Главная Обратная связь Поможем написать вашу работу!

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розгляд спорів за участю суб’єктів підприємницької діяльністю судами загальної юрисдикції



Правовий режим спеціальних (вільних) економічних зон

Спеціальна (вільна) економічна зона являє собою частину території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності та порядок застосування і дії законодавства України. На території спеціальної (вільної) економічної зони запроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяльності національних та іноземних юридичних і фізичних осіб. Метою створення спеціальних (вільних) економічних зон є залучення іноземних інвестицій та сприяння їм, активізація спільно
з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг, залучення і впровадження
нових технологій, ринкових методів господарювання, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України. Статус і територія спеціальної (вільної) економічної зони, а також строк, на який вона створюється, визначаються Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону для кожної
спеціальної (вільної) економічної зони.

 

Правові гарантії господарської діяльності

Захист як суспільних, так і приватних інтересів забезпечується державою

публічно-правовими засобами.Державні гарантії прав та інтересів господарюючих суб’єктів можнаподілити на загальні та майнові. Загальні полягають в тому, що держава гарантує суб’єктам господарювання, незалежно від обраних ними організаційно-правових форм господарювання та форм власності, однакові права та створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних та інших ресурсів. Майнові гарантії підприємств та інших суб’єктів господарювання полягають в тому, що держава шляхом прийняття відповідного законодавства гарантує недоторканість їх майна та забезпечує захист прав власності. Майново-правові способи спрямовані на захист від безпосереднього неправомірного впливу будь-яких інших осіб. Одним із них є витребування майна з чужого незаконного володіння (виндикація). Державні органи несуть майнову відповідальність за збитки, завдані їх неправомірним втручанням у здійснення власником правомочностей поволодінню, користуванню та розпорядженню майном.



Способи захисту прав та інтересів суб’єктів підприємницької діяльності

Господарські права та інтереси суб’єктів господарської діяльності відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України захи­щаються такими способами:

– визнання наявності або відсутності прав суб’єктів гос­подарювання;

– визнання повністю чи частково недійсними актів органів державної влади та місцевого самоврядування;

– відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб’єктів господарювання;

– припиненням дій, що порушують права або створюють за­грозу їх порушення;

– присудження до виконання обов’язку в натурі;

– відшкодування збитків;

– застосування штрафних, оперативно-господарських та ад­міністративно-господарських санкцій;

– встановлення, зміною чи припиненням господарських правовідносин.

У випадку невиконання рішення господарського суду на ви­нуватця накладається штраф в розмірі вартості відповідних зобо­в’язань. При невиконанні рішення чи постанови господарський суд знімає з винуватця штраф у подвійному розмірі. Штрафні санкції можуть у такому випадку відноситись на конкретних відповідальних осіб.



У господарських стосунках між підприємствами, організа­ціями та установами, міжнародними об’єднаннями організацій України застосування заходів з судового врегулювання госпо­дарських спорів є обов’язковою необхідністю звернення до гос­подарського суду. Справи за заявами прокурора порушуються в господарському суді в інтересах держави і суб’єктів господарюван­ня незалежно від прийняття сторонами заходів досудового врегу­лювання

Розгляд спорів за участю суб’єктів підприємницької діяльністю судами загальної юрисдикції

Основним способом захисту прав та інтересів громадян, підприємців, підприємств є судовий захист, який здійснюється від імені держави. Правосуддя в господарських відносинах здійснюється господарськими судами. Порядок розгляду справ та інші питання судової процедур визначаються у ГПК України. Господарський суд, здійснюючи правосуддя, повинен забезпечити повний, об’єктивний та всебічний розвиток справи, при цьому підприємству або підприємцю як стороні у спорі надані відповідні процесуальні права та покладені процесуальні обов’язки, передбачені статтею 22 ГПК. Надійний захист прав та охоронюваних законом інтересів господарюючих суб’єктів забезпечує встановлений законодавством порядок перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку, в ході яких перевіряється законність та обґрунтованість прийнятих господарськими судами попередніх інстанцій рішень, ухвал та постанов.


Просмотров 497

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!