Порівняльна характеристика Катерини та Ганни

Поема «Катерина», 22 квітня 1838 р.

За жанром «Катерина» - ліро-епічна, соціально-побутова поема з народного життя.

Ліро-епічна – тому що почуття поєднані з епічним викладом подій.

Соціально-побутова – тому щопоказане кохання між людьми різних соціальних верств.

Для чого Шевченко вводить у поему "Катерина" ліричні відступи?
У поемі "Катерина" ліричні відступи - постійний компонент композиції. їх можна поділити на три групи. До першої належать звертання автора до героїв твору, зокрема до Катерини. Поет висловлює щире співчуття до неї та її дитини, говорячи:
Катерино, серце моє!
Лишенько з тобою!
Де ти в світі подінешся
З малим сиротою?
Другу групу становлять звертання до читачів, переважно до молодих дівчат, у яких висловлюються поради, застереження, як-от: "Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями...", "Отаке-то лихо, бачите, дівчата".
У третій групі ліричних відступів даються роздуми автора про суспільні причини, які породили горе Катерини, про антигуманність тогочасного ладу, про неправду й несправедливість. Філософське узагальнення звучить у ліричному відступі "Отаке-то на сім світі роблять людям люде!"
Ліричні відступи коментують, оцінюють те, про шо розповідалося раніше, або готують читача до сприйняття наступних подій, до глибинного розуміння трагедії героїні поеми.

Роль пейзажів у поемі

Доповнюють характеристику героїв

На початку весна – кохання Катерини. Село покидає надвечір – сонце вже сідає. Зима, хуртовина – зима на серці у Катерини. Вляглась хуртовина – втомилась від сліз Катерина.

Такий прийом називається паралелізмом.

Фольклорні елементи

- портрет Катерини,

- символи,

- мотив сирітства,

- пригоршня землі у дорогу.

Тема – правдива, схвильована розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та розбещеності російського офіцерства.

Тарас Шевченко трактував зведення дівчини паном переважно не в моральному, а в соціальному та національному плані: дворяни зводять дівчат не лише тому, що вони погано виховані, а передусім тому, що вони з іншого, панівного класу. Трагедія цих дівчат зумовлена нелюдськими суспільними умовами: оскільки аристократ є паном-власником кріпачки, яка в суспільстві вважається нижчою істотою, то поводитися з нею можна як завгодно. Саме через це автор не моралізує, як його попередники, а гнівно засуджує вчинки панів.

Поема «Наймичка», 12 листопада 1845 р.

За жанром епічна поема. Реалізмяк творчий метод використовує Т. Шевченко при написанні твору.
Тема: зображення долі жінки-кріпачки, яка вимушена була страждати і приховувати материнство.
Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально незахищеною,
Композиція: твір складається з прологу і 8 частин.

Між «Катериною» і «Наймичкою» в часі їх написання лежить сім років (І838 р„ і 1845 p.), а різниця в трактуванні образу покритки просто колосальна, що пояснюється творчим змужнінням Шевченка. Якщо Катерина — це образ-жертва, яка, крім захоплення силою її любовного почуття і жалю до нещасливої долі дівчини-селянки, ніяких інших емоцій не викликає, то Ганна, теж жертва, показана передовсім як мати.

Порівняльна характеристика Катерини та Ганни

Катерина	Ганна
1)звичайна сільська дівчина,	1) «…я була багата…»,
2) детальна передісторія,	2) майже немає передісторії,
3) батьки виганяють з дому,	3) сама лишає родину,
4) суворе виховання батьків, дотримуються принципів народної моралі,	4) батьки й брат лише згадуються,
5) кохає як дитину, так і батька,	5) батька немає, вся любов – сину,
6) багато авторських відступів (див. початок конспекту),	6) авторських відступів значно менше, пов’язані з сюжетом,
7) завжди з дитиною,	7) приховує, що в неї є дитина, навіть віддає іншим людям,
8) у розпачі кидає дитину – топиться,	8) страждає все життя, спокутуючи свій гріх,
9) через дитину гине,	9) живе для дитини,
10) через матір Івась стає поводирем старця, одним один у всім світі.	10) вихований у заможній родині, створює свою щасливу сім’ю,
Катерина боїться важкої боротьби з життям серед погорди й наруги людської, отже, є людиною слабкою духом.	Ганна ціною цілого життя веде свого сина до тої святині сімейного життя, з якої її безповоротно викинуло чисте й нерозумне почуття.

І.Я. Франко: «Обі поеми мають спільне тло суспільне — демократизацію і руїну патріархального сімейного життя через солдатчину. Катерина - натура проста, палка, вразлива... ошукана москалем, відіпхнута... Наймичка — натура безмірно глибша, чуття у неї... сильне, високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».
І нарешті резюме великого письменника і вченого: «Змалювання такої постаті з такою вірністю і правдою, з такою чарівною простотою і натуральністю... належить до найбільших тріумфів правдивої штуки (мистецтва) і мусить уважатися за найкращий показ великої геніальності Шевченка».

Д/З: 1) вивчити уривок з «Причинни» напам’ять,

2) переписати порівняльну характеристику Катерини та Ганни в зошит з УЛ,

3) конспект «Жіноча доля у творчості Тараса Шевченка» вивчити,

4) зміст поем знати, підготуватись до літ. диктанту.

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!