Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Вічний» мир, «Чигиринська» війна



УРОК 19

ТЕМА: Р У Ї Н А

ПЛАН Основні поняття :«Чорна рада», Підгаєцька і Корсунська

Угоди, Московські, Глухівські і

В і й н а б е р е г і в» Конотопські статті, індукта й евекта

2 : Р у ї н а Основні імена : Павло Тетеря, Петро Дорошенко,

3 : «Ч и г и р и н с ь к а» в і й н а Іван Брюховецький, Іван Самойлович,

П р а в о б е р е ж н и й р е є с т р Дем’ян Многогрішний, Петро І

К у л ь т у р а і Г о с п о д а р с т в о Основні події: «Війна берегів», Андрусівський

Бучацький, Бахчисарайський та

Вічний» мир, «Чигиринська» війна

Основнідати : 1663VІ.28 1665, 1667І.30, Х.19 1669ІІІ.12, ІІІ.16

1672VI.17, Х.18 1677, 1678, 1681, 1686 V.6

 

В 1662 р. Юрій Хмельницький зрікся повноважень. Однак Якиму Сомку не вдалось заручитись підтримкою всієї старшини. Правобережні полки виголосили власним гетьманом Павла Тетерю. Тоді кошовий Іван Брюховецький влаштував 1663VІ.28 на Лівобережжі загальні козацькі збори – «Чорну раду». За участі російських залог Брюховецькому вдалось усунути Сомка. Козацька держава остаточно розпалась в Руїні – козацькій громадянській війні.

Щоб вигнати російські залоги Павло Тетеря уклав угоду з Яном Казимиром. Союзники форсували Дніпро і атакували Чернігівщину та Полтавщину. Однак Брюховецький організував спротив за підтримки росіян і запорожців які витиснули полки Тетері з Лівобережжя. Проте останні підсилені польськими загонами також відбили наступ.

Для війн з Козаччиною, Росією та Швецією Польща витратила значні кошти. Тому Ян Казимир рішився на грошову реформу. На додатковий карбунок були обрізані дрібні гроші і злоті що викликало зріст цін. Частина шляхти організувала ополчення проти короля. Щоб продовжити боротьбу Ян Казимир в 1665 р. відкликав від Тетері союзні загони.

 

Отримавши титул боярина і власні землі Іван Брюховецький погодився в 1665 р. на Московські статті. Союзні російські загони залишались в попередньо домовлених містах і допускались в Полтаву, Кременчук, Канів, Новгород – Сіверський і Запоріжжя. Церква і магдебурзькі міста зберігали власні права. Податки некозацького населення зберігались за російською скарбницею. Для їх визначення стався перепис населення що викликав невдоволення.



Скликаний в 1666 р. Вальний Сейм заборонив карбунок попсованих злотих. Щоб отримати для скарбниці 1 000 000 злотих він змусив короля наАндрусівський мир 1667І.30. За російські гроші Річ Посполита відступала Олексію Лівобережжя і тимчасово – Київ. Київський полк було розділено. Обурений наступник Тетері Петро Дорошенко запросив татар і організував напад на польські загони. Проте навала запорожців Івана Сірка на Крим змусила союзників роз’єднати військо.

Не зумівши перемогти поляків Дорошенко 1667Х.19 в Підгаєцькій угоді пристав на залежні з ними відносини. Несподівано на союз з Дорошенком пішов Брюховецький. Щоб утримати владу він із Сірком очолив невдоволення переписом яке вже 1668 р. перетворилось на згін російських загонів з Лівобереж-жя і Слобожанщини.

Посиливши ряди російське військо атакувало Чернігівщину і зіткнулось з правобережними полками. Ворогуючи з кошовим Петром Суховієм Дорошенко прагнув на місце загиблого невдовзі Брюховець-кого. Чернігівська старшина однак впустила росіян назад. Її полковник Дем’ян Многогрішний був визна-ний гетьманом, відступивши Дорошенку Полтавщину. Пішовши 1669ІІІ.12 на ризиковану Корсунську уго-ду (правобережні полки визнавали зверхність Турції; податки козацького населення зберігались за старшиною), останній мусив упокорити обурену частку старшини Михайла Ханенка і Суховія (борня у Стебліва). Многогрішний 1669ІІІ.16 настояв на Глухівських статтях. Союзні російські загони допускались лише в 5 міст зокрема Київ і Чернігів. Податки некозацького населення зберігались за гетьманською скарбницею. Гетьман утриму-вав власну гвардію – компанійців.



Наступник Яна Казимира Міхал Вишнивецький вжив заходів для розколу оточення Дорошенка. За власне гетьманство Ханенкопогодився в Острозькій угоді 1670 р. на залежні відносини з Польщею. Його підтримали польські загони які вибили з Брацлава й Вінниці правобережні залоги. Тоді на Поділля рушила турецька армія. Турки захопили Кам’янець і організували навалу на Львів. За відступ від міста вони отримали 80 000 злотих. Зазнавши втрат від Дорошенка і татар у Ладижина, Вишнивецький 1672Х.18 пристав на Бучацький мир.Дорошенку передали Поділля і південну Київщину. Король погодив-ся щорічно сплачувати 22 000 злотих турецької данини.

