Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Відповідальність осіб, засуджених до покарання у виді громадських робіт



За порушення порядку та умов відбування покарання у виді громадських робіт, а також порушення громадського порядку, за яке засуджену особу було притягнуто до адміністративної відповідальності, до засудженої особи застосовується застереження у виді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.

Слайд 39. Ухиленням від відбування покарання вважаються:

1. Невиконання встановлених обов'язків, порушення порядку та умов відбування покарання, а також притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, які були вчинені після письмового попередження.

2. Невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважної причини.

3. Допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця.

4. Поява на роботі нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Порушником визнається також засуджена особа, яка не з'явилась без поважної причини до інспекції або зникла з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.

Поважними причинами неявки засудженої особи до інспекції у призначений строк визнаються:

несвоєчасне одержання виклику,

хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені.

Стосовно особи, яка порушує порядок та умови відбування покарання або ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт, працівник інспекції направляє прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України. Копії цих матеріалів підшиваються до особової справи засудженої особи.

Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

копія вироку суду;

копія облікової картки;

довідка про відбутий засудженою особою час покарання (у годинах);

довідка про вчинені ним порушення та вжиті інспекцією заходи впливу;

пояснення засудженої особи;

інші дані, що свідчать про ухилення.

У поданні вказуються конкретні факти ухилення засудженої особи від відбування покарання:

кількість випадків невиходу на роботу, порушення трудової дисципліни, появи на роботі в нетверезому стані і протягом якого часу вони здійснені;

неявка в інспекцію за викликом без поважних причин;

які не виконав обов'язки та допустив порушення порядку й умов відбування покарання;



які вчинено проступки засудженою особою та чи притягувалась вона до адміністративної відповідальності;

ухилення від реєстрації.

Слайд 40. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт

1. Погодження з інспекцією переліку об'єктів, на яких засуджені особи відбувають громадські роботи, та видів цих робіт, що можуть ними виконуватись.

2. Контроль за виконанням засудженими особами визначених для них робіт та дотриманням правил техніки безпеки.

3. Своєчасне повідомлення інспекції про ухилення засуджених осіб від відбування покарання та переведення їх на інше місце роботи, появу на роботі в нетверезому стані чи в стані наркотичного або токсичного сп'яніння, порушення громадського порядку.

4. Ведення обліку та щомісячне інформування інспекції про кількість відпрацьованих засудженими особами годин та їх ставлення до праці.

Підставою для виконання рішення суду на підприємстві, установі чи організації є виданий наказ або розпорядження власником підприємства або уповноваженим ним органом за місцем відбування засудженими особами покарання у виді громадських робіт. В якому вказується до виконання яких робіт залучається засуджена особа та з якої по яку годину буде він працювати вказуються установочні дані закріпленої відповідальної особи, яка буде здійснювати контролю за роботою та поведінкою засудженої особи. Засуджена особа не може бути призначена для відбування покарання на підприємстві на посади, а може лише бути залучена до виконання певного виду робіт. Власник підприємства або уповноважений ним орган зобов’язаний направити до кримінально-виконавчої інспекції копію вказаного наказу або розпорядження.



У разі систематичного несвоєчасного надання інформації про виконання громадських робіт або нездійснення контролю відповідальною особою за роботою та поведінкою засуджених осіб, а також невиконання інших вимог статті 39 Кримінально-виконавчого кодексу України працівник інспекції надсилає прокуророві матеріали для вирішення питання про притягнення винних осіб до відповідальності згідно зі статтею 382 Кримінального кодексу Копії цих матеріалів долучаються до особових справ засуджених осіб.

Прокуророві направляються такі матеріали:

подання;

довідка працівника інспекції про допущені порушення власником підприємства при виконанні покарання у виді громадських робіт і вжиті у зв'язку з цим заходи;

пояснення особи, яка здійснювала контроль за роботою засудженої особи, або власника підприємства про причини допущення порушень;

ксерокопії повідомлень про вихід засудженої особи на роботу в установлені дні;

інші матеріали, що засвідчують допущені порушення.

