Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Стаття 5. Основні критерії оцінки діяльності міліції



Основними критеріями оцінки діяльності міліції є:

громадська думка щодо повноти та якості виконання міліцією своїх завдань;

стан криміногенної ситуації в державі, окремих її регіонах, які визначаються на основі статистичних показників, що містяться в державних та відомчих формах статистичної звітності.

РОЗДІЛ ІІ

ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ МІЛІЦІЇ

Стаття 6. Дотримання прав і свобод фізичних та юридичних осіб

1. Міліція здійснює свою діяльність на підставі дотримання прав та свобод фізичних осіб, їхніх законних інтересів, поваги до їхньої гідності.

2. Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

3. Обмеження прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, а також прав і законних інтересів громадських організацій та об’єднань, підприємств, установ та організацій, їхніх філій, посадових осіб можливе тільки на підставах та у порядку, передбаченому законом, за умови, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на міліцію обов'язки, та з обов’язковим поясненням з цього приводу.

4. Діяльність міліції, що обмежує права та свободи фізичних осіб, негайно припиняється, якщо досягнута законна ціль або з’ясувалося, що вона не повинна бути досягнута таким чином.

5. Працівник міліції не має права застосовувати тортури, насильство, нелюдське або таке, що ображає гідність, поводження або покарання.

6. Працівник міліції не повинен заохочувати та здійснювати будь-які дії, котрими людині спричиняється біль, фізичне або моральне страждання з метою отримання від неї відомостей або визнання винуватості її або іншої особи за дії, у скоєнні яких вони підозрюються.

7. Міліція не має права збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про особисте життя особи без її згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

8. Міліція забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) право захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештованих (взятих під варту) осіб.

9. Міліція негайно, але не пізніше як через дві години після затримання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявлення усної або письмової вимоги – захиснику, а також адміністрації за місцем роботи чи навчання.



10. У разі необхідності міліція вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.

12. У разі заявлення затриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення захисника, працівники міліції не мають права вимагати від них надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Про заявлення вимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний запис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.

13. Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:

- повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати такі дії у суді;

- надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді – роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештованих (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі права здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;



- забезпечується можливість з моменту затримання або арешту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

 

Стаття 7. Законність

1. Міліція здійснює свою діяльність на території України у відповідності з Конституцією України, міжнародними правовими нормами та договорами, ратифікованими у встановленому порядку, законами, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ.

2. Застосування працівником міліції заходів державного примусу для реалізації обов’язків та прав міліції припустимо тільки у випадках та у порядку, передбаченому законом.

3. Працівник міліції не може у виправдання незаконних дій або бездіяльності посилатися на інтереси служби, економічну та соціальну доцільність, вимоги вищих посадових осіб або інші будь-які обставини та мотиви. Ніякі виняткові обставини або вказівки посадових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції.

Стаття 8. Неупередженість

1. Міліція виконує свої завдання неупереджено.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції має виявляти високу культуру і тактовність.

2. Працівник міліції під час виконання своїх службових обов’язків не може бути пов'язаний рішеннями політичних партій, громадських та релігійних об’єднань.

3. Працівник міліції під час виконання службових обов’язків, а також під час позаслужбових відносин має утримуватися від будь-яких дій, які можуть принизити його гідність, викликати сумніви у його неупередженості або підірвати авторитет міліції.

4. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!