Соціальна структура суспільства

Соціальна структура суспільства — це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою соціальних груп, спільностей та інститутів, пов'язаних між собою відносно сталими відносинами.

Соціальна група – відносно стала спільнота людей, яка склалась історично, відрізняється роллю і місцем у системі соціальних звязків суспільства

Види соціальних груп: за віком, за місцем проживання, за професією, національністю, релігією, політичними інтересами.

Структура соціальних груп:

· Люди

· Установи

· Регулююча установа

Соціальні інститути – певні утворення, основним призначенням яких є регулювання суспільного життя (інститут сімї, політики, виховання, тощо). Вони склались історично і забезпечують виконання життєво важливих для суспільства функцій. Включають сукупність норм, ролей, взірців поведінки, систему контролю.

Складність побудови соціальної структури полягає в тому, що у суспільстві є відносини соціальної рівності і нерівності. Типовий приклад — пересічний службовець чи студент прирівнюються законом України за своїми конституційними правами до Президента України, адже Конституція нашої держави передбачає рівність громадян. Разом з тим, абсолютно зрозуміло, що за правами і пільгами ці категорії громадян значно відрізняються між собою

Соціологія молоді.

Соціологія молоді- галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та позасімейної соціалізації, засвоєння норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу. Цей процес виявляється у специфічно молодіжних формах поведінки й свідомості, в поняттях молодіжної субкультури, моди, музики, мови тощо. Активна роль молоді в процесі соціалізації зумовлена тим, що вона не лише копіює усталені взірці адаптивної поведінки і взаємодії, але й вносить у них новий зміст залежно від умов життя, що швидко змінюються.

Функціями соціології молоді є:

— методологічна — забезпечує розробку наукових засад для сучасної соціологічної молодіжної концепції та формування на цій основі сильної державної молодіжної політики;

— теоретико-пізнавальна — полягає у виробленні специфічного понятійно-категоріального апарату, дослідженні сутнісної характеристики молоді як особливої соціально-демографічної спільноти;

— прогностична — виявляє себе у дослідженні актуальних економічних, правових та соціальних проблем молоді, виробленні коротко- і довгострокових прогнозів їх розвитку;

— практична — пов'язана з виробленням сучасних методик комплексного вивчення молодіжних проблем, встановленням ефективних механізмів, забезпеченням тісного зв'язку дослідницьких інститутів, лабораторій з державними і громадськими структурами, що працюють з молоддю;

— управлінська — реалізується через науково обґрунтовані методи та форми діяльності державних, громадських установ щодо регулювання соціальних процесів у молодіжному середовищі.

Молодь – це соціально-демографічна група, котра переживає становлення соціальної зрілості, входження у світ дорослих, адаптацію його й майбутнього її відновлення.

Якщо у 1993 р. у Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" в ньому було зафіксовано, що поняття молоді охоплює громадян країни віком від 15 до 28 років, то у 2004 р. у новій редакції цього Закону знаходимо таке визначення: "Молодь, молоді громадяни - громадяни України віком від 14 до 35 років".

Закон України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” за 2004 рік У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: молодь, молоді громадяни – громадяни України віком від 14 до 35 років