Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Методика роботи з папером та картоном на уроках трудового навчання в початковій школі



Практичні методи

На уроках трудового виховання та художньої праці в початкових класах поряд із політехнічними знаннями учні оволодівають загально трудовими політехнічними уміннями і навичками.

Під умінням розуміють здатність людини до свідомого виконання даної дії, набуття на основі знань елементарного досвіду. Знання виступають теоретичною основою дій, що виконуються. У правильному виконанні дій відіграє роль як особистий досвід учнів, так і сприймання ними чужого досвіду. Для формування умінь необхідно провести самими учнями виконання навчальних дій. При пробному виконанні дії чужий довід поступово стає надбанням особистого досвіду учнів, елементарні уміння поступово об'єднуються в більш складні уміння, багато з них перетворюються у навички.

Навички - автоматизований компонент діяльності, вироблений у процесі вправ. Це автоматизовані елементарні уміння, які, дякуючи тренуванню, одержать швидкість і точність виконання. В початкових класах практичні вміння і навички формуються в процесі виконання учнями певних трудових завдань, практичних робіт, внаслідок багаторазового повторення цілеспрямованих дій, тобто внаслідок виконання вправ. До вправ, як методу навчання, ставиться ряд дидактичних вимог:

• вправи ґрунтуються на свідомій діяльності учнів. Провідну роль у процесі формування навичок відіграє свідомість. Практика трудового навчання показала, що механічний підхід до формування навичок не сприяє успіхам;

• вправи та їх елементи поступово ускладнюються;

• у процесі виконання вправ необхідно, щоб учень контролював свої трудові дії.

Методи формування пізнавальних інтересів на уроці: частково-пошукового, проблемного, дослідницького.

Суть частково-пошукового методу полягає в тому, що учням не дасться кінцевий результат вирішення поставленого завдання, а частину поставлених питань пропонується вирішити самостійно. Наприклад, на початкових етапах навчання учні працюють за технологічними картками з детальним описом операцій. Поступово при складанні технологічних карток частину даних опускають. Це заставляє учнів самостійно вирішити деякі посильні для них завдання.

Проблемний метод. Проблемне навчання є психологічною доцільною системою роботи з учнями і характеризується такими особливостями:

• нові завдання не подаються в готовому вигляді; учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, опираючись на раніш набуті знання і вміння;



• разом з новими знаннями учні набувають уміння їх застосовувати за різних умов, тобто оволодівають способами розумової та практичної діяльності;

• від дітей вимагається самостійності;

• створюються й розв'язуються ситуації, аналогічні до життєвих.

Дослідницький метод

Цей метод слід розглядати, як найвищу ступінь творчої діяльності учнів, в процесі якої вони знаходять вирішення нових для них завдань. Дослідницький метод дозволяє сформувати в учнів знання та вміння, які володіють високим ступенем переносу і можуть застосовуватись у нових трудових ситуаціях.

На уроках трудового виховання та художньої праці в молодших класах досить широко застосовується інструктаж.

Інструктаж- це сукупність методів навчання, спрямованих на пояснення мети, завдань, послідовності і прийомів виконання трудового завдання та окремих трудових операцій, які необхідно засвоїти учням. Інструктаж є складовою частиною уроку трудового навчання. В процесі інструктажу, як правило, використовується декілька методів навчання. Такими методами є демонстрація трудових дій, прийомів і пояснення правил їх виконання; бесіда, в процесі якої учитель з'ясовує, наскільки учні зрозуміли поставлене завдання. При цьому методи тісно переплітаються між собою і їх комбінації виступають як системи.


Лекція 1.6: Урок як основна форма організації трудового навчання

План

 

1. Специфіка уроків трудового навчання.

2. Типи уроків та уроків трудового навчання та художньої праці.

3. Структура уроків трудового навчання та художньої праці.

4. Планування уроків трудового навчання.

5. Форми організації навчальної роботи

6. Облік та оцінювання знань і вмінь учнів.

 

Урок ‑ основна форма організації навчально-виховної роботи в школі. Під уроком розуміють заняття, яке проводиться з постійним складом учнів одного рівня підготовки.



