Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






в роки Другої Світової війни



Політична, культурна ситуація в України на передодні Другої Світової війни. Гастролі окремих театрів: імені І. Франка – у Москві, Харківський імені Т. Шевченка – у Миколаєві, Одеська держдрама – у Мінську, імені М.Заньковецької – у Харкові, Київського при КВО – у Львові. Проблеми евакуації, збереження творчого складу та театрального майна. Відсутність стаціонарних приміщень для більшости колективів підчас евакуації. Перебування театрів: імені І. Франка у Семипалатинську, Тамбові,Ташкенті; Харківського іменіТ. Шевченка у Воронежі, Тагілі, Фергані; Дніпропетровського іменіТ. Шевченка у Актюбінську, Намангані; імені М. Заньковецької в Тобольську, Омську. Зв’язки із місцевими трупами. Мистецькі контакти з нацональними коллективами. Постановки на їхніх сценах творів української класики. А. Бучма ставить «Наталку Полтавку» І.Котляревського у Ташкентському театрі імені Мукмі, М. Крушельницький – «Надіру» Я. Момотханова у Ферганському театрі іменіМ. Горького. Визнання українських митців, їхньої праці в місцевих театрах. Педагогічна робота майстрів українського театру під час війни.

Драматургія та репертуар театрів підчас війни. П’єси О. Корнійчука: «Партизани в степах України» (1941), «Фронт» (1942), «Міссія містера Перкінса» (1943). Особливості соціально-політичної реакції на п’єсу «Фронт». Спектаклі за цим твором у радянських театрах воєнної доби. Коло сучасних драматичних творів найбільш поширених на українській сцені: «Хлопець із нашого міста» (1941 – 1942), «Російські люди» (1943), «Так і буде» (1944) К. Симонова; «Нашестя» (1942) Л. Леонова.

Діяльність фронтових бригад: склад, репертуар, форми творчих контактів із публікою, особливості творчої роботи. Театри малих форм, їхній склад та репертуар: скетчі, сценки на злободенні теми, «живі газети», політична карикатура. Театр в тилу, в умовах партизанської боротьби. Театр у загоні Федорова.

Особливості репертуарної політики евакуйованих колективів: твори національної класичної спадщини («Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Назар Стодоля» Т. Шевчена, «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), п’єси сучасних драматургів про війну.

Повернення в Україну та початок діяльності більшости театрів: імені Франка, Харківський імені Т. Шевченка, Полтавський імені М. Гоголя, імені М. Заньковецької (Львів) у 1944 р.

Український театр за умов окупації, таборовий театр (ця тема і тема: діаспорний театр будуть ще написані)



Намагання української інтелігенції зберегти духовні цінності та мистецьку гідність за умов німецьо-фашистської окупації. Основні типи театрів, які працювали в окупації: концертні групи, театри малих форм, репертуарні театри з мішаним репертуаром, драматичні колективи. Підпільні групи. Репресії. Спроби освітньо-виховної роботи і вистави для дітей Київського «Будинку дитини», очолюваного Тобілевич.

Репертуарнна політика більшости труп: традиційна драматургія («Наталка Полтавка», «Маруся Богуславка» М. Старицького), класичні та сучасні п’єси на історичну тему («Ой, Морозе, Морозенку», «Марш Чернігівського полку» Г. Лужницького, «Гетьман Дорошенко» Л. Старицької-Черняхівської, «Облога» Ю. Косача), заборонена радянською владою новітня українська драматургія (Леся Українка, В. Винниченко, О. Олесь, С. Черкасенко, М. Куліш), «антибільшовитські» твори («Тріумф прокурора Дальського» К. Гупала, «Директива з центру» С. Ледянського, «Отаман Пісня» Чирського), західноєвропейська класика («Гамлет», «Сон літньої ночі» В. Шекспіра, комедії Ж.-Б. Мольєра, К. Гольдоні), деякі радянські п’єси.

Театрально-педагогічна робота. Два курси студії при ЛОТі під керівництвом В. Блаватського, Й. Гірняка, О. Добровольської). Виховна діяльність Г. Затворницького у театрі «Гроно».

Театральна критика та журналістика: В. Ревуцький, Ю. Шевельов, І. Костецький. О. Тарнавський, І. Багряний, У. Самчук.

Створення ЛОТу (Львівський оперний театр) – своєрідної театральної структури, що складалася з чотирьох творчих колективів: драматичного, оперного, опереткового, балетного (1942 – 1944). Загальне керівництво В. Блавацького та Й. Стадника (швидко відійшов). Діяльність Г.Лужницького як літературного керівника. Диригенти: Л. Туркевич (опера), Я. Барнич (оперета). Балетмейстери: Є. Вігільов, М. Трегубов. Сценографи: М. Радиш, Ласовський.

Драматичний театр. Режим роботи залежний від ставлення окупаційної влади. Творчий склад. Режисери: В. Блавацький, Й. Гірняк, В. Івницький. Провідні актори: В. Блавацький, Й. Гірняк, Б. Паздрій, Л. Боровик, Є. Курило, В. Сорока, В. Левицька, М. Степова, Н. Лужницька, О. Добровольська, Г. Совачова, Є. Шашаровська. Сенс репертуарної політики полягав у збереженні кращих набутків «Заграви». Постановки В. Блавацьким драматичних та оперних творів. Спектаклі Й. Гірняка.

Перший український «Гамлет» В. Шекспіра (1943) – концепція, режисерське розв’язання (Й. Гірняк), акторські роботи (В. Блавацький, В. Левицька, Б. Паздрій, Є. Шашаровська, Я. Геляс). Суспільний резонанс, критичні відгуки.

Репертуар оперної, балетної, опереткової труп. Спектаклі Й. Стадника.

Практика, спрямованість, репертуар, склад Клубного театру Львова, театру «Веселий Львів» (1942 – 1944).

 

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!