Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Особливості навчання педагогічно обдарованого студента



БІЛЕТ № 18

Робота куратора студентської групи.

Куратор призначається адміністрацією закладу на підставі подання декану факультету, а також з урахуванням побажань студентів для роботи з академічними групами.

На посаду куратора академічної групи призначається провідний спеціаліст, досвідчений педагог. Враховується також профіль підготовки фахівців та специфіка діяльності факультету.

Строк перебування на посаді куратора - один навчальний рік (згідно з наказом ректора закладу). Термін дії наказу щодо призначення на посаду може щорічно продовжуватись. Обов’язковими умовами призначення на посаду є стаж викладацької роботи у ВНЗ (не менше ніж два роки, з них у даному закладі не менше одного року); обов’язкове викладання одного з лекційних курсів чи проведення семінарсько-практичних занять в академічній групі. Куратор, як правило, працює із конкретною академічною групою протягом трьох-п’яти років.

Діяльність куратора академічної групи здійснюється на підставі Статуту закладу, Концепції виховної роботи з урахуванням особливостей і традицій закладу.

Результати діяльності куратора обговорюються систематично на засіданні кафедр, радах факультетів, ректоратів та вченій раді згідно з планом роботи закладу.

Свою діяльність куратор групи здійснює на підставі плану виховної роботи, розробленого на навчальний

семестр, рік, згідно з перспективним та річним плануванням закладу за формою, затвердженою вченою радою.

Адміністративно куратор академічної групи підпорядкований заступнику декана факультету та погоджує свою діяльність з деканом та завідуючими кафедрами.

Функції куратора академічної групи:

Аналітична функція передбачає планування та організацію виховної роботи студентською групою на підставі урахування куратором міжособистісних стосунків у колективі, мотивів навчальної та пізнавальної діяльності студентів, рівня їх інтелектуального розвитку, індивідуальних особливостей, соціально-побутових умов життя, стану здоров’я, результатів навчання тощо.

Організаторська функція забезпечує надання необхідної допомоги студентському самоврядуванню, творчим групам, радам тощо

Соціальна функція реалізується у взаємодії "педагог - студент". Куратор допомагає вихованцю в особистісному розвитку, засвоєнні та прийнятті суспільних норм, цінностей.

Керівник академічної групи спільно з активом групи складає проект плану виховної роботи, який затверджується на зборах академгрупи: стежить за виконанням плану. Цілеспрямоване і чітке шанування допомагає кураторам уникнути багатьох помилок та негативних явищ у студентський групі.



Основні вимоги до плану:

- цілеспрямованість плану: »

- врахування потреб та інтересів, індивідуальних особливостей кожного студента;

- зв’язок з життям суспільства, майбутньою професійною діяльністю студентів;

- конкретність, доцільність плану. обгрунтованість виховної роботи, врахування особливостей студентського колектив), рівня його розвитку, традицій, що склалися;

- розумна насиченість плану.

Серед основних форм виховної роботи кураторів 1)щотижневі виховні години, 2)бесіди, 3)дискусійні клуби, 4)культпоходи історичними місцями, до музеїв, картинних галерей,

5)на виставки, до театрів, 6)колективний перегляд кінофільмів та вистав з їх наступним обговоренням, 7) індивідуальна виховна робота зі студентами тощо.

Критеріями оцінки рівнів ефективності виховного процесу є

- рівень вихованості майбутніх спеціалістів;

- активність, згуртованість групи, суспільно-корисний характер діяльності групи;

- стабільний режим роботи академічної групи, відсутність серйозних порушень трудової та навчальної дисципліни студентами;

- позитивна мотивація навчально-виховної діяльності студентів, що виявляється в різних видах діяльності;

-мікроклімат у групі, що сприяє самореалізації особистості кожного студента;

- різноманітність форм виховної позааудиторної роботи, що сприяє самореалізації особистості кожного студента;

-діяльність студентського самоврядування у групі;

- участь групи у загальних заходах;

Результатом виховної діяльності куратора має бути достатній рівень вихованості студентів.