У порівнянні з уроками інших навчальних предметів, уроки трудового виховання та художньої праці мають свою специфіку, свої особливості:

• центральне місце на уроці трудового виховання та художньої праці займає практична робота учнів;

• практична робота учнів будується на базі продуктивної праці; всі вироби, що виготовляються школярами, мають суспільно-корисну направленість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім'ї;

• продуктивний характер праці створює необмежені можливості для підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей створювати корисні речі своїми руками, вчитель спрямовує навчальний процес згідно з програмою;

• робота з різальними інструментами зобов'язує вчителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

Уроки трудового виховання та художньої праці можуть бути кількох типів. Визначаються вони за різними категоріями. Одні методисти визначають типи уроків за змістом (уроки з обробки тканини, паперу, деревини); другі - за способом проведення (урок-екскурсія, кіноурок); треті - за цілями навчання (урок набуття учнями нових знань, урок формування умінь і навичок, комбінований урок). Для початкових класів найбільш прийнятним типом уроків є комбінований, хоч і не відкидаємо інших типів.

Комбінований урок із трудового виховання та художньої праці має приблизно таку структуру: організаційна частина, повідомлення теми та мети уроку, аналіз зразка і його графічного зображення, конструювання виробу, планування трудового процесу, проведення технологічних операцій, перевірка виробів і їх оцінка.

Організаційну частину уроку розпочинається з перевірки підготовленості учнів до уроку. Урок можна розпочати лише тоді, коли вчитель переконається, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти.

Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визначення корисності виробу. Це етап, на якому учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприймання нового матеріалу, до формування особистих інтересів у поєднанні з суспільними мотивами праці.

Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зображення. На цьому етапі учитель демонструє зразки виробу.

Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталі, конструктивні особливості.

П'ятий етап — це планування трудового процесу. Цей етап є логічним продовженням попередніх етапів, безпосередньою підготовкою учнів до самостійної роботи. Проводиться він у формі інструктажу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу за технологічною карткою, демонструє практичне виконання прийомів і операцій, що використовуються при виготовленні даного виробу. Поряд з цим учитель знайомить учнів із матеріалами, які використовуються при виготовленні виробу, їх властивостями, застосуванням у побуті, народному господарстві, на заняттях з праці, в сім'ї; знайомить з інструментами, їх будовою та застосуванням. Інструктаж, проведений методом бесіди, не потребує закріплення, а проведений методом пояснення - закріплюється у формі бесіди. Іноді проводиться поетапний інструктаж з паралельним закріпленням його.

Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, самостійна робота учнів над виготовленням виробу. У процесі самостійного виконання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріали, час, тримати своє робоче місце в чистоті і порядку. Самостійна робота учнів із виготовлення виробу не виключає керівної ролі вчителя на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й кожного учня окремо, дає додатковий фронтальний або індивідуальний інструктаж, якщо в цьому виникає потреба.

Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2-3 вироби, показує їх учням, а вони висловлюють свою думку, що зроблено добре, а що неякісне. Потім учитель підсумовує апелювання учнів, навчаючи учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.

Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен враховувати як якість виробу, так і теоретичні знання, практичні вміння і навички, які учень виявив на уроці. Стежачи за роботою учнів під час практичної роботи, вчитель оцінює їх роботи і ставить оцінки. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.

Якість кожного уроку з трудового виховання і художньої праці , досягнення поставленої мети залежить від підготовки вчителя до уроку: продумування його структури, змісту, методики проведення, підготовки інструментів і матеріалів тощо.

Підготовка учителя до занять з трудового навчання складається з попередньої підготовки (перспективного планування), що завершується складанням календарно-тематичного плану та безпосередньої підготовки (поточного планування) до даного уроку.

Перспективне планування (попередня підготовка) до занять із праці на декілька етапів.

1. Вивчення навчальної програми і пояснювальної записки до неї, визначення об'єму і змісту занять, практичних умінь і навичок із кожної теми. При необхідності в програму вносяться зміни та доповнення. Особливо ретельно цю роботу повинні виконувати молоді учителі.

2. Вивчення навчальної літератури та нових методичних матеріалів, статей в журналах і збірниках, які висвітлюють досвід і теоретичні питання змісту, організації і методики проведення занять з предмету в цілому і окремих розділів та питань програми..

