![]() Дисциплины:
Архитектура (936) |
Обґрунтуйте основні принципи дистанційної освіти та навчання
Дистанційне навчання (ДН) − сукупність інформаційних і педагогічних технологій цілеспрямовано організованого процесу синхронної та асинхронної інтерактивної взаємодії викладачів і студентів між собою і з засобами навчання, інваріантного до їхнього розташування в просторі і часі, що реалізується в специфічній дидактичній системі. Дистанційна освіта − освіта, реалізована за допомогою дистанційного навчання. До основних принципів СДН відносяться: Гнучкість. Студенти займаються в зручний для себе час, у зручному місці і в зручному темпі. Кожний може вчиться стільки, скільки йому особисто необхідно для освоєння курсу дисципліни та одержання необхідних знань по обраних дисциплінах. Важливим показником "гнучкості" є некритичність освітнього процесу ДН до відстані, тимчасовому графіку реалізації навчального процесу і конкретній освітній установі. В ідеалі остання вимога полягає в необхідності створення інформаційних віддалених розподілених мереж знань для ДН, що дозволяють студентам досить просто коректувати чи доповнювати свою освітню програму в необхідному напрямку при відсутності відповідних послуг у вузі, де він вчиться. При цьому необхідно зберегти інформаційну інваріантність освіти, що забезпечує можливість переходу з вузу у вуз на навчання по близьких чи інших напрямках. Відкритість навчання. Принцип відкритості виражається в «м'якості» обмежень за віком, початковому освітньому цензу, вступних контрольних заходів для можливості навчання в освітній установі у вигляді співбесід, іспитів, тестування і т.д. Це не знижує якість навчання, але вимагає додаткових зусиль з боку освітніх установ ДН при подальшому індивідуальному навчанні прийнятого студента. Паралельність. Навчання може проводитися при сполученні основної професійної діяльності з навчанням, тобто "без відриву від основної роботи". Дальнодія. Відстань від місця перебування студента до освітньої установи (за умови якісної роботи зв'язку) не є перешкодою для ефективного освітнього процесу. Асинхронність. Має на увазі той факт, що в процесі навчання вчитель і учень працюють по зручному для кожного графіку. Комплексність. Забезпечує безперервність довузівського, вузівського і післявузівского навчання. Масовість. Кількість студентів не є критичним параметром. Доступність. Передбачає низьку вартість навчання, навчання за місцем проживання, відкритий доступ до засобів інформаційних технологій, субсидії і пільги по навчанню; Рентабельність. Під цим мається на увазі економічна ефективність ДН. Ефективне використання навчальних посібників, площ, транспортних засобів, консервативне та уніфіковане представлення навчальної інформації і мультідоступ до неї (на базі формування сервера) знижує витрати на підготовку висококваліфікованих фахівців. Соціальність. ДН деякою мірою знімає соціальну напруженість, забезпечуючи рівну можливість одержання освіти незалежно від місця проживання і матеріальних умов. Інтернаціональність. ДН забезпечує зручну можливість експорту та імпорту освітніх послуг. Принцип стартових знань. Припускає наявність деяких стартових знань у студентів (початковий рівень підготовки потенційних споживачів освітніх послуг при ДН) і апаратно-технічне забезпечення. Індивідуалізація. Забезпечує можливість складання індивідуального плану навчання з урахуванням вихідного рівня підготовки студента, коректувати попередню підготовку споживача освітніх послуг з метою заповнення відсутніх початкових знань і умінь, що дозволяють успішно проходити навчання в СДН, а також коректувати освітню траєкторію за результатами поточного контролю. Модульність. В основу програм ДН закладається модульний принцип. Кожна окрема дисципліна (навчальний курс) яка освоєна студентом, адекватна по змісту визначеної предметної області. Це дозволяє з набору незалежних навчальних курсів формувати навчальний план, що відповідає індивідуальним чи груповим потребам. Інтерактивність. Особливість цього принципу в СДН полягає в тому, що він відображає закономірність не тільки контактів студентів з викладачами, опосередкованих засобами ІТ, але і студентів між собою. Досвід показує, що в процесі ДН інтенсивність обміну інформацією між студентами більше, ніж між студентом і викладачем. Принцип педагогічної доцільності застосування інформаційних технологій.Принцип є керівним педагогічним принципом і вимагає педагогічної оцінки кожного кроку проектування, створення й організації СДН. У СДН використовуються всі види інформаційних технологій, але переважно нові інформаційні технології, засобами яких є комп'ютери, комп'ютерні мережі, мультімедіа системи і т.д. Засоби ІТ у СДН впливають на усі компоненти системи навчання: мети, зміст, методи й організаційні форми навчання і засоби навчання. Усе це дозволяє ставити і вирішувати значно більш складні і надзвичайно актуальні задачі педагогіки, задачі розвитку людини, її інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного, критичного мислення, самостійності в отриманні знань, роботі з різними джерелами інформації. У зв'язку з цим гостро постає запитання про психолого-педагогічні дослідження проблем застосування засобів НІТ в освітньому процесі в ДН. Нова роль викладача. Дистанційне навчання розширює та оновлює роль викладача, що є координатором процесу самостійного навчання. Він повинен поступово удосконалити пізнавальний процес, постійно удосконалювати наданий курс з урахуванням нових відкриттів, надходжень, отриманих зауважень і побажань студентів, підвищувати їхню творчу активність відповідно до нововведень. Принцип ідентифікації. Полягає в необхідності контролю самостійності навчання, тому що при ДН надається більше можливості для фальсифікації навчання, ніж, наприклад, при очній формі. Ідентифікація студентів є частиною загальних заходів щодо безпеки. Контроль самостійності при виконанні тестів, рефератів і інших контрольних заходів може досягатися, крім очного контакту, за допомогою різних технічних засобів. Розглянутіпринципи не претендують на абсолютну завершеність, навпаки, вони припускають подальший розвиток методології ДН.
|