Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Основні завдання та напрями соціальної освіти для молоді в контекстІ діяльності спеціалізованих формувань



Модуль IV. Організаційна культура соціальних служб у процесі трансформації

Соціальної освіти

Тема 1. Соціальна освіта та підтримка молоді в діяльності спеціалізованих формувань

План

1. Основні завдання та напрями соціальної освіти для молоді в контексті діяльності спеціалізованих формувань.

2. Сучасні аспекти соціальної роботи із студентською молоддю.

3. Соціальна місія спеціалізованих формувань волонтерського руху в Україні.

4. Організація соціальної освіти у процесі підготовки молоді до сімейного життя й усвідомленого батьківства.

5. Досвід роботи мережі спеціалізованих служб з освітньо-про­філактичної діяльності у молодіжному середовищі.

6 Нормативно-правове регулювання діяльності спеціалізова­них закладів соціального спрямування з підтримки молоді.

 

Основні завдання та напрями соціальної освіти для молоді в контекстІ діяльності спеціалізованих формувань

У сучасному українському суспільстві, за умов трансформації ВСІХ Сфер ЖИТТЯ та переходу до ринкової економіки, молодь, як і пе­реважна більшість інших верств населення, опинилася у кризовому становищ/ Для того, щоб допомогти молодим людям вижити у складних економічних І соціальних умовах, уряд України створює певну систему соціальної освіти, яка включає відповідні заходи, організовує програми та проекти для підтримки та допомоги молодим людям у вирішенні життєвих проблем.

На сьогодні на державному рівні проблемами молоді займаються Державний комітет у справах сім'ї та молоді, працює український науково-дослідний інститут проблем молоді, створені соціальні служби для молоді, які діють відповідно на обласному, міському та районному рівнях.

Перші осередки соціальних служб почали створюватися з 1991 року у Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Донецькій областях та Республіці Крим. Юридично систему соціальних служб молоді було закріплено у “Декларації про загальні засади держа­вної молодіжної політики в Україні” та Законі України ‘Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Затвер­джене й відповідне Типове положення.



Мета цієї системи — створити умови для позитивної соціалізації молоді. За визначенням Українського державного центру соціальних служб для молоді, зміст роботи цих соціальних служб для молоді по­лягає у:

- наданні соціальної, психологічної, правової, освітньої та будь- якої іншої підтримки;

- допомозі здійснити право молоді на повноцінне життя;

- прищепленні навичок соціально схвальної поведінки;

- навчанні адаптуватися правовими засобами до сучасного світу.

Пріоритетними напрямами діяльності Центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ) є:

- соціальна підтримка молодої сім’ї (у 2010 р. в Україні діяло 463 програми);

- соціальна робота з жіночою молоддю;

- соціальна підтримка дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків (у 2009 р. діяло 303 регіональні програми);

- профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі;

- сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості моподі,

- соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами (у 2009 р. реалізовувалося 404 регіональні програми);

- соціальна робота з допризовною та призовною молоддю, військовослужбовцями та членами їхніх сімей, службовцями за призо­вом молоддю, яка звільняється з лав бройних Сил України.

- служба 'Телефон довіри" (діють 104 спеціалізовані служби)

Соціально-педагогічні послуги ЦССМ — ви явлення інтересів і потреб молодих осіб у різних видах діяльності і залучення до роботи з ними ріноманітних закладів. товариств, зацікавлених осіб; юридичні послуги — консультаційні послуги клієнту з питань чинного законодавства, здійснення захисту праз та інтересів клієнтів сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, які вдаються до прямих або оппосердкованих дій щодо клієнта.



Структура центрів соціальних служб для молоді включає такі спеціалізовані служби:

1. Служба соціальної підтримки сімей “Родинний дім'.

2. Служба психологічної допомоги 'Телефон Довіри".

3. Кризовий центр соціально-психололгічної допомоги.

4. Центр соціально- психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями.

5. Служба вторинної зайнятості молоді.

6. Мобільний консультативний пункт соціальної роботи в сільській місцевості.

7. Консультативний пункт для ін'єкційних споживачів наркотиківв "Довіра’.

8. Служба соціального супроводу молоді, яка перебуває у міс­цях позбавлення волі чи повернулася з місць позбавлення волі.

Український національний комітет молодіжних організацій - спілка, що об’єднує більшість легалізованих всеукраїнських молодіж­них і дитячих організацій, а також обласних, Автономної Республіки Крим Київських та Севастопольських міських об’єднань молодіжних та дитячих громадських організацій.

