розголосу серед молоді, тому не так активно на неї впливає. Це можна пояснити тим, що першими слухачами поп-музики могли бути лише заможні люди, які могли відвідувати елітні клуби, танцювальні майданчики або слухати нову музику в домашніх умовах за рахунок застосування сучасної аудіо- та відеоапаратури, яку не могли дозволити собі молоді люди широкого загалу. Цим пояснюється те, що молодіжна субкультура була частиною буття лише обмеженої частини молоді Китаю [2].

Зміни музичних вподобань китайських музикантів відбувалося за рахунок тих китайців, які жили в інших країнах. Саме вони впливали на зміни у творчих процесах сучасних музикантів. Їх пісні сягали до рівня міжнародних стандартів, зберігаючи всі елементи народної пісенної традиції. Так, відомими стали музичні композиції Лі Цзиньгуана, Чень, Ян Хуан та інших.

Зміст другого фактора полягає в тому, що китайська сучасна поп-музика почала відповідно розвиватися за рахунок соціальних змін, “пом’якшення” вимог щодо естетики та етики побуту та поведінки людей у загальній культурі держави. Почали з’являтися нові музичні твори. Історичний розвиток “відгукнувся” на сучасні вимоги, що призвело до популяризації масової поп-музики, вплинуло на зміни вподобань сучасної молоді.

У різні історичні періоди окреме стилістичне спрямування ставало основним і впливало на хід розвитку культури держави (класична музика, романтична, реалістична). Відбулися кардинальні зміни в Китаї і за рахунок індустріалізації. До країни приїздили багато людей різних національностей, які залишались надовго жити в країні. Вони сприяли розповсюдженню сучасних соціальних та культурних можливостей. Це у свою чергу вплинуло на посилення власних можливостей держави, сприяло зміцненню самостійності молоді в поглядах на дійсність, можливості висловлювати сміливо власні думки про різні культурно-історичні явища тощо.

Нові можливості дозволяли застосовувати технічні засоби для створення нових сучасних музичних творів, таких композицій, у яких мав місце синтез різних стилів та жанрів, тембрів та ритмів, що не могли мати аналогів серед історично усталених стилевих музичних спрямувань.

Безперечно, мав вплив на зміни змісту музичних вподобань ще один фактор. Аналіз художніх особливостей популярних пісень дозволив відкрити нові можливості впливу цих пісень за рахунок появи нового змісту. Сучасні популярні пісні відбивали прості людські хвилювання, дружбу, любов, інакше кажучи, доступні кожній людини, турботи повсякденного життя, живі почуття.

Аналіз музичних вподобань сучасного студентства довів, що у нього з’явились деякі шляхи щодо змін уявлень про вокальне мистецтво, нові засоби розкриття музичних образів. По-перше, стало можливим творення пісень із новим змістом, такими текстами, які дуже близькі та зрозумілі не лише професійним виконавцям, але й простим людям. Такі пісні у сучасній китайській вокальній творчості співзвучні із європейськими аналогами.

Доречно сказати, що не лише змінився, став більше демократичним зміст сучасних пісень. Вони перетворились на музичні композиції, відбивали глибокі та зрозумілі всім, європейцям та китайцям людські почуття про мир, дружбу, кохання. У цих композиціях можна почути образне відбиття зрозумілих сучасних проблем не лише молоді, а й людей старшого покоління, висловити їх ідеали та життєві устремління.

По-друге, у сучасній музичній поп-культурі відбуваються цікаві процеси удосконалення звучання пісень, виконання їх не лише відомими професійними співаками, а й багатьма бажаючими за рахунок того, що їх виконання зпрошується і стає можливим для вивчення самостійно (без втручання майстрів вокалу). Залучення до участі у розвитку поп-музики відбувалося завдяки участі кожної персони, яка цього забажає. У такий спосіб самостійне засвоєння музичного матеріалу теж дає ефективний результат на відміну від складного шляху набуття вокальної майстерності на кшталт навчання Bel Canto. Тобто, простота засвоєння дає можливість виконувати вокальні твори без великого досвіду роботи над удосконаленням голосового апарату. Достатньо самостійно застосувати бажані звукові ефекти, використовуючи різні відтінки звучання у залежності від діапазону голосу.

