Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Визначення та складові капіталу в різних країнах



Сутність та класифікація власного капіталу

Власний капітал - це частина активів підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов'язань.

Власний капітал поділяється на підкласи. Наприклад, в акціонерному товаристві власний капітал має такі підкласи: кошти, внесені акціонерами; нерозподілений прибуток; резерви, які відображають асигнування нерозподіленого прибутку; резерви які відображають коригування збереженого капіталу. Така класифікація необхідна для прийняття рішень користувачами фінансових звітів, адже в ній зазначаються правові та інші обмеження здатності підприємства розподіляти і використовувати власний капітал. Вона може також відображати той факт, що сторони з часткою власності у підприємстві мають різні права на отримання дивідендів або на виплати капіталу.

Особливості розуміння власного капіталу та його складових в різних
країнах наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1.

Визначення та складові капіталу в різних країнах

Країна Визначення
Велико­британія Власний або акціонерний капітал по звичайних акціях складається з суми акціонерного капіталу по звичайних акціях, резервів та довгострокової заборгованості
Гвінея-Бісау Власний капітал представлений капіталом, резервами переоцінки (фінансовими інвестиціями, матеріальними та іншими активами); обов'язковими резервами (законними, статутними, договірними, оціночними резервами), спеціальними резервами (субсидіями для капіталовкладень та безкоштовною передачею)
Естонія Власний капітал - майно особи, зобов'язаної вести бухгалтерський облік, з якого вирахувані її зобов'язання. Власний капітал в АТ або пайових товариствах складається з: - акціонерного або пайового капіталу за номінальною вартістю - ажіо (перевищення / зниження номінальної вартості) - капіталу, переданого за договором дарування - резерву переоцінки - резервів - прибутку, нерозподіленого в минулі періоди - прибутку (збитку) звітного року - власних акцій або власних паїв (мінус)
Польща Капітал (власний фонд) включає: - статутний капітал - інший резервний капітал - неоплачений капітал - резерви на переоцінку активів - додатковий капітал - нерозподілений прибуток - чистий прибуток або збиток фінансового року
Росія Власний капітал включає: статутний, додатковий, резервний капітали, фонди накопичення та споживання, нерозподілений прибуток минулих років та звітного року
США Капітал власників - це фактична чиста вартість підприємства. В залежності від організаційно-правової форми розрізняють різні терміни: “капітал власника” - для індивідуального бізнесу, “капітал власників, (або партнерів)” - для товариства; “акціонерний капітал” - для корпорації. Акціонерний капітал складається з: - внесеного (сплаченого) капіталу - нерозподіленого доходу (накопиченої суми доходу за вирахуванням всіх збитків та дивідендів, виплачених акціонерам) - акціонерного капіталу (суми інвестицій акціонерів та нерозподіленого доходу)
Франція Власний капітал складається з початкового внеску або акціонерного капіталу, який виступає постійною заборгованістю по відношенню до вкладника, результату, резервів

 



В США під капіталом зазвичай розуміють чисті активи підприємства (активи за вирахуванням зобов'язань).

Власний капітал компаній США складається з двох частин:

1) авансованого, тобто вкладеного капіталу - інвестицій, зроблених акціонерами (ще називають інвестованим капіталом). Інвестований капітал представлений звичайними чи привілейованими акціями за їх номінальною (чи оголошеною) вартістю і капіталом, оплаченим понад номіналу (може бути поділений за джерелами утворення);

2) реінвестованого, тобто накопиченого нерозподіленого прибутку - частина прибутку, отримана від ведення комерційної діяльності та вкладена в підприємство, і не розподілена між учасниками (акціонерами), тобто прибуток за мінусом податку на прибуток та дивідендів. Негативна величина накопиченого нерозподіленого чистого прибутку представляє собою збиток та відображається з мінусом в розділі власного капіталу.

Капітал у Франції містить деякі особливості по відношенню до класифікації в інших країнах:



- інвестиційні гранти. Урядові інвестиційні гранти відображаються в складі капіталу, а також в звіті про прибутки і збитки разом із амортизацією капіталу, з якого надано грант;

- спеціальні податкові знижки. До спеціальних податкових знижок, відносять дозвіл на прискорену амортизацію, податкові пільги для експортних операцій.

Загальний план рахунків (ЗПР) Франції передбачає виділення із номінальної величини акціонерного капіталу показника “чиста ситуація”, якийскладається з наступних показників: прибуток на акції, резерв на переоцінку, інші резерви (законодавчі, договірні, регульовані на доходи від капіталу, інші), нерозподілений прибуток, а також прибуток і збиток за період.