Молодіжні громадські організації — об’єднання громадян віком вд 14 до 28 років, метою яких є реалізація діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, освітніх, еконо­мічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Державна підтримка молодіжних і дитячих громадських орга­нізацій здійснюється у таких формах: надання інформації про дер­жавну політику щодо дітей і молоді, методичної та організаційної до­помоги з питань соціального становлення та розвитку молоді й дітей; сприяння створенню підприємств, установ і організацій, які надають послуги молоді та дітям або сприяють зайнятості молоді.



Всі ефективні програми профілактики несуть соціальний освіт­ній потенціал і спрямовані на зміну небезпечної поведінки, мають загальні риси У таких програмах присутні наступні характеристики:

- визначено конкретну цільову группу за такими параметрами, як стать, вік, сексуальна оріэнтація, етнічні та культурні характеристики, характкер ризикованої поведінки, соціальне оточення, умови життя;

- обрано цільову группу, поведінка якої найбільше ризикована;

- обрано групу, якій приділяється недостаньо уваги;

- Цільовій групі дають можливість змінювати свою поведінку поступово, крок за кроком;

- цільовій групі надаються матеріальні ресурси для зміни поведінки та інші послуги за бажанням;

- у плануванні і проведенні всіх заходів активно беруть участь самі представники цільової групи;

- організовано взаємну підтримку членів цільової групи;

- позитивні зміни поведінки й участь у програмі заохочуються ( у тому числі і матеріально);

- мобілізуються духовні прагнення членів цільової групи, їхній творчий потенціал,;

- вживаються заходи щодо зміни середовища, в я кому живуть представники цільової групи: фізичної чи соціальної.

Малоефективні програми також мають загальні риси. Ці про­грами:

- розраховані на соціальну освіту "Населення в цілому» чи на великі та неоднорідні групи населення (наприклад, молодь)

- містять неконкретні, неоднозначні чи непридатні в реальному житті заклики;

- складені та проводяться людьми *зі сторони’, які мало­знайомі з конкретними умовами життя даної цільової групи:

- використовують переважно однобічний дидактичний підхід (лекції, розповсюдження інформації):

- засновані на почутті страху чи сорому. використовують репресивні заходи;

- розглядають цільову групу як “об’єкт впливу', а не як свідому силу, від якої залежить успіх програми.

Як ми бачимо, в Україні створюється мережа спеціалізованих організацій, які своєю метою мають створення тенденції освіченості різних груп населення щодо зниження негативних явищ у суспільстві в цілому і молодіжному середовищі, зокрема. Для досягнення мети проводяться профілактичні освітні програми 201

Соціальному працівнику необхідно знати існуючі методи про­філактичної роботи, уміти ефективно використовувати накопичений досвід для вирішення практичних завдань, а також знати ряд принци, пово важливих моментів.

По-перше, негативні тенденції, як правило, мають соціально, економічний характер. Тому їх продуктивне вирішення припускав об­лік і реорганізацію усього комплексу чинників силами фахівців різних професій. Соціальному працівнику необхідно виділити ті аспекти проб­леми, які відповідають його компетенції. Грамотна постановка зав­дання, концентрація зусиль для вибору відповідних засобів - необхід­на умова успішності діяльності соціального працівника. Як правило, будь-яка велика соціальна проблема носить комплексний характер, а значить, при пошуку методів її вирішення необхідно виділити клю­чові моменти для проведення власне соціальної' роботи.

По-друге, формулювання конкретних цілей профілактичної ро­боти може вестися тільки на основі обліку специфіки конкретної си­туації. Важко налагодити роботу з клієнтом при вирішенні, наприк­лад, його матеріальних проблем, не знаючи рівень його доходів, або займатися профілактикою асоціальної поведінки, не знаючи її видів і причин виникнення. Це означає, що при постановці мети соціальної роботи з оптимізації соціального стану індивіда повинен бути чітко визначений об’єкт (тип стану) і предмет (вид професійної діяльності) спрямованості дії.

По-третє, підбір адекватних засобів для оптимізації соціаль­ного стану (самопочуття) клієнта може вестися тільки на основі ре­тельно конкретизованої мети роботи. Соціальний працівник повинен враховувати рівень, масштабність, тимчасові рамки, призначення, форми і характеристики дії для здійснення управлінської діяльності. Як і відносно діагностики, тут не існує “універсальних” профілактич­них засобів, що дозволяють одним і тим же способом ліквідувати не­сприятливі наслідки негативних станів у всьому різноманггті ситуацій.

