Аналіз фінансово-економічних показників пасажирських перевезень

Однією з найбільш болісних проблем пасажирських перевезень на протязі багатьох років залишається їх збитковість. Детальний аналіз фінансово-економічних показників за укрупненими видами сполучень (міжнародні, внутрішньодержавні, приміські) наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Динаміка і структура фінансово-економічних показників пасажирських перевезень за 2005-2009 рр.

Якщо загальний обсяг пасажирообороту за 2005-2009 рр. зменшився на 8,2%, то в міжнародному сполученні – на 25,8%. В той же час за рахунок неодноразового підвищення цін на квитки, збільшення матеріальних витрат, витрат на електроенергію на тягу поїздів та на заробітну плату тощо – загальні доходи і витрати зросли в 2,4-2,5 рази. Доходи від міжнародних перевезень збільшено майже в 3 рази, витрати – лише в 2 рази. Отже, від внутрішніх і приміських перевезень маємо 6 млрд. збитків (з них 2,6 млрд. грн – від приміських), а від міжнародних – навпаки – прибуток склав більше 818 млн. грн. Парадоксально, але факт: собівартість 10 пас.-км міжнародних перевезень менша, ніж внутрішньодержавних. Коефіцієнт самоокупності пасажирських перевезень в цілому у 2009 році залишився на рівні 2005 року – 0,48, по міжнародних – виріс майже в 1,5 рази і становив 1,49, тобто питомі доходи на 10 пас.-км перевищують їх собівартість майже в 1,5 рази, а доходи від приміських перевезень покривають видатки лише на 12% (у 2005 р. – 18, у 2008 р. – 14%).

Загальні тенденції:

· через зазначені вище обставини (великий знос, зменшення фінансування на придбання сучасних пасажирських вагонів європейського класу, незадовільна, непрофесійна організація маркетингово-комерційного і перевізного процесів) поступово втрачаємо найбільш вигідні та іміджеві для країни міжнародні перевезення (зменшення обсягів майже на 26 %, а питомої ваги – з 19,2 до 15,5% в загальному пасажирообігу);

· зменшуються обсяги найбільш дешевих і привабливих для населення приміських перевезень, їх собівартість для залізниць зросла за період 2005-2009 рр. втричі, а дохідна ставка – вдвічі (за рахунок перманентного підвищення ціни на проїзд), фінансування ж із бюджетів перевезень пільгових пасажирів виконується менше чим на третину. Різке падіння пасажирообороту в приміському сполученні (на 37%) сталося,
по-перше, за рахунок штучного зменшення обсягу перевезень, який обліковується статистикою за кількістю реалізованих через касу квитків, але безквитковий проїзд у приміських поїздах досягає 40–50%; по-друге, за рахунок зменшення середньої відстані перевезення одного пасажира з 53 до 47 км (на 13%); по-третє, внаслідок вкрай недостатнього відшкодування збитків з державного та регіональних бюджетів. За 2009 рік перевезено пільгових пасажирів на суму майже 510 млн. грн., фактично із бюджетів профінансовано лише 165 млн. грн., тобто 32%. Вся недоплата пішла на збитки залізничного транспорту. За 2009 рік збитки від приміських перевезень становили більше 2,6 млрд. грн., що складає половину загальних збитків від всіх видів пасажирських перевезень. Вони, як відомо, перехресно компенсуються прибутками від вантажних перевезень.

· в цілому збитковість пасажирських перевезень за досліджуваний період зросла в 2,4 рази (з 2,2 до 5,2 млрд. грн), при цьому і собівартість, і дохідна ставка зросли майже однаково (в 2,6-2,7 рази). Пасажирські перевезення стабільно забезпечують свої витрати тільки на 48%, все інше перехресно покривається прибутками від вантажних перевезень.

Література

1. Аксьонов І.М. Створення економічного механізму управління пасажирським комплексом залізничного транспорту України. – Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. – К.: Ранковий світ, 2008. – 34 с.

2. Богомолова Н.І. Організаційно-економічні умови та принципи прискорення залізничних перевезень. – Автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня д.е.н. – К.: ДЕТУТ, 2010. – 36 с.

3. Герасименко С. С., Головач А. В., Єріна А. М. та ін. Статистика: Підручник для вузів / За ред. С. С. Герасименко. – К.: КНЕУ, 2000. – 468 с.

4. Гойхман І.М. Статистика залізничного транспорту. Частина ІІ. Статистика перевезень вантажів і пасажирів: Навчальний посібник. – К.: ДЕТУТ, 2008. – 205 с.

5. Гойхман І.М. Статистика залізничного транспорту. Частина III.: Експлуатаційна статистика залізничного транспорту: Навчальний посібник. К.: Кондор, 2010. – 346 с.

6. Довідник основних показників роботи залізниць України (1999-2009 рр.). – К.: Укрзалізниця, 2010. – 37 с.

7. Кулаєв Ю.Ф. Економіка залізничного транспорту: Навчальний посібник. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2006. – 232 с.

8. Макаренко М. В., Гойхман та ін. Теорія статистики: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2010. – 236 с.

9. Макаренко М.В. Основи управління економічними процесами на залізничному транспорті України. – К.: КУЕТТ, 2003. – 476 с.

10. Макаренко М.В., Гойхман І.М. Методологічні засади економіко-статистичного аналізу роботи залізничного транспорту. – К.: Журн. «Економіст», №6, 2007. – с.

11. Макаренко М.В., Цвєтов Ю.М. Транспортний сектор економіки: тенденції та проблеми розвитку. – К.: Журн. «Економіст», №6, 2007. – с. 24-27.

12. Мирошниченко О.Ф., Милевская В.А., Пастухов С.С. Комплексная система маркетинговых исследований рынка пассажирских перевозок дальнего следования. – М.: Журн. «Экономика железных дорог», № 3, 2008. – с. 41-58.

13. Поликарпов А. А., Вовк А. А. Статистика железнодорожного транспорта: Учебник / Под ред. А. А. Поликарпова, А. А. Вовка. – М.: Маршрут, 2004. – 510 с.