Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Обставини, які зумовлюють соціальну мобільність



  1. Структурні зрушення в економіці.
  2. Зміни характеру і змісту розподілу суспільної праці.
  3. Послаблене закріплення працівників за соціальними і економічно-нерівноцінними видами діяльності.

Умови, що сприяють соціальній мобільності

  1. Соціальне походження.
  2. Фінансові можливості.
  3. Наявність престижних позицій.
  4. Освіта.

 

Види соціальної мобільності.

ДИВ. 28

Особистість в системі соціальних зв’язків.

Людина - біологічний індивід, найвищий ступінь живих організмів на землі. Як жива істота людина підпорядковується основним біологічним та фізіологічним законам, як соціальне законам розвитку суспільства.

Індивід – конкретна окрема людина з усіма її психологічними, психічними, моральними характеристиками.

Соціологію цікавить людина як соціальна істота, як продукт і суб'єкт істотних процесів, як вираження суспільних відносин. Все це виражається в понятті особистість. Таким чином, особистість - це характеристика соціального в людині.

Особистість – стійкий комплекс якостей, властивостей, набутих під впливом відповідної культури суспільства і конкретних соціальних груп до яких ця особистість належить, до життєдіяльності яких включена.

Основні принципи аналізу особистості:

1) кожна людина є індивідом, але не кожен - особистістю; особистістю не народжуються, особистістю стають;

2) особистість - конкретне вираження сутності людини і водночас вираз соціально значущих рис даного суспільства, його культури;

3) входження особистості в суспільство відбувається через входження її в різні соціальні спільності, які є основним шляхом з'єднання суспільства і людини.

 

Соціалізація особистості

Соціалізація – це процес формування та розвитку в людині її соціальної природи.

Соціалізаціяце процес засвоєння індивідом протягом життя соціальних норм і культурних цінностей того суспільства, до якого він належить. Завдяки процесам соціалізації формується й розвивається особистість.

У результаті соціалізації людина здобуває якості, які дозволяють їй діяти в певних умовах місця й часу. Соціалізація є активним двостороннім процесом, тобто людина не просто пасивно здобуває певні риси, але й впливає на навколишнє середовище.



Особливістю соціологічного вивчення процесів соціалізації є увага до ролі в них соціальних інститутів і організацій суспільства.

Як основні інститути соціалізації, які справляють основний формуючий вплив на становлення особистості у певні життєві періоди, звичайно виокремлюють інститут сім’ї, інститут виховання, інститут освіти, інститут здоров’я тощо.

Особистість - це результат соціального становлення індивіда шляхом подолання труднощів та накопичення життєвого досвіду. Вроджена геніальність автоматично не гарантує того, що людина стане великою особистістю. Вирішальну роль відіграє соціальне середовище, в яку потрапляє людина після народження. Особистість - це єдність індивідуальних здібностей і виконуваних соціальних функцій людини, особливу якість, що набувається індивідом завдяки суспільним відносинам. Отже, між розвитком особистості і суспільством існує пряма залежність.

 

Соціальні статуси.

Соціальний статус — це положення соціального суб'єкта в суспільстві, що передбачає для нього певні специфічні права і обов'язки, правила поведінки.

 

Суб'єктами соціальних статусів можуть бути окремий індивід або соціальна група, звідти статус буває індивідуальний (батько або матір конкретної дитини) або груповий (батьки взагалі).



Види статусів:Запропонований – визначається походженням, місцем народження, обставинами
Приклад: дитина, що проживає у неповній сім’і має статус сироти, на відміну від дитини, що проживає у повній сім’ї. Набутий – визначається зусиллями самої людини. Приклад: різний соціальний статус президента країни та лікаря.

Соціальні статуси є необхідними елементами соціальної структури суспільства, що відбивають сутність її побудови. Соціальні відносини в межах соціальної структури зумовлюються виконанням соціальними суб'єктами їхніх ролей.

 

Соціальні ролі.

Соціальна роль- відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки людей залежно від їх статусу або позиції в суспільстві, в системі міжособистісних відносин. Засвоєння соціальних ролей - це важлива складова процесу соціалізації особистості, обов' язкова умова вростання в суспільство людей собі подібних. Засвоюючи соціальні ролі, людина засвоює соціальні стандарти поведінки, вчиться оцінювати себе збоку та здійснювати самоконтроль.

Соціальна роль - це сукупність вимог суспільства до людей, що займають певні соціальні позиції. Це вимоги у вигляді настанов, бажань, очікувань певної поведінки, що регламентується у конкретних соціальних нормах. Соціальна роль визначається, головним чином, існуючими очікуваннями інших людей відносно позицій, а не їх власними індивідуальними характеристиками. Наприклад, соціальна роль президента - керувати країною, а лікаря - лікувати людей. Коли поведінка соціального суб'єкта не виходить за рамки прав і обов'язків, які для нього надає той чи інший статус, то така поведінка має право називатися соціальною роллю, що її виконує цей соціальний суб'єкт.

 

Структура соціальної ролі включає:

♦ по-перше, об'єктивну основу ролі (соціальний зміст, каркас та типові форми рольової поведінки);

♦ по-друге, суб'єктивний стиль виконання ролі (її образ, рольовий ідеал, рольовий автопортрет, ставлення до себе як до виконавця).

 


Просмотров 516

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!