Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)






Навчальні практичні завдання



(основний етап заняття – 70%)

1. Скласти графологічну структуру “Класифікація фізичних факторів виробничого і навколишнього середовища, їхній вплив на організм та провідні методи захисту”.

2. Ознайомитись з принципом визначення параметрів шуму та вібрації за допомогою приладу ВШВ-1

 

Матеріали для контролю засвоєння практичних знань і вмінь

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

Дати гігієнічну оцінку умов праці робітників та визначити можливість розвитку професійної патології, запропонувати профілактичні заходи:

1. На робочому місці працівника еквівалентний рівень звуку становить 90 дБ А.

2. На робочому місці працівник зазнає впливу загальної високочастотної вібрації.

 

ТЕМА 14. Методика визначення та гігієнічна оцінка санітарно-хімічного (гази, пари, пил) і мікробіологічного забруднення повітря виробничої зони аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств

 

Актуальність теми

Повітря виробничої зони у аптечних закладах та хіміко-фармацевтичних підприємствах може забруднюватися парами, аерозолями, пилом проміжних продуктів, а також готових ліків, які можуть негативно впливати на стан здоров'я робітників. Забруднення повітря виробничих приміщень аптечних закладів патогенними мікроорганізмами (стафілококи, стрептококи, пневмококи, менінгококи, збудники туберкульозу, дифтерії тощо) відіграє важливу роль не лише через можливе інфікування персоналу, але й небезпеку попадання мікроорганізмів у лікарські препарати, що може призвести до зміни їхніх фізико-хімічних властивостей, зниження терапевтичної активності, а також зумовити розвиток захворювань і ускладнень у хворого. Тому дослідження хімічного, пилового та мікробного забруднення повітря виробничих приміщень є невід'ємною складовою при вивченні санітарних умов праці та профілактики захворювань професійної етіології у працівників аптечних закладів і підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості, а також для оцінки ефективності санітарно-технічних міроприємств та удосконалення технологічного процесу.

Навчальні цілі

Знати механізм впливу токсичних хімічних речовинта пилунаорганізм людини.

Ознайомитися з методами відбору проб повітря та устаткуванням і приладами, що використовують для визначення концентрації газо- і пароподібних речовин, вмісту пилу та мікроорганізмів.

Уміти проводити гігієнічну оцінку вмісту газо- і пароподібних речовин, пилу та мікроорганізмів у повітрі виробничих приміщень аптечних закладів та хіміко-фармацевтичних підприємств, розробляти заходи щодо зниження рівня його забруднення.



Оволодіти методикою експрес-аналізу повітря виробничого середовища на вміст шкідливих хімічних речовин.

Засвоїти правила вибору й експлуатації бактерицидних опромінювачів для зниження рівня мікробної контамінації повітря аптечних закладів.

 

Базові знання, вміння та навики

Знати склад атмосферного і видихуваного повітря (нормальна фізіологія, основи екології); агрегатні стани речовин, поняття про аерозоль (фізколоїна хімія); мікробне забруднення повітря (мікробіологія).

Вміти працювати з аналітичними терезами (хімія) та мікроскопом (біологія).

 

Зміст теми

Гігієнічне значення промислових отрут, їх класифікація, вплив на організм, профілактика. Методи відбору проб і дослідження вмісту промислових отрут у повітрі виробничих приміщень. Експресні методи визначення шкідливих речовин у повітрі робочої зони хіміко-фармацевтичних підприємств.

Пил, його класифікація за походженням, хімічним складом, дисперсністю. Гігієнічне значення промислового пилу, його вплив на організм, профілактика. Методи відбору проб та дослідження запиленості повітря виробничих приміщень.

Мікробна контамінація. Умови і методи відбору проб повітря на вміст мікроорганізмів. Заходи боротьби з бактерійним забрудненням повітря.

Санація повітря приміщень за допомогою ультрафіолетового опромінювання. Бактерицидні опромінювачі повітря: типи ламп, правила вибору, оцінка ефективності санації. Рециркуляційні повітроочисники (ПОПР): принцип улаштування, правила експлуатації.

Рекомендована література

Основна:

1. Мізюк М.І. Гігієна. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 57-71, 121-129,161-163, 210-213, 231-232.



2. Мізюк М.І. Гігієна. Посібник для практичних занять. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 39-50, 71-74, 90, 94, 142-146, 169-170.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 459-483.

Додаткова:

1. Загальна гігієна. Посібник для практичничних занять / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 2001. – С. 48-66, 59-66, 297-307.

2. Большаков А.М., Новикова И.М. Общая гигиена. – М: Медицина, 2004. – С. 186-192, 208-232, 270-279.

3. Большаков А.М. Руководство к лабораторным занятиям по общей гигиене. – 2-е изд., перераб. и доп. – М: Медицина, 2004. – С. 29-78.

 

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Класифікація хімічних речовин за агрегатним станом, специфічністю дії.

2. Вплив промислових отрут на організм, профілактика.

3. Методи, устаткування та прилади для відбору проб повітря на вміст газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони.

4. Експресні методи визначення газо- і пароподібних речовин у повітрі робочої зони. Призначення, будова і принцип роботи універсального газоаналізатора УГ-2.

5. Класифікація пилу за походженням, хімічним складом, дисперсністю, способом утворення. Види пилової патології, профілактика.

6. Принцип методу відбору проб повітря на запиленість.