Особам, засудженим до громадських робіт, надається робота, не пов'язана із шкідливим виробництвом, ризиком для життя та здоров'я, яка не потребує спеціальної підготовки чи певної кваліфікації.

Такими роботами можуть бути:

прибирання вулиць, парків, скверів та іншої території;

роботи з благоустрою населений пунктів;

ремонт будівель, комунікацій;

сільськогосподарські роботи;

робота по впорядкуванню пляжів, лісів;

робота в будинках пристарілих та догляд за хворими;

надання допомоги по господарству пенсіонерам та інвалідам.

При наданні роботи засудженими необхідно враховувати, щоб неодноразово судимі особи не працювали з неповнолітніми та жінками, так як вони можуть негативно впливати на перевиховання інших засуджених, а також необхідно враховувати і які злочини вчинено засудженими.

Неповнолітнім при виконанні громадських робіт необхідно надавати таку роботу, щоб вона не принижувала їх гідність та не була занадто тяжкою, і вони мали змогу навчатися в учбових закладах. Потрібно також враховувати їх вік, щоб залишався час для проведення культурного дозвілля, який могли б організовувати та проводити недержавні організації та волонтери.

Жінкам необхідно надавати таку роботу, щоб вони мали можливість, крім цього, ще займатися вихованням дітей (якщо діти у них є) та домашнім господарством, а також щоб від цієї роботи отримати найбільший виховний результат.

Однією з найважливіших умов підвищення ефективності роботи працівників кримінально-виконавчої інспекції є широке залучення до здійснення контролю за виконанням покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, громадськості, волонтерів, а також проведення цілеспрямованих публікацій та програм в засобах масової інформації та телебачення.

В свою чергу, участь громадськості у здійсненні контролю за виконанням покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, здатна викликати позитивні зміни громадської свідомості у бік подолання тюремних стереотипів і дасть змогу більш широко застосовувати спектр покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

У разі ушкодження здоров'я під час виконання покарання відшкодування шкоди засудженим особам здійснюється відповідно до законодавства про страхування від нещасного випадку.

Відповідно до ст.89 КК України особа, яка відбула покарання у виді громадських робіт вважається такою, що не має судимості, якщо протягом року після відбуття покарання не вчинить нового злочину.

Висновок. Громадські роботи є основним покаранням, яке призначається особам за вчинення ними злочинів невеликої або середньої тяжкості і полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид, місце і час виконання яких визначають органи місцевого самоврядування. Засуджений перебуває на обліку в кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання.

Питання 4. Правове регулювання та порядок виконання покарання у виді виправних робіт

Виправні роботи як вид покарання без позбавлення волі в перші роки його застосування в Україні мав назви “обов’язкові роботи”, “суспільні роботи”, “примусові роботи”. З 1961 року Кримінальний кодекс України закріпив назву “виправні роботи без позбавлення волі”.

Хоча назва цього покарання неодноразово змінювалась, вдосконалювалася законодавча база, зміст його не зазнав суттєвих змін: це покарання, сутність якого, в першу чергу, полягає в обмеженні деяких трудових і матеріальних прав та інтересів засудженого, в примусовому характері трудових правовідносин.

Слайд 41. Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків.

Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, до непрацездатних, до осіб, що не досягли шістнадцяти років, та тих, що досягли пенсійного віку, а також до військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, нотаріусів, суддів, прокурорів, адвокатів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Особам, які стали непрацездатними після постановлення вироку суду, виправні роботи суд може замінити штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством України неоподаткованих мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт.

Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від двох місяців до одного року. Із заробітку засудженого здійснюється відрахування в дохід держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків.