По-четверте, найважливішим моментом у діяльності соціаль­ного працівника є визначення ефективності заходів. Це важливо, в першу чергу, тому, що соціальний працівник (як і медик, психолог, педагог) повинен оцінювати свою діяльність відповідно до головного принципу “Допомагай людям і не нашкодь”. Важливо також, щоб його реальна робота була відчутна, корисна, представлена в явній формі, зрозумілій і неспеціалістам - тим, на кого направлена профілактична дія, і тим, хто санкціонував їх проведення. У цих випадках не тільки можливо, але і необхідно опиратися на аналіз показників соціально- економічної, соціально-психологічної ефективності: задоволеність соціальним обслуговуванням, скорочення захворюваності, поліпшення соціально-0психологічного клімату в колективі, задоволеність працею.

Радикальним шляхом усунення небажаного явища служить викорінювання причин його виникнення.

Проблема інформаційного забезпечення та надання допомоги певним категоріям підліткам та молоді залишається ще невирішеною. Соціальні служби для молоді плідно співпрацюють з різноманітними державними та громадськими організаціями. Спільна діяльність по­лягає у проведенні профілактичних заходів, інформаційно-методичному забезпеченні (обмін інформацією, випуск спільної рекламної продукції, бюлетенів, методичної літератури тощо), наданні соціально-психологічної допомоги кризовим категоріям дітей та молоді (нзркозалежним і членам їх сімей, молоді девіантної поведінки, неповнолітнім особам, молоді, що звільняються з місць позбавлення волі, молодим особам, Що постраждали від насильства та жорстокого поводження).

Така співпраця здійснюється в формі проведення масових акцій ходів бесід, лекцій, рейдів, відеолекторіїв, опитувань, спортивних змагань, організації фестивалів, конкурсів, виставок, здійснення патронату неповнолітніх, профілактичних тижнів і місячників надання спільних консультацій різним категоріям дітей та молоді, збору банків даних тощо.

Взаємовідносини з більшістю партнерів закріплені угодами з розподілом обов’язків і відповідальності сторін, а також скоордино­вані спільними планами діяльності.

З дійснюється реалізація спільних міжнародних програм, зокре­ма з Міжнародним Фондом ООН, Представництвом ЮНІСЕФ в Украї­ні. Основним завданням міжнародної співпраці є вивчення та вико­ристання кращого іноземного досвіду соціальної роботи, який може бути адаптований до умов сучасного стану українського суспільства - навчання спеціалістів, розробка спільних проектів, організація та про­ведення заходів з реалізації соціальних програм.

Система соціально-профілактичної роботи представлена різни­ми видами соціальної роботи:

- соціально-педагогічна профілактика;

- соціально-психологічна допомога;

- соціальна адаптація та реабілітація

Системою соціальних І профілактичних служб реалізується ряд заходів, які вже стали традиційними: проведення днів, тижнів присвячених боротьбі з наркоманією, СНІДом, злочинністю, різноманітні фестивалі, естафети молодіжних організацій, конкурси. Систематично проводяться заходи, що поширюють інформацію та популяризують положення національних і міжнародних законодавчих актів із забезпечення прав людини та з питань правової освіти. При проведенні акцій додержуються таких принципів як тривалість, систематичність, поєднують різноманітні форми та методу. Найпоширеніші заходи:

- масові (фестивалі, концерти, марафони, форуми, змагання конкурси агітбригад, плакатів, листівок);

- інформаційні (прес-конференції, презентації, виставки);

- навчальні (бесіди, лекції, практикуми, заняття, тренінги);

- методичні (семінари, круглі столи);

- дослідницькі (опитування, анкетування, тестування).

Надання соціально-психологічної допомоги здійснюється пе реважно, через певну систему, а саме: стаціонарні та виїзні консультативні пункти, служби соціальної, юридичної, медико-психологічної ДОПОМОГИ, “Телефони довіри", анонімного обстеження, ПОСТІЙНО Діючі лекторії' правових та медичних знань, морально-етичного виховання, молодіжні інформаційно-просвітницькі центри, громадські приймаль­ні, вечірні дівочі та юнацькі гімназії, школи здорового способу життя тощо.

Соціально-адаптаційне та реабілітаційне спрямування діяль­ності залишається проблематичним, оскільки повноваження соціаль­них працівників є недостатніми для вирішення питань, що виникають при роботі з алко- та наркозалежними, ВІЛ-інфікованими, хворими на СНІД, засудженими підлітками та молоддю.

Головним завданням соціальної освіти на данному етапі є соціа­лізація такої категорії молодих людей, яка неможлива без їх подаль­шого працевлаштування.


Просмотров 662

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!