7. Методика визначення вмісту пилу у повітрі гравіметричним (ваговим) методом. методика визначення дисперсності пилу, пилова формула.

8. Мікробна контамінація. Методи відбору проб повітря (седиментаційний, фільтраційний, аспіраційний) та визначення мікробного забруднення приміщень.

9. Санація повітря приміщень за допомогою ультрафіолетового опромінювання. Бактерицидні опромінювачі повітря: типи ламп, правила вибору, оцінка ефективності санації.

10. Рециркуляційні повітроочисники (ПОПР): принцип улаштування, правила експлуатації.

Контрольні тести

1. Найнебезпечнішими є отрути, що знаходяться у повітрі в стані:

а) пароподібному; б) газоподібному; в) твердому; г) пилу; д) диму.

2. Проби повітря на вміст газо- і пароподібних речовин переважно аналізують за допомогою таких методів: а) біологічного; б) колориметричного; в) нефелометричного; г) вагового; д) фотометричного.

3. Твердими поглинальними середовищами для відбору проб повітря на вміст газо- і пароподібних речовин служать: а) хлорид кальцію; б) лід; в) натрове вапно; г) природні та синтетичні цеоліти; д) силікагель.

4. Для визначення концентрації домішок у повітрі (мг/м3) необхідно знати наступні показники: а) барометричний тиск у приміщенні, де проводився відбір повітря, мм.рт.ст; б) коефіцієнт перерахунку літрів у м3; в) коефіцієнт для переведення мг/л у мг/м3; г) кількість домішок у досліджуваному об'ємі поглинального розчину, мг; д) об'єм поглинального розчину, взятий для аналізу.

5. Виробничий пил класифікують за: а) способом утворення; б) походженням; в) дисперсністю; г) швидкістю осадження; д) електричним зарядом.

6. Фіброгенність пилу залежить в основному від: а) дисперсності пилових частинок; б) концентрації пилу у повітрі виробничої зони; в) електричного заряду; г) хімічних властивостей; д) форми пилових частинок.

7. Найбільш поширеним методом оцінки забруднення повітря виробничим пилом є: а) біологічний; б) колориметричний; в) нефелометричний; г) гравіметричний; д) титрометричний.

8. Для визначення бактеріального забруднення повітря приміщень використовують такі методи: а) біологічний; б) седиментаційний; в) нефелометричний; г) фільтраційний; д) аспіраційний.

9. В основу роботи приладу Кротова, який використовується для визначення бактеріального забруднення повітря покладено принцип:

а) осадження з повітря фракції мікробного аерозолю; б) протягування повітря через рідке поживне середовище; в) ударної дії повітряного потоку; г) уловлювання різниці у швидкостях руху повітря; д) вимірювання ослаблення світлового потоку, який пройшов через суспензований розчин.

10. Для оцінки ефективності санації повітря бактерицидними лампами визначають такі показники: а) мікробне число; б) ступінь ефективності санації; в) відношення кільоісті колоній після санації до кількості колоній до санації; г) санітарно-показові мікроорганізми; д) коефіцієнт ефективності санації.

Тестові завдання:

1. На практичному занятті перед студентами було поставлено завдання провести експрес-дослідження вмісту газоподібних домішок у повітрі. За допомогою якого приладу вони зможуть це зробити?

А. ВКП

В. УГ-2

С. АФА

Д. НВА-І

Е. ВШВ-І

2. Для виконання індивідуальної науково-дослідної роботи студенту 3-го курсу фармацевтичного факультету необхідно визначити концентрацію пилу у повітрі виробничих приміщень аптечного закладу. За допомогою якого методу він зможе провести визначення?

А. Вагового

В. Нефелометричного

С. Колориметричного

Д. Седиментаційного

Е. Аспіраційного

3. Для визначення концентрації пилу у повітрі виробничих приміщень аптечних закладів, який утворюється при зберіганні, фасуванні, подрібненні, змішуванні, відважуванні медикаментів, використовують низку методів. При якому методі дослідження результат виражають у мг/м3 ?

А. Аспіраційному

В. Ваговому

С. Коніметричному

Д. Седиментаційному

Е. Ультраскопічному

4. Об’єм проби повітря, відібраної аспіраційним методом для хімічного аналізу. необхідно привести до нормальних умов. Які показники повітря необхідно при цьому враховувати?

А. Вологість

В. Швидкість руху

С. Іонізацію

Д. Температуру

Е. Напрям руху

5.Для оцінки чистоти приміщень використовують низку показників, зокрема визначення санітарно-показових мікроорганізмів. Які мікроорганізми визначають у при цьому?

А. Синьогнійну паличку

В. Кишкову паличку

С. Гемолітичний стафілокок

Д. Вібріон парагемолітичний

Е. Збудник туберкульозу

Контрольна задача.

Задача.При дослідженні стану повітряного середовища у рецептурному відділі аптеки (у зимовий період) було встановлено׃ загальна кількість мікроорганізмів - 6500 у 1м3, гемолітичних стафілококів - 70, гемолітичних стрептококів – 150.

1. Дайте гігієнічне заключення про ступінь чистоти повітря у рецептурному відділі аптеки.

2. Дайте рекомендації щодо покращання чистоти повітря у цьому відділі.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести, контрольні задачі)


Эта страница нарушает авторские права

allrefrs.ru - 2019 год. Все права принадлежат их авторам!