Особливості навчання педагогічно обдарованого студента.

Нами розроблена й впроваджується у навчально-виховний процес технологія навчання, що дозволяє по-новому організувати навчальну діяльність майбутніх учителів. В її основу покладено особистісно-зорієнтований підхід до навчання й виховання майбутнього вчителя. Основна концептуальна ідея технології ґрунтується на системному підході до вивчення педагогічних явищ та процесів, що дає можливість забезпечити ефективність навчально-пізнавальної, наукової і практичної роботи студентів, спрямованої на реалізацію особистісного і діяльнісного підходів. Розвивальне навчання і розроблені моделі побудови педагогічного процесу сприяють не тільки формуванню знань, умінь і навичок, але й розвитку педагогічних обдарувань, творчого мислення майбутнього педагога, інтелектуалізації його особистості, спонукає до творчої самостійної пошукової діяльності. Професійно-педагогічна підготовка передбачає досягнення максимального розвиваючого ефекту, спрямованого на становлення особистості майбутнього вчителя та реалізацію його творчого потенціалу. Реалізуючи свій потенціал у процесі навчання у ВНЗ, майбутні вчителі навчаються виявляти і розвивати обдарування учнів. Технологія підготовки педагогічно обдарованого майбутнього вчителя, при її розгляді з позицій системного та діяльнісного підходу, зумовлює загальну логіку побудови навчально-виховного процесу, яка охоплює такі компоненти (етапи): цільовий, організаційний, змістово-інформаціиний, процесуальний, діяльнісно-операційний та оцінно-результативний. Велика увага приділяється технології постановки навчальних цілей, які, з одного боку, реалізують соціальне замовлення суспільства, з іншого - цілі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів-дослідників.



Цільовий компонент. Метою пропонованої технології є виявлення та підтримка педагогічно обдарованої молоді; розвиток та реалізація їх творчих здібностей; стимулювання творчої роботи студентів та викладачів;.

Організаційний компонент. У навчальному закладі має бути створено необхідні психолого-педагогічні передумови для дослідження проблеми цілеспрямованого розвитку обдарованості майбутнього вчителя.

Аналітико-інформаційний. Завдання: сприяти створенню позитивного інформаційного простору у контексті обдарованості студента; вивчати мотивацію навчальної діяльності студентів, їх цільові установки та ціннісні орієнтації;

Науково-дослідницької роботи студентів. Завдання: організувати та керувати науково-дослідною роботою студентів; Форми та методи роботи: бесіди зі студентами, зустрічі з досвідченими науковцями, обмін досвідом, науково-практичні конференції, круглі столи, „Школа майбутнього науковця", тощо.

Розвиток професійно-педагогічної творчості. Завдання: сприяти формуванню педагогічної компетентності майбутнього вчителя; стимулювати професійну спрямованість та позитивну мотивацію студентів на педагогічну діяльність;

Розвиток соціально-педагогічної творчості. Завдання: створювати умови для максимального розвитку соціально-педагогічних якостей майбутнього вчителя; сприяти діяльності волонтерського загону та „Телефону довіри"; організувати діяльність студентської соціальної служби. Форми та методи роботи: клуб „Волонтер", „Телефон довіри", консультативна діяльність, тренінгові програми, соціально-психологічна підтримка студентів.

Підготовка студентів до участі у Всеукраїнських олімпіадах.

Розвиток художньо-естетичної творчості. Завдання: створювати умови для максимального розвитку творчих художньо-естетичних здібностей та можливостей майбутнього вчителя; організовувати та проводити виставки творчого доробку студентів; Форми ma методи роботи: гуртки художньої творчості на всіх факультетах, ансамблі, вокальні колективи; команди КВК; підготовка та проведення фестивалів, конкурсів, концертів, тощо.

Розвиток фізичних здібностей та збереження здоров'я. Завдання: пропагувати та формувати здоровий спосіб життя студентів. Форми та методи роботи: спортивні секції та клуби для всіх факультетів, організація та проведення змагань, турнірів, тощо.

