Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






ВИКОРИСТАННЯ СТУДЕНТАМИ ЕЛЕКТРОНАГРІВАЮЧИХ ПРИЛАДІВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ГЕРБАРІЮ



Організація навчального процесу й успішне вивчення ботаніки і фармакогнозії великою мірою залежить від матеріальної бази, яка визначається специфікою при її вивчені. Вона залежить від оснащення кабінету фармакогнозії і ботаніки належним приладдям. Поряд із обладнанням і пристроями в кабінеті зосереджена велика кількість наочного матеріалу, для поповнення якого використовують природний матеріал, зібраний під час проходження фармакогностичної практики на базі Запорізького міського дитячого ботанічного саду та в природному оточенні (лісу, лугу, поля, саду, городу, водойми тощо).

Студенти знайомляться з дикорослими рослинами в різних еколого-фітоценотичних місцевостях, визначають та морфологічно описують види дикорослих та культивованих рослин.

Ні словесні описи, ні малюнки, ні ботанічні визначники не можуть дати такого повного уявлення про рослинний світ, як безпосереднє вивчення його. Якщо зірвати рослину і принести її в кімнату, вона швидко зів’яне, але рослину можна зберегти надовго. Для цього потрібно її засушити. Рослини для гербарію потрібно збирати в суху погоду, на них не повинно бути роси. Збирати рослини для гербарію в місті, вздовж доріг - дуже небажано. Оптимальний варіант - ліс далеко від дороги.

У багатьох містах і краєзнавчих музеях є гербарії місцевої флори, зібрані любителями ботаніками та краєзнавцями. У вищих та середніх навчальних закладах гербарій використовується як наочний посібник на заняттях ботаніки.

Багатьом здається, що збір рослин та складання гербарію – справа дуже проста. Воно дійсно нескладно. Однак, щоб колекція мала наукову або навчальну цінність, необхідно дотримуватися ряду правил. Перш за все треба правильно зібрати рослини, записати умови їх проживання та місце знаходження; потім визначити рослини, тобто знайти їх наукові найменування; нарешті, слід вміло висушити і виготовити з рослин гербарні екземпляри.

Програма з практики передбачає певну кількість лабораторних і практичних занять із фармакогнозії, для виконання яких потрібні спеціальні прилади та обладнання. Частину приладів можна придбати через магазин навчально-наочних посібників, а деякі нескладні прилади з більш широким призначенням можна виготовити самому.



Таким приладом може бути глянцувач, що використовується під час сушіння фотографій. Перед застосуванням приладу слід звернути увагу на інструкцію. Всі інструкції до приладів в обов’язковому порядку повинні зберігатись у кабінеті. Потім необхідно провести зі студентами відповідний інструктаж із техніки безпеки, ознайомити їх із будовою приладу.

Під час практики студенти збирають і приносять багато рослин, які треба упорядкувати, вивчити, обробити, систематизувати і відповідним чином оформити. Вони поділені на групи і кожна група обробляє свій матеріал окремо.

Під час екскурсій у природу студенти беруть із собою гербарні папки. У ці папки вони збирають гербарні зразки рослини чи їх органи. Щоб запобігти гниттю, підпріванню товстих соковитих рослин, їх розкладають і стежать за тим, щоб вони були розправлені і не лягали одна на одну.

Складену з окремих аркушів, із прокладкою з паперу, пачку товщиною майже 20-30 см, затискують між дошками і притискають зверху тягарем (масою більше 20 кг). Через кожні 3-4год на початку сушіння тягар знімають, прокладні аркуші замінюють на сухі, а вологі - розкладають для сушіння. Гербарна папка, яка складається з 50 листків, висихає за 3 - 5 днів. Даний вид сушіння трудомісткий і потребує багато часу, паперу і певних умов та навичок. Всього цього можна уникнути, використавши глянцувач.



Правила роботи з глянцувачем:

- відкриваємо з боків полотнинки і кладемо гербарний матеріал;

- вмикаємо прилад і через кілька хвилин маємо сухий матеріал;

- визначити час сушіння можна, злегка відхиливши полотнинку;

- для рівномірного сушіння кількох видів рослин одночасно потрібно підбирати рослини з однаковою волого- насиченістю;

- правильно висушений матеріал не змінює колір і тримає задану форму. Використання глянцувача скорочує час сушіння від трьох днів до кількох годин.

При сушінні гербарних зразків потрібно звертати увагу на супровідні картки. Картки можна розмістити на столі біля глянцувача, навпроти зазначених рослин, які знаходяться поряд за полотнинкою. При складанні гербарію, картки вкладають у гербарний листок окремо до кожної рослини.

Для кожного гербарного зразка заповнюють етикетку розміром 7 х 12 см, яка містить таку інформацію:
1. Назва рослини (рід, вид, автор) латинською, українською мовами.
2. Назва ботанічної родини латинською, українською мовами.
3. Географічний пункт (район, область) збору рослини.
4. Місцеперебування рослини (фітоценоз — ліс, узлісся, лук, узбіччя доріг тощо).
5. Дата збирання.
6. Прізвище, ім’я, по батькові студента, який зібрав рослину, курс, факультет і група, в якій він навчається.
7. Прізвище, ім’я, по батькові викладача, який прийняв гербарій.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ № 21-ОП


Просмотров 314

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!