В Польщі розмір акціонерного капіталу повинен бути наведений у статуті. Капітал, який називають власним фондом, складається із статутного, підписаного (неоплаченого) додаткового капіталу, резервів на переоцінку активів, іншого резервного капіталу, нерозподіленого прибутку, чистого прибутку або збитку фінансового року.

У Великобританії власний капітал часто розглядається як позичений фірмою та який необхідно повернути в майбутньому. Джерела утворення засобів поділяють на дві групи:

- власний (акціонерний) капітал;

- позиковий (залучений) капітал.

У Німеччині компанії переважно схильні до довгострокового фінансування (зовнішнє - за рахунок банківських кредитів, внутрішнє - через пенсійні схеми). Для АТ та ТОВ законом встановлені мінімальні розміри статутного капіталу, обумовлені права з викупу власних акцій. Правила утворення резервів встановлені тільки для юридичних осіб. Резерви призначені в основному для покриття можливих збитків або збільшення статутного капіталу.

В Нідерландах встановлюється мінімальний розмір резерву переоцінки, що є обов'язковим для всіх підприємств. Він формується в тому випадку, коли активи та пасиви оцінюються за поточною вартістю. Коли компанія перераховує свої активи (в бік збільшення), вона повинна відобразити на балансі резерв переоцінки, який дорівнює різниці між балансовою вартістю активів до та після переоцінки. Такий резерв можна списувати на акціонерний капітал. Коригування в бік зменшення вартості активів зменшують суму резерву переоцінки. Якщо його величина недостатня, зменшення вартості відображають окремо в звіті про прибутки та збитки. По активах, які належать компанії на дату складання балансу, резерв переоцінки не може бути менше суми переоцінки (мінімальний резерв переоцінки). Також до обов'язкових резервіввідносять:

- резерв капіталізованих засновницьких витрат на випуск акцій, а також капіталізовані науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;

- резерв нерозподіленого прибутку дочірніх та асоційованих компаній, що обліковуються за методом власного капіталу, якщо прибуток не може бути розподілений компанією та отриманий без будь-яких обмежень.

 

Облік емісії акцій

Емісія акцій закордонними підприємствами та їх продаж може здійснюватися за грошові кошти, немонетарні активи, або у кредит. Акції можуть випускатися з позначенням номінальної вартості чи без неї. Поняття “номінальна вартість акції” було усунено з американського законодавства, але багатокорпорацій мають і продовжують випускати акції, на яких зазначено їхню номінальну вартість.

Відображення в обліку продажу власних акцій американськими компаніями за грошові кошти здійснюється кредитуванням рахунку основного капіталу на суму ого­лошеного капіталу. Якщо на акціях позначено номінальну вартість, то їхня загальна номінальна вартість представляє оголоше­ний капітал і відображається в обліку за рахунком основного капіталу. Різниця між номінальною вартістю розміщення акцій і ціною придбання їх акціонерами (емісійний дохід) відображається у складі додаткового сплаченого капіталу Кт рахунку “Сплачений капітал - перевищення номінальної вартості”.

Приклад 1.

Американська корпорація “Рrose” продала 1 млн. своїх акцій за 8 $ за акцію. Номінальна вартість акцій - 2 $ за ак­цію.

Бухгалтерські записи:

Дт Грошові кошти (1 000 000 х $8) 8 000 000

Кт Звичайні акції (1 000 000 х $2) 2 000 000

Кт Сплачений капітал - перевищення номіналу 6 000 000

Якби акції корпорації “Ргоse” не мали номінальної вартості, то всі надходження від продажу акцій вважалися б оголошеним капіталом і відображалися в обліку такою проводкою:

Дт Грошові кошти (1 000 000 х $8) 8 000 000

Кт Звичайні акції 8 000 000

Американські корпорації також продають свої акції на під­ставі договору про купівлю. У цьому випадку акції продаються емітентом в обмін на боргове зобов'язання, видане покупцем акцій. Власне, акції продаються в кредит. Поки не буде здійснено повну оплату акцій, вони не мо­жуть брати участі в голосуванні та не можуть бути проданими.

Приклад 2.

Американська корпорація продала 1 млн. своїх акцій (номі­нальною вартістю 2 $ за акцію) на підставі договору за ці­ною 8 $ за акцію, але оплату 30% загальної вартості акцій буде здійснено через 10 місяців.

Бухгалтерські за­писи:

Дт Грошові кошти (700 000 х $8) 5 600 000

Дт Дебіторська заборгованість

на підставі договору купівлі акцій 2 400 000

Кт Звичайні акції (1 000 000 х $2) 2 000 000


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!