Виправні роботи є одним з видів основних покарань, яке обмежує право засудженого на зміну місця роботи, просування по службі, позбавляє частини заробітної плати. Засуджений відбуває дане покарання тільки за місцем роботи, що має за мету його виправлення в звичайних для нього умовах праці та запобігання вчинення нового злочину.

Порядок виконання та умови відбування покарання у виді виправних робіт

Покарання у виді виправних робіт як міра кримінального покарання виконується згідно з вироком суду, що набрав законної сили, за місцем роботи засудженого відповідно до статті 57 Кримінального кодексу України або на підставі постанови суду з урахуванням особливостей, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, за місцем роботи засудженого відповідно до статті 322 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Контроль за виконанням покарання у виді виправних робіт покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого з метою його виправлення та недопущення скоєння ним нового злочину та інших правопорушень - на відповідні органи Національної поліції.

Покарання у виді виправних робіт відбувається засудженим на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності за місцем роботи засудженого. Засуджені перебувають на обліку в КВІ на території якої розташовано підприємство, установа, організація де працює засуджений.

Особи, засуджені до виправних робіт, залишаються працювати на тому підприємстві, на якому вони працювали до засудження (на тій самій посаді чи роботі). Переведення вказаних осіб на іншу посаду чи роботу здійснюється на підставах, передбачених законодавством про працю, за винятком обмежень, установлених вироком суду та КВК.

Основними засобами виправлення і перевиховання особи, засудженої до виправних робіт, є суспільно корисна праця, виховна робота, виконання порядку відбування покарання, загальноосвітнє та професійно-технічне навчання. Щодо неповнолітніх забезпечується належний нагляд за їх поведінкою, трудовою дисципліною та одержання ними виробничої кваліфікації.

Особі, засудженій до покарання у виді виправних робіт, надається щорічна чергова відпустка, час якої не зараховується до строку відбування покарання.

