Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Філософія права Б.Кістяківського. Основні правові ідеї в творчості мислителя



При аналізі філософської та соціально-політичної думки в Україні кінця XIX — початку XX ст. слід зупинитися на аналізі поглядів тих мислителів, голоси яких не були почуті. До них, безумовно, належить український юрист, публіцист, соціолог, теоретик правової держави та філософії права Б. Кістяківський.

Його називають родоначальником марксизму в Україні, проте його ставлення до марксизму було неортодоксальним. Він вважав, що марксизм цінний не як система матеріалістичної метафізики, світогляд чи як теорія історії, а як набір методологічних засад соціальних наук, встановлених не завжди чітко, однак таких, що заслуговують на увагу.

На думку Б. Кістяківського, права людини "природні", оскільки вони дополітичні, довічно властиві людям, людським істотам, а не членам тієї чи іншої соціально-політичної системи. їх потрібно обороняти насамперед за допомогою приватного і суспільного права, де закон вище від політичної і державної влади, а його завданням є підпорядкування економіки і політики в ім'я ліберальних цінностей, які ставлять наріжним каменем вищу значимість конкретних людей, людських особистостей.

Невід'ємною частиною теорії прав людини Б. Кістяківського є концепція правової держави, згідно з якою держава є правовою організацією, що володіє всією повнотою власної, самостійної і не позиченої ні від кого влади. Всі цивілізовані людства живуть в державних спільнотах, де людина і держава — це два поняття, що взаємно доповнюються, внаслідок чого цивілізована людина навіть не мислиться без держави. Б. Кістяківський вважав справжнім завданням держави та її істинною метою здійснення солідарних інтересів людей. Держава, сприяючи зростанню солідарності між людьми, звеличує людину, робить її благородною, дає можливості розвивати кращі сторони людської природи, здійснювати ідеальні цілі, те, що потрібне, дороге і цінне всім людям. Саме в цьому полягає, з його точки зору, роль і призначення держави, її дійсна сутність та ідеальна природа.

Б. Кістяківський, аналізуючи сутність правової держави, вимагав розрізняти вимогу суверенітету або верховенства народу і "самодержавства народу", чіткого з'ясування змісту цих категорій, оскільки останнє часто уявляється як повна необмеженість влади верховної народу, що рівнозначно автократії, або самовладдя народу, застерігаючи, що деспотизм народу може бути страшнішим за деспотизм окремої особи. Ідеї необмеженості народовладдя він протиставляв принцип народності, суверенітету, згідно з яким державна влада в правовій державі пов'язана з народом, який бере участь в організації державної влади і створенні державних закладів, головним з яких є народне представництво як співучасник державної влади через вибори на основі всезагального і рівного виборчого права. Тільки при підтримці та участі народу, опорі на нього державна влада в правовій державі залишається владою, зберігає своє власне і самостійне значення, створює певну єдність себе і народу.



Єдність держави з народом завжди є метою і основним прагненням будь-якої народної влади, правової держави. Б. Кістяківський закликав до підвищення рівня правосвідомості серед народу, посилення почуття відповідальності, поваги до закону, своїх та чужих прав, посилення суспільної й національної солідарності, визнання важливості загальнодержавних і загальнолюдських інтересів, що є особливо актуальним для нашого часу.

Пов'язуючи становлення правової держави з класовою боротьбою, можливістю бідних класів брати участь у державному житті, впливати на нього, Б. Кістяківський водночас зазначав, що наявність у сучасному суспільстві, правовій державі панівних і підпорядкованих (Навіть пригноблених) соціальних елементів не дає змоги досягти повної єдності державної влади з народом. Така єдність (як цільна соціальна організація) можлива в державі майбутнього, в народній або соціалістичній державі. Соціалістичну державу він розглядав як ідеал, а не факт дійсності.



Головним завданням соціалістичної держави Б. Кістяківський вбачав заміну анархії суспільства капіталістичного виробництва організованим виробництвом, наголошуючи, що більшість закладів соціалістичної держави будуть створені за аналогією із закладами правової держави, а організованість та усунення анархії в суспільному господарстві будуть досягнуті такими самими засобами, якими досягається організація і побудова закладів в правовому, економічному та політичному житті в правових державах. До них він відносив послідовний розвиток і розширення суб'єктивного публічного права, участі народу в законодавстві та управлінні країною, де до категорії суб'єктивного публічного права приєднується загальне право на гідність людського існування, розвиток власних державних закладів у бік подальшої демократизації із паралельним створенням нових закладів, які б регулювали та організовували побут соціалістичної держави. Соціалістичний ідеал готується правовою державою і над його здійсненням потрібно багато і вперто працювати як теоретично, так. і практично в рамках правової держави при пануванні повної свободи та демократичних закладів.


Просмотров 426

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!