Міжнародна та міжрегіональна співпраця. Завдання: розвивати співпрацю з вищими навчальними закладами України та зарубіжжя; здійснювати обмін досвідом щодо роботи з обдарованою студентською молоддю; організовувати та брати участь у студентських науково-практичних конференціях;

Довузівська підготовка педагогічно обдарованих школярів. Завдання: виявляти педагогічно обдарованих учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів міста та області; організовувати діяльність Факультету майбутнього вчителя; здійснювати педагогічну підтримку здібної молоді та створювати умови для продовження їх навчання в університеті тощо. Форми та методи роботи: лекції, семінари, бесіди, ділові ігри, екскурсії, олімпіади, „Дні відчинених дверей", відвідування лабораторій університету, тощо.

Змістовий та процесуальний компоненти технології ґрунтуються на основних підходах до розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога, ключовими моментами яких є такі:

Цілеспрямована організація формувального педагогічного середовища. Основою виступає навчально-професійна діяльність студентів. Майбутні вчителі залучаються до різноманітних відносин, пов'язаних із професійною діяльністю. Цьому сприяє використання таких форм та методів організації навчальної діяльності як ділові та рольові ігри, методи мікровикладання та моделювання фрагментів виховних проектів, навчальні конференції, методичні семінари, лекції-діалоги, різноманітні конкурси (конкурс педагогічних талантів, виставка-ярмарок „Своїми руками", аукціон педагогічних ідей, захист творчих проектів) виявляє сильні й слабкі сторони особистості, сприяє реалізації творчого потенціалу.

Пред'явлення вимог до діяльності відносин студентів.

Формування операціпно-технологічного фонду. Студентів знайомлять з різними технологічними та виховними системами, досвідом діяльності творчо працюючих педагогів. Майбутні вчителі під керівництвом викладачів цілеспрямовано накопичують базу даних про форми, методи, прийоми, засоби роботи з дітьми шляхом ознайомлення з методичними розробками, діагностичними методиками, популярною літературою, вивченням та створенням власних наочних засобів (опорних схем, таблиць, малюнків, роздаткового матеріалу тощо). Під час проведення занять студентам надається можливість вибору тих засобів навчання і тих технологічних систем, методів та форм роботи, які найбільше відповідають їх індивідуальним особливостям.

Надання своєчасної допомоги та корекція діяльності.

Цілеспрямоване залучення студентів до., спілкування та спільної діяльності з творчими педагогами.

Робота з обдарованими студентами вимагає новизни інформації та різноманітних видів пошукової аналітичної, розвивальної, творчої діяльності. Тому серед форм організації навчального процесу переважають ділові та рольові ігри, навчальні конференції, різноманітні конкурси (конкурс педагогічних талантів, виставка-ярмарок „Своїми руками", аукціон педагогічних ідей, захист творчих проектів та інші) тощо. Великого значення набула самостійна робота студентів по написанню рефератів, доповідей, наукових статей, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь та навичок. Активно працює факультатив по роботі з обдарованими студентами, де майбутні вчителі, реалізуючи свій творчий потенціал, вчаться виявляти і розвивати обдарування й здібності учнів. Значно впливає на розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів Наукове студентське товариство, де обдаровані студенти оволодівають основами науково-дослідної роботи. Цьому сприяє й стажування кращих студентів у провідних навчальних закладах США, Німеччини, Польщі та інших країн.

Одним з основних видів навчальних практичних занять студентів при вивченні педагогіки є семінарське заняття. На семінарі доцільно розглядати актуальні проблемні питання. Основною метою цього виду навчальних занять є не стільки перевірка знань, скільки розвиток самостійності мислення студентів, уміння відстоювати свою власну позицію. Семінарське заняття є найбільш складною формою організації навчального процесу.