Слайд 42. Під час виконання покарання у виді виправних робіт інспектор КВІ здійснює функції: ü Веде персональний облік засуджених. ü Роз'яснює порядок та умови відбування покарання.ü Через відповідні центри зайнятості населення направляє на роботу осіб, засуджених до виправних робіт, які на час виконання вироку не працюють або були звільнені з роботи у відповідності із законодавством про працю.ü Контролює правильність і своєчасність відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт та перерахування утриманих сум у дохід держави.ü Здійснює контроль за додержанням порядку та умов відбування покарання засудженими і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (далі власник підприємства) за місцем роботи засудженого.ü Контрольні перевірки здійснює за місцем роботи засудженого кожні шість місяців перебування його на обліку. За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, один з яких залишається на підприємстві, а другий з відміткою про ознайомлення власника підприємства зберігається в справі засудженого та використовується для контролю за усуненням виявлених недоліків.ü Інформує прокуратуру про невиконання власником підприємства обов'язків, порядку та умов відбування засудженим виправних робіт.ü Підтримує постійні контакти з власником підприємства та трудовими колективами з метою своєчасного отримання інформації про застосування до засуджених заходів заохочення, стягнення, звільнення з роботи та ухилення їх від відбування покарання.ü Бере участь у виховній роботі із засудженими, проводить індивідуальні бесіди з ними, вживає заходів щодо організації індивідуального шефства над неповнолітніми (якщо з даного питання є рішення суду) , проводить виховну роботу з батьками засуджених неповнолітніх.ü Контролює поведінку засуджених до виправних робіт, щомісяця перевіряє за обліком органів внутрішніх справ, чи притягувалися вони до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку.ü Постійно підтримує контакти з кримінальною міліцією у справах неповнолітніх та службою у справах неповнолітніх при міських та районних держадміністраціях.ü Проводить аналіз роботи щодо виконання покарання у виді виправних робіт та в необхідних випадках уносить пропозиції керівництву інспекції з метою її удосконалення.ü Застосовує до засуджених установлені законодавством заходи заохочення і стягнення.ü Відповідно до статті 84 Кримінального кодексу України та статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України направляє до суду подання про звільнення осіб, які під час відбування покарання захворіли на хронічну душевну чи іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню призначеного судом покарання.ü Направляє до відповідних органів внутрішніх справ подання про привід до інспекції засуджених, які без поважних причин не з'явилися за викликом до інспекції.ü Організовує початковий розшук засуджених до виправних робіт, місцезнаходження яких невідоме, та передає матеріали до органів внутрішніх справ для оголошення розшуку таких засуджених.ü Відповідно до частини п'ятої статті 41 Кримінально-виконавчого кодексу України в разі ухилення засуджених від відбування покарання у виді виправних робіт направляє до прокуратури подання разом з матеріалами для вирішення питання про притягнення таких осіб до кримінальної відповідальності відповідно до частини другої статті 389 Кримінального кодексу України .ü Перевіряє обґрунтованість заяви засудженого про звільнення з роботи за власним бажанням та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування виносить постанову про дозвіл або відмову у звільненні.ü У встановлені законодавством терміни розглядає заяви (скарги) з питань виконання та відбування виправних робіт, уживає заходів щодо усунення вказаних у заявах недоліків. Порядок прийняття до виконання вироків суду стосовно засуджених до покарань у виді виправних робіт та їх облік (аналогічний ін.видам покарань) Вироки суду стосовно засуджених до виправних робіт приводяться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або звернення його до виконання. У день надходження до інспекції копії вироку (постанови, ухвали) суду стосовно засудженого до виправних робіт дані про нього заносяться до спеціального журналу обліку осіб, засуджених до виправних робіт. У такому самому порядку реєструються справи, що надійшли з іншої інспекції.Якщо в копіях документів, що надійшли до інспекції, виявлено неясності, що перешкоджають виконанню покарання, то інспекція протягом трьох днів направляє до суду, який виніс дане рішення, та прокуратури інформацію про виявлені неясності. До суду, який виніс вирок (постанову, ухвалу), інспекція у десятиденний термін надсилає повідомлення про прийняття вироку до виконання. У разі заміни невідбутої частини покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі покаранням у виді виправних робіт повідомлення у такий самий строк надсилається інспекцією до установи виконання покарань, з якої засуджений був звільнений. Після реєстрації в інспекції копій зазначених вище документів на кожного засудженого заповнюється облікова картка та заводиться справа. Облікова картка зберігається в справі у конверті. У справі містяться копія вироку (постанови, ухвали) суду та матеріали, що свідчать про відбування покарання засудженим. Матеріали підшиваються у хронологічному порядку, нумеруються та заносяться до опису документів, які знаходяться у справі. Порядковий номер справи, облікової картки та номер, за яким у журналі зареєстровано копію вироку (постанови, ухвали ) суду, повинні збігатися. Про взяття засудженого на облік інспекція у десятиденний термін повідомляє відповідний орган внутрішніх справ для проведення з ним необхідних індивідуально-профілактичних заходів за місцем проживання. Якщо засуджений перебуває на військовому обліку та підлягає призову на строкову військову службу, то до відповідного військового комісаріату в десятиденний термін направляється повідомлення. Слайд 43. Документами персонального обліку засуджених до виправних робіт є: журнал обліку (прошитий, пронумерований, скріплений печаткою та зареєстрований у книзі обліку журналів), облікова картка та справа. Особи, засуджені до виправних робіт, перебувають на обліку тієї інспекції, на території обслуговування якої розташовані підприємства, де вони працюють. Стосовно осіб, які вибули до закінчення строку відбування покарання з території, що обслуговується інспекцією, у зв'язку зі зміною місця роботи, надсилається нею повідомлення до інспекції за