Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Розрахункові тепловтрати опалюваного будинку



Методичні рекомендації

 

до практичних занять з курсу

"Опалення" на тему:

"Розрахункова теплова потужність

систем водяного опалення"

 

для студентів спеціальності 7.092108

"Теплогазопостачання і вентиляція"

 

Затверджено

на засіданні кафедри

теплогазопостачання

і вентиляції

Протокол № 7 від 12.01.98р.

 

 

Київ КДТУБА 1998

Методичні рекомендації до практичних занять з курсу "Опалення" на тему: "Розрахункова теплова потужність систем водяного опалення" для студентів спеціальності 7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція" /Укл. Є.С.Зайченко. - К.: КДТУБА, 1998. - 26 с.

 

 

Укладач Є.С. Зайченко

 

Відповідальний за випуск А.Я.Ткачук, канд. техн. наук, професор

 

Рецензент В.О. Потапов, канд. техн. наук, процесор

 

І. РОЗРАХУНКОВА ТЕПЛОВА ПОТУЖНІСТЬ СИСТЕМ ВОДЯНОГО ОПАЛЕННЯ ДЛЯ БУДИНКІВ РІЗНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

З 1996 року в Україні введені нові правила розрахунку теплової потужності систем опалення [І]. У відповідності з цими правилами розрахункову теплову потужність, Вт, системи опалення визначають за формулою

, (1)

де Q1 – розрахункові тепловитрати опалюваного будинку, Вт; b1 – коефіцієнт урахування додаткового теплового потоку прийнятих до установки опалювальних приладів, який виникає внаслідок округлення їх поверхні нагріву понад розрахункову величину; b2 – коефіцієнт урахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами, розташованими у зовнішніх огороджень; Q2 – втрати теплоти, Вт, трубопроводами, що прокладаються в неопалюваних приміщеннях; Q3 – тепловий потік, Вт, що регулярно надходить від електричних приладів, освітлення, технологічного обладнання, комунікацій, матеріалів, нагрітих поверхонь та людей, котрий слід враховувати в цілому на систему опалення будинку.

Нижче наведені рекомендації по визначенню величин, що входять у формулу (1) .

Розрахункові тепловтрати опалюваного будинку



Розрахункові теплові втрати Q1, Вт, опалюваного будинку слід обчислювати за формулою

, (2)

де Qог – тепловтрати через огороджуючі конструкції опалюваного-будинку, Вт; Qв – тепловтрати на нагрівання вентиляційного повітря, Вт.

1.1.1. Тепловтрати через огороджуючі конструкції будинку

Тепловтрати через огороджуючі конструкції складаються з основних Qо та додаткових Qд тепловтрат і обчислюються з округ­ленням до 10 Вт за формулою

, (3)

де Σβ – сума додаткових тепловтрат, виражених вчастках від ос­новних тепловтрат.

Основні тепловтрати через огороджуючі конструкції приміщен­ня визначають підсумовуванням тепловтрат через окремі огороджуючі конструкції, обчислених за формулою

, (4)

де А – розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2; Rзаг -опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м2∙°С/Вт; k – коефіцієнт теплопередачі огороджуючої конструкції, Вт/(м2∙°С); tp – розрахункова температура повітря, °С, в приміщенні з урахуванням її підвищення по висоті для приміщень заввишки більше 4 м; text –розрахункова температура зовнішнього повітря (середня температура повітря найхолоднішої п’ятиденки tзовн5 при обчисленні тепловтрат через зовнішні огородження або температура більш холодного приміщення при обчисленні тепловтрат через внутрішні ого­родження), °С; п – коефіцієнт, що враховує полонення зовнішньої поверхні огородження стосовне до зовнішнього повітря, приймається за табл. 3* (2).



Тепловтрати через внутрішні огородження суміжних приміщень враховують при різниці розрахункових температур повітря в цих при­міщеннях більше 3°С.

Додаткові тепловтрати Σβ через огородження в частках від основних тепловтрат згідно з вимогами (1) приймають у таких роз­мірах:

а) для зовнішніх вертикальних і наклонних огороджень, орієн­тованих за напрямками, звідки в січні віє вітер із швидкістю, що перевищує 4,5 м/с з повторюваністю не менше 15%, за даними (3)

β = 0,05 при швидкості вітру до 5 м/с;

β = 0,1 при швидкості вітру 5 м/с і більше;

б) для зовнішніх вертикальних і наклонних огороджень будинків з числом поверхів 9...15

β = 0,1 - на першому та другому поверхах;

β = 0,05 - в третьому поверсі;

в) для зовнішніх вертикальних і наклонних огороджень будинків з числом поверхів 16 і більше

β = 0,2 - на першому та другому поверхах;

β = 0,15 - на третьому поверсі;

β = 0,1 - на четвертому поверсі.

Замість вищевказаних величин β на практичних заняттях, з курсовому та дипломному проектуванні додаткові тепловтрати β че­рез огородження в частках від основних тепловтрат дозволяється приймати згідно з вимогами (4) у таких розмірах:

в приміщеннях будь-якого призначення через зовнішні вертикальні та наклонні (вертикальна проекція) стіни, двері та вікна, звернені на північ, схід, північний схід і північний захід – в розмірі β = 0,1, на південний схід і захід - в розмірі β = 0,05;

в громадських, адміністративно-побутових і виробничих приміщен­нях при наявності двох зовнішніх стін і більше - β = 0,15, якщо одне із огороджень звернено на північ, схід, північний схід і пів­нічний захід, і β = 0,1 - в інших випадках.