На практичних заняттях з педагогіки широко використовуються розвивальні методи навчання і, перш за все, педагогічні задачі, які є "основною клітиною" педагогічної діяльності і які безпосередньо спрямовані на формування необхідних учителю вмінь. Розв'язуючи задачі, студенти вчаться аналізувати, моделювати, конструювати, регулювати, організовувати не тільки власну навчально-виховну діяльність, але й поведінку і діяльність учнів.

Педагогічні задачі, які пропонуються студентам, повинні бути різного рівня складності і передбачати різні види діяльності: від репродуктивної до творчої.

Активізують мислення студентів і стимулюють їх до самостійної пошукової роботи проблемні питання.

Моделювання фрагментів виховних заходів дає змогу сформувати основу рольової поведінки майбутнього вчителя. Моделювання фрагментів виховних заходів допомагає створити такі умови, коли вибір засобу-розв'язку досягається шляхом використання студентами теоретичних знань, набутих у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Це формує потребу використовувати теорію при виборі оптимальних засобів і прийомів педагогічного впливу, орієнтовної основи професійної поведінки.

Одним з напрямів практичної підготовки студентів вищого педагогічного закладу освіти є використання методу мікровикладання, який допомагає майбутньому вчителю краще підготуватися до професійної діяльності, визначити рівень своїх знань, умінь і здібностей, набути певного рівня педагогічної майстерності.Мікровикладанняє одним з напрямів практичної професійної діяльності вчителя, що допомагає студентам краще усвідомити сутність педагогічних явищ. Моделюючи фрагмент практичної діяльності вчителя-предметника, майбутні вчителі розвивають свої здібності, набувають певного досвіду.

Важливого значення в системі підготовки майбутнього вчителя набуває ділова гра. Вона являє собою форму відтворення предметного і соціального змісту та моделювання стосунків, характерних для педагогічної роботи. В ході проведення гри розгортається особлива ігрова діяльність, яка моделює умови і динаміку протікання вчительської професії. Водночас формуються особистісні якості вчителя. В умовах спільної роботи кожний студент виробляє навички соціальної взаємодії, ціннісні орієнтації, установки, притаманні фахівцеві. Важливим елементом навчально-виховної роботи з розвитку педагогічної обдарованості майбутніх учителів є позанавчальна виховна діяльність, в організації й здійсненні якої провідне місце належить самим студентам.

Методика навчання педагогічно обдарованих студентів проявити себе у різних якостях, а саме: сценаристів, драматургів, акторів, поетів, художників-оформлювачів, постановників танців та інсценізацій, дослідників, фото- та теле-кореспондентів, журналістів, учнів, учителів тощо.

Отже, реалізуючи свій власний потенціал у процесі навчання, майбутні вчителі вчаться виявляти і розвивати обдарування учнів. Основною ж умовою ефективності роботи з педагогічно обдарованими студентами вважаємо, перш за все, високий рівень професійної та особистісної компетентності викладачів, які здатні до постійного духовного і творчого зростання, зміни самого себе, усталених стереотипів у поглядах на світ. Не останнє місце займає і бажання працювати з обдарованою особистістю, адже це справа складна і відповідальна, яка до того ж передбачає відповідну систему стимулювання як студентів, так і творчо працюючих викладачів. Крім того, потребує ґрунтовної розробки педагогічний інструментарій для організації відповідної роботи в університеті, а також підготовки студентів до навчання й виховання обдарованих учнів.

 

Практичне завдання.

Перед Вами педагогічна ситуація. Познайомившись із її змістом, виберіть варіант реагування, котрий з педагогічної точки зору (на Вашу думку) найбільш правильний. Якщо, ні один із запропонованих варіантів відповідей Вас не влаштовує, то можна назвати свій варіант відповіді.

Ситуація. Студент, виказавши викладачеві свої сумніви щодо можливості глибокого, міцного засвоєння предмету, який він викладає, додав: „Я сказав вам про те, що мене турбує. Тепер ви скажіть, у чому причина цього і як мені бути далі?” Що має відповісти на це викладач?

1. У вас, мені здається, комплекс неповноцінності.

2. У вас немає ніяких підстав для хвилювання.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!