новим місцем роботи засудженого через управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області, місті Севастополі. У разі звільнення засудженого з роботи інспекція, на обліку якої він перебуває, здійснює заходи щодо його працевлаштування. Слайд 44. Порядок виконання покарання у виді виправних робіт Після оформлення у встановленому вище порядку документів стосовно засуджених до виправних робіт інспекція не пізніше десятиденного терміну з дня реєстрації копії вироку (постанови, ухвали) суду, заздалегідь уточнивши місце роботи засудженого, направляє на підприємство (у бухгалтерію) копію вироку та повідомлення про утримання грошових коштів. Кожного засудженого після взяття на облік негайно викликають до інспекції на бесіду (неповнолітнього - з батьками або особою, що їх заміняє), під час якої йому роз'яснюються порядок та умови відбування виправних робіт, заходи заохочення та стягнення, які можуть бути до нього застосовані, відповідальність за ухилення від відбування виправних робіт, про що складається довідка, у якій він власноручно зазначає про ознайомлення з вимогами щодо осіб, засуджених до виправних робіт. Крім цього, засуджений заповнює анкету. Якщо при уточненні місця роботи засудженого з'ясується, що на час звернення вироку до виконання він не працює, засуджений надає письмове пояснення, у якому вказує причину звільнення з роботи. Засудженому видається направлення до відповідного центру зайнятості населення. У разі непрацевлаштування та непостановки на облік у центрі зайнятості населення засуджений викликається до інспекції і надає письмове пояснення про причини ухилення від відбування покарання. Йому виноситься письмове попередження та надається ще 15 днів для працевлаштування. Якщо засуджений без поважної причини не працевлаштувався у встановлений термін і не став на облік у центрі зайнятості населення, інспекція, узявши довідку про це з відповідного центру зайнятості, надсилає подання, копію вироку та матеріали, які свідчать про ухилення від відбування покарання, до прокуратури для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України . Копії цих документів долучаються до справи. Слайд 45. Обов’язки засудених до виправних робіт додержуватись установлених порядку та умов відбування покарання; сумлінно ставитися до праці; з’являтись за викликом до КВІ; повідомляти КВІ про зміну місця проживання; періодично з'являтись до КВІ для реєстрації; не виїжджати без дозволу КВІ за межі України; не звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу КВІ; не вчиняти проступки, за які можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальнсоті; не допускати прогулів та порушень трудової дисципліни; не з'являтись на роботі в нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння. У разі неявки за викликом до інспекції без поважних причин засуджені за поданням інспекції можуть бути піддані приводу через відповідні органи внутрішніх справ. Стосовно засуджених, яких медичною комісією визнано непрацездатними після постановлення вироку суду, інспекція направляє до суду подання про заміну виправних робіт штрафом на підставі частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України . Стосовно особи, засудженої до виправних робіт, яка після винесення вироку суду досягла пенсійного віку, а також жінки, яка стала вагітною, інспекція направляє подання до суду про звільнення такої особи від покарання. Слайд 46. Обчислення строку відбування покарання у виді виправних робіт Стаття 43 Кримінально-виконавчого кодексу України визначає порядок обчислення строку покарання у виді виправних робіт.Початком строку відбування покарання у виді виправних робіт є день, з якого фактично розпочато відрахування із заробітку засудженого, але не раніше від дня набрання вироком законної сили. Строк покарання у виді виправних робіт обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений працював і з його заробітку провадилися відрахування. Число днів, відпрацьованих засудженим, має бути не менше за число робочих днів згідно з графіком роботи даного підприємства, які припадають на кожний місяць установленого судом строку покарання. Обчислення строку відбування покарання проводиться на підставі відомостей про роботу засудженого на підприємстві, які кожного місяця надсилаються власником підприємства до інспекції. У відомостях зазначаються кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, кількість і причини невідпрацьованих ним днів згідно з графіком, кількість днів тимчасової непрацездатності за листом непрацездатності та з інших причин, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду. Якщо кількість днів, які зараховуються у строк відбування покарання в даному місяці, перевищує кількість робочих днів за графіком, то в строк відбування покарання зараховується один календарний місяць. Якщо засуджений не відпрацював необхідної кількості робочих днів установленого судом строку покарання і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк покарання, то відбування виправних робіт продовжується до повного відпрацювання засудженим призначеної кількості днів. Слайд 47. До строку відбування виправних робіт також зараховується: час, протягом якого засуджений не працював з поважних причин і за ним, відповідно до закону, зберігалася заробітна плата, а також час, коли засудженому не надавалася робота на підприємстві. час, протягом якого засуджений перебував під вартою у зв’язку з учиненням злочину, за який відбуває виправні роботи. У строк відбування виправних робіт зараховується один день тримання під вартою за три дні виправних робіт відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У строк відбування покарання не зараховується: час хвороби, викликаної алкогольним, наркотичним або токсичним сп’янінням або діями, пов’язаними з ними, грубим порушенням правил техніки безпеки, умисним заподіянням собі тілесних ушкоджень. час відбування адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт. час тримання під вартою як запобіжного заходу з іншої кримінальної справи у період відбування виправних робіт у разі, якщо вина в учиненні злочину доведена в установленому порядку. Слайд 48. Порядок проведення відрахувань із заробітків засуджених до покарань у виді виправних робіт Стаття 45 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачає порядок здійснення відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт. Кримінально-виконавча інспекція здійснює контроль за правильністю і своєчасністю відрахувань із заробітку засуджених