3. Підготовка обладнання до занять. Учитель підготовляє необхідні матеріали, інструменти, пристрої і прилади. Матеріали повинні бути придбані завчасно в такій кількості, щоб вистачило на всіх учнів класу на навчальний рік. Заготовляти матеріал можна по-різному. В одних школах матеріал закуповують через батьківські комітети, в інших - самі батьки закупляють необхідні матеріали і передають-їх учителеві для зберігання і використання на уроках праці.

Інструменти, пристрої та приладдя для занять повинні бути в такій кількості, щоб забезпечити безперебійну роботу всіх учнів класу.

4. Підготовка наочних посібників і технічної документації. Ще до початку навчального року учитель перевіряє, ремонтує наочні посібники, якщо в цьому є потреба, чого не вистачає - виготовляє, чи організовує придбання.

5. Складання переліку виробів, що будуть виготовлятись учнями з урахуванням програмних, дидактичних і методичних вимог:

а) виготовлення виробів повинно складатись з операцій, передбачених програмою;

б) робота, пов'язана з виготовленням виробу, повинна бути посильною для учнів, як у відношенні точності, так і щодо запрограмованої норми часу;

в) за призначенням і конструкцією виріб повинен бути доступний розумінню учнів.

6. Продумання технології виготовлення виробу. Деякі з виробів учитель повинен виготовити сам, щоб перевірити послідовність технології і витрати часу, передбачити можливі помилки учнів і їх виправлення.

Завершальним етапом попередньої підготовки до занять із праці є продумування системи уроків з кожної теми і складання календарно-тематичного плану. Календарний план складається до навчального року на півріччя і затверджується заступником директора школи по навчальній роботі

Безпосередня підготовка учителя до уроку включає в себе визначення конкретного змісту, форми організації і методи проведення кожного заняття, підготовку інструментів, матеріалів, наочних посібників.

Початком цієї підготовки є аналіз попереднього уроку. Учитель визначає, як була досягнута мета і виконаний план, що проведено вдало і які залишились прогалини в знаннях та уміннях учнів. На основі цього уточнюється тема та мета уроку.

У формуванні мети уроку необхідно дати відповідь на питання, чому передбачається навчити учнів на даному уроці, які нові знання та вміння вони повинні засвоїти. Далі вчитель визначає, який новий матеріал необхідно повідомити на уроці, визначає нові поняття, які необхідно роз'яснити учням, виділяє нові операції і прийоми.

Наступним етапом є визначення структури уроку і продумування методики його проведення. Структура уроку залежить від змісту і дидактичної мети уроку. Крім того, учитель повинен визначити зміст, послідовність і методи викладення нового матеріалу, підготувати наочні посібники і демонстрації, які будуть проводитись на уроці.

Відповідальним етапом підготовки вчителя до уроку є розробка методики інструктування. Учитель повинен точно визначити, який вид інструктажу він застосує, що і як буде показувати учням, які прийоми використає.

Одним із головних завдань трудового навчання є формування в учнів правильних робочих умінь і навичок. Щоб успішно вирішити це завдання, необхідно правильно показати учням всі ті дії, яких вони будуть навчатись на уроці (хватка інструменту), послідовність робочих рухів тощо. Якщо цього не зробити, то у них будуть закріплюватись неправильні дії.

Важливим моментом у підготовці до уроку є контрольне виготовлення учителем виробу, який будуть виготовляти учні. На уроці він може використовуватись як наочний посібник при поясненні, зразком для наслідування. В процесі його виготовлення уточнюється технологія, яка потім рекомендується учням.

У ході підготовки до уроку учитель продумує виховні завдання і шляхи їх реалізації. На уроках трудового навчання в учнів виховується багато якостей, але в кожній з них виділяється головний момент, якому і приділяється основна увага. Учителю необхідно продумати методи і прийоми реалізації цього моменту (наприклад, виховання навиків культури праці, формування колективізму тощо).

Провівши таку роботу, учитель складає план уроку.

Тема. Мета..

Тип уроку. Обладнання і матеріали:.

Хід уроку

І. Організація уроку (2-3 хвилини). Перевірити наявність в учнів матеріалів, інструментів та обладнання.

II. Виклад нового матеріалу (не більше 10 хвилин).

III. Практична робота.

Інструктаж щодо виконання роботи.