1.1.2. Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря

Втрати теплоти Qв, Вт, розраховують для кожного опалюваного приміщення, що має одне або більшу кількість вікон чи балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення підігріву зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну в годину, за формулою

, (5)

де 0,28 – коефіцієнт переводу з кДж/год у Вт; Сп ≈ 1 кДж/(кг∙°С) – питома теплоємність повітря; ρвн – густина внутрішнього повітря, кг/м3; Ап - площа підлоги приміщення, м2; hп – висота приміщен­ня, м; Kв = 1 - кратність повітрообміну в приміщенні, год-1; tвн розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення, °С; tзовн5 – температура найхолоднішої п’ятиденки, °С; KЗ.П – коефіцієнт урахування впливу зустрічного теплового потоку в конст­рукціях, який дорівнює 0,7 для приміщень з вікнами у потрійних рамах, 0,8 – для вікон і балконних дверей з роздільними рамами та 1 – для одинарних вікон і балконних дверей у спарених рамах.

Густину внутрішнього повітря, кг/м3, слід визначати за формулою

. (6)

Приміщення, в яких об’єм витяжки перевищує однократний повітрообмін, повинні, як правило, проектуватись з припливною венти­ляцією підігрітим повітрям.

При обґрунтуванні допускається забезпечувати підігрів зов­нішнього повітря опалювальними приладами в окремих приміщеннях при об’ємі витяжки не більше двократного повітрообміну.

В приміщеннях, для яких встановлено об’єм витяжки менше однократного повітрообміну, величину Qв слід розраховувати за форму­лою (5) , підставляючи в неї прийняту кратність повітрообміну Kв.

Втрати теплоти Qв на нагрівання зовнішнього повітря, що над­ходить у вхідні вестибюлі (холи) та сходові клітки будинків через зовнішні двері при їх відчиненні і відсутності повітряно-теплових завіс, слід розраховувати за формулою

, (7)

де H – висота будинку (від рівня землі до оголовка витяжної шахти), м; р – кількість людей, що знаходяться в будинку (у курсовому проекті "Опалення житлового будинку" рекомендується визна­чати величину р із розрахунку 13 м2житлової площі на людину); Ввкоефіцієнт, що враховує кількість вхідних тамбурів і прий­мається Вв = 1 при одному тамбурі (двох дверях), Вв = 0,6 – при двох тамбурах (трьох дверях).

Втрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, що надхо­дить через двері опалюваних на задимлюваних сходових кліток із поверховими виходами на лоджії слід обчислювати за формулою (7) при р = 0, приймаючи для кожного поверху значення Н, котре дорівнює відстані від середини двері поверху, який розраховується, до перекриття сходової клітки будинку.

При розрахунку тепловтрат вхідних вестибюлей, сходових клі­ток і цехів із повітряно-тепловими завісами, приміщень, обладна­них постійно діючою протягом робочого часу припливною вентиляцією з підпором повітря, а також при розрахунку тепловтрат через літні та запасні зовнішні двері й ворота величину Qв враховувати не слід.

Тепловтрата на нагрівання повітря, що уривається через зовнішні ворота, не обладнані повітряно-тепловими завісами, слід обчислювати з урахуванням швидкості повітря та час відчинення воріт.

В (1) вказано, що розрахунок тепловтрат на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через нещільності огороджую­чих конструкцій, виконувати не потрібно. Але аналіз формул (5) і (7) показує, що саме за цими формулами визначаються тепловтрата на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через не­щільності огороджуючих конструкцій будинків.

1.2. Коефіцієнт В1

Згідно із вимогами п.3.47 (1) при розрахунку опалювальних приладів тепловий потік опалювального приладу не повинен бути мен­шим за розрахунковий. Тому, як правило, фактичний тепловий потік прийнятого до установки опалювального приладу вище потрібного, що саме враховується коефіцієнтом В1 у формулі (1). Величину кое­фіцієнта В1 приймають в залежності від номінального теплового потоку мінімального типорозміру та типорозмірного кроку номіналь­ного теплового потоку за табл.1.

Таблиця 1

Коефіцієнт В1

Типорозмір-ний крок приладу, кВт Коефіцієнт В1 при номінальному тепловому потоці, кВт, мінімальному типорозміру опалювального приладу
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7
0,10 1,02 1,02 1,03 1,04 1,07 1,10 1,13
0,12 1,03 1,03 1,04 1,05 1,07 1,10 1,13
0,15 1,04 1,04 1,04 1,06 1,08 1,10 1,13
0,20 1,06 1,06 1,06 1,07 1,09 1,11 1,13
0,25 1,07 1,07 1,07 1,08 1,09 1,12 1,14
0,30 1,09 1,09 1,09 1,09 1,11 1,12 1,14

1.3. Коефіцієнт В2

Коефіцієнт В2у формулі (1) ураховує додаткові тепловтрати в будинку, що виникають в так званих "зарадіаторних ділянках" при установці опалювальних приладів у зовнішніх огороджень. Зна­чення коефіцієнта В2 наведені в табл.2.

Таблиця 2

Коефіцієнт В2


Просмотров 575

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2021 год. Все права принадлежат их авторам!