Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ОСНОВНІ ПЕРІОДИ Я ЕТАПИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ 5 часть



При виконанні різноманітних усних і письмових вправ учні набувають практичних умінь і навичок: вони вчаться відрізняти текст від групи речень, не пов'яза­них між собою за змістом; встановлювати логічний зв'я­зок між частинами висловлювання; визначати тему тек­сту і добирати до нього заголовок; ділити текст на логіч­но завершені частини-абзаци; складати план тексту і відтворювати текст за планом; знаходити у тексті його композиційні елементи — зачин, основну частину, кінців­ку; визначати (по можливості) логічно наголошувані слова; відрізняти за стилістичними особливостями текст художній від ділового й розмовного (без вживання тер­мінів) ; оформляти деякі зразки текстів ділового мовлен­ня: лист, запрошення, оголошення, привітання, інструк­цію (до гри, нескладного трудового процесу); самостій­но (усно і письмово) складати тексти відповідно до си­туації спілкування.

Усі ці знання, уміння і навички формуються протя­гом чотирьох років навчання як на спеціально відведе­них уроках опрацювання теми «Текст» і уроках розвит­ку зв'язного мовлення, так і при роботі із зв'язним вис-


ловлюванням під час опрацювання інших тем програми на уроках мови і читання.

Формування уявлень про текст — не самоціль. Во­ни — основа для розвитку зв'язного мовлення школярів. Тексти, різні за будовою, за призначенням, за типами і стилями викладу, за жанрами, стають не тільки об'єк­том спостереження й аналізу, а й зразком для власних висловлювань. Наслідуючи їх, учні поступово вчаться користуватися у мовленні всіма лексичними і граматич­ними засобами мови, набувають умінь висловлювати свої думки послідовно, логічно, переконливо, робити вис­новки.

З самим терміном «текст» учні стикаються вже в бук­варний період, коли вчаться читати і переказувати тек­сти букваря. Діти практично засвоюють, що є окремі речення і є текст, тобто зв'язна розповідь, яка складає­ться з кількох речень,

Лінгвістичні уявлення про текст як зв'язне вислов­лювання формуються в учнів починаючи з 2 класу. На основі зіставлення мовного матеріалу учні насамперед засвоюють, що текст утворюється з речень, пов'язаних між собою за змістом. До тексту можна дібрати заголо­вок.

Наприклад, аналізуючи кілька окремих речень (Уч­ні вчаться у школі. На полі зацвіла гречка. Діти дуже люблять ходити в ліс), учні дійдуть висновку, що в кож? ному з них повідомляється про щось інше, отже, речення за змістом не пов'язані одне з одним.



Під час аналізу тексту (Піонери друзі, перші по­мічники й порадники жовтенят. Вони розповідають сво­їм молодшим товаришам про Володю Ульянова, про Батьківщину. У час дозвілля проводять з ними ігри, хо­дять разом в кіно, на прогулянки. За це люблять жовте­нята своїх старших товаришів) з'ясовується, що він складається з речень, об'єднаних спільним змістом. У кожному з них розповідається про те, хто такі піоне­ри і що вони роблять. Кожне наступне речення зв'язане з попереднім, і тому їх не можна довільно міняти місця­ми. Всі разом вони становлять одне ціле.

Щоб сформувати уявлення про текст, одноразових спостережень чи зіставлень недостатньо. Треба постійно працювати то з групою окремих речень, то з текстами, аналізувати їх, підводити учнів до самостійних виснов­ків.


Починаючи з 2 класу, учні вчаться в процесі аналізу визначати тему висловлювання (про що говориться в тексті?), з'ясовувати, яка його мета: про щось повідомити чи розказати, описати предмет чи висловити думку про щось. Від теми, мети, характеру викладу залежить кон­струювання різних типів мовлення — розповідь, опис, міркування.

Найчастіше для аналізу пропонуються розповідні тек­сти з елементами опису чи роздуму. Для закріплення пропонуються різноманітні вправи: розставити дані ре­чення в логічній послідовності; скласти 2—3 речення, по­в'язані між собою за змістом; скласти зв'язну розповідь про подію з власного життя (побачене, почуте, про зу­стріч) і т. п.

Учні мають також навчитися добирати заголовки до поданого тексту. Треба орієнтувати їх на те, що заголо­вок має відповідати темі і змістові тексту, бути стислим і виразним — складатися з одного або кількох слів. До­бирати заголовки варто колективно, зіставляючи запро­поновані дітьми варіанти.