IV. Підбиття підсумків уроку.

Учитель перевіряє виконання практичної роботи учнів. Організовує виставку кращих робіт. Робить аналіз виготовлених виробів, вказує на помилки, які були допущені в процесі практичної роботи та шляхи запобігання помилок у майбутній роботі. Виставляє оцінки за роботу учнів.

Облік — це контроль за ходом навчання, засвоєнням учнями знань і умінь, передбачених програмою. Внаслідок обліку учитель вияснює об'єм і якість знань, умінь, засвоєних учнями. Облік здійснюється в процесі перевірки та оцінювання знань і умінь школярів. Завдання перевірки не обмежується визначенням стану навчальної роботи та її результатів. Перевірка є одною з ланок навчально-виховного процесу, так як супроводжується повторенням і закріпленням навчального матеріалу, виявленням недоліків у знаннях і уміннях учнів, вихованням у них культури праці.

Облік знань учнів тісно пов'язаний із плануванням уроків із трудового навчання. Якщо робота спланована правильно, то вона буде посильна для учнів. Ускладнення завдань проходить поступово, і кожний наступний урок базується на знаннях і уміннях, одержаних на попередньому. Перевіряючи і оцінюючи знання і уміння учнів, учитель аналізує успіхи і недоліки своєї педагогічної діяльності, намічає заходи щодо покращення методики навчання.

Реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципу гуманізації освіти, індивідуально-диференційований, особистісно-орієнтований підхід до навчання та, відповідно, оцінювання навчальних досягнень кожного учня.

Оцінювання знань та вмінь учнів з трудового навчання здійснюється на всіх етапах навчання відповідно до вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, рівня компетентності учнів, їх готовності застосовувати свої навчальні досягнення при вирішенні тих чи інших завдань.

До цього часу в освіті застосовувалась чотирибальна система оцінювання знань, вмінь та навичок. Але на сучасному етапі вона не відповідає вимогам часу, оскільки не може реально відобразити відмінність у рінях навчальних досягнень учнів.

З метою забезпечення ефективних вимірників якості навчальних та об'єктивного їх оцінювання вводиться 12-ти бальна шкала оцінювання побудована з урахуванням підвищення рівня особистих досягнень учнів. Для початкової школи зберігається чотирибальна шкала.

Обліку підлягає виконання програми, об'єму і якості знань і умінь. При оцінюванні учнівських робіт учитель враховує такі критерії: точність обробки, норма часу, знання учня, правильність виконання трудових прийомів, раціональну організацію робочого місця, дотримання учнями правил безпечної праці.

Оцінювання може проводитись за виконання виробу в цілому або за виконання окремих технологічних операцій.

Як було сказано вище, основною формою організації навчального процесу є урок. Досвід показав, що при урочній формі навчання на уроках трудового навчання можна забезпечити всі основні форми проведення занять: фронтальну, ланкову та індивідуальну.

Фронтальна форма проведення уроку найкраще забезпечує формування в учнів знань і вмінь із технології обробки різних матеріалів і загальної культури праці. Її особливістю є те, що всі учні одночасно виконують одну і ту ж роботу. Увага вчителя при цьому не розпорошується, йому легше організувати клас для роботи і тримати його під увагою протягом усього уроку.

На початку уроку вчитель ставить перед класом конкретне завдання, демонструє прийоми його виконання, а потім контролює трудові дії як окремих учнів, так і класу в цілому.

Фронтальну форму особливо доцільно застосувати при виготовленні простих виробів, які учні можуть виготовити за один урок, що має для них велике значення.

Ланкова форма проведення занять застосовується тоді, коли фронтальна неможлива або недоцільна: при виготовленні складних і трудомістких виробів (виготовлення моделей із технічного конструктора); при обмеженій кількості обладнання і матеріалів. Число ланок залежить від навчальної мети і матеріального забезпечення уроку. При комплектуванні ланок слід ураховувати побажання учнів, що позитивно впливає на трудову дисципліну.

Ланкова форма занять сприяє вихованню в учнів таких якостей, як уміння працювати в колективі і почуття відповідальності за доручену справу, прагнення виконати роботу якісно, підвищує культуру праці. Проте ця форма занять потребує від учителя більшого напруження і вправності, ніж при фронтальній формі роботи.