до виправних робіт і перерахування відрахованих сум у доход держави. Відрахування відповідно до вироку суду із заробітної плати засудженого починаються з наступного дня після надходження копії вироку та повідомлення на підприємство, але не раніше, ніж вирок набрав законної сили. Відрахування провадяться за місцем роботи засудженого з усієї суми його заробітку незалежно від наявності претензій до засудженого за виконавчими документами за кожний відпрацьований місяць. Якщо засуджений працює на роботах з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в сільському господарстві, на риболовецьких та рибопереробних підприємствах тощо) , то відрахування провадяться у міру її нарахування. Якщо засуджений працює за сумісництвом на кількох підприємствах, то відрахування провадяться за кожним місцем його роботи в розмірі, установленому вироком суду, у зазначеному вище порядку. Якщо особа, яка відбуває виправні роботи, призивається на військові збори, то відрахування провадяться із заробітку, який нараховується їй за місцем роботи. Відрахування не провадяться з грошових допомог, які отримуються в порядку соціального страхування і соціального забезпечення, виплат одноразового характеру, не передбачених системою оплати праці, сум, що виплачуються як компенсація за витрати, пов’язані з відрядженням, та з інших компенсаційних виплат. Утримані в дохід держави із заробітку засуджених кошти бухгалтерією підприємства перераховуються до державного бюджету через банківські установи України. Одержання утриманих коштів готівкою забороняється. Працівники інспекції щомісяця відвідують установи банків (казначейств) з метою отримання виписок з поточних рахунків інспекції та копій платіжних доручень. Отримані дані звіряються з відомостями, що надходять з бухгалтерій підприємств, і заносяться до облікової картки засудженого. Самі ж відомості, копії платіжних доручень та виписки з поточних рахунків інспекції підшиваються до справи засудженого. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного перерахування сум, ненадання відомостей про роботу засудженого та проведення з його заробітку відрахувань інспекція інформує про це прокурора з метою вжиття відповідних заходів до винної в цьому посадової особи підприємства згідно з чинним законодавством. Якщо засуджений відбув призначений строк виправних робіт, але відрахування з його заробітної плати через її затримку не були вчасно перераховані в доход держави в повному обсязі (що підтверджено розрахунковими відомостями з місця роботи засудженого) , то такий засуджений знімається з обліку, а його облікова картка вноситься до картотеки дебіторської заборгованості в інспекції, де вона перебуває до того часу, поки підприємство не перерахує всіх належних коштів. При цьому інспекцією вживаються заходи щодо перерахування зазначених коштів (при необхідності інформується прокурор). Слайд 49. Заходи заохочення та стягнення, які застосовуються до засуджених до виправних робіт Відповідно до статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України до засуджених до кримінального покарання у виді виправних робіт можуть застосовуватись заходи заохочення і стягнення, що передбачені законодавством про працю та кримінально-виконавчим законодавством. Начальник (інспектор) інспекції за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці стосовно засудженого може застосовувати такі заходи заохочення: Слайд 49. Подання до суду матеріалів на засудженого щодо умовно-дострокового звільнення або заміни не відбутої частини покарання штрафом на підставі частини другої статті 46 Кримінально-виконавчого кодексу України. Зарахування часу щорічної чергової відпустки у строк відбування покарання. Подання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт або заміну не відбутої частини покарання штрафом готується стосовно засудженого, який відбув установлену Кримінальним кодексом України частину строку покарання і довів своє виправлення. Подання разом із справою засудженого направляється для розгляду до суду за місцем відбування засудженим покарання. До справи засудженого додається характеристика на засудженого від власника підприємства. Викладена в ній думка враховується при остаточному вирішенні питання про направлення подання на засудженого до суду. Усебічно вивчивши матеріали про поведінку засудженого на виробництві та в побуті, ставлення до праці за період відбування покарання, інспекція направляє до суду його справу та подання про умовно-дострокове звільнення. Крім цього, до суду направляються такі матеріали: копія облікової картки; довідка про відбутий строк покарання на день направлення матеріалів до суду. Час щорічної чергової відпустки у строк відбування покарання зараховується з урахуванням думки трудового колективу та характеристики на засудженого від власника підприємства. 3а порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися інспекцією стягнення у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності. Перед накладенням стягнення засуджений надає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке потім долучається до його справи. Стосовно особи, яка ухиляється від відбування покарання, інспекція направляє прокурору подання, копію вироку та матеріали, що свідчать про ухилення, для вирішення питання про притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до ч.2 ст. 389 Кримінального кодексу України. Копії цих матеріалів підшиваються до справи засудженого. Слайд 50. Ухиленням засудженого від відбування покарання у виді виправних робіт є: ü невиконання встановлених обов'язків;ü порушення порядку та умов відбування покарання;ü вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;ü більше двох разів протягом місяця допущення прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння. При підготовці подання для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності в ньому вказуються конкретні факти ухилення засудженого від відбування призначеного судом покарання (кількість прогулів; час, протягом якого засуджений не приступав до роботи або не з'являвся без поважної причини до інспекції; заходи впливу, які застосовувалися до нього; наявність у засудженого адміністративних стягнень тощо) . Разом з поданням до прокуратури направляються:- копія вироку;- копія облікової картки;- довідка про допущені порушення і вжиті заходи впливу;- довідка про відбутий строк покарання на день направлення подання до прокуратури;- інші матеріали, що свідчать про ухилення засудженого від відбування покарання.