Нагадаємо, що поп-музика частіше приваблює слухачів завдяки особливим характеристикам колористики голосу кожного окремого співака, що більше і відрізняє їх між собою. Виникає деяка суперечність. З одного боку, кожний співак має відрізнятись від інших завдяки неповторності звучання його тембру голосу. А з другого, не можна не враховувати важливий момент. Якщо поп-музика базується лише на людській природі звучання голосу, без додавання специфічних ефектів, творчого намагання винаходити незвичні комбінації засобів виразності, які не застосовуються іншими, незвичної, унікальної музичної композиції не виникає.

Зміни музичних вподобань у сучасних соціокультурних умовах відбувається не лише у Китаї. Розповсюдження поп-музики у світі стало загальнокультурним явищем. Реформи, що відбуваються у Китаї, поступове наближення змісту молодіжної субкультури до міжнародних стандартів призводить і до активізації національних творчих можливостей в самій країні, навіть демонструє деякий прогрес музичного розвитку, розширення діапазону вподобань студентства, молоді взагалі.

Висновки. Розвиток музичної молодіжної субкультури двох країн, України та Китаю, є складовою культури розважального спрямування, показником особливостей сучасного культурного розвитку студентства, що, безперечно, впливає на визначення його музичних вподобань. Аналіз цього соціально-культурного явища дозволяє констатувати, що це є загальний процес, який має спільні шляхи розвитку, й неповторні національні особливості щодо змісту розкриття в сучасній поп-музиці реальних проблем людського буття та застосування технічних засобів музично-творчої реалізації власного творчого задуму у вокальних композиціях. У будь-якому випадку, ефективним шляхом прогресивного розвитку музичних вподобань є залучення до музично-творчого використання студентством змістовних та яскравих сучасних композицій.

Резюме.Проблема музичних вподобань сучасного студентства розкривається у площині функціонування молодіжних субкультур в Україні та Китаї. Аналіз цього соціально-культурного явища дозволив визначити його загальним для обох країн процесом, який має спільні шляхи розвитку сучасної поп-музики, й неповторні національні особливості щодо реалізації музичних ідей у оригінальних вокальних композиціях.

Ключові слова: музичні вподобання, сучасне студентство.

Резюме.Проблема музыкальных предпочтений современного студенчества рассматривается с позиций функционирования молодежных субкультур в Украине и Китае. Анализ этого социально-культурного явления позволил определить его общим для обеих стран процессом, который имеет сходные пути развития современной поп-музыки, и национальные особенности реализации музыкальных идей в оригинальных вокальных композициях.

Ключевые слова: музыкальные предпочтения, современное студенчество.

Summary.The problem of music contemporary students preferences are uncovered through function young Ukrainian subcultural. Analysis this social and cultural phenomenon permits be formed general for Ukrainian and China, which has common for modern pop-music ways of development and original national different ways of realization of this music ideas in original vocal compositions.

Key words : music preferences, contemporary students.

Література

1. Глотов М. Б. Художественный мир российского студенчества : Социологическое исследование / М. Б. Глотов. – СПб. : Изд-во Поли текст, 1998. – 194 с.

2. Гуа Хен Цей. Молодежь и психическое самосовершенствование / Цей Гуа Хен. – С. : Психология, 2000 – 449 с.

3. Левчук Я. М. Масова музика як соціалізуючий чинник молодіжних субкультур України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознавства : спец. 26.00.01 «Теорія та історія культури» / Я. М. Левчук. – К. : НАКККіМ, 2011. – 16 с.

4. Рошкофф Д. Медиавирус. Как поп-культура тайно воздействует на наше сознание / Д. Рошкофф // Пер. с англ. Д. Борясова. – М. : Ультра культура. – 2003. – 368 с.

 

УДК 378.03.134:786.2


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2018 год. Все права принадлежат их авторам!