При індивідуальній формі проведення занять кожний учень виконує окреме завдання, підпорядковане єдиній навчально-виховній меті. Таку форму занять можна застосувати при перевірці засвоєння учнями вмінь і навичок. У всіх інших випадках її застосовувати недоцільно, тому що дуже важко керувати роботою учнів.

 

 


Лекція 1.7: Екскурсія в трудовому навчанні

План

1. Значення екскурсії з трудового навчання в початкових класах.

2. Організація і проведення екскурсії.

 

Значення екскурсії з трудового навчання в початкових класах, перш за все, полягає в тому, що в ході екскурсії учні спостерігають процеси і явища, з якими вони знайомилися на уроках, в реальних виробничих умовах. Такі спостереження сприяють збагаченню досвіду учнів, на основі якого вони можуть робити свої висновки та узагальнення.

У шкільних умовах показати необхідні об'єкти техніки, технології і трудові процеси неможливо. Це можна зробити лише безпосередньо на виробництві. Екскурсії дають змогу ознайомити учнів із продукцією підприємства, його обладнанням, технологічним процесом обробки різних матеріалів (деревини, металу, тканини і волокнистих матеріалів, пластмаси, глини, тощо), організацією праці, з новаторами виробництва.

Екскурсія сприяє вихованню в учнів позитивного ставлення до праці, поваги до людей праці. В процесі екскурсії школярі спостерігають, як працюють дорослі, які матеріали вони обробляють, якими користуються інструментами, пристроями і машинами.

Проведення екскурсії на виробництво сприяє зміцненню зв'язків школи з життям, так як учні знайомляться з працею дорослих не з книг, не з розповіді вчителя, а безпосередньо в робочій обстановці. Спостереження, які проводять учні в ході екскурсії, сприяють розширенню політехнічного кругозору, поглиблюють зацікавленість їх до праці. Школярі знайомляться з різними професіями та працею людей цих професій, а це сприяє профорієнтації та підготовці їх до свідомого вибору свого життєвого шляху уже на ранньому етапі.

Кожна екскурсія повинна бути тісно пов'язана зі змістом програмного матеріалу та мати конкретне навчальне завдання.

В екскурсії можна виділити такі основні етапи: підготовку до екскурсії, проведення екскурсії, підбиття підсумків.


Лекція 1.8: Позакласна робота з трудового навчання в початковій школі

План

1. Завдання позакласної роботи.

2. Принципи побудови позакласної роботи.

3. Форми організації позакласної роботи.

 

Позаурочний час займає значне місце в житті учня. Тому необхідно допомогти правильно його організувати, щоб він був розумно використаний для відпочинку і заняття улюбленою справою.

Завдання позакласної роботи в усіх її формах полягає в тому, щоб залучити учнів до активної участі в суспільне корисній діяльності, в розвитку індивідуальних інтересів, нахилів і здібностей. Позакласна робота з учнями складає важливу частину і важливий елемент всієї навчально-виховної роботи загальноосвітніх шкіл. Вона є продовженням і розвитком тієї роботи, яка проводиться на уроках трудового навчання згідно з програмою.

Завдання позакласної роботи з учнями з техніки визначаються завданням всієї навчально-виховної роботи школи - формуванням розвиненої творчої особистості.

Позакласна робота з техніки будується на основі спільних принципів навчання і виховання школярів. Разом з тим при організації різних видів позакласної і позаурочної роботи необхідно врахувати такі специфічні принципи:

• добровільність у виборі учнями тих чи інших форм і конкретного змісту позакласної роботи з урахуванням їх особистих інтересів;

• масовість позакласної роботи по охопленню нею учнів;

• опора на самостійність та ініціативу учнів у створенні різних гуртків і в проведенні масових позакласних заходів;

• суспільне корисна спрямованість і творчий характер різних видів позакласної роботи;

• підпорядкування всіх позакласних занять загальним завданням навчально-виховної роботи.

Проведення систематичної і цілеспрямованої роботи з техніки в поза-урочний час і розвиток дитячої творчості можливе лише з урахуванням специфіки, кількісного і вікового складу учнів, матеріальної бази, кваліфікації педагогічних кадрів. Всі організаційні форми позакласної роботи з учнями можна об'єднати в три групи:

• індивідуальна робота учнів;

• групові заняття в гуртках, клубах та інших творчих об'єднаннях за інтересами;

• масові заходи, до участі в яких залучається велика кількість школярів.