Слайд 51 .Обов'язки власника підприємства, установи, організації або вповноваженого ним органу за місцем відбуванн засудженими покарання у виді виправних робіт.

Щомісячне відрахування визначеної вироком суду частини заробітної плати і перерахування у встановленому порядку утриманої суми в дохід держави. Додержання порядку та умов відбування покарання, передбачених КВК України. Своєчасне інформування працівників інспекції про ухилення засудженого від відбування покарання, переведення його на іншу роботу чи посаду, а також його звільнення. Щомісячне інформування працівників інспекції про кількість робочих днів за графіком на підприємстві, кількість фактично відпрацьованих засудженим робочих днів, розмір заробітної плати і утримань з неї за вироком суду, кількість прогулів, кількість днів тимчасової непрацездатності за листами непрацездатності та з інших причин. Призначення працівника, який проводитиме із засудженим виховну роботу, контролювати виконання визначених для нього робіт та поведінку засудженого. У разі систематичного неправильного або несвоєчасного відрахування сум із заробітку засудженого, а також невиконання інших вимог, передбачених статтею 44 Кримінально-виконавчого кодексу України, винні посадові особи притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст.89 КК України особа, яка відбула покарання у виді виправних робіт вважається такою, що не має судимості, якщо протягом року після відбуття покарання не вчинить нового злочину.