Не менш важливим є уміння членувати текст на смислові частини — абзаци. Виробляється воно у процесі виконання різних вправ; 1) поділ нерозчленованого су­цільного тексту на частини відповідно до його змісту; 2) визначення підтеми кожної частини; 3) складання пла­ну тексту; 4) відтворення деформованого тексту з пере­ставленими абзацами; 5) відтворення змісту пропуще­ного в тексті абзаца (учні повинні помітити, що пору­шено логічний зв'язок між абзацами, що у змісті чогось не вистачає)':



Під час читання зв'язних текстів, виконання письмо­вих вправ слід постійно привертати увагу учнів до того, як і чому розчленовано текст на абзаци, як їх виділяти на письмі. Така робота формуватиме уміння відтворюва­ти прочитане або почуте за поданим або самостійно складеним планом, кожен пункт плану оформляти окре­мим абзацом, будувати власні зв'язні висловлювання з дотриманням послідовності викладу, у письмових робо­тах частини, що відповідають пунктам плану, виділяти в окремі абзаци.

Працюючи над текстом, учні мають засвоїти, що в ньому буває зачин, основна частина і кінцівка. Зачин — це початок тексту, у якому найчастіше стисло визначає­ться, про що буде йти мова, тема розповіді. Основна

4 725

І


       
   
 
 


частина — це найбільш поширена частина тексту, у якій розкривається весь зміст розповіді. Кінцівка — своєрід­ний висновок з усього сказаного.

Серед текстів, які пропонуються для читання, нерід­ко трапляються такі, в яких не можна чітко визначити складові елементи, бо вони не є самостійними вислов­люваннями, а уривками, частинами великого твору. Для аналізу структури краще добирати невеликі закінчені тексти розповідного характеру.

Наприклад, текст «За відвагу на пожежі» (з газети «Зірка»), в заголовку якого виражена тема розповіді, легко членується на частини:

Зачин:

День був звичайний. Друзі Ігор і Сашко гралися у дво­рі. Раптом Сашко помітив, що з вікна сусіднього будин­ку валив густий дим.

Основна частина: іКінцівка:

— Ігорю, горить! — гукнув товаришеві Сашко й помчав викликати пожежників. Тим часом Ігор, почувши дитя­чий плач, кинувся на допомогу і т. д.

За відвагу, виявлену при рятуванні дітей під час поже­жі, Ігоря нагороджено медаллю «За відвагу на пожежі».

Розповідь ведеться з певною метою — повідомити про достойну поведінку піонерів під час пожежі. Текст повчальний — він вчить інших бути чуйними, уважними і добрими, завжди готовими прийти на допомогу людям, які потрапили в біду.

Своєрідними є зачини і кінцівки у казках. У байках вони майже завжди повчальні. При читанні їх треба звертати на це увагу учнів.

Для усвідомлення зв'язності висловлювання важливо зрозуміти, як досягається ця зв'язність, які є для цього засоби у мові. Звичайно, учні початкових класів повною мірою осягнути цього не зможуть, але сформувати уяв­лення, закласти основу для розуміння мовних засобів, які об'єднують речення в єдине смислове ціле (текст),— обов'язок початкового навчання.

Так, у 3—4 класах учні засвоюють, що для зв'язку речень у тексті служать слова: вони можуть повторю­ватись і тим підсилювати думку; слова-синоніми й осо­бові займенники допомагають уникнути недоречних, зайвих повторень; є слова, що вказують на послідовність подій (типу — вчора, сьогодні, завтра; веснокі, влітку,


восени) чи розташування предметів (поблизу, спереду, справа). Це найбільш доступна інформація для розу­міння учнів початкових класів.

Тексти для аналізу треба добирати виразні і за зміс­том, і за засобами зв'язку.

Урок у 3 класі

Тема: Зв'язок між реченнями в тексті. Спостереження за різ­ними засобами зв'язку.

Мета: Закріпити уявлення учнів про засоби зв'язку між ре­ченнями у тексті. Поглибити знання про будову тексту: наявність у ньому зв'язаних за смислом частин — зачину, основної частини і кін­цівки. Розвивати у школярів логічне мислення.

Зміст уроку

I. Перевірка домашнього завдання.

II. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної ді­
яльності.

— Сьогодні ми продовжуватимемо працювати над текстом. Ви
навчитеся встановлювати зв'язки між реченнями у зв'язних вислов­
люваннях, визначати їх складові частини. Уміння, яких ви набудете,
допоможуть вам правильно будувати власні зв'язні висловлювання.