Індивідуальна робота з учнями є початковою ланкою в розвитку технічної аматорської творчості і може розглядатись як початковий етап гурткової роботи.

Основною формою організації позакласної роботи з техніки є гуртки -добровільне об'єднання учнів, які мають спільну зацікавленість до тієї чи іншої галузі техніки та намагання займатися практичною діяльністю в ній.

У практиці діяльності шкіл та позашкільних дитячих закладів склалися такі типи гуртків для учнів початкових класів:

• гуртки з виготовлення іграшок;

• гуртки з виготовлення наочних посібників;

• гуртки початкового технічного моделювання;

• гуртки художньо-прикладної творчості.

Такі гуртки створюються в школах (головним чином в групах продовженого дня). В них молодші школярі в доступній для них формі знайомляться з елементами техніки і найпростішими технологічними процесами, працюють із папером і картоном, дротом і жерстю, розвивають початкові уміння з обробки деревини, пластмас та інших матеріалів. Учні виготовляють технічні іграшки, нескладні моделі машин і механізмів, прості автоматичні пристрої, навчально-наочні посібники, предмети шкільного і домашнього вжитку.

Масові форми позакласної роботимаютьширокі можливості у залученні школярів до технічної творчості.

Проведення масової позакласної роботи з праці має свої особливості. Заходи, пов'язані з технічною тематикою, сприяють розширенню політехнічного кругозору школярів, вихованню в них пізнавального інтересу до науки, самостійності, ініціативності, творчості, професійної та естетичної освіти учнів.

До масових форм позакласної роботи відносяться бесіди і розповіді про працю дорослих, перегляд діафільмів і кінофільмів про виробництво, екскурсії, читання науково-популярної літератури, спортивно-технічні змагання і конкурси, виставки дитячих робіт, свята та ранки.

 


Методика роботи з папером та картоном на уроках трудового навчання в початковій школі

Папір ‑ матеріал з коротких волокон рослинного походження, які тісно пов’язані між собою і з’єднані клеючими масами.

Папір, що має вагу одного квадратного метра більше ніж 250 г, називається картоном.

Існують різні види паперу, які класифікуються в основному за їх застосуванням: для письма, друкарський, малювальний, креслярський, копіювальний, вбирний (промокальний), фотопапір, цигарковий, шпалерний, обгортковий, гофрований, наждачний, промислово-технічний.

Аналіз існуючих програм з трудового навчання дозволив зробити висновок, що робота з папером та картоном займає вагоме, провідне місце в навчально-виховному процесі початкової школи.

Вивчення учнями початкових класів теми «Робота з папером та картоном» передбачає: ознайомлення з історичним аспектом виникнення і виробництва паперу та картону; ознайомлення з видами паперу і картону, їх властивостями і застосуванням; вивчення способів деформування паперу та картону; вивчення елементів графічної грамоти; навчання технологічним операціям (вимірювання за зразком і клітинками); вивчення техніки роботи ручними інструментами; навчання способам з’єднання деталей із паперу і картону; навчання доступним видам художньої творчості; ознайомлення з творчістю сучасних майстрів ; створення самостійних художніх робіт.

Методи та методичні прийоми: розповіді та художні розповіді про історію виникнення паперу та картону; описи; демонстрування унаочнення (зображення виробів-оригіналів, фотографії, слайди, ксерокопії, ілюстрації у художніх альбомах з декоративно-ужиткового мистецтва); проведення дидактичних ігор; моделювання ігрових ситуацій; організація спостереження за роботою вчителя та художників, які створюють вироби з паперу та картону; виготовлення виробів під керівництвом вчителя та художника; показ вдалих робіт, оригінальних прийомів виконання завдань на будь-якому етапі; моделювання ситуацій, проведення виставок дитячих робіт.

Орієнтована тематика завдань: ялинкові прикраси зі смужок паперу; вироби у техніці «квілінг»; об’ємні іграшки з одного аркушу паперу; вироби у техніці оригамі; витинанки; мозаїчне панно; силует; кошик, плетений зі смужок паперу; колаж; паперовий вітраж; паперові ляльки в народних костюмах країн світу.

 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!