Висновок. Покарання у виді виправних робіт виконується кримінально-виконавчою інспекцією за місцем знаходження бухгалтерії підприємства установи, організації в якій працює засуджений. Індивідуально-профілактична робота проводиться за місцем проживання засудженого органами внутрішніх справ. Засуджений протягом визначеного вироком суду строку працює та з його заробітної плати відраховується в дохід держави сума, відсоток якої визначається вироком суду. Таким чином обмежуються трудові права засудженого та право на оплату праці.

 

Питання 5. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, та звільнених від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

Слайд 52. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. Слайд 53. Обов'язки, які покладаються на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням визначені у ст.76 КК України: попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб. Контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого, а стосовно військовослужбовців - командирами військових частин.

Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання за клопотанням кримінально-виконавчої інспекції.

Якщо ж засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд за клопотанням кримінально-виконавчої інспекції направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосовано судом і до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на строк не більше п'яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини.

Іспитовий строк встановлюється у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв'язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку. В такому разі суд може покласти на засуджену обов'язки, передбачені у статті 76 КК України.

Після закінчення іспитового строку суд, залежно від поведінки засудженої, звільняє її від покарання або направляє для відбування покарання, призначеного вироком. У разі, коли звільнена від відбування покарання з випробуванням жінка відмовилася від дитини, передала її в дитячий будинок, зникла з місця проживання, ухиляється від иховання дитини, догляду за нею, не виконує покладених на неї судом обов'язків або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, суд за поданням контролюючого органу направляє засуджену для відбування покарання згідно з вироком суду.

Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується і до неповнолітніх, але лише у разі засудження до арешту або позбавлення волі.Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи. Порядок здійснення контролю за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Кримінально-виконавча інспекція веде персональний облік засуджених протягом іспитового строку, спільно з органами Національної поліції та відповідними громадським формуваннями проводить індивідуально-профілактичну роботу із засудженими та контролює додержання ними громадського порядку і виконання обов'язків, покладених на них судом; вносить подання органу національної поліції щодо здійснення приводу засуджених, які не з'явилися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції; організовує початковий розшук засуджених, місцезнаходження яких невідоме, та надсилає матеріали до органів Національної поліції для оголошення розшуку таких засуджених. У разі призову засудженого на строкову військову службу до військового комісаріату надсилається копія вироку, а в необхідних випадках до неї додаються інші документи, які потрібні для здійснення контролю за поведінкою засудженого за місцем проходження служби. Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов'язані: виконувати обов'язки, які покладені на них судом; повідомляти інспекцію про зміну місця проживання; з'являтися за викликом до кримінально-виконавчої інспекції. У разі неприбуття до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин до засудженого може бути застосовано привід. Поважними причинами неявки засудженого до кримінально-виконавчої інспекції в призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання запрошення, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і які документально підтверджені. Слайд 54. Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням кримінально-виконавчої інспекції звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції. У разі ухилення засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, від виконання обов'язків, які покладені на нього судом, або порушення громадського порядку, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, кримінально-виконавча інспекція застосовує до нього застереження у виді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. Слайд 54. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, кримінально-виконавча інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Невиконанням обов'язків вважається таке, коли засуджений не виконав хоч один з обов'язків, які було покладено на нього судом. Систематичним вчиненням правопорушень вважається вчинення засудженим трьох і більше правопорушень, а які його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Укладач:

Начальник кафедри

кримінально-виконавчого права

кандидат юридичних наук В.А.Кирилюк


ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 
 


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!