Розкол відбувся і в оточенні Многогрішного. Частина старшини організувала змову і збройно відсто-ронила його. За підтримки росіян змовники висунули на гетьмана не Сірка (швидко ув’язненого), а Івана Самойловича який 1672VI.17підписав Конотопські статті. Компанійська гвардія розпускалась. Старшині забезпечувались судові права присяжних. Вочевидь Самойловичу вдалось очолити і полтавські полки.

 

 

Не визнавши Бучацький мир Вальний Сейм погодив контрнаступ армії Яна Собеського, який 1673 р. вибив турок з-під Хотина. По смерті Вишнивецького він був визнаний королем. Однак Ханенко відступив свої повноваження Самойловичу. За російської підтримки (звільнення Сірка тощо) останній зайняв Канів, Корсунь і обложив Чигирин. В 1676 р. чигиринська залога Дорошенка капітулювала. Щоб вибити росіян Турція змусилась до угоди в Журавному (відмова від данини і південної Київщини) з Річ Посполитою.

Наступником Дорошенка турки несподівано призначили Юрія Хмельницького. Сильна турецька армія в 1677 р. атакувала Чигирин проте невдало. Посиливши ряди вона вдруге оточила місто в 1678 р. Для послаблення облоги запорожці Івана Сірка перехопили продовольчі транспорти турок. Щоб не віддати Чигирин Самойлович розпорядився його зруйнувати. В 1679 р. він організував «Великий згін» – масове виселення до себе правобережних селян. Полкові козаки полишили підтурецьке Поділля.

Наступник Олексія Федір ІІІ в 1681 р. припинив «Чигиринську» війнуз Турцією Бахчисарайським миром. Сторони визнали особисті придбання на Лівобережжі та Поділлі. Південна Київщина спустошена війною залишалась Україною. Для визначення східних кордонів і статусу Києва Річ Посполита теж погодилась в 1686V.6 р. на «Вічний» мир з Росією. Спільним кордоном визнавався Дніпро. За понад 700 000 злотих поляками був відступлений Київ. Мир був укладений сестрою Федора ІІІ Соф’єю від імені опікуваних царичів Петра Іта Івана V. Через хвороби, останнього скоро відсторонили від влади.

 

В 1683 р. Турція напала на Австрію – найсильнішу німецьку державу і оточила її столицю Відень. Австрійський герцог підсилив місто військами і організував оборону. Він запросив на допомогу армію Яна Собеського яка приєдналась до обложених. В жорстоких двобоях союзники розбили турків. Склались сприятливі умови для загальної навали на Турцію.

В тому ж році від Юрія Хмельницького відступили останні полковники на чолі із Степаном Куницьким. Подільські відмовники були підсилені лівобережними козаками і організували напади на підтурецьку Молдову. Щоб розмістити їх Ян Собеський дозволив відновити в 1685 р. українські полки в Фастові, Богуславі й Корсуні. Частина козаків зайняла турецький Брацлав де також організувала полк. Новим правобережним гетьманом був визнаний Андрій Могила.

 

 

В 1665 р. Римський Папа Олександр VII впевнився в замиренні василіан для призначення з їх числа уніатського митрополита. В умовах Руїни відразу два митрополити були поставлені в 1666 р. для православного Правобережжя, Галичини й Волині. На противагу, авторитет зберіг лівобережний намісник ректор Києвської академії Лазар Баранович. Києво-печерські друкарі при ньому в 1674 р. видали Синопсис – нову збірку з історії Русі. Барановичу вдалось організувати друкарню в Новгород-Сіверському та Чернігові, а з 1679 р. прийняти під догляд і правобережні єпархії. Він дотримувався звітності Московському Патріарху проте відмовлявся від його посвяти.

Руїна призвела до занепаду господарства правобережних полків. Майже всі села і багато міст вияви-

лись спустошеними. Повністю зруйнованими були Чигирин Канів та Умань. Населення Південної Київ-щини виселилось до Лівобережжя. Поширення обрізаних злотих – тимфів призводило до зростання цін.

За присутності російських залог лівобережним полкам вдалось зберегти власне господарство. Без податків старшина і церква збагачувались на продажу горілки, гути (скляне виробництво) й поташу (оброблена рослинна зола на мило й добрива). Одним з найбільших поташників був Лазар Баранович. В торгових розрахунках до грошів додавались російські срібні копійки (0.68 г) та дєньгі (0.34 г) що теж постійно обрізались. Для підтримки закордонної торгівлі гетьмани затвердили ввізні (індукта) та вивізні (евекта) мита в розмірі 2% собівартості. Як полкове місто 1685 р. на Слобожанщині виник Ізюм.

Поширення тимфів вдарило і по магдебурзьким містам Руського й Волинського воєводств. За невдалі війни із шведами й турками розплачувались саме вони. Тільки Львів рятуючись від спустошень Козацької Революції і Руїни виплатив понад 340 000 злотих різним нападникам.

 

 


Просмотров 627

Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2020 год. Все права принадлежат их авторам!