III. Закріплення уявлень учнів про засоби зв'язку між реченнями
у тексті.

1. Робота над текстом вправи.

а) Читання тексту. Ми знаєм: скрізь одним життям живуть радянські люди. І українець, і грузин, узбек і росіянин, і білорус, і вірменин, казах і молдаванин. Таджик, литовець і туркмен, киргиз, латиш з естонцем, сини всіх націй і племен, що є під нашим сонцем,— усі однакові сини єдиної Вітчизни. Немов одна сім'я вони, хоч мови в них і різні (Н. Забіла). б) Аналіз прочитаного тексту.

— Читаємо два перші рядки вірша. У них є слова «радянські
люди».— Хто вони — ці люди, що живуть одним життям? Читаємо
далі: «І українець, і грузин...» (далі за текстом). Отже, наступні ре­
чення з'ясовують, про кого саме йде мова у першому: радянські лю­
ди— і українець, і грузин і т. д.— усі сини єдиної Вітчизни — одна
сім'я вони ...Названі слова зв'язують речення між собою.

IV. Поглиблення знань про будову тексту. 1. Читання тексту.

4*


Лелеки

Весною на даху нашої хати поселилися лелеки,. Вони наносили сухого гілля, м'якої трави і вимостили собі розкішне гніздо.

Незабаром у птахів вивелось п'ятеро малят. Вони жадібно роз­кривали дзьобики і просили їсти. Батьки по черзі літали на болото і годували своїх дітей. Вони майже ніколи не відпочивали.

Молоді лелеки швидко навчилися літати. А восени лелеча сім'я полетіла у вирій.

2. Аналіз тексту.

— З яких частин складається текст?

— Прочитайте зачин. Перший абзац і є зачином. У ньому
повідомляється про поселення лелек.

— Прочитайте основну частину. Про що у ній розпові­
дається?

— Чим же закінчується розповідь? Зачитайте кінцівку
тексту.

— Чи є зв'язок між усіма трьома частинами тексту? Які слова
вказують на цей зв'язок?

Зв'язки між реченнями і абзацами тексту, починаючи від заго­ловка, найкраще показати на схемі:


— Складіть зв'язну розповідь про роботу школярів у шкільному саду. Використайте у ній названі вами слова для зв'язку між ре-

ченнями.

Запитання і завдання

1. Що таке текст?

2. Які уявлення про текст мають бути сформовані в учнів по­
чаткових класів?

3. Яких практичних умінь мають набути учні у процесі роботи

над текстом?

4. Яке має практичне значення уміння ділити текст на абзаци,
визначати у тексті зачин, основну частину і кінцівку?

5. Які є в мові засоби зв'язку між частинами тексту? Навіщо
знайомити з ними учнів початкових класів?

6. Доберіть самостійно текст, визначте у ньому засоби зв'язку
між реченнями.


Лелеки


лелеки вони у птахів батьки


п ятеро малят

вони

дітей

молоді лелеки

лелеча сім я


 


Схема допомагає дати відповідь на питання, про кого розповіда­ється у тексті «Лелеки». Учитель зверне увагу дітей, що у тексті розповідається про лелек, у кінці тексту їх називають «лелеча сім'я». Але говориться про лелек — батьків (лелеки вони у птахів батьки) і лелек — дітей (п'ятеро малят вони дітей молоді ле­леки). Чому ж вживаються різні слова для називання одних і тих самих лелек? Щоб не повторювати одні і ті самі слова. Без них не може існувати текст. Вони служать для зв'язку думок, для смисло­вого зв'язку речень.

— Коли ж відбувалася описана подія? Одним словом відповісти
на це запитання не можна. У тексті є три слова, які вказують, у якій
послідовності відбувалися події: весною незабаром восени.. Ці
слова також служать для зв'язку між абзацами.

3. Самостійна робота.

— Прочитайте текст «Гвардії Савочка».

— Про що в ньому розповідається?

— Зачитайте зачин, основну частину і кінцівку.

V. Підсумок уроку.

— З яккх частин може складатися текст?

— За допомогою чого пов'язуються речення у тексті?

— Які слова можна було б використати у розповіді про учнів?
(Учні школярі піонери жовтенята третьокласники, першо­
класники
вихованці та ін.).

VI. Завдання додому.


 


Розділ IV.


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!